Вирішення конфліктів в освітньому середовищі

Психологія

14.06.2021

152

0

11

Для кого: Дорослі
Опис документу:
Відомий французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері назвав людське спілкування найбільшою розкішшю в світі. Спілкування людей – досить складний і тонкий процес. Кожен з нас вчиться цьому усе життя, нерідко здобуваючи досвід за рахунок помилок і розчарувань. У спілкуванні завжди потрібно керуватися правилами любові до ближнього, які зводяться до формули, виведеної Дейлом Карнегі: «Поводься з людьми так, як би ти хотів, щоб поводилися з тобою». Про це та багато іншого ви дізнаєтесь з конспекту
Перегляд
матеріалу
Отримати код



Жити – значить мати проблеми.

Вирішувати їх – значить рости інтелектуально.

Дж. П. Гільфорд


Вирішення конфліктів в освітньому середовищі






Практичний психолог:

Кузьменко Я.О.


Не навчайте дітей так, як навчали вас,

вони народилися в інші часи..

Сучасні учні – не гірші й не кращі

за тих школярів, яких ми недавно вчили…

Вони просто інші..



Відомий французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері назвав людське спілкування найбільшою розкішшю в світі. Спілкування людей – досить складний і тонкий процес. Кожен з нас вчиться цьому усе життя, нерідко здобуваючи досвід за рахунок помилок і розчарувань. У спілкуванні завжди потрібно керуватися правилами любові до ближнього, які зводяться до формули, виведеної Дейлом Карнегі: «Поводься з людьми так, як би ти хотів, щоб поводилися з тобою».

Та, нажаль, ми часто забуваємо це правило і потрапляємо у ситуації, які визначаємо, як конфліктні.

Конфлікт. Проблема ця досить серйозна. Існує навіть наука, яка безпосередньо займається цим – конфліктологія.

Конфлікт – це зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок або поглядів опонентів чи суб’єктів взаємодії.


Здебільшого з конфліктами у нас пов’язані неприємні спогади. Разом з тим, конфлікти – обов’язкова частина нашого життя. Певний конфлікт може стати початком розвитку ближчих та гармонійних стосунків, і, навіть, покращення свого життя та життя дорогих нам людей.

Види конфліктів:

  • Конструктивні (служать джерелом самовдосконалення і саморозвитку особистості, здружують членів групи, стимулюють ефективний вихід з проблемних ситуацій);

  • Деструктивні (призводить до воєн, насильства, розриву певних стосунків, до самотності та згуби).

У житті виникають ситуації, де не тільки слова можуть образити людину і викликати конфлікт, але й погляд, жести, міміка спричиняють конфліктну ситуацію.

Учені виявили, що кожна конфліктна ситуація не проходить для організму безслідно. Будь-яка образа, сварка, кривда, гнів, відчуття злості й ворожості послаблюють захисні функції організму і вкорочують життя. Виявлено, що короткочасне нервово-емоційне напруження, кожне гнівне чи образливе слово, недоброзичливий тон або погляд, зневажлива або неввічлива відповідь, безсердечний чи нетактовний вчинок шкодять організму, сприяють розвитку багатьох захворювань, виснажують нервову систему і викликають негативні емоції. А це, згідно з законом зворотного зв’язку, ще більшою силою повертається до того, хто їх викликає або, за ланцюговою реакцією, до інших людей. Виведена з психоемоційної рівноваги людина стає джерелом психічного травмування інших людей: невеликий камінець кинутий у спокій ну воду викликає коливання.

Будь-який конфлікт обов’язково призводить до стресу. Часто люди втрачають контроль над своїми почуттями, емоціями, особливо, коли з’являються неприємні спогади, то навіть незначну проблему можуть перетворити у величезний конфлікт.

МОЖЛИВІ ПІДХОДИ ДО РОЗВЯЗАННЯ КОНФЛІКТІВ

  • Уникнення (прагнення уникнути конфліктну ситуацію) – рекомендується у випадку провокування партнером;

  • Пристосування (поступка власним інтересам) – сприйнятливий у тих випадках, коли опонент дійсно правий: «Я хочу лише того, що хочеш ти»;

  • Суперництво (активний пошук власного шляху) – найменш ефективний, але найчастіше використовуваний спосіб поведінки у конфліктах: «Є два погляди: мій і неправильний».

Правила для запобігання конфліктів





  1. Сформуйте певний стиль мислення


Для цього необхідно

  • Вміння аналізувати проблему;

  • Приймати продуктивні рішення;

  • Відмовитися від визнання своєї точки зору як єдино можливої;

  • Вміти знайти можливість компромісу.


  1. Опануй засоби спілкування, вміння та знання про спілкування.

  • Вміти слухати і чути;

  • Вміти розуміти співрозмовника;

  • Вміти доводити, аргументувати свою позицію;

  • Вміти опоненувати, не принижувати гідність іншої людини.




Основні способи ліквідації конфліктів





«Адміністративний»

Здійснюється за рахунок вилучення елементів, що перестали сприяти успіху цілого (переведення в інший колектив)

«Авторитетного третього»

Звертання до тієї людини, що користується довірою і авторитетом обох конфліктуючих сторін

«Педагогічний»

Переконання протилежних сторін у шкоді конфлікту для колективу, родини, передбачає довірчу індивідуальну бесіду з кожною зі сторін

«Ситуативний»

Полягає в створенні ситуації, у ході якої конфліктуючим особам доручається одна спільна справа, при чому вони повинні використовувати результати, досвід один одного й постійно обмінюватися інформацією. Цей метод потрібно використовувати обережно, після глибокого аналізу обох сторін.

«Комунікабельний»

Розкладання конфлікту у присутності обох сторін і директора на складові елементи. Директорові варто бути максимально тактовним, ураховувати індивідуальні особливості обох сторін. Доцільно використовувати такі методи як: звернення, умовляння, переконання, а вимога і попередження не повинні звучати в образливій формі.


СТРАТЕГІЇ РОЗВЯЗАННЯ КОНФЛІКТІВ

Черепаха (втеча)

Черепахи втікають і ховаються у свій панцир. Вони відмовляються від власних цілей та стосунків. Тримаються якнайдалі від спірних питань, через які виникає конфлікт, так і від людей, до яких причетний. Вони почувають себе безпомічними.. Вважають, що вирішувати конфлікт – це справа повністю безнадійна. Вони переконані, що легше втекти (фізично та психологічно) від конфлікту, аніж зіткнутися з ним.

Акула (примус)

Намагаються перемогти опонентів тим, що силоміць змушують їх приймати потрібний їм шлях вирішення конфлікту. Для них найважливішим є власні цілі, а стосунки з людиною мають дуже мале значення. Вони будь-якою ціною готові досягати своїх цілей. Потреби інших людей їх не турбують, їх мало хвилює те, чи вони комусь подобаються, чи проявляє хтось до них прихильність. Акули переконані, що конфлікти вирішуються тоді, коли один перемагає іншого, який програє. Вони хочуть бути переможцями. Перемога, на їх думку, дає людям почуття гордості та успіху. Поразка викликає почуття безсилля. Вони намагаються здобути перемогу, приголомшуючи суперників, нападаючи раптово, а також залякуючи або загрожуючи їм з позиції сили.

Плюшевий ведмедик (загладжування)

Найважливішими є стосунки, а власні цілі не мають великого значення. Ведмедики хочуть подобатися, хочуть, щоб усі їх любили і цінували. Вони вважать, що конфлікти краще уникнути заради гармонії, і впевнені, що конфлікти не можна обговорювати без шкоди для стосунків. Вони бояться завдати болю іншим, образити когось, зіпсувати стосунки під час конфлікту. Щоб зберегти добрі відносини, вони готові пожертвувати особистими цілями. Вони немовби кажуть: «Я пожертвую власними цілями, роби все, що ти хочеш, аби тільки я тобі подобався».

Лисиця (компроміс)

Невибагливі як у своїх цілях, так і в стосунках з іншими людьми, шукають компромісу. Вони жертвують частиною своїх домагань і переконують інших також поступитися певною частиною своїх домагань, так і стосунків.

Сова (конфронтація)

Сови високо цінують власні цілі та стосунки. Розглядають конфлікти як проблему, яку потрібно вирішувати, щоб результати задовольняли і їх, і протилежну сторону. Вони намагаються розпочати дискусію, яка розцінила б конфлікт як проблему. Такі люди не заспокояться доти, доки не спаде напруга і негативні емоції не будуть повністю зняті.

ПРИТЧА

Одного разу лісом йшов мудрець. Він побачив лісоруба, який різав дерево старою, негострою пилкою. Було зрозуміло, що він працює вже давно, сильно втомився, а до кінця роботи було дуже далеко. «Що робиш?» - запитав мудрець. «Не бачиш – я працюю!» - сердито відповів лісоруб. «Якщо нагостриш свій інструмент, справа піде скоріше» - порадив мудрець. «Не заважай, мені ніколи, мені треба працювати» - відповів впертий лісоруб. Чи не так і ми, потрапляючи в складну життєву ситуацію, іноді, поспішаючи довести правомірність своєї думки, не замислюємось над тим як можна конструктивно вирішити конфлікт не принижуючи партнера по спілкуванню та не поступаючись власним інтересам, не враховуємо мотиви інших людей, не думаємо про те, як наші настанови, думки стають бар’єром на шляху до взаєморозуміння.

У суперечці не можна перемогти.

Якщо Ви програли – значить програли,

Якщо перемогли – теж програли.

Д. Корнегі

Література:

  1. «Конфлікт і ми» /Позакласний час (плюс), - №9, 2006. – с. 59 – 66.

  2. Психолого-педагогічний супровід навчально-виховного процесу в сільському адміністративному регіоні: Збірник методичних матеріалів/за ред.. А.В. Аносової, Н.А. Максимової. – Біла Церква: КОІПОПК, 2011. – С. 31 – 47.


ФОРМИ І СТРАТЕГІЇ ЗАВЕРШЕННЯ ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ


  1. Помовчіть, зробивши паузу. Це допоможе вам обрати розумну тактику. Час допомагає забути те, що вас дратує.

  2. В конфліктних ситуаціях дуже часто хочеться постояти за себе і дати достойну відсіч. Томи ми так сильно переживаємо за те, що говоримо чи робимо в подібних ситуаціях. Але якщо ви попали в таку ситуацію спробуйте скористатися порадою психолога Сильвії Бурстин «не відповідай одразу – краще почекати і подивитися, що буде далі.»

  3. Не грайте в гру «Хто винен?». Конфлікт, як правило є результатом цілої серії подій. Це схоже на ефект доміно. В кінцевому результаті не можна винуватити тільки одну людину. Спочатку стається одне, потім друге, потім третє. В кінцевому результаті стається те, що стається.

  4. Не піддавайтеся настрою іншої людини.

  5. Злість руйнує ваш розум. У стані злості неможливо конструктивно думати і шукати креативне рішення виходу із складної ситуації.

  6. Вчитель з медитації Норман Фішер стверджує: щоб з нами не відбувалося, головною проблемою в конфліктних ситуаціях є наша зрілість. Вона створює хмару емоцій, яка заважає дати врівноважену і переконливу відповідь. Попрацюйте над собою: промедитуйте, зробіть гімнастику, прогуляйтеся на свіжому повітрі – дайте собі можливість відволіктися від проблем. Робіть що завгодно, але перш ніж розбиратися з кимось, розберіться самі з собою.

  1. Не старайтеся зрозуміти про що ви зараз думаєте, або чому ви робите зараз те, що робите, наскільки близькими до правди були б його догадки? Ніхто крім вас не знає, що відбувається у вашій голові. Так навіщо старатися зрозуміти те про що думає твій співрозмовник? Скоріше всього ви будете неправі, а це значить, що ви надарма витратите час.

  2. Ваші думки це ще не факт. Наше тіло гостро переживає наші емоції – страх, напругу, тривогу чи стрес. Ми відчуваємо емоції на фізичному рівні і часто сприймаємо свої відчуття, як підтвердження того, що наші думки – це факт. «Невже я б почував себе так погано, якби не був правий?». Тібетський вчитель Цокнь Рінпоче в ситуації, коли нас охоплює тривога, покаяння, страх чи злість, радить пам’ятати, що емоційний і фізичний стан, які ми переживаємо «реальні, але не правдиві».

  3. Як ви можете використати цю ситуацію для особистісного росту? Психолог Тара Бреч стверджує, що зациклюючись на злості, ображаючись на чиїсь слова чи дії, засуджуючи співрозмовника ми поповнюємо свій особистий запас страждань. Ситуація + наша реакція = страждання. Розбираючись зі своїми почуттями і запитуючи чому нас так сильно зачіпає та чи інша ситуація і що ці почуття говорять про нас самих – це чудовий час дізнатися про себе щось нове. Ситуація + роздуми + миттєва присутність «тут і тепер» = внутрішній ріст.

  4. Ніколи не дозволяйте іншим збити себе з толку, навіть самому собі.

  5. Те що було, те минуло. Згадуючи про минуле ми часто стараємось зрозуміти, що можна було зробити інакше, щоб попередити конфлікт і його неприємні наслідки, але те, що було вчора, воно залишається в минулому, а в минулому ми нічого змінити не можемо.

  6. Навчіться пробачати заради власного блага. Психолог Джек Корнфілд радить «Не вато бути вірним своїм стражданням». Ми дуже вірні своїм переживанням і думкам про все погане, що з нами відбувалось. Так це було, так це жахливо, але невже це єдине, що формує вас як особистість? Ми пробачаємо інших заради того, щоб звільнитися від особистих страждань, перестати триматися за минуле і жити далі.

  7. Зробіть півтори хвилини перерви. Щоб звільнити розум, потрібно розірвати хід своїх думок. Нейропсихіатр Ден Сігал стверджує, що «за 90 секунд емоція піднімається і спадає, як хвиля біля берега». Тому людині потрібно 90 секунд, щоб вийти з будь-якого стану. За 90 секунд спробуйте вдихнути і видихнути 15 разів – щоб не думати про людину або ситуацію, яка вас роздратувала. Це допоможе розірвати міцне коло – і разом з ним владу, яку мають над вами ваші негативні емоції.

  8. Відповідайте кривднику добром.

  9. Пам’ятайте, що краще зосереджуватись не на грозі, а на квітах, які з’являться завдяки їй.

КОНФЛІКТИ: ВИРІШЕННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА

(ділова гра для вчителів)

Мета: ознайомити вчителів із теорією конфліктів для підвищення їхньої педагогічної культури; організувати спільну діяльність для колективного визначення алгоритмів дій учителя щодо вирішення конфліктних ситуацій.

Очікувані результати: після проведеного заходу вчителі знатимуть, що таке конфлікт; як установлювати певні правила поведінки учасників конфлікту, як поводитися і виявляти свої почуття в конфлікті, який уже розпочався; як конструктивно вирішувати конфліктні ситуації у різних системах відносин учасників навчального процесу.

Обладнання: мультимедійний проектор, екран, вислови «Скарбниці думок», розташовані на стінах кімнати, зображення дерева на аркуші ватману, зображення школи на аркуші ватману, стікери у вигляді яблук та у вигляді квадратиків-вікон, маркери, аркуші та ручки для роботи в групі.

Форма проведення: ділова гра із застосуванням мультимедійної презентації.

Хід гри

Вправа «Дерево очікувань»

Основні питання, які ми розглянемо сьогодні: визначення конфлікту; правила поведінки учасників конфлікту, як правильно виявляти свої почуття в конфлікті; як конструктивно вирішувати конфліктні ситуації.

Напишіть на символічних яблучках свої очікування від гри та приклейте їх на дерево, зображене на аркуші ватману.

Інформаційне повідомлення

Що таке конфлікт? Чи можна жити без конфліктів? Чому відбуваються конфлікти? Яка їхня сутність, зміст, призначення?

На ці та інші питання спробуємо відповісти відповідно до положень, розроблених у психології та конфліктології. Слово «конфлікт» викликає неприємні асоціації. Конфлікт є невід’ємною складовою життя людини.

Конфлікт може як зруйнувати, так і стати початком розвитку близьких і гармонійних відносин, поліпшення життя та нагодою реально щось змінити.

У багатьох мовах світу значення конфлікту розуміється однаково й однаково звучить – від латинського conflictus«зіткнення».

Конфлікт є системою соціально-психологічної взаємодії між людьми або групами людей у вигляді зіткнення, протиборства зміст якого визначається протиріччями, протилежними інтересами, погрозами задоволення їхніх актуальних потреб та ірраціональною поведінкою.







Проблема конфлікту в шкільному середовищі актуальна і нині. Конфліктні ситуації, інтелектуальне та емоційне перенавантаження вчителя можуть призвести до затяжного професійного стресу та емоційного вигорання. Тому вчителеві необхідно вміти орієнтуватися в конфліктній ситуації та приймати ефективні рішення для того, щоб конфлікт не виконував негативну роль у соціумі стосовно всіх учасників навчально-виховного процесу.

Для цього фахівець повинен знати і уміти:

  • Правильно запобігти конфлікту, що руйнує оптимальну систему взаємодії у відносинах між учнями, їхніми батьками та вчителями;

  • Адекватно поводитися в конфліктній ситуації, щоб знизити його дію та посилити гармонізуючи дію;

  • Захистити особистість конфліктанта від деструктивного впливу конфлікту;

  • Заверши конфлікт із найменшими втратами для конфліктуючих сторін та отримати позитивні наслідки від його раціонального вирішення.

Конфліктна ситуація в шкільному середовищі може виявлятися в різних формах і має таку класифікацію:

  1. Конфлікти в діловій сфері (невдоволення навчальними досягненнями дитини, вимогами вчителя до дитини, результатами роботи вчителів чи батьків).

  2. Конфлікти в особистісній сфері (у відносинах між учителями та учнями, учителями та батьками, у учнями та учнями.

Основними причинами конфліктів у шкільному середовищі є:

  • необ’єктивність щодо оцінки здібностей та можливостей дитини-учня;

  • під ас вступу до навчального закладу;

  • у процесі навчання;

  • під час поточного та семестрового контролю знань, умінь, навичок;

  • завищена вимогливість батьків, їхнє претензеційне ставлення до організації навчального процесу;

  • некоректне ставлення учасників навчально-виховного процесу одне до одного, порушення ними правил і норм етики;

  • невдоволення батьків ставленням учителя до дитини;

  • відносини міжособистісного характеру: конфлікти серед учнів, до яких залучаються дорослі;

  • непорозуміння в системі відносин серед дорослих (батьки, учителі, адміністрація).

Ознаки конфліктної поведінки

  • Постійне перебивання співрозмовника;

  • Приниження його, недооцінка його внеску в спільну справу й перебільшення свого внеску, порівняння себе і співбесідника не на його користь;

  • Стійке небажання визнавати свої помилки й правоту співбесідника;

  • Систематичне нав’язування власної думки («Послухайте мене…», «Це не правильно..»);

  • Нещирість у висловлюваннях, неправда;

  • Різке прискорення темпу бесіди, підвищений тон, агресивна жестикуляція;

  • Невміння висловити співбесідника.



















Виникнення конфліктної ситуації, її гострота, схильність до розвитку чи, навпаки, до згасання, залежність від особистих якостей людини, які беруть участь у ситуації.

Конфлікт швидко вирішується, якщо хоча б один з учасників конфліктної ситуації володіє міжособистісними методами (стилями) вирішення конфліктних ситуації.

Залежно від перебігу та результатів вирішення конфлікти можуть бути конструктивними і деструктивними.

Н

Учитель

Внутрішня позиція

Зовнішня позиція




езалежно від тривалості конфлікту, він зачіпає дві форми активності людини, які можна подати у вигляді схеми.






Об’єкт конфлікту

(учень)







Батьки

Внутрішня позиція

Зовнішня позиція







Схема:

  • взаємодію учасників конфлікту, як прояв зовнішньої поведінки, яка незалежно від їхньої внутрішньої позиції має бути коректною;

  • приховані відчуття: реальні очікування, реакції, установки, тобто внутрішня позиція.

Мозковий штурм «Правила конструктивного виходу з конфлікту»

Об’єднувати учасників гри в 5 груп, кожна з яких отримуй картку з написом: «Суперництво», «Уникання», «Пристосування», «Співпраця», «Компроміс» та завдання: обговорити в групі та презентувати кожен з запропонованих стилів поведінки в конфліктній ситуації, їхні особливості та наслідки використання.

Відомо, що не має батьків, байдужих до успіхів і невдач своїх дітей, тому кожна крихітка небайдужості має бути помічена вчителем і задіяна ним, щоб переконати батьків словом і ділом: я хочу, щоб вашій дитині було добре. Підтримка, готовність допомагати, добре слово – це дощ у засуху.

Для ефективного подолання конфліктної ситуації вчителеві необхідно обрати поведінку, враховуючи власний стиль, стиль інших людей, залучених до конфлікту. Найчастіше поведінка вчителя під час подолання конфліктної ситуації реалізується як комбінація таких елементів стилів:

  • конкуренція або суперництво, прагнення бути в центрі ситуації. За цієї позиції думки, потреби інших учасників суперечки не сприймаються як єдино правильну, ігноруючи міркування інших. Це активний, майже агресивний наступ, намагання подолати конфлікт, ігноруючи інтереси інших осіб Виявляється в діях, спрямованих на задоволення своїх інтересів, учиняючи шкоду іншим учасникам конфлікту;

  • уникнення – цей стиль пов'язаний із намаганням «відсунути» конфліктну ситуацію якомога далі, сподіваючись, що все вирішиться само собою.

Часто послуговуючись тезою, що «поганий мир кращий за добру сварку». Така стратегія не завжди свідчить про намір ухилитися від вирішення проблеми. Вона може бути й конструктивною. Реакцією на конфліктну ситуацію, коли вирішення є доцільніше відкласти на пізніше. Проте захоплення стратегією уникнення може призвести до втрати особистісних позицій в колективі;

  • пристосування – такий стиль поведінки передбачає взаємне пристосування партнерів: вони діють, не обстоюючи власних інтересів;

  • співпраця – сутність полягає в намаганні разом підійти до ефективного подолання конфлікту з урахуванням інтересів, потреб обох сторін, у пошуках взаємовигідних умов і шляхів досягнення порозуміння. Ця стратегія є найефективнішою для налагодження відносин, але потребує більше часу, ніж інші. Крім того, обидві сторони повинні вміти пояснювати свої бажання, висловити потреби, вислухати одна одну, розробити альтернативні варіанти дій;

  • компроміс виявляється у взаємному бажанні поступатися. Цей стиль схожий на співпрацю, але його досягнення відбувається на поверхневому рівні відносин. Партнери не враховують глибинних потреб, інтересів, а задовольняються зовнішнім аспектом поведінки.

Одним із найважливіших завдань педагога є вміння успішно використовувати кожен зі стилів вирішення конфліктної ситуації, враховуючи конкретні обставини: уміти поступатися, іти на розумний компроміс, установлювати партнерські відносини й водночас обстоювати власну позицію.

Реальний механізм налагодження відносин полягає в запобіганні конфліктним ситуаціям завдяки правильній психологічній тактиці у спілкуванні з учнями та батьками, налаштованими на протистояння; переключенні уваги з проблем, які спровокували його, на інші питання, щодо яких розбіжності поглядів немає.

Успішно взаємодіяти з учнями, запобігати конфліктам, а в разі їхнього виникнення – конструктивно долати конфліктні ситуації допомагає педагогічний такт, який є показником зрілості педагога, його майстерності.

Педагогічний такт ( від лат. Taktus – відчуття) – творче вміння обирати в кожній ситуації такий стиль поведінки, який оберігає честь і гідність кожного учня, не принижуючи його. Педагогічний такт є показником зрілості педагога, його фахової майстерності. Це ефективний засіб, за допомогою якого вихованців можна перетворити на своїх однодумців чи, навпаки, суперників.

У школі мають панувати конструктивний діалог компетентного, тактовного педагога з учнями та їхніми батьками, демократичний стиль спілкування, сприятливий психологічний клімат і атмосфера толерантності в учнівських і педагогічному колективах. Для цього слід учитися мистецтву спілкування. Щоб спілкування приносило задоволення, педагогу необхідно дотримуватися певних вимог.

  • Бути стриманим, тактовним, толерантним, емпатійним, володіти культурою мови, поважати учня, орієнтуватись на його позитивні якості, установлювати зворотній зв'язок з вихованцями, співпрацювати з ними.

  • Пам’ятати про заповідь «Не шкодь!». Обмірковувати стратегію і тактику спілкування з учнями класу, добирати оптимальні прийоми впливу на розум і серця вихованців.

  • Уміти вислухати дитину, не перебивати її, бути терплячими у спілкуванні.

  • Намагатися вислухати дитину, не перебивати її, бути терплячими в спілкуванні.

  • Намагатися зрозуміти учнів, частіше згадувати, якими ви були в дитинстві. Навчитися відчувати зміни в психологічному кліматі класу.

  • Керувати собою. Опановувати методи саморегуляції. Уміти стримувати свої негативні емоції в спілкуванні з учнями.

  • Уміти прощати. Дитина має право на помилку. Слід ставитися до неї так, як би ви хотіли, щоб вона до вас ставилася.

  • Оцінювати негативні дії, учинки учня, а не його особистість. Ніколи не принижувати гідність учнів. Не оцінювати негативно їхні особистості, не засуджувати їх.

  • Не бути упередженими у власному ставленні до учнів та їх батьків.

  • Чітко формулювати конкретні завдання і зосереджувати увагу на їх виконанні.

  • Створити ситуацію успіху, подбати, щоб в арсеналі методів впливу на учнів переважали похвала, заохочення, схвалення, вселяти в учнів надію, уміти запалити «внутрішній вогник» дитини.

  • Частіше посміхатися учням. Ця педагогічна заповідь обґрунтована з наукового погляду й ефективно забезпечує успіх педагогічної взаємодії.

  • Пізнавати та вдосконалювати себе. Розвивати свої комунікативні здібності, уміння відчувати інтелектуальні, емоційні, морально-вольові стани учнів, розуміти іншу людину, уміти не лише сприймати і налагоджувати контакти з учнями, а й активно впливати на них, оволодівати способами педагогічних впливів.

Успіху можна досягти лише тоді, коли постійно й наполегливо займатися формуванням комунікативних умінь. Нині розроблено комплекс вправ, якими може скористатися кожен педагог. Серед них вправи на розвиток спостережливості в спілкуванні, комунікативної компетентності, комунікативної уяви, техніки й виразності мовлення, невербальних засобів, формування м’язової свободи в процесі педагогічної діяльності, керування увагою під час спілкування. Необхідно також збагачувати досвід спілкування завдяки різноманітній громадській роботі. Важливе значення має участь педагогів у тренінгах комунікативної компетентності, особистісного зростання, активного соціально-психологічного навчання.

Людина потрапляє в різні життєві ситуації. Конфлікти також супроводжують нас протягом усього життя. Як правильно реагувати на ситуації, коли вас провокують на конфлікт?

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ГЕАГУВАННЯ




  • Головне – внутрішнє принципове ставлення до конструктивного вирішення конфлікту;

  • Будьте мудрим. Мудра людина, незалежно від віку, на все дивиться трішки зверху й широко. Агресивність серед людей – явище природне, і реагувати на кожен випадок неможливо;

  • Зрозумійте людину, допоможіть їй почути вас та зробіть усе можливе для того, щоб почути та відчути вимоги опонента;

  • Зберігайте внутрішній спокій та гідність. Душевно здорова людина приниженою бути не може. Якщо ви знаєте, чого ви варті, то чому ви вірите словам інших?

  • Ваша зворотна агресія – неконструктивна. Зазвичай, вона теж викликає агресію.

  • Будьте готові визнати свою провину. Доки ви вважаєте винним іншого, він буде захищатися і бачити винним лише вас.

  • Не удавайтеся до помсти. Людина, яка є поганою для вас, може бути хорошою для інших.

  • У складних ситуаціях, коли опонент закидає вчителя претензіями, спрямуйте їх у зворотний бік запитанням: «Як ви бачите вирішення цієї проблеми?».

  • Якщо опонент не сприймає ваші аргументи, попросіть у нього вибачення та припиніть розмову, домовившись про наступну зустріч через деякий час.

У РАЗІ КОНФЛІКТУ В ШКІЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ДОЦІЛЬНО КОРИСТУВАТИСЯ ТАКИМИ ПРИЙОМАМИ ЙОГО ВИРІШЕННЯ










ОБМІРКУЙТЕ СИТУАЦІЮ, ВІДПОВІВШИ НА ЗАПИТАННЯ:

  • Наскільки великим є суб’єктивний чинник у конфлікті, у чому полягають джерела непримиримості одної або двох сторін? ;

  • Досягненню якої мети іншої сторони конфлікту ви, можливо, перешкоджаєте?;

  • З якою особистісною перепоною ( настановлення, темперамент, характер, «нервовість», емоційність) ви стикались?;

  • Що є важливішим для справи – можливі наслідки конфлікту чи безпосередньо проблема, унаслідок якої відбулося зіткнення?;

  • Зробіть перший крок до нормалізації відносин. Відкрито візьміть на себе частку провини та спокійно запропонуйте прийнятне для обох сторін рішення;

  • Скористайтеся думкою третьої особи, незацікавленої та авторитетної, яка повинна розглянути діловий, а не емоційний бік конфлікту.


Мозковий штурм











«ВИРОБЛЕННЯ АЛГОРИТМІВ ДІЙ УЧИТЕЛЯ ЩОДО ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ У СИСТЕМІ: «УЧИТЕЛЬ – УЧЕНЬ», «УЧИТЕЛЬ – БАТЬКИ» ТА «УЧЕНЬ – УЧЕНЬ».

Об’єднання в три групи за допомогою квадратиків різного кольору.

Робота в групах. Учасники письмово опрацьовують ситуації за запропонованими темами. Кожна група створює свій алгоритм дій, записує на аркуші паперу формату А3.

Група 1:дії вчителя щодо вирішення конфліктних ситуацій у системі відносин «учитель – учень»:

  1. Небажання учня працювати на уроці (учень не виконує своїх обов’язків).

  2. Груба поведінка учня стосовно вчителя.

  3. Порушення дисципліни учнем або групою учнів. Ситуація, коли учитель не контролює поведінку дітей у класі, а діти ігнорують зауваження вчителя.

  4. Учень каже неправду.

  5. Учень постійно запізнюється на уроки.

  6. Молодий учитель не знає, як змінити поведінку дитини, яка не прислуховується до зауважень.

Група 2: дії вчителя щодо вирішення конфліктних ситуацій у системі відносин «учитель – батьки»:

  1. Невиконання батьками своїх обов’язків.

  2. Дитина без шкільної форми.

  3. «Сліпа любов» батьків до дитини, недовіра вчителеві.

  4. Батьки вважають, що вчитель необєктивно оцінює їхню дитину.

Група 3: дії вчителя щодо вирішення конфліктних ситуацій у системі відносин «учень – учень»:

  1. Сварка, бійка між дітьми.

  2. Учні наводять наклеп або жаліються одне одного.

  3. Учні називають одне одного образливими або ненормативними словами.

  4. Учні принижують гідність іншого учня.

  5. Учні застосовують боулінг або мобінг щодо інших учнів.

Підбиття підсумків. Психолог підбиває підсумки роботи груп, визначає прийоми, які педагоги застосовують у своїй роботі в таких випадках, презентує їх на фліпчарті та роздає буклети «Алгоритм дій вчителя щодо вирішення конфліктних ситуаціях.

Завершення заняття

Поради вчителю: як поводитися в конфліктній ситуації.

Досягнення взаєморозуміння між усіма учасниками конфлікту – процес складний і багатогранний, воно вигідне обом сторонам. Однак, щоб учителі й батьки розуміли одне одного, необхідні взаємне бажання до встановлення істини та конструктивні дії.

Правило 1: не забувайте, що головна мета спілкування в конфліктній ситуації – конструктивний вихід із конфлікту і створення комфортних умов для всіх сторін. Якщо між учителем і батьками є неприязнь одне до одного, то її необхідно подолати заради дитини. Потрібно пам’ятати, що конфлікти між учителем і батьками значно впливають передусім на дитину.

Правило 2: намагайтеся установити контакт, зосередити на собі увагу партнера. Основним засобом цього слова є слово. Воно або сприяє входженню в контакт, або ставить на його шляху бар’єр. «Слово – найтонше доторкання до серця, воно може стати і ніжною, пахучою квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом, і грудками бруду….

Мудре слово дає радість, дурне і зле, необдумане й нетактовне приносить біду», - писав В. А. Сухомлинський. Інтонаційна чуйність промови також надзвичайно важлива під час установлення контакту: погляд, жест, усмішка – важливі експресивні засоби, що сприяють цьому.

Правило 3: поважайте свого співрозмовника, взаєморозуміння має передувати згоді.

Правило 4: порозуміння має завершуватися готовністю партнерів діяти самостійно.

Правило 5: дотримуйтеся відкритого спілкування, обидві сторони повинні доводити до відома одне одного все, що допомагає зрозуміти дитину і проблеми, пов’язані з її вихованням.

Правило 6: умійте чути і слухати партнера, це правило – наріжний камінь у мистецтві спілкування. Погано, коли один із партнерів нічого не збирається чути, не чекає від зустрічі нічого хорошого.

Правило 7: намагайтеся «віддзеркалювати» думки й почуття партнера в спілкуванні за допомогою фраз типу: «Якщо я правильно вас розумію…», «Ви стверджуєте, що ….», «Ви впевнені, що…». Партнерів по спілкуванню можна порівняти із дзеркалом, яке відображає почуття і емоції, виражені в словах. Якщо вчитель (батько) зустрічає співрозмовника усмішкою, той відповідає так само. Якщо в голосі вчителя є грубість, батьки одразу налаштовуються на аналогічний тон.

Правило 8: пам’ятайте в розмові з батьками, діти яких постійно конфліктують, що вони справді намагалися змінити ситуацію, але в них не вийшло через недостатню інформованість щодо природи та причин конфліктів. Допоможе знизити напруженість між учителем та батьками звернення: «Ви намагалися вирішити це питання, але розглядали його не повною мірою, з одного боку. Можливо, прийшов час нам почати довіряти одне одному й спробувати одне одному й спробувати вирішити це питання спільними зусиллями?».



ПОРАДИ ВЧИТЕЛЕВІ ЩОДО ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ ТА ЗАПОБІГАННЯ ЇМ:



  • Пам’ятайте: урок – не найкраще місце для з’ясування відносин;

  • Умійте організувати колективну навчальну та позаурочну діяльність учнів;

  • Знайте вікові та індивідуальні особливості учнів класу, знаходьте різноманітні форми взаємодії з ними;

  • Намагайтеся називати учня на ім’я, навіть тоді, коли ви гніваєтесь на нього;

  • Нетактовність – один із найважливіших виявів професійної неспроможності;

  • Не карайте учнів за поведінку поганими оцінками – це призведе до зниження інтересу до предмета та особистісного конфлікту;

  • Будьте вимогливими, але щедрими на похвалу, дотримуйтеся правила: учня краще похвалити, ніж покарати, хваліть у присутності колективу, а зауваження робить наодинці;

  • Своєчасно зупиніться в разі виникнення конфліктної ситуації, не вживайте різких слів, не наголошуйте на негативних якостях учня, не дорікайте за негаразди в сімї, не висміюйте перед однолітками.

Рефлексія

Проводиться обговорення загального враження та результатів гри, з’ясовуються набуті знання та перспективи їх застосування в роботі.

Вправа «Мої реалізовані сподівання»

Запропонувати учасникам гри на квадратних стікерах написати свої враження від проведеної гри, що нового вони дізналися, та розмістити у вигляді віконечок на аркуші ватману із зображенням школи.

Психолог робить висновок про те, чи збіглися очікування, розміщені на дереві у вигляді яблук.

ПАМЯТКА ВЧИТЕЛЕВІ







АЛГОРИТМ ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТУ В СИСТЕМІ «УЧЕНЬ – УЧЕНЬ»

Учень постійно запізнюється на уроки

Крок 1 – учитель фіксує запізнення в щоденнику учня.

Крок 2 – у разі неодноразових запізнень учня класний керівник ставить до відома батьків та з’ясовує причини запізнень дитини.

Крок 3 – учнівське самоврядування повідомляє про порушників дисципліни на засіданні ради.

Учень грубо поводиться стосовно вчителя.

Крок 1 – усне зауваження учневі щодо недопущення грубої поведінки стосовно вчителя.

Крок 2 – якщо учень не реагує на усне зауваження, зробити відповідний запис у щоденнику.

Крок 3 – у разі повторення випадку або відмови надати щоденник, поставити до відома класного керівника, щоб він повідомив батьків про ситуацію. У разі грубої поведінки учня щодо вчителя або якщо учень заважає іншим учням під час навчального процесу, учитель має право зателефонувати батькам.

Крок 4 – у разі повторення подібних випадків, учитель повідомляє заступника з виховної роботи про ситуацію, щоб вирішити її на рівні адміністрації школи.

Учень не реагує на зауваження

З метою зниження стану тривожності вчителя проводити відвідування уроків колегами (за попередньою домовленістю і згодою вчителя).

Крок 1 – учитель-початківець звертається до наставника, який за ним закріплений на МО для обговорення ситуацій та отримання допомоги.

Крок2 – учитель-початківець звертається до голови МО з проханням допомогти у вирішенні певного питання.

Крок 3 – звернутися по рекомендації до психолога школи.

Учень каже неправду

Крок 1 – класний керівник збирає відгуки інших вчителів про дитину. Знаходить закономірності та повідомляє про них батькам.

Крок 2 – профілактична бесіда класного керівника або психолога (за запитом учителя) з батьками та учнем на тему: «Обман як спосіб не бути винним».

Учні або група учнів порушують дисципліну

(учитель не контролює поведінку дітей у класі, а діти ігнорують зауваження вчителя)

Крок 1 – учитель визначає головних порушників (від 1-го до 3-х).

Крок 2 – учитель просить порушників надати щоденник для запису про порушення дисципліни на уроці.

Крок 3 – у разі відмови надати щоденник, учитель телефонує батькам і повідомляє їм, що: «Ваша дитина порушує дисципліну, зриває навчальний процес, заважає іншим дітям навчатися. Прошу вас поговорити з нею, щоб я зміг(ла) продовжувати урок». Дитина розмовляє з батьками в класі.

Крок 4 – учитель звертається до інших порушників з проханням надати щоденники для відповідного запису. У разі відмови, учитель також телефонує батькам.

Крок 5 – учитель-предметник у той самий день повідомляє класного керівника, що урок був зірваний.

Крок 6 – класний керівник проводить бесіду з батьками про порушення їхньою дитиною правил навчального процесу і пропонує провести вдома виховну роботу з дитиною.

Крок 7 – у разі повторення ситуації, батьки + класний керівник + учитель-предметник + психолог + адміністрація школи обговорюють і намагаються вирішити ситуацію.

Альтернатива:

Також дитина порушник може бути викликана для розгляду її поведінки на засіданні ради учнівського самоврядування.

Учень не бажає працювати на уроці

(учень не виконує своїх обов’язків)

Крок 1 – учитель в усній формі нагадує учневі, що вчитися – це його обов’язок.

Крок 2 – у разі ігнорування зауваження, учитель-предметник просить учня залишитися після уроку для з’ясування причин невиконання домашнього завдання або ігнорування предмета.

Крок 3 – на перерві вчитель з’ясовує причину ігнорування його предмета.

Крок 4 – учитель повідомляє класному керівникові про випадок невиконання учнем своїх обов’язків.

Крок 5 – бесіда класного керівника з учнем. Запис у щоденник або телефонна розмова з батьками.

Крок 6 – у разі відсутності змін у ситуації, батьків запрошують на засідання малої педради школи.

АЛГОРИТМ ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТУ В СИСТЕМІ «УЧИТЕЛЬ – БАТЬКИ»

Батьки не виконують своїх обов’язків

Крок 1 – класний керівник запрошує батьків для індивідуальної бесіди та з’ясування причин неналежного догляду за дитиною.

Крок 2 – у разі систематичного повторення дитиною негативних вчинків під час батьківських зборів або на засіданні батьківського комітету класу обговорити з батьками питання про виховання морально-естетичних якостей дітей, їхні відносини з учнями та вчителями; питання відповідальності батьків за виховання дітей залежно від проблеми. У разі потреби, направити батьків до медичного персоналу для вирішення гігієнічних питань.

Крок 3 – запрошення батьків до адміністрації школи. Профілактична бесіда з укладанням протоколу бесіди (попередження).

Крок 4 – письмове звернення школи до районної служби у справах дітей.

Батьки «сліпо» люблять дитину й не довіряють вчителеві

Крок 1 – класний керівник збирає відгуки про інших учителів про дитину, знаходить закономірності та оголошує їх батькам.

Крок 2 – профілактична бесіда класного керівника або психолога (за запитом учителя) на тему «Сліпа батьківська любов та її наслідки».

Батьки вважають, що вчитель необєктивно оцінює їхню дитину

Крок 1 – за вимогою батьків учитель роз’яснює категорії оцінювання знань учнів із предмета.

Крок 2 – якщо батьки невдоволені поясненнями вчителя, він звертається до заступника директора з навчально-виховної роботи для вирішення питання.

Батьки вважають, що вчитель необєктивно оцінює їхню дитину

Крок 1 – за вимогою батьків учитель роз’яснює критерії оцінювання знань учнів із предмета.

Крок 2 – якщо батьки невдоволені поясненнями вчителя, він звертається до заступника директора з навчально-виховної роботи для вирішення питання.

АЛГОРИТМ ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТУ В СИСТЕМІ «УЧЕНЬ – УЧЕНЬ»

Сварка, бійка між дітьми

Крок 1 – учитель припиняє бійку, сварку, наведення наклепів, обзивання, цькування.

Крок 2 – учитель розсаджує дітей у різних кутках класу та дає змогу кожному письмово пояснити, що сталося (пояснювальна записка на ім’я класного керівника).

Крок 3 – після завершення уроку, учитель-предметник передає пояснювальні записки класному керівникові.

Крок 4 – класний керівник розглядає конфлікт між дітьми в той самий день вирішує його.

Крок 5 - класний керівник повідомляє батькам про конфлікт та шляхи його вирішення.

Альтернатива:

Крок 1 – учитель припиняє бійку, сварку, наведення наклепів, обзивання.

Крок 2 - учитель розсаджує дітей у різних кутках класу та дає змогу кожному ПИСЬМОВО пояснити, що сталося .

Крок 3 – після завершення уроку, учитель-предметник передає пояснювальні записки класному керівникові.

Конфлікти: вирішення та профілактика. Ділова гра для вчителів.




Вирішення конфліктів в освітньому середовищі

Психологічний клуб для старшокласників









Програма щодо розвитку в старшокласників навичок управління конфліктами, ефективного впливу на позитивне їх вирішення та свідомого посередництва в освітньому середовищі.

Програма орієнтована на 6 тренінгових занять зі старшими підлітками, зокрема передбачає три етапи:

  • Організаційно-орієнтовний (створення атмосфери психологічного комфорту, визначення цінностей учасників; узагальнення знань підлітків щодо теорії конфліктів; розвиток комунікативних навичок, конструктивних способів взаємодії у колективі. Заняття: «Коло цінностей», «Увага конфлікт»);

  • Розвивальний (розвиток умінь візуальної діагностики емоційного стану співрозмовника, творчих підходів під час вирішення конфліктних ситуацій; набуття навичок ведення переговорів, колективного прийняття рішень в умовах командної взаємодії. Заняття: «Основи розвитку емоційного інтелекту»;

  • Закріплювально-проективний (розвиток позитивного мислення, активізація внутрішніх ресурсів, творчого потенціалу, налаштованість на досягнення, здобуття вмінь окреслювати цілі та планувати власний життєвий успіх; виховувати в собі впевненість, цілеспрямованість, відповідальність за власні дії, майбутнє. Заняття: «Сходинки до успіху»,


Конфлікт? Краще уникнути

Мета: Виробляти в учнів уміння виходити з конфліктних ситуацій; виховувати почуття власної гідності, честі, чесності, поваги до людей, доб¬роту, любов до життя, до ближнього, співчуття, милосердя.

План заходу

І. Організаційний момент

1.Перевірка наявності усіх учнів

ІІ. Основна частина

1.Оголошення теми і мети заходу

2. Актуалізація теми

ІІІ. Підсумок заходу

Хід заходу

Вступне слово учителя.

Усі ми люди на цій великій Землі. Всі ми - різні. Скільки людей - стільки характерів. У кожного з нас є своє світобачення, світосприйняття, інтереси, уподобання, плюси і мінуси у характері. Та об'єднує всіх в одне ціле, яке називаеться словом — «людство» — те, що народилися ми із лона матері. I для кожного з нас, мабуть, найріднішим, найдорожчим є, насамперед, - родина, батьки. Дорогими також є дім, у якому живемо, вулиця, школа, село, знайомі. Усе це - наша Батьківщина, а у широкому розумінні - Україна.

Але жити на території держави не означає бути справжнім громадянином. Потрібно дбати про країну, бути свідомим і активним членом суспільства. А що таке суспільство? Це сукупність людей, об'єднаних певними стосунками, зв'язками, інтересами. Будь-яку державу становлять громадни, будь-яке суспільство - люди. Тому в житті всім нам дуже важливо вміти спілкуватися з іншими, щоб бути щасливими та успішно вчитися, працювати.

- Як ви думаєте, що потрібно для того, щоб успішно спілкуватися?

(Дотримуватися соціалъних норм - визнаних правил поведінки. Від народження людина опиняєтъся в колі правил, заборон, норм. Спочатку вони встановлюються у сім'ї батьками, потім — ровес¬никами у дитячому садку, школі. Чим дорослішою стає людина, тим більшою є кілътстъ норм, яких вона має дотримуватися. Отже, у суспілъстві кожен має не тілъки права, а й обов'язки).

- Уявіть собі, що було б, якби ніхто не дотримувався усталених норм?

- У якому державному документі зібрані статті про права і обов'язки громадян?

(Конституція Укрїни, зачитати статтю 28).

- А де ще ми можемо знайти правила моралі та етики поведінки людини?

(У Біблії, у «Повчанні Володимира Мономаха»).

1-й учень.

Повчання: «При старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим підкорятися, з рівними і молодими мати згоду і бесіду вести без лукавства, а ще найбільше розумом вбирати, не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато, очі тримати до низу, а душу вгору. ...Не хвалю я ні себе, ні своєї сміливості, а хвалю я силу Творця і прославляю милість Його за те, що він мене... не лінивим створив, а на всі людські діла достойним...».

Учитель. Отже, норми і правила поведінки встановлюють самі люди, а їхнє дотримання робить життя і спілкування людей гуманнішим, ефективнішим, зручнішим.

На думку приходить вислів французького філософа, математика, фізика і письменника XVII ст. Б. Паскаля: «Правила доброї поведінки відомі з давніх-давен, річ за дрібницею - вміти користуватися ними». Звичайно, вжите слово «дрібниця» насправді означає дуже багато.

Адже коли порушуються правила поведінки, етикет спілкування, створюються конфліктні ситуації, виникає конфлікт.

2-й учень.

За вікном двадцять перше століття:

Вік прогресу, логіки, проблем.

Як може вижить чоловік,

В такий космічний, надпотужний вік.

Летить життя, воно спішить,

Але крізъ призму років і столітъ

3 тенет людину не пускає

Його величністъ - пан-Конфлікт.

Й від миті, коли Бог задумав світ,

Причиною всіх бід зробивсь конфлікт.

Пробравсъ спочатку він в Едем,

Створивши море там проблем:

Адам і Єва — вигнані із раю.

Неандерталецъ мамонта вбива,

Середнъовічний рицар на турнірі

Честь роду кров'ю омива.

Конфлікти також є й державні.

Складніший - внутрішній конфлікт.

I вірний крок зробити треба,

Щоб зберегти наш. рід від бід.

Учитель. Є багато важливих питань у нашому житті, на які треба навчитися давати відповіді: «Що таке вихованість?», «Якою має бути справжня людина?», «Що таке інтелігентність?», «Що таке дружба?», «Яку професію обрати?» та багато інших. Але проаналізувавши поведінку нашого класного колективу, тести, які ви писали, напро¬шується висновок, що найактуальнішою, найпекучішою є проблема конфліктних ситуацій, які доволі часто у нас виникають. Життя доводить, що не завжди ви можете правильно розв'язати конфлікт, або розумно уникати його.

Що таке конфлікт? Як знайти правильний вихід із конфліктних ситуацій? Цьому ми спробуємо навчитися зараз.

Звернімося до словника.

3-й учень. Слово «конфлікт» латинського по¬ходження, в перекладі означає «боротися разом». Під ним розуміють зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів, серйозні розбіжності, гостру суперечку в спілкуванні, неспівпадання інтересів.

Учитель. Як виникає конфлікт?

4-й учень. Схематично це можна показати так:

АВ - передконфліктна ситуація;

ВС - конфліктна ситуація;

СВЕ - інцидент (сутичка);

ЕР - вирішеяня (розв'язання конфлікту);

ГС - післяконфліктний період.

Час

(Учні розглядаютъ приклад конфліктной ситуації).

Учитель. Які ознаки конфлікту?

5-й учень.

а) наявність протиріччя;

б) ненависть до опонента.

Наявність протирічь - невід'ємна частина нашого життя. Всі люди різні, кожен має свій погляд на певну ситуацію. Отже, конфліктна ситуація має свій шлях розв'язання.

Ненависть до опонента - це вже проблема. Про¬блема самої особистості. I тут уже людині треба над собою працювати або звернутися за допомогою до практичного психолога, який допоможе знайти вихід зі складної ситуації.

Учитель. За своїм характером конфлікти бувають різними. Є конфлікти між людьми, є державні. Чому люди не можуть жити мирно, і не конфлік-тувати?

1-й учень. Конфліктувати страшно. Можна зовсім зруйнувати стосунки й образити близьку людину.

2-й учень. Конфліктувати погано, бо людина набуває тавро «поганої», «сварливої» людини.

3-й учень. Конфлікт - це боляче, страждають обидві сторони.

Учитель. Конфліктів потрібно уникати. Якщо доброзичливо ставитися до людини, звертатися до неї по імені, то конфлікту можна уникнути, адже нема такої людини у якої б не було рис (зовнішніх або внутрішніх) за які б її не можна було поважати. I це варто пам'ятати завжди. Давайте проведемо експеримент «Чарівний стільчик».

(Посеред класу ставимо стілець і пропонуємо комусь добровільно сісти на нъого. Стілецъ оголосимо «чарівним». А особа, яка сидитъ на ньому, найчарів-ніша, найкраща. Пропонується по черзі кожному висловити компліменти людині на «чарівному» стілъчику. Умова: лише компліменти від щирого серця. А у відповідь, за правилами етикету, має бути подяка. Далі особа ділиться своїми враженнями).

Учитель. Є ще так званий внутрішній конфлікт. Дуже часто людина незадоволена собою, навколишнім світом. Вона почувається незахищеною. У такі хвилини відчаю втрачається контроль над ситуацією, і можна зробити багато необдуманих вчинків. Кожне людське життя є безцінне. Тому потрібно вміти розв'язувати проблеми. Як це робити, розкаже нам практичний психолог.

Учитель. З історії людства відомі три підходи до розв'язання конфлікту:

• з позиції сили;

• з позиції інтересів;

• з позиції правил.

Із позищії сили конфлікти можуть бути розв'язані швидко, але завжди наслідками такого розв'язання будуть відверта чи прихована образа, зіпсовані сто¬сунки. Крім того, під час силового розв'язання про¬блеми часто порушується свобода і рівність людини, права на життя, здоров'я, повагу і гідність.Наприклад, ситуація батько і син. Продуктивним є підхід до розв'язання конфлікту з позиції інтересів. Отже, коли є можливість, то проблему треба розв'язувати саме з цієї позиції, і тоді обидві сторони будуть задоволені: конфлікт вирішується без образ, без бажання помстити, стосунки не руйнуються. Для цього сторони вступають у переговори.

Якщо переговори не закінчуються розв'язанням конфлікту, залишається третій підхід - із позиції правил.

У суспільстві часто вирішуютъ свої проблеми використовуючи правила. Це і під час спортивних змагань, у школі, коли потрібно виставляти оцінки, у громадському транспорті - поступитися місцем. Релігійні правила вчать вибачати того, хто нас скривдив. Норми закону є основою для мирного розв'язання судових процесів. Усі вони розв'язують проблему не з точки зору інтересів сторін, а з точки зору правил, записаних у законах України.

Коли людина перебуває у конфліктній ситуації", то для розв'язання проблеми їй потрібно визначити свій стиль поведінки.

Стилі поведінки буваютъ такі:

1. Конкуренція.

2. Уникнення.

3. Пристосування.

4. Компроміс.

5. Співробітництво.

Учитель. Варто поєднувати стратегії. Адже життя різне і ми повинні реагувати на нього по-різному. Чим більше стратегій реагування ви маєте, тим краще ви зможете розв'язувати свої проблеми.

Аналіз анкет показав, що найчастіше у вас виникають конфліктні ситуації із батьками, однолітками, вчителями. Попробуємо штучно створити типові конфліктні ситуації. Використовуючи інформацію про конфлікти і шляхи їх розв'язання знайдемо правильний вихід із ситуації. А ваше рішення проаналізує психолог.

Ситуація 1. Мама приносить додому один лимон. I син, і донька вимагають його собі, не кажучи при цьому, для чого він їм потрібен. Виникла конфлік¬тна ситуація. Мама, син, донька - жодна зі сторін незадоволена. Що робити? Ваше рішення!

(Лимон можна розділити навпіл, хтосъ із дітей може почекати до завтра; потргбно уточнити для чого дітям лимон - виявляється, що сину потрібен сік у коктейль, а донъці - цедра для випікання тістечок).

Ситуація 2 - між однолітками.

Ситуація 3 - учитель і учень.

Учитель. Конфлікт розв'язаний. Що робити далі? По-перше, любити життя. Нехай посмішка повернеться на ваше обличчя. Адже нічого нема вічного, тому кожен конфлікт мае свій фінал, хоча і може здаватися нескінченним, якщо зневага, зло, грубі слова, жорстокість візьмуть верх над здоровим глуздом. Пам'ятайте, що крик є одним із найбільш некваліфікованих варіантів спілкування і розв'язання кон-фліктних ситуацій. Тому любімо ближнього, як само¬го себе, примножуймо добрі справи, даруймо батькам, знайомим, близьким щирість, привітністъ, що в свою чергу подарує нам добрий настрій, злагоду, здоров'я. Не забуваймо, що добрі стосунки завжди базуються на доброзичливому ставленні один до одного.

Працюйте над собою, самовдосконалюйтеся. Пам'ятайте, що несподіваний життєвий конфлікт вихована людина розв'яже розумно. Насолоджуйтесь життям, будьте сильні, не опускайте руки пе¬ред труднощами. А якщо ви потрапите в конфліктну ситуацію, то пам'ятайте, що із погляду вічності ваш конфлікт не такий уже і страшний. Розумна люди¬на вчиться на своїх помилках, мудра - на помилках інших. Тож будьте мудрими. Хай у житті вас оточують порядні, добрі, виховані люди.

А як висновок із усього сказаного хай будуть ці правила, які допомагатимуть вам у житті уникати конфліктних ситуацій або мудро виходити з них.

1. Люби ближнього, як самого себе.

2. Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе.

3. Люби життя - неоціненний дар Божий.

4. Умій прощати і поважати людину.

5. Будь щедрий на милосердя, співчуття, розуміння.




Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Психологія

14.06.2021

152

0

11

Для кого: Дорослі