ВИКОРИСТАННЯ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО В ПІДГОТОВЦІ СУЧАСНИХ ПЕДАГОГІВ

Опис документу:
Творчість Василя Олександровича Сухомлинського впродовж багатьох років приваблює увагу людей не тільки нашої країни, а й за кордоном. Учні та студенти багатьох визначних навчальних закладів вивчають його спадщину. Великий педагог зробив величезний внесок у розвиток педагогіки. Будучи чудовою людиною, професіоналом своєї справи, він закликав створювати прекрасне як у собі, так і в навколишньому світі.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ВИКОРИСТАННЯ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО В ПІДГОТОВЦІ СУЧАСНИХ ПЕДАГОГІВ

Творчість Василя Олександровича Сухомлинського впродовж багатьох років приваблює увагу людей не тільки нашої країни, а й за кордоном. Учні та студенти багатьох визначних навчальних закладів вивчають його спадщину.

Великий педагог зробив величезний внесок у розвиток педагогіки. Будучи чудовою людиною, професіоналом своєї справи, він закликав створювати прекрасне як у собі, так і в навколишньому світі. Його гуманізм надихав не одне покоління до любові та вдосконалення. Чудовий педагог-новатор, пристрасний публіцист, він продовжив і творчо розвинув кращі традиції радянських педагогів. Ще за життя про В. Сухомлинського говорили: не людина, а ціла наукова установа. За два десятиліття – 35 книг, сотні наукових статей і публіцистичних статей-роздумів. Творчість В. Сухомлинського порівнюють з вічнозеленим деревом, у якого гнучкі коріння, міцний стовбур і розлога крона, гілки якої з року в рік дають нові пагони [5; с.305].

Розбудова Української держави ставить на порядок денний надзвичайно важливе і невідкладне завдання – виховання справжнього громадянина, патріота рідної землі.

Національна доктрина розвитку освіти стверджує, що держава повинна забезпечити виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, шанобливо ставиться до національних святинь, української мови, а також до історії та культури всіх корінних народів і національних меншин.

Невичерпним джерелом у вирішенні завдань освіти є використання педагогічних ідей В.О.Сухомлинського, все життя якого було присвячене вихованню нової людини – всебічно і гармонійно розвиненої, свідомої і активної.

Школа, на думку Василя Олександровича, має неоціненне значення в житті кожного. Школа – це місце, де дитина повинна відчувати щастя, повноцінність свого духовного життя, радість праці та творчості. До школи він підходить діалектично – від «школи під голубим небом», школи природи, чуттєвого, емоційно-конкретного сприйняття світу до школи як джерела духовності, культури, моральних цінностей, місця розв'язання протиріч і конфліктів. Роки, які дитина проводить у школі, є одними з найважливіших. Навіть випадковість може мати серйозні наслідки і призвести до того, що юний вихованець перетвориться на погану людину, лицемірну та жорстоку. Тому Василь Олександрович ставив високі вимоги

до вчителя, вимагав, щоб він був авторитетом для дітей. Під авторитетом він розумів не звеличеність і відокремлення від дітей ерудицією, вимогами і формальним управлінням дитиною. Усі праці Василя Сухомлинського пройняті гуманним ставленням до дитини, пошаною до її особистості, розумінням її інтересів, почуттів, позиції. У книзі «Серце віддаю дітям» він писав: «Дитячий світ — це особливий світ. Діти живуть своїми уявленнями про добро й зло, честь і безчестя, людську гідність. Я завжди вважав за необхідне стати в деякій мірі дитиною. Тільки за цієї умови діти не будуть дивитися на вас як на людину, що випадково потрапила за ворота їхнього казкового світу і якій байдуже, що діється всередині цього світу» [1; с.17]. Як видно з книги «Серце віддаю дітям», важливе значення мають багатогранні емоційні стосунки з дітьми в дружному колективі, де вчитель не лише наставник, а друг і товариш.

В. Сухомлинський вважав, що учитель – перший і головний світоч в інтелектуальному житті школяра; він пробуджує в дитини жадобу знань, повагу до науки, культури, освіти. Праця вчителя ні з чим не зрівнянна ...

Учителю потрібно трудитися роки й роки, щоб побачити предмет своєї творчості; буває, що проходять десятиріччя і ледве починає виділятися те, що замислив. Учителю потрібно володіти величезним талантом любові до людини, безмежною любов'ю до своєї праці і перш за все до дітей, щоб на довгі роки зберегти бадьорість духу, ясність розуму, свіжість вражень, сприйнятливість почуттів – без цих якостей праця педагога перетвориться в муку. Педагог зазначав, що якщо в школах є насторожені, наїжачені, недовірливі й злі діти, то лише тому, що вчителі не пізнали їх, не знайшли підходу до них, не зуміли стати їх товаришами. Виховання без дружби з дитиною, без духовної спільності з нею можна порівняти з блуканнями в сутінках [1; с.52].

Педагог – творець майбутнього держави, людства. Сучасний вчитель повинен мати високий рівень духовної культури і професійної майстерності, володіти творчими здібностями і бути відповідальним як за процес формування майбутньої особистості, так і за власне професійне удосконалення. Демократичні процеси, що відбуваються в суспільстві, розширюють можливості учителя у виборі ним змісту, нових форм, методів організації навчально-виховного процесу, у самостійній розробці власних технологій навчання та виховання. Сьогодні як ніколи вчителю надана широка можливість у творчій діяльності, в активізації його духовно- морального, інтелектуального потенціалу. Разом з тим такі зміни підвищують вимоги до особи вчителя, до його фахової підготовки, до його морально-психологічних якостей. Важливим фактором активізації діяльності учителя, підвищення його професійного рівня, духовно-морального удосконалення є глибоко усвідомлена відповідальність за виконання обов’язків, покладених на нього державою. Суспільне значення статусу педагогічної професії вимагає від учителя відповідальності за якість навчання та виховання підростаючих поколінь. Видатний педагог-гуманіст В.О.Сухомлинський зазначав, що «вихователь творить найбільше багатство суспільства – людину» [5; с.303]. «Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті, – з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її здоров’я, розум, характер, воля, громадське й інтелектуальне обличчя, її місце і роль у житті, її щастя», - стверджував Василь Олександрович

[2; с.94]. У «Національній доктрині розвитку освіти» України відмічається, що освіта – рушійна сила розвитку особистості громадянського суспільства: «Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників, їх професійне вдосконалення – важлива умова модернізації освіти».

Тому висуваються особливі вимоги до діяльності сучасного вчителя:

- любов до дітей і кожної окремої дитини;

- повага до дитини як до особистості;

- віра в дитину як запорука педагогічного успіху;

- глибоке знання дитини, середовища її життя;

- систематичне піклування про всебічний розвиток кожної дитини;

- бережливе ставлення до духовного світу і природи дитини;

- вміння розвивати у дитини почуття власної гідності;

- вміння включати дитину в коло інтересів, життя і турбот інших людей;

- підготовка кожної дитини до творчої діяльності, щасливого життя;

- бути другом, мудрим радником дитини;

- постійне самовдосконалення.

Василь Олександрович казав: «Людина народжується не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний». Ми по праву можемо сказати, що Сухомлинський залишив по собі яскравий слід, він належить до найвидатніших постатей світової педагогіки. З його ім’ям пов’язане збагачення й піднесення педагогічної науки ХХ-ХХІ ст. Спадщина видатного педагога – це невичерпне джерело педагогічних ідей, мудрих порад, які завжди є актуальними в освітянському житті.

Література

1. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям / В.А. Сухомлинский. – К.: Рад. школа, 1972. – 143 с.

2. Сухомлинський В.О. Вибрані твори / Василь Олександрович Сухомлинський. – Київ: Рад. школа, 1975. – 658 с.

3. Сухомлинський В.О. Проблема виховання всебічно розвиненої особистості / В.О. Сухомлинський // Вибр. тв.: в 5 т. – Київ, 1976. – Т. 1.

4. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину / В.О. Сухомлинський // Вибр. тв.: в 5 т. – Київ, 1976. – Т. 2.

5. Федяєва Валентина. Педагогічна система В.О.Сухомлинського в підготовці майбутнього вчителя // Наукові записки. – Випуск 78 (2). – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2008. – С.303 – 305

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Малюк у світі економіки та фінансів»
Часнікова Олена Володимирівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.