В.О Сухомлинкький вважав«Потрібно багато місяців терплячого, постині, розумного доторкання педагога до розуму дитини, доторкання з тією метою, щоб дитина побачила себе як частинку природи, здивувалася, навіть була вражена думкою про те, що людина до того часу сильна й могутня, поки вона вірний син матері-природи, що вміє берегти почуття вдячності за те, що вона живе; поки вона діяльна клітина організму, що називається природою. З цього, на мій погляд, повинні починатися освіта і виховання»