Сьогодні минає вже чотири роки від того ранку, який змінив життя кожного з нас. Чотири роки боротьби, тривог і великої надії. За цей час ми звикли до багато чого, але так і не навчилися бути байдужими.
Ми рахуємо не просто дні — ми рахуємо дні нашої незламності. Ці чотири роки навчили нас цінувати кожен мирний ранок і дякувати тим, хто тримає для нас небо. Ми стали сильнішими, ніж самі від себе очікували. І сьогодні, згадуючи цей довгий шлях, ми знову кажемо: ми стоїмо, ми віримо, ми переможемо. Нехай ці слова, що зараз прозвучать, стануть нашою вдячністю і нашою спільною молитвою.
