• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Англійська мова
  • ВИКОРИСТАННЯ ГРИ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ЗАСОБУ ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ ЩОДО РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ, САМОДОСТАТНЬОЇ ТА ЖИТТЄВО- АДАПТОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ
До ЗНО з АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
5
міс.
1
9
дн.
0
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

ВИКОРИСТАННЯ ГРИ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ЗАСОБУ ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ ЩОДО РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ, САМОДОСТАТНЬОЇ ТА ЖИТТЄВО- АДАПТОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ

Опис документу:
ВИКОРИСТАННЯ ГРИ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ЗАСОБУ ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ ЩОДО РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ, САМОДОСТАТНЬОЇ ТА ЖИТТЄВО- АДАПТОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ - стаття щодо використання ігор на уроках англійської мови у контексті нової української школи

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ВИКОРИСТАННЯ ГРИ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ЗАСОБУ ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ ЩОДО РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ, САМОДОСТАТНЬОЇ ТА ЖИТТЄВО- АДАПТОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ

Стрімкий розвиток та впровадження у повсякденне життя суперсучасних інформаційних технологій, яким супроводжувалося входження людства у третє тисячоліття, легка доступність будь-якої інформації всіх сфер життєдіяльності людини, стали тим самим каталізатором остаточного падіння стереотипів, розвінчання ідеалів, розтління морально-духовного та фізіологічного світосприймання нового покоління. У свою чергу, вищеозначені чинники призвели до кризи в сучасній сфері освіти, змусивши почати пошук істотно нових методів роботи з школярами. Мета новітньої школи - допомогти дитині знайти себе в самому собі, знайти своє особливе, неповторне місце в суспільстві.

Як досягти такої мети? Яким чином забезпечити кожному учневі повноцінну, всеохоплюючу реалізацію себе серед подібних? Чи можливе взагалі повне розкриття кожної окремої особистості? Всі ці та деякі інші актуальні питання сучасної педагогіки покликана вирішувати педагогіка нової української школи.

За концепцією нової української школи, сучасна освітня галузь та її виконавчий орган - педагог, перш за все повинен «перекроїти» сам себе. Що це означає? Це означає переосмислити власні ідеали та стереотипи, свій світогляд, морально-духовні цінності,- і можливо, навіть, відмовитися, відійти від них, як від застарілих, неактуальних, замінивши на нові, сучасніші. Відмова від старого світосприймання сприятиме і зміні форм та методів праці вчителя,відмові від традиційного та пошуку неординарного, змусить його відшукувати такі форми роботи, які б допомагали дітям вчитися: вірити в себе, розкривати своє безцінне, неповторне, багатогранне і таке вразливе «Я»; самоорганізовуватися, самовиховуватися, самостійно підвищувати рівень своєї освіченості, самовдосконалюватися, а отже,- самостверджуватися та самореалізовуватися в середовищі собі подібних.

Яким чином відбуватиметься відхід від традиційного, а з точки зору сучасної педагогіки - неактуального світосприйняття, до новітнього, самого педагога? Насамперед, вчитель повинен осмислити філософію нової української школи, дозволити її передовим ідеям прорости в своїй душі, поставити себе на місце дитини та подивитися на світ її очима крізь призму школи добра, чуйності, любові, дружніх стосунків та істинно-демократичних відносин; школи, яка є не просто будівля, а «ДІМ»; школи, де тендітні ручки «Я» тримають мудрі та кріпкі руки «МИ». Сучасний вчитель має чітко визначити для себе, і не просто визначити, а усвідомлювати, що значить самоствердження дитини, розуміти та обережно підводити дитину до тієї межі, де самоствердження непомітно для неї переростає у самозростання та самореалізацію, до межі, за якою вже САМОДОСТАТНЯ ОСОБИСТІСТЬ, відшліфовуючи грані свого внутрішнього, безмежно широкого духовного світу, починає палати в сяйві свого творчого шляху, як зірка першої величини.

Які ж види діяльності потрібно використовувати в сучасній педагогічній роботі, щоб досягти мети концепції нової української школи? Спираючись на педагогічний досвід роботи в загальноосвітній школі № 82 м. Дніпро, хочу зазначити, що найприємніший, найулюбленіший, найцікавіший вид роботи для дітей - це гра. І що найголовніше,- для мене він теж є найкращим(у всіх аспектах), так-як забезпечує у ненав’язливий, ненудний, а дуже цікавий спосіб досягти мети нової української школи, а саме - відкрити в дитині її неповторність та індивідуальність, дозволяє навчити самостійності та допомагає виплекати особистість.

Гра, як відомо,- основний вид діяльності дитини молодшого шкільного віку. Притому, потрібно пам’ятати, що це вид діяльності, який виник історично. Вона слугує «загальнозрозумілою» мовою для усіх дітлахів та є вирішальною в формуванні особистості. Адже посередництвом гри дитина здобуває здатність самостійно моделювати, хоча й символічно, ті соціальні відношення між людьми, які вона в тій чи іншій мірі сприймала. Завдяки ігровим заміщенням предметів та виконуваним ігровим ролям, дитина самостійно засвоює різнопланові форми поведінки.

Використання гри на уроках англійської мови не лише полегшує навчальний процес та підвищує інтерес до уроків, а й суттєво допомагає учням розкрити себе, показати на що вони здатні. Спираючись на власну практичну діяльність, рекомендую використовувати ігри як під час занять, так і в позаурочній діяльності. Гра включає в себе правила, які дозволяють та допомагають учням самоорганізувати свої емоції та волю, спрямовують їх на прагнення самовдосконалюватися, тренуючи свій мозок, та дають змогу самостійно розвивати свою індивідуальність. На уроках гра покликана стимулювати дітей до самостійного вживання певного мовного матеріалу. А в позаурочний час діти виявляють більшу самостійність у використанні розмовного матеріалу. Педагогічна практика показує позитивний вплив усіх видів ігор(дидактичних, рухливих, творчих, музичних, драматизацій, рольових, письмових, граматичних і т.д.) на навчально-виховний процес. Кожна гра виконує свою функцію, сприяючи паралельному розвитку таких процесів, як накопичення розмовного матеріалу у дитини і її самоутвердження в колективі, закріплення раніше отриманих знань та самоорганізація і самовдосконалення, формування мовних умінь і навичок та самоосвіта. Особливість усіх видів ігор полягає в тому, що засвоєння будь- якого матеріалу (як практичного характеру, так і теоретичного) здійснюється в практичній діяльності школярів, при цьому уважність та запам’ятовування відбуваються мимовільно, в ході процесу гри. Крім того, вся ігрова діяльність дітей спрямована на поступовий розвиток вміння самостійно мобілізувати всі розумові та фізичні ресурси свого організму.

Гра для дитини це не просто забавка. Гра - це цілеспрямованість, здатність до самостійних вольових зусиль. Адже скільки зусиль над собою

ДОБРОВІЛЬНО здійснює дитина у процесі гри! Самі умови потребують від неї зосередженості на предметах, що включені в ігрову ситуацію, на змісті дій та сюжетів. У грі передбачено і стимули психологічного характеру: якщо дитина не бажає бути уважною до того, чого потребує від неї ігрова ситуація, якщо не рахується з умовами гри, то просто «видаляється» однолітками. Необхідність у спілкуванні з однолітками, в їхньому емоційному схваленні спонукають дитину до зосередженості та запам’ятовування, а отже, і до самостійного аналізу своєї поведінки.

Такий досвід ігрових і особливо реальних відносин лягає в основу особливої здатності мислення, який дозволяє стати на точку зору інших людей. Мається на увазі рефлексія, здатність людини самостійно аналізувати свої власні дії, вчинки, мотиви та співвідносити їх з загальнолюдськими цінностями. Саме гра спонукає розвитку у дитини рефлексії, оскільки у грі виникає реальна можливість контролювати те, як виконується дія, що входить в процес спілкування. Подвійна позиція у грі - оскільки дитина не лише грає, а й оцінює себе у грі,- розвиває здатність самостійно співвідносити свою поведінку з власним досвідом, з тим образом, який вона і грає (репродукує) і творить одночасно. В здатності до рефлексії приховується величезна можливість розуміти, відчувати іншу людину.

Через гру дитина усвідомлює ті характеристики особистості, які лягають в основу структури її самосвідомості. Вона прагне признання в ігрових ролях, може уявити себе малюком та проеціює себе у майбутньому, освоює ігрові права та обов’язки. У грі дитина намагається «бути,як всі», а з іншого боку - «краще, ніж всі», прагнучи до самостійності. Така мотивація визначає самодосягнення дитини та розвиток її як особистості. Учні у своїй діяльності орієнтуються на досягнення однолітків (однокласників). Тому «бути, як всі» в певній мірі стимулює розвиток дитини та підтягує її лише до загального середнього рівня, що є недостатнім, оскільки не задовольняє потреб дитини, щодо самоствердження та самореалізації в колективі. В той же час у грі дитина спрямовує свою волю, свою діяльність на те, щоб бути «краще за всіх». Вона починає боротьбу за вищий статус та роль у грі. Ці прагнення не відкриті вільному спостереженню. Дитина шкільного віку вже вміє маскувати свої прагнення від стороннього ока. Крім того, прагнучи вищого статусу дитина вчиться самооцінці, тобто, привчається оцінювати свої реальні можливості.

Існує ще одна дуже важлива функція гри. Інколи нею нехтують, або взагалі забувають про неї. Гра дозволяє дитині ознайомитися з майбутньою роллю чоловіка та жінки, самостійно реалізувати свої природні якості, вчить самопізнанню себе як хлопчика чи дівчинку та проеціювати себе у майбутнє. Тобто гра готує дітей до самостійного сімейного життя, визначає характер статевої ідентифікації дитини.

Але кожен вчитель повинен пам’ятати, використання гри в навчально- виховному процесі, ігрова діяльність дитини, особливо молодшого шкільного віку,- це не завжди позитивні емоції. Потрібно пам’ятати і про «підводні камені». Як вже говорилося вище, розвиток особистості буде неповноцінним без усвідомлення дитиною необхідності бути визнаною. Але реалізація цієї ж необхідності може супроводжуватись такими негативними утвореннями, як почуття злості, викликане успіхом іншої дитини; почуття неприязні, ворожнечі. В результаті неуспіху дитина може пережити почуття заздрості та, навіть, ненависті. Воно викликається прагненням бути кращим, успішнішим, ніж інші. У той же час, успішний, радіючи своїй перемозі, може відчувати не просто егоїстичну радість, а й пережити злорадство - радість через неуспіх іншого. Тому потрібно пам’ятати, що молодші школярі ще слабі морально, і готувати ігри - змагання з великою обережністю. У процесі гри необхідно вчити дітей самокритиці та самодисципліні, високим відносинам, коли в чесній боротьбі один виходить переможцем, переможений поздоровляє його з успіхом і обидва тиснуть один-одному руки. Тоді і тільки тоді радість та співчуття поєднуються у відносинах школярів.

Отже, використання ігор на уроках англійської мови, як інструменту або способу досягнення мети концепції нової української школи щодо розвитку сучасної, самодостатньої, підготовленої до життя особистості є більш ніж доцільним та актуальним, за умови підготовленості вчителя до прийняття нового світогляду, ідеалів; розуміння ним значущості відходу від традиційного до інноваційного підходів на етапі оновлення вітчизняної освіти.

  • 02.11.2018
  • Англійська мова
  • Дошкільнята, 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас, 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас, 12 Клас
  • Стаття
  • 289
  • 0
  • 18
  • Стежити

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Картографія та топографія»
Довгань Андрій Іванович
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.