Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Особливості адаптації та модифікації освітнього процесу в контексті інклюзивного навчання
»

«Виховуємо громадянина» Нові моделі взаємодії з дітьми з опорою на педагогічну спадщину В. О. Сухомлинського

Педагогіка

Для кого: Дошкільнята (5-6 років)

09.03.2020

981

7

0

Опис документу:
Гуманітаризація освіти – один із головних засобів заповнення духовного вакууму, що виник у зв’язку із розпадом старих ідеологічних схем, одне з основних джерел формування нової соціальної ідеології, спроможної змінити менталітет суспільства».
Перегляд
матеріалу
Отримати код

«Виховуємо громадянина»

Нові моделі взаємодії з дітьми з опорою

на педагогічну спадщину В. О. Сухомлинського

Хмельницька гуманітарно – педагогічна академія

Посібник

з інноваційних педагогічних технологій

підготувала студентка ЗДО – 64гр.

Іванців Н. С/

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………

Мета та завдання ……………………………………………………………………

Організація освітнього процесу в новій моделі ………………………..

Перспективно-календарне планування за напрямами роботи:

Природознавчий напрям……………………………………….. ………………..

Морально-патріотичний напрям…………………………………………………

Літературно-художній напрям………………………………………………… ..

Образотворчий напрям……………………………………………………………

Корекційно-розвиваюча робота «Вчимося у казки»…………………………..

Музично-естетичний напрям роботи…………………………………………….

Діагностика соціально-етичного розвитку дітей………………………………..

Висновок …………………………………………………………………………

«Щоб стати справжньою людиною, дитина повинна перш за все поважати саму себе, без цієї поваги, без любові до краси в самому собі немислима людська культура, немислима і нетерпимість до всього, що принижує людину... Це не самозамилування, а гордість, чиста віра в добрий початок у самому собі»

В.Сухомлинський

Актуальність виховання особистості у сучасному українському суспільстві великою мірою зумовлюється необхідністю державотворчих процесів на засадах гуманізму, демократизації, соціальної справедливості, що мають забезпечити усім громадянам рівні можливості для розвитку й застосування їхніх потенційних здатностей, досягнення суб’єктивно привабливих і водночас соціально значущих цілей як умови реалізації найголовнішої соціально-психологічної потреби особистості – потреби у самовизначенні та самоствердженні. Як сьогодні в найкоротший строк забезпечити пошук оптимальних варіантів реалізації цієї проблеми, накреслити перспективу діяльності педагогічного колективу, спрямовану на формування справжнього громадянина Української держави?

Оскільки фундамент особистості закладається саме в дошкільному дитинстві, державі не байдуже, які засади виступатимуть основними у змісті першої ланки освіти. Базовий компонент дошкільної освіти орієнтує освітян на цілісний підхід до особистості та її освіти, визнає за основні пріоритети життєву компетентність та морально-духовний розвиток дошкільника, відображає тенденції до гуманітаризації освіти.

Основна суть гуманітаризації освіти – забезпечення грунтовного загальнокультурного розвитку, формування гармонійної, цілісної особистості. Ще в листопаді 1994 року на загальних зборах Академії педагогічних наук України було обговорено проблеми гуманітарізації та гуманізації освіти. Проект концепції гуманітарної освіти в Україні було запропоновано академіком С.У. Гончаренко та кандитатом педагогічних наук Ю.І. Мальованим.

На думку авторів проекту: «Сьогодні гуманітаризація освіти – один із головних засобів заповнення духовного вакууму, що виник у зв’язку із розпадом старих ідеологічних схем, одне з основних джерел формування нової соціальної ідеології, спроможної змінити менталитет суспільства».

Гуманітаризація освіти взагалі, а дошкільної насамперед – це сутнісно нові пріоритети у формуванні змісту та організації освітнього процесу з дітьми.

У науковій психолого-педагогічній літературі прийнято вважати, що гуманістична педагогіка – це наука про навчання і виховання молодого покоління, яка базується на принципах гуманного ставлення до дітей, а саме:

  • шанування гідності і прав дітей,

  • відкритість, емпатія, довіра,

  • педагогічний оптимізм, креативність, співпраця, заохочення,

  • розвинута культура спілкування,

  • психологічна безпека і основне – любов до дітей.

Найяскравішим її представником у вітчизняній педагогіці по праву вважають Василя Олександровича Сухомлинського, який серце віддав дітям і для якого найголовнішим у житті була любов до дітей.

Визначальною в науково - теоретичних працях і практичному досвіді В.Сухомлинського є його філософсько-педагогічна система ідей та поглядів на дитину як на найвищу цінність у всіх ланках освіти. Гуманістична сутність концепції виховання Сухомлинського виявляється вже в самому ставленні до дитини. Найперше – це повага до особистості вихованця незалежно від його віку, визнання складності його внутрішнього світу і відповідальне ставлення до його долі. Все це відповідає сучасній меті виховання - створити сприятливі умови для розвитку особистості дитини, для її самореалізації.

Вивчення нормативних документів ( Національна доктрина розвитку освіти, закон України “Про дошкільну освіту”, Базовий компонент дошкільної освіти в Україні), необхідних для організації всіх напрямків роботи ДНЗ, спонукало педагогів нашого дошкільного закладу до пошуку нових, не традиційних підходів до виховання особистості дитини.

Пріоритетного значення в навчально-виховному процесі набули питання удосконалення системи гуманітарної освіти дошкільників, що орієнтувало на пошук сучасних засобів у розбудові, вдосконаленні, оновленні та розробці моделі освітнього процесу з дітьми, гуманітаризації навчально-виховної роботи на засадах педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського

( патріотичний, морально-етичний, правовий аспекти)

Необхідно забезпечити виховання в дити­ни з перших років життя гуманного ставлення до навколишнього світу, любові до родини, рідної домівки, краю, міста (селища), Батьківщини; повагу до людей різних національностей, державної символіки (Гімну, Прапора, Герба України).

У процесі морального-етичного виховання в дитини розвиваються гуманні почуття, формуються етичні уявлення, навички культурної поведін­ки, соціально-суспільні якості, повага до дорослих, відповідальне ставлення до виконання доручень, уміння дружно гратися й труди­тися, справедливо оцінювати свої вчинки й дії інших дітей.

Визначимо шляхи роботи з дитячим колективом:

    • з літературознавчого напрямку: ознайомлення з творами художньої літератури, розучування авторських та фольклорних творів, проведення драматизацій, театральних вистав, літературних свят;

    • пізнавально-дослідницького та природознавчого напрямків: заняття-милування, організація екскурсій – подорожей, спостереженнь в природі, праці в природі, дослідницької діяльності;

    • соціально-суспільного: заняття щодо ознайомлення з працею дорослих, організація дидактичних, сюжетно-рольових ігор на основі отриманих знань про працю дорослих; організація просторово-розвиваючого середовища;

    • морально-патріотичного: заняття з ознайомлення з рідним краєм, проведення фольклорних свят, екскурсій до музеїв та історичних пам’яток, презентація фотовиставки “Вогник перемоги”, проведення Уроків мужності;

    • музично-естетичного: музичні заняття з використанням дитячих творів В.Сухомлинського та класичної музики, проведення фольклорних свят, розваг дорослих та дітей, музично-літературних свят “Стежинами доброти”, “Казки чарівного лісу”.

    • образотворчого: проведення занятть з образотворчого мистецтва за дитячами казками В.Сухомлинського, організація постійно діючої виставки дитячих робіт “Від краси до творчості”, виготовлення поробок разом з батьками “Природа і ми”;

    • соціально-емоційного: корекційно-розвивальна робота з психологом за методом казкотерапії “Вчимося у казки”, проведення театралізованих ігор, ігор-імітацій,ігор-імпровізацій; організація предметно-ігрового середовища груп, створення куточків приналежності, правил дружби; психолого-педагогічний супровід батьків та вихованців.

Педагогами дошкільного закладу розроблено перспективні плани роботи та напрацьовані конспекти занять з пріоритетних напрямків навчально-виховної роботи.

Вихователі дошкільного закладу засвоюють самі та навчають своїх вихованців правил людського співжиття:

  • дотримання норм культурної поведінки;

  • спілкування на основі добрих почуттів і взаємин;

  • взаємна ввічливість;

  • усвідомлення себе членом колективу і вміння добре поводитись у колективі;

  • гуманізм, дисциплінованість, витримка, скромність, товариськість, чуйність;

  • позитивна мотивація власної трудової діяльності;

  • повага до праці товаришів і дорослих;

  • бережливе ставлення до природи, шана до землі;

  • дбайливе ставлення до речей.

  • почуття чесності;

  • почуття відповідальності;

  • почуття сорому;

  • почуття совісті;

  • почуття успіху;

  • громадянські почуття.

З метою формування позитивного ставлення дошкільників до морально - правових норм та постійного використання в навчально-виховній роботі творчо працюючі педагоги склали перелік творів В.Сухомлинського, який складається із наступних розділів: назва твору, які моральні якості виховує, у яких видах дитячої діяльності можна використовувати.

Наша мета:

  • виховання гуманістично-спрямованої особистості дошкільника на засадах педагогічної спадщини В.Сухомлинського

  • створення змістовного і емоційно-формуючого простору в ДНЗ задля розкриття перед кожною дитиною світу освіти, збагачення кожного знаннями, що здобуваються постійною пізнавальною діяльністю попередніх поколінь, людським талантом і волею, великою мудрістю культури;

  • виховання зацікавленості, поваги до культури та історії рідного краю, любові до рідної природи;

  • засвоєння засобів і способів емоційного ставлення до оточуючого світу і себе: навчання дітей умінню жити, усвідомлювати масштаби своєї особистості, оволодівати методами рефлексії.

Завдання

(із посиланням на педагогічні роздуми В.О.Сухомлинського):

  • Розвивати у дітей мислення, увагу, спостережливість. «Джерела думки : природа, праця, моральна краса людської поведінки, книга, творчість»;

  • Навчити емоційно-естетично сприймати навколишній світ, сприяти розвиткові дитячої уяви та фантазії. « Емоційне сприймання – це взагалі азбука всякого виховання, тільки той, хто оволодів нею в дитячі роки, здатний швидко і свідомо читати світ людини»;

  • Виховувати національні почуття, адже «розум людини, що формується, вбирає в себе ідеологію і психіку народу, його переконання, традиції, інтелектуальну, моральну, естетичну культуру»;

  • Розвивати почуття прекрасного, розуміти і відчувати красу рідної природи, рідного слова;

  • Створювати й зберігати традиції в колективі;

  • Спонукати дітей до творчості.

За основу взято ідеї В.О.Сухомлинського:

  • Створення «Школи радості», «Кімнати казок», «Батьківської школи»;

  • Слухання «музики природи», авторської та народної музики, висловлювання своїх вражень;

  • Уроки мислення на природі;

  • Школа виховання добрих почуттів (емоційна школа);

  • Бесіди з дітьми на морально-етичні теми;

  • Налагодження постійного емоційного звязку з батьками, які поступово стають однодумцями педагогів.

Схема інтегрування педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського в зміст навчально-виховної роботи

Літературознавчий

Пізнавально-дослідницький Природознавчий

Соціально-суспільний

Морально-патріотичний

Музично-естетичний

Образотворчий

Соціально-емоційний

Ознайомлення з творами художньої літератури

Заняття-милування

Цикл занять по ознайомленню з працею дорослих

Цикл занять:

“Моя родина”

“Мій запорізький край”

“Я маленький українець”

Музичні заняття з використанням творів В.О.Сухомлинського та класичної музики

Заняття за творами В.Сухомлинського

( двічі на місяць)

Корекційно-розвиваюча робота з психологом за методом казкотерапії

“Вчимося у казки”

Розучування авторських та фольклорних творів

Екскурсії-подорожі,

Спостереження в природі

Дидактичні, сюжетно-рольові ігри по ознайомленню з працею дорослих

Виставка дитячих робіт “Від краси до творчості”

Театралізовані ігри

Ігри-імітації

Ігри-драматизації

Ігри-імпровізаці

Фольклорні свята та екскурсії до музеїв та історичних пам’яток

Драматизація

Праця в природі

Організація дослідницької діяльності дітей

Фольклорні свята

Виготовлення поробок разом з батьками

“Природа і ми”

Організація просторового середовища груп

Правила дружби

Куточок приналежності

Театральні вистави

Екологічні стежинки

Організація просторового-розвивальногосередовища

Виготовлення настінних фото презентацій та альбомів

Розваги дорослих та дітей “Родинний вогник

Літературні свята

“Свято Книги”

Дидактичні ігри на закріплення морально-патріотичних знань

Музично-літературні свята “Стежинами доброти”

Психолого-педагогічна супровід батьків та вихованців

Програмовий зміст:

ГРУПА РАННЬОГО ВІКУ (ВІД ДВОХ ДО ТРЬОХ РОКІВ)

Сприяти накопиченню досвіду доброзичливих взаємин з одно­літками: звертати увагу дітей на дитину, що виявила турботу про товариша, виразила йому співчуття; формувати в дитини впев­неність у тому, що дорослі люблять її, як і всіх інших дітей.

Виховувати негативне ставлення до брутальності, жадібності; вчити дітей умінню гратись без сварок, допомагати одне одному й разом радіти успіхам, гарним іграшкам тощо.

Продовжувати вчити дітей вітатися й прощатися (за нагаду­ванням дорослого); викладати власні прохання спокійно, вживаю­чи слова «дякую» й «будь ласка».

Формувати вміння спокійно поводитися в приміщенні й на ву­лиці: не шуміти, не бігати, виконувати прохання дорослого.

Виховувати уважне ставлення до батьків. Привчати дітей не перебивати того, хто говорить, уміти почекати, якщо дорослий зайнятий.

Формувати дбайливе ставлення до природи.

ДРУГА МОЛОДША ГРУПА (ВІД ТРЬОХ ДО ЧОТИРЬОХ РОКІВ)

Забезпечувати умови для морального виховання дітей. Ство­рювати ігрові ситуації, що сприяють формуванню доброти, уваж­ного, дбайливого ставлення до оточуючих. Привчати дітей спілку­ватися спокійно, без лементу. Формувати в них доброзичливе ставлення одне до одного, уміння ділитися з товаришем, досвід правильної оцінки гарних і поганих вчинків.

Привчати до ввічливості: вітатися, прощатися, дякувати за до­помогу.

Учити жити дружно, допомагати одне одному, разом користу­ватися іграшками, книгами.

Поступово формувати образ Я. Допомагати дітям усвідомлюва­ти себе. Повідомляти їм різноманітні, такі, що стосуються безпо­середньо їх, відомості (ти дівчинка, у тебе сірі очі, ти любиш гра­тися і т. ін.), у тому числі щодо минулого (не вмів ходити, говорити, їв із пляшечки), і змін, що відбулися з ними (зараз умієш правильно поводитися за столом, малювати, танцювати, знаєш ввічливі слова).

Продовжувати формувати інтерес і любов до природи.

СЕРЕДНЯ ГРУПА (ВІД ЧОТИРЬОХ ДО П'ЯТИ РОКІВ)

Сприяти формуванню особистого ставлення дитини до дотри­мання

(і порушення) моральних норм: співчуття до скривдженого і непогодження з діями кривдника; схвалення дій того, хто вчи­нив справедливо (розділив кубики нарівно).

Продовжувати роботу з формування доброзичливих взаємин між дітьми (зокрема, розповідаючи про те, чим гарний кожний вихованець групи); образу Я (допомагати дитині якнайчастіше пе­реконуватися в тому, що вона гарна, що її люблять).

Виховувати скромність, чуйність, бажання бути справедли­вим, сильним і сміливим; учити почувати сором за поганий вчи­нок.

Нагадувати дітям про необхідність вітатися, прощатися, нази­вати працівників дошкільної установи на ім'я та по батькові, не втручатися в розмову дорослих, чемно висловлювати своє прохан­ня, дякувати за надану послугу.

Закріплювати навички дбайливого ставлення до речей, учити використовувати їх за призначенням, класти на місце.

Вчити дітей сприймати природу та природні явища з естетичного та морального боку, дбайливо ставитись до природних об'єктів, розвивати відчуття своєї приналежності до природи, необхідності посильної допомоги тваринам та рослинам.

СТАРША ГРУПА (ВІД П'ЯТИ ДО ШЕСТИ РОКІВ)

Світ людей. Виховувати в дітей почуття патріотизму, совісті, співчуття. Звертати увагу на красу і моральність людських взаємин, красу й неповторність кожної людини, красу праці.вчити розрізняти в суспільному житті «добре» і «погане», посильно боротися проти зла, захищати слабщих.вчити дітей відчувати душу іншої людини, доброзичливо відгукуватись як на її біль, так і на радість.

Ознайомити з Азбукою моральної культури В.О.Сухомлинського, читати, обговорювати та інсценізувати його твори.

Виховувати дружні взаємини між дітьми; звичку разом грати­ся, трудитися, навчатися; прагнення радувати старших гарними вчинками.

Виховувати повагу до оточуючих.

Учити піклуватися про молодших, допомагати їм, захищати слабших. Формувати в дітей такі якості, як співчуття, чуйність.

Продовжувати збагачувати словник дітей ввічливими словами («здрастуйте», «до побачення», «будь ласка», «вибачте», «дякую» тощо). Спонукати використовувати в мові фольклор (прислів'я, приказки, потішки та ін.). Показати значення рідної мови у фор­муванні основ моральності.

Виховувати в хлопчиків уважне ставлення до дівчаток: учити подавати їм стілець, у потрібний момент надавати допомогу, не соромитися запрошувати дівчаток до гри, танцю тощо.

Виховувати в дівчаток скромність, учити проявляти турботу про оточуючих, із вдячністю ставитися до допомоги й знаків уваги з боку хлопчиків.

Формувати вміння оцінювати свої вчинки й вчинки інших лю­дей. Розвивати прагнення дітей виражати своє ставлення до ото­чуючого, самостійно знаходити для цього різні мовні засоби.

Світ природи. Формувати в дітей екологічний світогляд. Вчити сприймати природу та природні явища з естетичного та морального боку, стимулювати бажання зберегти й підтримувати гармонію, красу та неповторність рослинного та тваринного світу. Учити дітей дбайливо ставитись до природних об'єктів, розвивати відчуття своєї приналежності до природи, відповідальність за збереження найближчого природного оточення, необхідності посильної допомоги тваринам та рослинам. Звертати увагу на причинно-наслідкові зв'язки між явищами природи, залучати їх до деяких природоохоронних актів.

Викликати в дітей бажання засобами мови і мистецтва відображати красу природи.

Світ мистецтва. Виховувати в дітей естетичне сприймання довкілля, рідної природи, естетичний погляд на людей, стосунки між ними, позитивне ставлення до творчої активності інших дітей. Розвивати бажання охоче брати участь у спільній художній діяльності та надавати одне одному допомогу та радість, дотримуватись етичних норм поведінки у взаєминах.

Розвивати в дітей емоційний відгук на народні та авторські твори мистецтва, прагнення самовираження і творчої активності.

Формувати вміння висловлювати засобами мистецтва свої думки і почуття, своє ставлення до оточення, вчити розпізнавати та відчувати душевний світ композитора, поета, художника, письменника, виражений у творах мистецтва. З цією метою систематично проводити загяття з літературно-художньої діяльності, тематичні свята, інсценувати під музику дитячі оповідання В.О. Сухомлинського.

Форми роботи:

  • Щотижневі екскурсії на природу, заняття – милування ( природознавчий напрям роботи);

  • Щотижневе читання і обговорення художніх творів, казок В.Сухомлинського на заняттях і повсякденній діяльності

( літературознавчий, морально-патріотичний напрями роботи);

  • Щотижневе інсценування казок В.Сухомлинського (соціально-суспільний, літературознавчий напрям роботи);

  • Щотижневі Уроки прекрасного (світ природи, речей, людських стосунків, мистецтва);

  • Щомісячні інтегровані та комплексні заняття на основі змісту творів В.Сухомлинського;

  • Щоквартальна «Батьківська шола» (взаємодія з батьківським загалом)

  • Щомісячні літературно-музичні свята та розваги за творами В.Сухомлинського (музично-естетичнй, морально-патріотичний напрями)

  • Ігри-емпатії (соціально-емоційний напрям роботи)

Реалізація програми проходить через організацію провідної діяльності дітей відповідно до віку, починаючи з молодшого дошкільного віку. Основне завдання усіх видів взаємодії педагога і вихованця у спільній творчій діяльності (комунікативної, пізнавальної, перетворювальної, оцінно-контрольної) – пробудження в дітей людяності, чуйності, милосердя, великодушності, відповідальності, обов’язковості, любові та гордості за рідну країну.

Перспективно-календарне планування за напрямами роботи

Пізнавально-дослідницький та природознавчий напрям: заняття-милування, організація екскурсій – подорожей, спостереженнь в природі, праці в природі, дослідницької діяльності.

Перспективний план проведення занять з ознайомлення з природою

з використанням оповідань В.Сухомлинського

Місяць

Тема заняття

Програмовий зміст

Структура проведення

Вересень

Осінні дерева.

Читання казки В.Сухомлинського «Дід Осіннік»

Закріпити знання дітей про хвойні та листяні дерева, вміння розпінавати їх за словесним описом. Розвивати мислення, пам'ять, увагу. Учити милуватись рідною природою і відтворювати свої враження у виробах з природного матеріалу. Виховувати естетичні почуття, бажання самостійно творити.

  1. Назви осінні місяці

  2. Д/г «Листяне розмаїття»

  3. Д/г «Упізнай за описом»

  4. Читання казки В.Сухомлинського «Дід Осіннік»

  5. Поробки з природного матеріалу

  6. Назви прикмети осіні.

Жовтень

Моя Батьківщина.

Читання оповднь В.Сухолинського «Як Ріка розгнівалась на Дощика», «А що там за лісом»

Вчити розуміти зміст оповідання, вести полілогвідстоювати свою думку, бачити і відчувати красу природи, порівнювати образні, словесні описи природи в творі з навколишнім оточенням рідного краю. Виховувати у дітей дбайливе ставлення до природи рідного краю, почуття національної приналежності, любов до Батьківщини.

1.Бесіда про природу рідного краю.

2.Читання оповідання В.Сухомлинського «А що там за лісом».

3.Бесіда за змістом твору.

4.Д/гра «Збери листівку»

5.Інсценування казки В.Сухомлинського «Як Ріка розгнівалась на Дощика»

6. Моральне правило:»Нема без кореня рослини, а людини – без Батьківщини»

Листопад

Закріплення знань про утворення вітру.

Читання казки В.Сухомлинського «Ласкавий вітер і холодний Вітрюга».

Вчити встановлювати причинно-насідкові звязки.Закріпити зання про повітря та вітер (дослідницька діяльність). Активізувати вживання якісних прикметників.Розвивати увагу, помять, логічне мислення. Виховувати доброту, бажання допомагати іншим.

  1. Читання казки.

  2. Бесіда за змістом.

  3. Дослідни з повітрям.

  4. Д\гра «Вітрик -помічник»

5. 5.Гра-емпатія «Сонячний промінчик»

Листопад

Осінь-чарівниця.

Підсумкове заняття.

Оповідання В.Сухомлинського «Осінь принесла золоті стрічки»,»Хомячкові турботи».

Вчити складати розповіді за схемою. Активізувати лексику з теми. Вчити дітей бачити красу навколо себе, словами та емоціями передавати свій настрій.

Продовжувати знайомити дітей з творчістю В.Сухомлинського. закріпити назви осінніх місяців . Розвивати уяву, фантазію під час проведення гри-емпатії «Я – листочок». Виховувати дбайливе ставлення до природи.

1. Привітання.

2. Д/вправа «Назви дерево за описом»

3.Вправа «Поясни» 4.Складання розповідей за схемою «Золота осінь»

5. Гра-емпатія «Я – листочок»

6.Бесіда за творами В.Сухомлинського.

7. Малювання осіннього килима.

8.Оцінно-контрольна діяльність.

Грудень

Заняття-милування за казкою В.Сухомлинського «Як хлопчик хотів приголубити сніжинку»

Попередні читання оповідань В.Сухомлинського «Подорож краплинки»,

«Краплина роси».

Уточнити та закріпити знання дітей про агрегатний стан води (дощ, сніг, лід), кругообіг води у природі. Учити милуватися красою довкілля, передавати свої враження словами, які відповідають емоційному стану душі. Закріпити вміння дітей вирізати краплинку по контуру. Розвивати творче мислення, уяву під час виконання гри-емпатії «Я – Сніжинка». Виховувати любов до природи, розуміння її взаємозвязку.

1.Розглядання сніжинок, добирання епітетів.

2.Слухання казки.

3Бесіда за змістом.

4.Гра-емпатія «Я – сніжинка»

5.5.Робота з таблицею «Кругообіг води в природі»

6.Вирізання дітьми різнокольорових краплинок. Закріплення кольорів веселки.

7.Оцінно-контрольна діяльність.

Січень

В гості до зими.

Складання розповідей за схемою.

Читання оповідання В.Сухомлинського «Тихо в лісі взимку»

Розвивати мовлення, пам'ять, увагу, уяву, мислення. Продовжувати вчити дітей складати розповідь за схемою, добирати прикметники до іменників. Виховувати інтерес до навчання, спосережливість, взаємоповагу.

  1. Назви ознаки зими.

  2. Гра «Зроби намисто для Зими».

  3. Читання оповідання В.Сухомлинського «Тихо в лісі взимку».

  4. Д/гра «Який сніг?»

5.Аплікація з геометричних ф фігур.

6.Оцінно-контрольна діяльність.

Лютий

Якою буває вода.

Читання оповідання В.Сухомлинського «Краплина роси».

Досліди з водою.

Розширити знання дітей про воду та її значення. Закріпити знання дітей про властивості води, снігу, водяної пари. Розвивати логічне мислення, уяву, фантазію.

Виховувати береєне ставлення до водних ресурсів, бажання піклуватися про чистоту води.

1.Бесіда про властивості води.

2.Читання оповідання В.Сухомлинського «Краплина роси».

3.Проблемні запитання.

4.Гра-емпатія «Я-хмарка»

5.Бесіда-роздум «Чому

забруднюється вода?»

  1. Оцінно-контрольна діяльність.

Березень

Сонце-джерело життя на землі.

Читання оповідання В.Сухомлинського «Я ще раз побачив тебе, Сонячний Променю».

Пояснити, що Сонце – небесне світило, яке має найбільше значення для життя на Землі. Учити спостерігати різні явища і зміни у природі. Відшукувати причини цих явищ і змін. Поповнити словник дітей образними висловами про сонце. Виховувати спостережливість, допитливість.

  1. Сонячні ритми: день, ніч, ранок, вечір.

  2. Читання оповідання В.Сухомлинського «Я ще раз побачив тебе, Сонячний Променю».

  3. Розучування прислівїв, приказок про сонце.

  4. Гра-емпатія «Я – сонечко»

  5. Складання азки «Чому сонечко не світить»

  6. Оцінно-контрольна діяльність.

Березень

Подорож у світ тварин

Читання оповідання В.Сухомлинського «Дівчинка і Синичка»

Розширити знання дітей про тварин та птахів, що живуть поруч з людьми, яку користь має від них людина.

Учити складати творчу розповідь ланцюжком на тему: «Як зайчик шубку міняв». Виховувати любов до тварин, птахів як до своїх менших братів.

  1. Розповідь про ставлення людей до тварин з давних-давен.

  2. Д/гра «Острів допитливих»

3.Читання твору В.Сухомлинського «Лелеки прилетіли».

4.Д/граКазкова»

5. Складання розповіді ланцюжком « Як Зайчик

Шубку змінів»

  1. Оцінно-контрольна діяльність

Квітень

Райдуга в бурульці.

Читання оповідання В.Сухомлинського «Подорож краплинки»

Уточнити та закріпити знання дітей про кругообіг води у природі.

Учити милуватися красою довкілля. Розвивати творче мислення під час виконання вправи «Я-Краплинка». Виховувати любов до природи».

  1. Читання твору В.Сухомлинського «Райдуга в бурульці».

  2. Д/вправа «Через струмок перестрибни – лово пестливе назви».

  3. відгадування загадок про птахів.

  4. Д/гра "Мяч злови – слово дію назви».

  5. Гра – емпатія «Я – краплинка»

  6. Оцінно-контрольна діяльність.

Травень

Пролісок

Читання оповідання В.Сухомлинського «Конвалія в саду»

Вчити спостерігати весняну природу, розглядати й описувати пролісок. Збагатити мовлення дітей образними висловлами, вчити складати казки. Виховувати спостереждивість, любов до живої істоти.

  1. Читання казки В.Сухомлинського «Сині оченята».

  2. Д/гра «Відгадпй, де росте»

  3. Гра-емпатія «Я – пролісок»

  4. Бесіда про зміни природи на весні.

  5. складання весняної казки дітьми.

  6. Оцінно-контрольна діяльність.

Морально-патріотичний напрям роботи (заняття з ознайомлення з рідним краєм, проведення фольклорних свят, екскурсій до музеїв та історичних пам’яток,

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ (6 р.ж.)

МІСЯЦЬ

ТЕМА

ПІЗНАВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

жовтень

„Історія рідного міста - Львів

Бесіда-розповідь про рідне місто. Складання розповідей за серією картин. Мета:закріпити уявлення дітей про виникнення м. Львів, познайомити з легендами виникнення міста.

Дидактичні ігри: „Лото”, „Пам’ятники історії та культури Львова”, „Склади картинку”, „Впізнай герб”

Ю. Винничук «Легенди Львова»

М. Савка «Казка про Старого Лева»

листопад

„Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини”

Продовжувати розуміти зміст понять Батьківщина, краса, радість. Вчити розуміти зміст оповідань, виховувати у дітей любов до рідного краю, природи матері.

Д \гра : „Збери картинку”

„А що там за лісом?”, „Дніпро”В.О.Сухомлинський

Січень

„Рідне місто -

Серії бесід про сучасне м.Львів. заняття за темою.

Мета:дати уявлення про те, чим славиться сучасне рідне місто

Д\г „Впізнай і назви”, „Склади картинку”, „Впізнай логотип”.

Львівська область”- ілюстрована енциклопедія, альбом карток з видами міста, фотографії.

„Лист з дому”, „Що найтяжче журавлям”В.Сухомлинський

Лютий

Леви Львова

Екскурсія .

Мета: дати уявлення про виникнення району, чим славиться, чим багатий.

Д\г „Вулицями рідного району”

„Історія рідного краю” Щупак;

Березень

«Поет рідного міста- Петро Ребро»

Заняття з теми. Мета: познайомити дітей з творчістю письменника

Д/гра «З якої збірки віршик», інсценування веселих віршів

«Чому зайчик косоокий»,

«Сонечко», «Про дівчинку Маринку», «Берізки» П.Ребро,

П.Ребро «Вибрані твори» т.1

Квітень

«Парки та сквери»

Бесіди та заняття за темою. Мета: продовжувати знайомити дітей з містами відпочинку львівян:

  • Паркова зона

  • Дубовий гай

  • Парк

  • Набережна

  • Дитяча залізниця

Площа Фестивальна

Конструктивно-будівельна гра «Збудуємо дитячий майданчик»

Альбом фотоілюстрацій «Львівська область», ілюстрована енциклопедія,

Оповідання В.Сухомлинського «Ялинка та липа», 2 Клен узимку», «А що там, за лісом».

Травень

«Свято Перемоги»

Бесіди та заняття за темою. Екскурсії до пам'ятників «Вічний вогонь», « Танк – визволитель - міста».

  • Мета: продовжувати знайомити дітей із пам'ятниками героям ВВВ у рідному місті. Виховувати гордість та повагу до воїнів-захисників Вітчизни.

Д/гра «Впізнай за описом»

Альбом карток, фотографій;

Ілюстрована енциклопедія «Запорізька область»

Оповідання В.Сухомлинського «Щастя та прац я»

Літературно- художній напрям.

Виховання загальнолюдських моральних якостей.

Перспективний план

проведення тематичних занять з літературно-художньої діяльності

з використанням оповідань В.Сухомлинського

Тема

Мета

Моральне правило

1.

Бесіда «Дружба і товаришування». Читання і обігрування казки «Як Білочка Дятла врятувала»

- формувати у дітей почуття товариськості, дружби, вміння приходити на допомогу своїм товаришам.

Дерево міцне корінням, а людина – друзями.

Друг завжди прийде на допомогу, навчить хорошому, поділиться тим, що має.

2.

«Листи доброго казкаря»

( цикл занять)

Розкрити дітям значення слів не можна, можна, треба. На конкретних і зрозумілих дітям прикладах учити застосуванню цих слів. Учити оцінювати вчинки і співвідносити їх із словами не можна, можна, треба. Сприяти накопиченню уміння погоджувати свої вчинки, поведінку із словами не можна, можна, треба.

Добре роби, добре й буде.

Хто людям добра бажає, той і собі має.

3.

Читання та інсценування оповідання Василя Сухомлинського

«Як коту соромно стало»

- розвивати у дітей співчуття, добросердечність;

- виявляти турботу до того, хто потрапив у біду, зробив помилку;

-

Співчуття – чуйне ставлення до чийого-небудь горя, до чиїхось переживань; почуття жалю, викликане чиїм –небудь нещастям.

4.

Літературна вікторина за оповіданням Василя Сухомлинського

«Як Микола став хоробрим», «Петрик, собака і кошеня», «Ніна і гусак»

- допомагати дітям зрозуміти поняття « сміливість», «мужність» на простих ситуаціях, бути сміливим – значить не боятися темряви, домашніх тварин, захистити ображеного.

Нікого не ображай ні словом, ні вчинком.

5.

«Від краю до краю вам добра бажаю». Лялькова вистава «Як добре жити дружно».

- закріплювати чуттєво-наочні уявлення про добру поведінку;

- сприяти розумінню того, яке велике значення має дотримання моральних правил;

-продовжувати розвивати здатність співчувати, жліти, допомагати іншим.

Нести добро – це чинити людині те, що бажаеш, щоб чинили тобі люди.

6.

Літературна гостина «Все починається з мами»

- формувати духовний світ дитини;

- вчити бути добрими дітьми своїх батьків та обов’язку перед рідними, однолітками.

Справжня любов до матері виявляється не тільки словами, а й добрими вчинками.

Чим більше любові ти віддаси, тим більше отримаєш.

7.

Бесіда «Ми будемо працювати».

Читання оповідання Василя Сухомлинського «Біда заставила»

- сформувати уявлення дітей про працьовитість;

- виховувати бажання працювати, допомагати дорослим, правильно розуміти поняття «помічник»;

- вчити правильно оцінювати працьовитих та нероб.

Тільки та людина прекрасна, яка свєю працею приносить користь іншим.

8.

Читання оповідання В.Сухомлинського “Чому здивувався Петрик”

- ознайомити дітей з моральною якістю – чесність;

- формувати бажання бути чесним

Потрібно завжди говорити правду

9.

Літературна вітальня за творами Василя Сухомлинського «Моя Батьківщина»

Збагатити знання про те, що земля, на якій ми живемо, називається Україна. Розвивати інтерес до історії та природи рідного краю. Виховувати почуття любові та патріотизму.

Найдорожча для людини рідна Батьківщина.

ПЕРЕЛІК ТВОРІВ

В..О.Сухомлинського з виховання загальнолюдських моральних якостей

№ з/р

Моральні якості

Оповідання В.О.Сухомлинського

Ввічливість – моральна якість, що виражається у постійному поважному ставленні до оточуючих. Вона споріднена з такими якостями вихованої людини, як тактовність, любязність, делікатність, доброзичливість, уважність.

Зайшло сонечко.

Який музика Цвіркун

Доброта – чутливе, дружнє ставлення до людей; привітність, ласка, прихильність.

Доброзичливість – чкладова гуманного ставлення до людей. Це така риса людського характеру, яка формується під впливом прагнення творити добро.

«Бажати добра – це значить заступити злу дорогу до дитячого серця, закрити серце дитини від зла» (В.Сухомлинський)

Намисто з чотирма променями

Бо я людина

Татусь – це не борода, а очі

Яке щастя?

Петрик, собака і кошеня

Блакитні журавлі

Дружба – стосунки, відносини, в основі яких лежить взаємна прихильність, довір’я, відданість, товариська солідарність, духовна близькість, спільність інтересів.

«Дружба- це школа виховання людських почуттів...У дружбі ми віддаємо сили своєї душі іншій людині і від цього самі стаємо кращими» (В.Сухомлинський)

Котик і Їжачок

Лагідність – властивість за значенням лагідний..

лагідний – спокійний, сумирний, тихий; ніжний, ласкавий; який виражає спокій, доброту, ласку, ніжність.

Півень

Найласкавіші руки

Лінь – відсутність бажання працювати, робить будь-що; неробство; стан розслаблення

Ледача подушка

Любов до родини

«Знай, що людський обов’язок дітей – платити батькам за їхне пиклування про тебе, за їх безмежну любов і відданість»

« кожен твій крок, кожний ивій вчинок – і хороший, і поганий – відгукується в материнському і батьківському серці радістю або болем, щастям або стражданням» В.О.Сухомлинський

Материнське щастя

Хлопчик і хвора мама

Кашу варила, дітей годувала

Сива волосинка

Сьома дочка

Милосердя – добре, співчутливе ставлення до кого-небудь; вияв жалості; помилування

Милосердний – який виявляє милосердя; схильний, готовий до добрих учинків.

Як здивувався Мурко

Як Сергійко навчився жаліти Покинуте кошеня

Наш тато одужав

Чого синичка плаче?

Це горобці плачуть від холоду

Як білочка врятувала ящірку

Патріотизм – любов до своєї Батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви й подвиги.

«Патріотизм – це ...осягнення святині – Батьківщини – не тільки розумом, а й перед усім серцем... Патріотизм починається з любові до людини...» В.О.Сухомлинський

А що там за лісом?

Мені захотілось додому.

Що найтяжче журавлям?

Лелеки прилетіли

Сонце заходить

Працьовитість - властивість за значенням працьовитий.

Працьовитий – який сумлінно ставиться до роботи; роботящий, звиклий до праці; який виконує корисну роботу

«Любов дитини до людей праці – джерело людської моральності»

В.О.Сухомлинський

Борщ зі скибкою свіжого хліба

Чорні руки

Який слід повинна залишити людина на землі?

Найкрасивіше і найбридкіше

Свято першого хліба

Прощення – дія за значенням прощати, простити; поблажливість до кого-небудь, скасування кари; помилування

Образливе слово

Скромність - властивість за значенням скромний.

Скромний – який не любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства; який не претендує на особливе становище; стриманий у поводженні, вихований; морально-стійкий....

Як Ріка розгнівалась на Дощика

Пихатий Півень

Два метелики

Пихата літера

Чому бабуся вийшла з хати?

Кожна людина повинна

Співчуття – чуйне ставлення до чийого-небудь горя, до чиїхось переживань; почуття жалю, викликане чиїм-небудь нещастям; жаль, висловлений усно або письмово з приводу нещастя, горя, що спіткали кого-небудь.

Хай я буду ваша, бабусю

Як Метелик напився березового соку

Найласкавіші руки

Вітаємо

Хлопчик і хвора мама

Лист до батька

Чесність - властивість за значенням чесний; чесна поведінка, чесне самовіддане ставлення до когось, чогось.

Чесний – який визначається високими моральними якостями; який виражає правдивість, прямоту характеру, відвертість; сумісний з поняттями честі, чесності, з правиламичесті; який не заслуговує ніякої догани; порядний, нічим не заплямований.

Чому здивувався Петрик

Чому не засинає Пилипко?

Соромно перед соловейком

Чуйність – особливо бережне та уважне ставлення до людей, здатність жити їхніми радощами та турботами, відгукуватися на їхні проблеми.

Святковий обід

Чому дідусь такий добрий сьогодні

Тлумачення слів – «Великий тлумачний словник сучасної української мови». Укладач і головний редактор В.Т. Бусел.- Ірпінь:ВТФ «Перун», 2002

Образотворчий напрям роботи (проведення занятть з образотворчого мистецтва за дитячами казками В.Сухомлинського, організація постійно діючої виставки дитячих робіт “Від краси до творчості”, виготовлення поробок разом з батьками “Природа і ми”)

Тематичний план занять з малювання

для дітей молодшого дошкільного віку.

Тема

Програмові завдання

Обладнання

Вересень

1.

«Осінній дощ»

Ознайомити дітей з оповіданням В.Сухомлинського «Дощик і грім». Вчити дітей малювати довгі, тонкі вертикальні лінії пензлем; набирати фарбу, зайву знімати о край.

Розвивати чуття ритму.

Виховувати любов до оточуючій природи.

В.Сухомлинський

«Дощик і грім»,

фланелеграф, площинні фігури

героїв твору,

синя фарба, пензлі,

аркуш паперу

з намальованою

хмаркою, серветки,

склянки з водою.

Жовтень

2.

«Листя

пожовтіле

з дерева

летить»

Вчити дітей відповідати на запитання за змістом твору В.Сухомлинського «Золоті стрічки». Познайомити дітей з технікою нетрадиційного зображення предметів – малювання штампами. Розвивати окомір, чуття ритму, акуратність в роботі.Виховувати вміння милуватись красою оточуючої природи та своїх робіт.

В.Сухомлинський «Золоті стрічки», жовта гуашева фарба, штампи для листочків, аркуш паперу з намальованними берізками, серветки.

Листопад

3.

«Яблука румяні»

Допомогти дітям відчути красу осінньої природи під час читання оповіданя В.Сухомлинського «Восени пахне яблуками». Вчити дітей пензлем малювати дерево, звернути увагу, що віти у нього тянуться вгору, до сонечка. Закріпити знання назв частин дерева: стовбур, віти, гілочки.

Вчити дітей зображувати яблука пальчиком. Розвивати старанність, вміння доводити почате діло до кінця. Виховувати любов до рідної природи.

В. Сухомлинський «Восени пахне яблуками».

Румяні яблока в кошику, пензлі, гуашеві фарби червоного та коричневого кольору, склянки з водою, серветки, тонований аркуш паперу.

Грудень

4.

«Сонечко»

Вчити емоційно сприймати зміст оповідання В.Сухомлинського «До побачення, Сонечку!».

Вчити малювати сонечко. Закріпити вміння правильно користуватися пензлем і фарбами, малювати круг та зафарбовувати його площину.

Розвивати окомір, акуратність в роботі. Виховувати культуру спілкування.

В.Сухомлинський «До побачення, Сонечку»,

Фланелеграф, зображення сонечка, віконця;

Жовта фарба, пензлі, склянки з водою, серветка, папір у вигляді віконечка.

Січень

5.

«На дерева, на лужок тихо падає сніжок»

Вчити дітей малювати зимове дерево, вкрите снігом; ретельно промивати пенлик перед тим, як взяти іншу фарбу; зображувати сніжинки тичком. Розвивати чуття ритму, акратність в роботі. Виховувати вміння милуватися красою зимової природи.

В.Сухомлинський «Тихо в лісі взимку»,

Іграшка Зайчик, пензлі, склянка з водою, гуашеві фарби коричневого та білого кольору, серветки, аркуш паперу з намальованими звірятками (зайчик, дятел)

Лютий

6.

«Зайчик і горобина»

Вчити емоційно сприймати зміст оповідання В.Сухомлинського «Зайчик та горобина».

Вчити дітей нетрадиційним прийомам зображення предмету – ознайомити з технікою крапкового малюнка. Розвивати окомір, акуратність в роботі.

Виховувати любов до живої природи, бажання робити добро, чуття жалю.

В.Сухомлинський «Зайчик і горобина»,іграшка Зайчик, аркуш пепару з зображенням зайчика, гуашеві фарби червоного та коричневого кольору, пензлі, тичок, склянки з водою, серветка.

Березень

7.

«Біленькі хмаринки»

Продовжувати знайомити дітей з творами В.Сухомлинського «Як вівчар білої вовни настриг»

Вчити виконувати колективну роботу. Розвивати фантазію під час гри «На що схоже», вміти бачити певний предмет в зображеній хмаринці.

Виховувати дружні стосунки, вміння працювати разом.

В.Сухомлинський «Як вівчар білої вовни настриг», пензлі, біла гуашева фарба, склянки з водою, серветки, великий аркуш паперу, іграшка – біленька Вівця.

Квітень

8.

«Зелена травичка»

Продовжувати знайомити дітей з творами В.Сухомлинського «Як пробудилась зелена Травинка». Закріпити знання дітей про зміни поори року.

Вчити дітей малювати тоненьку молоду травичку . Закріпити вміння малювати весняне сонечко.

Розвивати окомір, акуратність в роботі, вміння доводити почату справу до кінця.

В.Сухомлинський «Як пробудилась зелена Травтнка»,

Зразок, пензлі, склянка з водою, серветка, гуашеві фарби зеленого та жовтого кольору, аркуш паперу з наклеєним сухим листям.

Травень

9.

«Мурашка на листочку»

Вчити дітей емоційно відкликатися на твір В.Сухомлинського «Весняний дощ».

Вчити дітей малювати комаху на готовій формі. Виховувати дбайливе ставлення до оточуючої живої природи

В.Сухомлинський «Весняний дощ»

Іграшка Мурашка, аркуш паперу зеленого кольору в формі листочка, пензлі, гуашева фарба коричневого кольору, склянки з водою, серветка.

Тематичний план занять з образотворчої діяльності для дітей старшого дошкільного віку.

Тема

Програмові завдання

Оповідання В.Сухомлинського,які використовуються на занятті

Вересень

1.

«Небесні переливи»

Вчити дітей уважно придивлятися до навколишнього світу, розуміти, що людина і природа мають свій характер і настрій.

В.Сухомлинський «Золотокоса»;

Репродукції картин С.Шишка «Осінь над Дніпром»

Т.Яблонської «У парку»

2.

«Бабине літо»

Розвивати естетичне сприймання навколишньої дійсності, вчити дітей образно відтворювати осінні спостереження в малюнку. Виховувати позитивні емоції, любов до рідної природи й бережне ставлення до неї.

В.Сухомлинський «Бабине літо»;

Репродукція картини І.Шишкіна «Парк у Павловському»

3.

«Що найтяжче журавлям»

Вчити відображати на малюнку характерні ознаки берези, передаючи при цьому настрій. Розвивати творчість, фантазію, естетичне сприймання навколишньої дійсності.

В.Сухомлинський «Що найтяжче журавлям?»;

Репродукція картини М.Ромадіна «Осінь в маєтку».

Жовтень

1.

«Золоті стрічки»

Продовжувати вчити дітей малювати берізки. Закріпити вміння розташовувати предмети на площині вього аркушу. Розвивати естетичні почуття. Виховувати любов до рідної природи.

Оповідання В.Сухомлинського «Золоті стрічки»;

Репродукція картини С.Герасимова «Осінь»

2.

«Чому опадає листя»

Закріпляти вміння дітей змішувати фарби, отримувати нові кольори та відтінки.

Закріпити вміння розміщувати малюнок на аркуші, користуватись фарбою та пензлем. Виховувати творчі здібності.

Оповідання В.Сухомлинського «Чому опадає листя?».

Листя берези, клена.

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

3.

«Святкове вбрання»

Продовжувати вчити відображати на малюнку характерні ознаки дуба, передавати форму крони, насрій оповідання.

Виховувати старанність, любов до прекрасного.

Оповідання В.Сухомлинського «Святкове вбрання», репродукція картин Ю.Жуковського «Золота осінь», І.Шишкіна «Дубовий гай».

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

4.

«Немов крило вивільги»

Продовжувати вчити дітей малювати дерева, передаючи характерні ознаки осені. Учити малювати «по сухому».

Розвивати творчість, фантазію. Виховувати естетичні почуття.

ОповіданняВ.Сухомлинського

«Немов крило вивільги»;

Репродукції картин В.Поленова «Золота осінь», С.Герасимова «Осінь».

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

Листопад

1.

«Восени пахне яблуками» (натюрморт)

Вчити малювати з натури простий натюрморт, порівнювати предмети за величиною, правильно розміщувати їх на папері, передаючи виразність гарячого жовтого та холодного фіолетового кольорів, точно відтворювати форму предметів та розташування їх у просторі. Закріпити вміння набирати акварель на пензель, розливати фарбу, малювати «по сухому»

Оповідання В.Сухомлинського «Восени пахне яблуками», репродукції картин К.Білокур «Натюрморт з глечиком», І.Грабаря «Натюрморт з варенням та яблуками».

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

2.

«Про що щебечуть ластівки»

Вчити дітей передавати в своїх малюнках сумний настрій за допомогою кольорів.

Закріпити вміння розміщувати малюнок на аркуші, змішувати фарби для отримання потрібного кольору.

Виховувати естетичні почуття, прищеплювати любов до рідного краю.

Оповідання В.Сухомлинського « Про що щебечуть ластівки»;

Репродукція картини О.Саврасова «Вечір. Переліт птахів».

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

3.

«А вона усміхається»

Вчити дітей передавати у своїх роботах пізню осінь. Заохочувати їх емоційно сприймати картини, вчити бачити красу пейзажу, композиційне і кольорове вирішення картини. Розвивати естетичне сприймання, виховувати інтерес до рідної природи.

Оповідання В.Сухомлинського «А вона усміхається»; репродукція картини І.Левітана «Золота осінь».

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

4.

«Дід Осінник»

(туман)

Продовжувати вчити дітей передавати настрій в своїх малюнках. Закріпити вміння розміщувати малюнок на аркуші, змішувати фарби для отримання потрібного кольору. Розвивати у дітей естетичне сприймання, виховувати любов до природи.

Оповідання В.Сухомлинського «Дід Осіннік»

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

Грудень

1.

«Як вічар білої вовни настриг»

Вправляти у малюванні неба акварельними фарбами. Виховувати позитивні емоції, любов до прекрасного. Розвивати уяву,фантазію.

Оповідання В.Сухомлинського «Як вівчар білої вовни настриг»;

Репродукція картини С.Васильківського «Весна на Україні»

2.

«Ласкавий вітер і холодний вітрюган»

Вчити дітей розумітиу творі опис природи та відображати його в своїх малюнках. Продовжувати вчити дітей за допомогою фарб відображати настрій задуму. Виховувати почуття любові до природи, бажання її оберігати.

Оповідання В.Сухомлинського «Ласкавий вітер і холодний вітрюган»;

Репродукція картини А.Рилова «Буйний вітер; уривки мультфільмів «Красуня і чудовисько», «Король Лев»

3.

«Як зайчик грівся проти місяця».

Вчити дітей виразно, образно відтворювати оповідання в малюнку; розвивати навички творчої роботи над ілюстрацією;закріплювати вміння передавати характерні риси образу та виявляти в малюнкусвоє ставлення до зображуваного. Виховувати допитливість і любов до природи.

Оповідання

В.Сухомлинського

«Як зайчик грівся проти місяця»;

Репродукція картини А.Куїндджі «Місячна ніч на Дніпрі».

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

4.

«Снігур-різьбяр»

Вчити малювати візерунок, характерний для мережива, ритмічно розміщувати однорідні елементи. Закріпити вміння малювати кільцями, дугами, а також накладати фарбу.Розвивати окомір, чуття ритму.виховувати старанність, уміння ретельно виконувати роботу і доводити її до кінця.

Оповідання В.Сухомлинського «Снігур-різьбяр»; мереживо.

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

Січень

1.

«Дівчинка і синичка».

Вчити спостерігати навколишнє і передавати побачене на малюнках. Прищеплювати навички послідовно виконувати малюнок, передаючи зміст твору. Розвивати творчі здібності, вчити композиційно правильно будувати малюнок.

Закріпити вміння малювати дерева, птахів. Виховувати допитливість, інтерес до природи.

Оповідання В.Сухомлинського «Дівчинка і синичка»;

Репродукція картини С.Нікіреєва «Іній».

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

2.

«Зайчик і горобина»»

Вчити малювати горобину, відображаючи її характерні ознаки, передавати форму крони.

Розвивати творчі здібності, композиційні вміння будувати малюнок. Закріпити вміння малювати тварин. Виховувати допитливість, інтерес до природи.

Оповідання В.Сухомлинського «Зайчик і горобина»;

Репродукція картини М.Ромадіні «Горобина в снігу»

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

3.

«Тихо в лісі взимку»

Продовжувати вчити дітей розуміти опис природи та відтворювати його в своїх малюнках, за допомогою фарб передавати стан зимового дня. Викликати відповідні емоції під час читання твору.

Виховувати любов до рідної природи.

Оповідання В.Сухомлинського «Тихо в лісі взимку»;

Репродукції картин С.Нікреєва «Іній», І.Шишкіна «На півночі дикій»

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

4.

«Як міняється колір снігу»

Продовжувати вчити дітей помічати, як змінюється колір снігу залежно від стану погоди, і передавати це в своїх малюнках. Розвивати творчі здібності, виховувати любов до рідної природи.

Оповідання В.Сухомлинського «Як міняється колір снігу», «Сонце зайшло на мороз»,

Ілюстрації із зображенням зимовищ явищ.

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

Лютий

1

«Коли дерева прокидаються»

Розвивати у дітей естетичне сприймання, використовуючи репродукції картин. Вчити розуміти, якими засобами художник передав красу зимового пейзажу. Виховувати любов до природи.

Оповідання В.Сухомлинського «Коли дерева прокидаються»;

Репродукція картини І.Грабаря «Лютнева блакить»

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

2

«Пташина комора»

Вчити послідовно виконувати малюнок, передавати зміст твору. Розвивати вміння передавати радісний настрій зимового дня за допомогою фарб. Виховувати допитливість, інтерес до природи.

Оповідання В.Сухомлинського «Пташина комора»

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

3

«Сонце заходить»

Продовжувати вчити дітей відображати свої враження в малюнках. Вчити дітей зображувати вечірнє небо, передаючи настрій за допомогою фарби.

Розвивати творчі здібності

Оповідання В.Сухомлинського «Сонце зайшло на мороз»,

Вірші Т.Г.Шевченко

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

Березень

1

«А що там за лісом»

Збагатити уявлення дітей про різноманітність тематики творів образотворчого мистецтва. Вчити основам аналізу творів образотворчого мистецтва. Розвивати уяву, фантазію. Виховувати любов до рідної природи.

Оповідання В.Сухомлинського «А що там за лісом»;

Репродукції картин І.Грабаря «Березневий сніг», І.Левітана «Весна»

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

2.

«Пісня проліска»

Вчити малювати з натури квітку проліска, точно передаюи її будову, форму, колір, кількість пелюсток. Розвивати вміння правильно розміщувати малюнок на аркуші паперу.

Виховувати естетичні почуття.

Оповідання В.Сухомлинського «Як пробудилась зелена травинка»

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

3.

«Найласкавіши руки»

Продовжувати ознайомлення з портретом. Вчити з пам'яті малювати портрет мами, використовуючи результати самостійних спостережень. Формувати вміння передоватив малюнку колір волосся, очей, форму обличчя, зачіску,характерні деталі. Закріпити навичку ретельно вимальовувати пензлем дрібні деталі, вчити самостійно добирати потрібні кольори.

Оповідання В.Сухомлинського «Найласкавіши руки»; репродукції картин давнього мистецтва

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

4.

«Шпак прилетів»

Закріпити і розширити знання дітей про пейзаж як жанр образотворчого мистецтва на прикладі репродукції картин О. Саврасова. Розвивати уміння висловлювати свої думки про картину, доповнювати її сюжет, виходячи за межі зображеного.

Оповідання В.Сухомлинського «Шпак прилетів», репродукції картин О. Саврасова «Граки прилетіли», «Переліт птахів», ілюстрації.

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

Квітень

1.

«Лелеки прилетіли»

Продовжувати вчити дітей передавати образи птахів. Розвивати естетичне сприймання, вчити розуміти, як художник передав ознаки весни. Продовжувати вчити дітей змішувати фарби, передавати настрій весняної погоди. Виховувати естетичні почуття.

Оповідання В.Сухомлинського«Лелеки прилетіли»

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

2.

«Все співає в лісі»

Розвивати естетичне сприймання навколишньої дійсності. Вчити дітей передавати весняні спостереження в малюнку. Удосконалювати вміння передавати в композиції головне. Виховувати любов до рідної природи.

Оповідання В.Сухомлинського «Все співає в лісі»

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

3.

«Квітуче дерево»

Формувати здатність зорової оцінки зовнішніх ознак аморфних предметів. Закріпити засвоєні раніше засоби композиційної виразності. Вдосконалювати техничні прийоми роботи фарбами.

Оповідання В.Сухомлинського «Квітуча вишня», «Стара, стара вишня».

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

4

«Конвалія в саду»

Вчити малювати квіти з натури, правильно передавати їх будову, колір, форму.

Продовжувати ознайомлення дітей з натюрмортом. Закріпити уміння користуватися пензлем,фарбами. Розвивати уяву, фантазію. Виховувати бережне ставлення до квітів.

Оповідання В.Сухомлинського «Конвалія в саду»

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

Травень

1

«Мені захотілось додому»

Учити самостійно заповнювати площинний предмет візерунком за мотивами української вишивки. Закріпити знання технічних прийомів малювання. Розвивати довільну пам'ять, самостійність, творчість. Виховувати любов до рідних.

Оповідання В.Сухомлинського «Мені захотілось додому».

Альбом «Українська народна вишивка.

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

2

«Бабусин рушничок»

Продовжувати ознайомлення дітей з українською вишивкою. Вчити створювати візерунок. Вчити отримувати насолоду від творчої роботи, прищеплювати почуття красивого.

Оповідання В.Сухомлинського «Бабусин рушничок»

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

3

«Квітка сонця»

Продовжувати ознайомлення з натюрмортом. Ознайомити дітей з творами С.Шишкина «Соняшники», О. Шовкуненка «Квіти». Прищеплювати дітям думку, що художні твори мають особливу цінність, вони вносять красу в життя людини.

Оповідання В.Сухомлинського «Квітка сонця»

Репродукції картин О.Шовкуненка «Квіти», С.Шишка «Соняшники».

Фарби, серветки, пензлі, палітра, склянки з водою.

Корекційно-розвиваюча робота з дітьми дошкільного віку за методом казкотерапії ”Вчимося у казки”

(програма роботи практичного психолога ДНЗ)

Казкотерапія – метод, що використовує казкову форму для інтеграції особистості дошкільника, для розширення свідомості і вдосконалення взаємодії з навколишнім середовищем.

Основний принцип методу – духовний, цілісний розвиток особистісної сфери дитини. Розвиток особистості дитини може бути ефективнішим, якщо він не просто прослухає казку, але і сам безпосередньо стикнеться з нею. Потрапляючи в казку, дитина легко сприймає «казкові закони» – норми і правила поведінки, які іноді не під силу прищепити дітям батьками і педагогами.

При використанні казки як психотерапевтичного засобу дитина вчиться розуміти внутрішній світ і образ думок іншої людини; розмірковувати над долею та природою вчинків головних героїв, проживаючи казкові ситуації; дитина багато в чому формує у себе картину Миру. Залежно від цього дитина сприйматиме різні ситуації і діятиме різним чином.

Головною метою та завданням цього циклу занять є:

Мета :

  • Надати можливість дитині виявити свої емоції, почуття та навчити передавати їх за допомогою конструктивних засобів;

  • Розвивати у дитини емпатійні здібності, навчити співвідносити їх з відповідною ситуацією;

  • Допомогти дитині простояти негативним впливам соціального оточення;

  • Забезпечити умови розвитку та формування емоційно зрілої, впевненої у своїх силах, цілеспрямованої особистості.

  • Забезпечення ефективної дитячо-батьківської взаємодії;

Завдання:

  • Розвиток уміння дітей жити у суспільстві поруч зі своїми однолітками та дорослими та налагодження партнерських стосунків.

  • Формування уміння розуміти чужі страждання, що сприяє розвитку соціально-емоційної сфери.

  • Навчання прийомів само розслаблення та зняття психомоторного напруження.

  • Знаття бар’єрів під час спілкування.

  • Розвиток здатності розуміти емоційний стан оточуючих;

  • Вміння володіти власними почуттями, емоціями

  • Сприяння самовираженню в різних видах діяльності.

Заняття проводять:

  • У доброзичливих та позитивних умовах, за наявність яких відповідає дорослих;

  • Без оцінювання відповідей, бо не існує єдиної вірної відповіді;

  • Кожна дитина має свою власну думку;

  • Підготовку до занять проводимо разом з батьками та вихователями

Заняття проводяться з групою дітей (10-12осіб), 1 раз на тиждень. Тривалість від 30 до 50 хвилин, і залежить вона від якості уваги та поведінки дітей. Кількість занять –12. Кожне заняття має свою тему, мету, завдання яке батьки виконують разом з дитиною, літературний матеріал для читання разом з вихователем.

І етап

Діагностика розвитку соціально-емоційної сфери дітей старшої групи ДНЗ

Вересень( 4 заняття)

ІІ етап

  • Проведення циклу занять для дітей “Вчимося у казки” з метою корекція негативних тенденцій соціально-емоційного розвитку дітей та формування адекватної самооцінки дошкільника;

  • Проведення тренінгу для батьків з метою підвищення рівня психолого-педагогічної просвіти батьків.

Жовтень( 4 заняття)

Листопад( 4 заняття)

Грудень( 3 заняття)

ІІІ етап

Рефлексивно-узагальнюючий етап, з метою закріплення набутого досвіду.

1 заняття

Структура заняття:

  1. Організаційне привітання

  2. Задушевна гра

  3. Суспільна гра

  4. Міні брифінг

  5. Рухлива хвилинка

  6. Читання та аналізування казки В. Сухомлинського

  7. Творча гра (гра-емпатія, гра-імітація, гра-імпровізація)

  8. Самостійна творча діяльність(малювання, аплікація, ліплення та ін.)

  9. Рефлексивно-оцінювальні дії:

  10. Прощання.

Заняття сприяють розвитку самооцінки дитини, розуміння нею проблем власного внутрішнього світу, зосереджують увагу дітей на співвідношенні характеру емоційної поведінки з її наслідками для оточуючих, сприяють розвитку почуттів прекрасного, приязні, жалю, безкорисливості, вдячності відповідальності за власні вчинки.

№ пп

Тема заняття

Назва твору В.Сухомлинського

Рефлексивно-оцінювальні дії

1

“Добре там і тут, де тебе на ім’я звуть

“Як же це все було без мене?”

Кожна людина – унікальна, здібна

2

“Все про мене”

«Який слід повинна залишити кожна людина на землі».

Вміння вирізняти себе серед інших людей та вміння правильно оцінювати себе

3

“Мої бажання”

“Конвалія в саду”

Керувати своїми бажаннями та розуміти їх

4

“Чарівні слова і добрі справи”

«Красиві слова і красиве діло»

Доброта, справедливість, співпереживання.

5

Моя сімя”

«Народився братик».

Формувати тепле ставлення до членів сім’ї та здатність осмислювати себе, як повноцінного її члена

6

“Я вмію добрі справи робити”

«Чому мама так хвалить».

Правильно оцінювати себе та свої вчинки.

7

“Для чого людині милосердя ”

«Як Сергійко навчився жаліти»

Уміння виражати прагнення допомогти та зробити добру справу для когось

8

“Для чого людині співчуття”

«Лялька під дощем»

Турботливість та риси альтруїзму, бажання допомогти слабшому.

9

“Правда та брехня”

«Чому здивувався Петрик»

Бажання бути чесною людиною

10

“Хто людям добра бажає той і собі його має”

«Скажи людині: «Доброго дня!»

Бажання бути людиною, яку поважають саме за її справи; уміння висловлювати свою думку

11

“Я маленька Людина”

«Як Федько відчув у собі людину».

Керувати своїми почуттями та емоціями та розуміти їх; взаємодіяти та допомогати один одному

12

“Ввічливий та чемний – усім людям приємний”.

Узагальнююче

Об’єктивно оцінювати власну поведінку та викликати бажання бути ввічливим

Ігри морально – етичного спрямування.

Чудові слова.

Мета: заохочувати дітей віднаходити в тексті казок найвагоміше. Це можуть бути «чарівні» слова, примовки, слова зі смисловим навантаженням.( наприклад діти розмірковують від імені героя про його дії та вчинки, за якими він сам не лише може оцінити те, що відбувалося, а й свою роль у ньому. (Тобто йдеться про початки самовизначення й позитивного само утворення.) У казці це, зазвичай, каяття псевдогероя, відмова від хибних ідей, а віддати прагнення самовдосконалення).

Хто у світі найлихіший?

(після знайомства з казками, прослухування дисків вдома тощо)

Мета: виявлення лихих та підступних казкових персонажів, опис їхньої зовнішності, характеру, способу життя звичок, помешкання.

Доцільно спонукати дітей до аналізу: чи може існувати казка без таких персонажів?

Яку роль відіграють вони у розвитку сюжету твору?

Для кого ці герої є злими і чому саме?

А хто сприймає їхні риси протилежно? ( Хто вважає бабу Ягу доброю, лагідною? Напевно для Змія вона добра).

Хто у світі найдобріший?

Гра проводиться аналогічно попередній.

Мета: виявити позитивні риси характерів казкових героїв, оцінити їх вчинки. Діти визначають, які герої їм найбільше сподобалася, на кого хотілося б бути схожим і чому саме?

Хороший – поганий.

У грі передбачається виявити позитивні та негативні риси характерів героїв, оцінити вчинки. За що можна було б похвалити Бабу Ягу?

Навпаки.

Відомим героям надаються протилежні риси характеру.

( Заєць – сміливий. Вовк – маленький…).

Вгадай твір.

Добираються картки за мотивами творів, віршів.

Мета: вправляти дітей у складанні розрізних карток за змістом творів автора, розвивати дрібну моторику.

Матеріал: картки за мотивами творів, розрізні картки.

Хід ігри: 1.Вихователь читає знайомий твір і просить вибрати належну картку з малюнком. Діти вгадують жанр, автора. 2. Вихователь читає два твори, пропонує два вида розрізних карток , діти збирають розрізні картинки, називають до якого твору належить перша та друга картинка.3. Дітям пропонується скласти розрізні картки, вказати, до якого твору можуть вони належати, назва жанру, автора.

Добре – погано.

Мета: закріпити зміст творів В. Сухомлинського, вчити оцінювати поведінку героїв, розвивати зв’язне мовлення.

Матеріал: оповідання В. Сухомлинського, фішки.

Хід гри: вихователь читає уривок твору, діти пригадують зміст і оцінюють вчинок фішками певного кольору, пояснюють свій вибір, називають автора.

Розумна хвилинка.

Мета: вчити дітей швидко зосереджуватись, знаходити відповіді на питання, пригадати знайомі твори В. Сухомлинського.

Хід гри: вихователь запитує, а діти швидко відповідають. Головне правило - довго не думати, відповідати швидко. Гру можна проводити у вигляді змагань між двома дітьми або командами.

Можливі запитання:

1. Кого зустріла Ніна на стежинці?

2. У кого просив Зайчик допомоги?

3. Що дав дідусь хлопцям в подарунок для мами?

4. Чому Андрій сидів на шовковиці?

5. Від чого дітям було радісно взимку?

6.Куди щоранку ходила Олеся?

7.Як допоміг Андрій Ніні?

8.Кого зустрів Сергійко біля ставка?

9.Як Микола став сміливим?

Вгадай оповідання за словами.

Вихователь називає декілька слів, а діти відгадують оповідання. Ця гра рекомендована для старшого дошкільного віку. Відгадку можна назвати словами, а можна знайти серед ілюстрацій до творів.

  1. Гусак, стежина, дівчина, сміливість.

  2. Вітер, заєць, зима, холодно.

  3. Сміливість, хлопчик, кошеня.

  4. Мама, дівчата, турбота, любов.

  5. Мед, дерева, хлопці, подарунки.

  6. Шишка, зима, голод, допомога, співчуття.

Ігрова вправа «Що таке дружба?»

Дорослий називає ситуації, діти плещуть у долоні лише тоді, коли мова йде про справжню дружбу.

  1. Допомогти виконати складне завдання.

  2. Підказати відповідь, якщо друг її не знає.

  3. Поділитися чимось смачненьким.

  4. Заступитися, коли друга ображають.

  5. Промовчати, коли товариш говорить неправду.

  6. Зателефонувати другові, коли той хворий.

Ігрова вправа «Привітання»

Гасло гри: « Як добре, що вас любить хтось, і добре любити когось».

Діти сідають на килимок у коло. Ведучий тримає в руках торбиночку з горішками. Передаючи за годинниковою стрілкою торбиночку, учасники «дарують» приємні слова, компліменти один одному.

Засвоєння правил спільної праці.

  1. Ділись із друзями тим, що в тебе є.

  2. Виконуючи свою роботу, поцікався, як просуваються справи у інших.

  3. Допоможи іншому, якщо в нього щось не виходить і якщо він просить допомоги.

  4. Розподіліть спільну роботу порівну.

  5. Виконуй свою роботу якомога краще, не нашкодь товаришам.

  6. Коли робота виконана, перевір її сам або перевірте одне одного.

Музично-естетичний напрям роботи

Технологічна карта використання

творів В.Сухомлинського на музичних заняттях.

М

І

С

Я

Ц

Ь

Назва твору

Які моральні якості виховує

Вид діяльності

Музичні твори

09

Де ночує водяна лілія

Спостережливість, турбота, почуття відповідальності.

Образні рухи під музику, пластичні етюди.

Міміка: ніжність, подив.

Е.Грір

”Ранок”

10

Ромашка і бджола

Почуття доброти,

взаємодопомоги,

працелюбність,

співчуття

Музично-ритмічні рухи:

відображення сюжету казки в рухах, творчі прояви.

Пісні: виразність співу.

Міміка:радість,

Турботливість

К.Мяскова

”Прилетіла бджілка”

11

Сонечко сходить

Розуміння краси

наколишнього,

спостережливість

Образні рухи під музику,

Міміка: подив,

лагідний погляд

А.Філіпченко

“Півник”

“Горобчик”

Г.Левкодимов

“Сонечко”

12

Троянда і сонце

Співчуття,

доброта, почуття єднання з світом

Танцювальна творчість, імітаційні рухи, відображення казкових образів в русі

Міміка: впевненість,

спокій, радість,гордість

І.Штраус

”Вальс”

01

Тихо в лісі взимку

Розуміння краси природи, доброта ,

спостережливість

Танцювальна творчість з сніжинками.

Міміка:схвильованість,

таємничість,

подив, радість.

П.Чайковський “Грудень”.

Д.Шостакович”

Танок сніжинок”

02

Як пробудився пролісок

Почуття емпатії, любов до природи, спостережливість,

Музично

-ритмічні рухи:

творче завдання-розкрити образ проліска.

Міміка:тривога, хвилювання, подив,

радість.

П.Чайковський

”Пролісок”

03

Жайворонок і сонце

Любов до птахів,

милування красою навколишнього,

співчуття, емпатія.

Музично - ритмічні рухи - образні етюди.

Слухання,

співи.

Міміка: позитивні емоції, радість.

П.Чайковський

“Пісня жайвіра”

Укр. нар. пісня

”Прилетів жайвір”

04

Ромашка і струмок

Сердечність,

доброзичливість,

дбайливість, чуйність,

турботливість.

Творчі етюди -створення образів за змістом казки.

Співи.

Міміка:лагідний погляд, подив, усмішка

Пісня

В.Таловірі

“Лісове джерельце”

05

Веселка

в

небі

Любов до краси навколишнього,

розвиток спостережливості.

музично-ритмічні рухи

:танцювальні вправи з стрічками, виразність рухів,граційність.

Міміка:подив,радість.

Н.Рубальська

”Танок сонячних промінців”

“Пісня краплинок”

Н.Ткаченко

05

Два метелика

Любов до навколишнього,

розуміння краси природи.

музично-ритмічні рухи,

виразна пластика.

Емоційно-чуттєве спілкуваня.

Слухання.

Міміка: подив. Хвалькуватість.

І.Штраус

Вальс”Нічний метелик”

А.Моцарт

”Маленька нічна серенада”

Діагностика соціально етичного розвитку дітей

(середня група).

Уявлення, уміння, навики

Діагностичні методики

Дитина і дорослі

1.Розуміє відмінності дорослих людей за статевою ознакою (тітка, дядько, бабуся, дідусь).

2.Виділяє особливості зовнішності, зачіски, одягу, взуття дорослих людей.

3.Розрізняє емоційні стани дорослих людей: радісний, сумний, сердитий, переляканий.

4.Виділяє на картинках факти доброго відношення дорослих до дітей, і навпаки.

5.Дізнаються і називають людей окремих професій (лікар, двірник, пожежник, міліціонер, продавець, кухар і т. д.).

6.Самостійно виконують правила спілкування з дорослими (вітаються, прощаються, звертаються на «Ви», на ім'я та по батькові).

7.Встановлює зв'язок між відповідним емоційним станом дорослих і їх подальшими діями.

8.Розуміють, що в сім'ї все піклуються один про одного

Завдання: знайди на картинці чоловіка (жінку, бабусю і т. д.). Поклади сюди картинки, на яких зображені жінки, а сюди — чоловіки, бабусі — дідусі і т.д.

Бесіда з дитиною з використанням ілюстрацій: Хто це? Як дізнався? Бабуся може носити туфлі на високих каблуках? Хто носить їх? Жінка може водити машину? Дідусь може швидко бігати? Бабуся може довго стояти в автобусі? І т. д

Завдання: в одну сторону поклади картинки, де всі радісні. У іншу — де всі сумні, в третю — де всі сердиті і т.д.

Бесіда з використанням ілюстрацій: Хто це? (Бабуся) Що робить? (Годує кошеняти). Це добре? Чому? Хто це? (Мама). Що робить? (Пере білизну дочці). Це добре? Чому і т.д.

Розгляд ілюстрацій із зображенням людей різних професій. Хто це? Що робить на своїй роботі?

Спостереження за дитиною в повсякденному житті.

Бесіда з використанням ілюстрацій: чому радіє мама? Чому розсердився дідусь? І т.д.

Бесіда: Як мама піклується про тебе? Як тато допомагає мамі? Як ти допомагаєш батькам, бабусі, дідусю? Що вони тобі говорять потім?

Дитина і однолітки

1.Розрізняє дітей різної статі і віку (грудні діти, дошкільники, школярі).

2.Виділяє особливості зовнішності, зачіски, одягу, взуття хлопчиків і дівчаток.

3.Знає і розрізняє елементарні стани дітей на картинках і дітей своєї групи: радісний, сумний, переляканий, сердитий.

4.Встановлює зв'язок між відповідним емоційним станом дітей і їх подальшими діями

5.Може висловити свої припущення в дозволі проблемних ситуацій гуманістичного характеру.

6.Виявляє цікавість до ігор однолітків, їх справ, вчинків.

Д/и «Кому що потрібно?». (Підбір предметів відповідно до підлоги і віку дітей).

Бесіда з використанням ілюстрацій: Хто це? Як дізнався? Хлопчик може носити плаття? Капелюшок? Що носить хлопчик? У дівчинки буває дуже коротке волосся? Які зачіски бувають у дівчаток? І т.д.

Д/г «Настрій». Дітям пропонується набір картинок із зображенням різних емоційних станів. Завдання: визначити настрій.

Бесіда з використанням ілюстрацій: чому хлопчик плаче? Чому дівчинка сміється? Чому хлопчик сердиться? Чому дівчинка боїться?

Проблемна ситуація поточного дня: Чому Саші сьогодні стало сумно в саду? Чому Сережа вийшов з гри?

Спостереження за дитиною в повсякденному житті.

Відношення дитини до самого себе

1Знає своє ім'я, прізвище, стать, вік.

2. Має уявлення про свій організм, про призначення деяких органів

3. Виявляе активне відношення до самостійних дій..

4.Виконує загальні правила, вимоги дорослого.

Бесіда: яке у тебе прізвище? Хто ти: хлопчик або дівчинка? Скільки тобі років?

Бесіда: Де знаходиться серце? Навіщо людині мозок, ніс, вуха? Що робить наш шлунок? Навіщо потрібіні руки, ноги.

Спостереження за дитиною в повсякденному житті.

Рівні засвоєння.

НИЗЬКИЙ: Поведінка дитини і його спілкування з тими, що оточують нестійкий. Дитина або проявляє боязкість і скутість, або риси агресивності, небажання слідувати правилам або вимогам дорослого, упертість. Не розрізняє емоційні стани дорослих і однолітків.

СЕРЕДНІЙ: Дитина прагне до позитивних форм поведінки. У разі здійснення дій, оцінених дорослим негативно, прагне не повторювати їх знов. Прагне до взаємодії з однолітками, намагається зрозуміти їх задуми. Помічає яскраво виражений емоційний стан однолітка, близьких, проявляє співчуття.

ВИСОКИЙ: Дитина охоче вступає в спілкування. Виконує елементарні правила поведінки з дорослими і однолітками. Проявляє уміння зрозуміти ситуацію і емоційний стан тих, що оточують. Прагне до самостійності. У іграх з правилами у разі непорозумінь посилається на правила гри.

Діагностика соціально-етичного розвитку дітей

старшого дошкільного віку

Уявлення, уміння, навики

Діагностичні методики

Дитина і дорослі

  1. Має знання про загальний хід вікового розвитку людини: немовля, дошкільник, школяр, молода людина, літня людина.

  1. Має уявлення про різноманіття соціальних ролей, що виконуються дорослими (жінка — що любить матір, на роботі трудівниця, у вільний від роботи час має хобі, захоплення).

  2. Має уявлення про те, що від поведінки дітей залежить настрій і відчуття дорослих.

  1. Має уявлення про культурні традиції своєї сім'ї.

5. Дізнається і називає різні емоційні стани дорослого по міміці, жестам, позі.

6. Правильно розуміє слова, що виражають моральну оцінку якостей особи (добрий, ввічливий, працелюбний, чуйний, дбайливий, правдивий, сміливий).

  1. Має уявлення про те, як утворюються по батькові і доросле ім'я людини.

8. Має уявлення про різноманіття народів миру, деякі особливості зовнішнього вигляду, національного одягу.

Д/упр. «Виклади ланцюжок». Питання: Хто старший? Хто молодше? Хто наймолодший?

Інд. Бесіди з дітьми: Як мама піклується про тебе? Де вона працює? Що вона розповідала про роботу? Чим мама любить займатися у вільний час?

Аналіз побутових ситуацій: Чому сердиться мама? Як вона поводиться при цьому? Як ти повинен був повестися в даній ситуації? Що обрадувало тата? Що він сказав? Як ти ще хочеш його порадувати?

Інд бесіда з дитиною: Як ви зустрічаєте Новий рік? Інші свята? Чи є у вашій сім'ї щось таке, чого немає в інших сім'ях?

Розгляд малюнків із зображенням різних емоційних станів. Що відчуває ця людина? Який у нього настрій? Спостереження за дитиною в повсякденному житті.

Аналіз героїв літературних творів. Оцінка якостей особи персонажів. (Червона шапочка добра або хитра? Що можна сказати про характер бабусі? У чому це виявляється? І т. д.)

Питання: Дівчинку звуть Оля. Як її зватимуть, коли вона виросте? У Вови тата звуть Олексій. Як буде повне ім'я Вови, коли він виросте?

Інд. бесіда з дитиною: Як називається наша планета? Які країни світу ти знаєш? Вихователь пропонує показати на картинці людей різних народів миру і назвати їх.

Дитина і однолітки.

  1. Має уявлення про деякі характерні особливості дітей різного віку і статі, деякі характерні особливості їх зовнішнього вигляду, улюблені заняття.

  1. Має уявлення про деякі особливості характеру і поведінки своїх однолітків.

  1. Дізнається і називає різні емоційні стани однолітка по міміці, жестам, позі.

  1. Уміє самостійно об'єднуватися в невеликій групі дітей для діяльності (праця, гра), визначати загальний задум, розподіляти ролі, погоджувати свої дії з діями партнерів, оцінювати результат і характер взаємин.

  1. Розуміє, чому потрібно виконувати правила, їх гуманістичний сенс.

Гра «Що кому?». Пропонується набір картинок із зображенням хлопчика, дівчинки, немовляти, підлітка. Набір наочних картинок: соска, машина, лялька, портфель. Пропонується розкласти картинки по парах.

Питання: Хто найуважніший в групі? Хто ніколи не спізнюється? Хто не любить розчісуватися? У кого кучеряве волосся і т.д.

Розгляд малюнків з різними емоційними станами: Що відчуває ця дитина? Який у нього настрій?

Спостереження за дитиною в повсякденному житті.

Бесіда: Навіщо людині виконувати правила поведінки: поступатися один одному, не кричати, бути привітним по відношенню до дорослих і дітей, уміти навчити іншого тому, що умієш робити сам, грати дружно, бути справедливим, дотримувати черговість?

Відношення дитини до самого себе.

  1. Знає своє ім'я, прізвище, по батькові, стать, вік, дату свого народження, номер телефону, місце роботи батьків.

  1. Знає родовід сім'ї.

  1. Знає про призначення деяких внутрішніх органів людини і умови їх нормального функціонування.

  1. Знає правила користування електроприладами, знає, як надати першу медичну допомогу.

  1. Знає елементарні правила дорожнього руху.

  1. Знає деякі відомості об історії Запоріжжя, визначні пам'ятки, головні вулиці.

  1. Має уявлення про школу, життя школяра.

  1. Проявляє самостійність, уникає опіки старших в звичних ситуаціях.

  1. Володіє елементарним самоконтролем, прийомами зіставлення своїх дій або своєї роботи із зразком, уміє знаходити помилки і виправляти їх.

Індивідуальна бесіда з дитиною.

Питання: Як звуть бабусь (дідусів)? Скільки у них дітей? Як звали їх мам (тат)? Ким вони були?

Робота з ілюстраціями: Покажи, де серце, легені, і т.д. Навіщо людині .? Як зберегти їх здоров'я? Що можна робити і чого не можна? І т.д.

Питання по картинці. Набір наочних картинок із зображенням електроприладів. Питання: Що це? Як правильно користуватися? Чого не можна робити? Якщо трапилася біда, що робити? Якщо людина тоне, які твої дії?

Д/і на правила дорожнього руху.

Розгляд ілюстрацій про м. Волгоград, питання: Як називається місто де ти живеш? Які знаєш пам'ятники, вулиці? І т.д.

Бесіда: Що роблять в школі? Як називаються заняття в школі? Як називається шкільна сумка? Як проходить день школяра?

Д/и «Режим дня школяра». Дитині пропонується розкласти картинки в потрібній послідовності.

Спостереження за дитиною в повсякденному житті.

Дитині пропонується побудувати складну споруду за зразком; скласти виріб з паперу, погоджуючи свої дії із запропонованим алгоритмом; виконати певні дії по словесній інструкції педагога (наприклад, підійди до полички краси, візьми найбільший виріб, потім зайди в центр експериментування, візьми ветродуй і все це принеси сюди). Аналіз: Де допустив помилки? Що зробив не так?

Рівні освоєння.

НИЗЬКИЙ: Поведінка дитини нестійкий, ситуативно. Хоча він має уявлення

про окремі правила культури поведінки, звичка самостійно

слідувати їм не склалася. Дитина зазнає труднощі в спілкуванні,

пов'язані з невмінням враховувати позицію партнера. Слабо

орієнтується в емоційних станах тих, що оточують. Разом з

добрими вчинками часто спостерігається негативна поведінка. Не

виявляє цікавості до різних сторін життя: історія міста, родовід

сім'ї, школа і т.д.

СЕРЕДНІЙ: Поведінка і спілкування дитини позитивно направлені. Він має уявлення про культуру поведінки і виконує їх в звичній обстановці, проте в нових умовах може випробовувати скутість і вимагати підтримку дорослого. У спілкуванні прагне до узгоджених дій. Здійснює елементарний самоконтроль. Уважний до емоційного стану інших, проявляє співчуття. Виражає інтерес і прагнення до свого майбутнього (навчання в школі). Проявляє увагу до історії міста, минулому своєї сім'ї і т.д.

ВИСОКИЙ: Поведінка і спілкування дитини стійко і позитивно направлена. Дитина добре орієнтована в правилах культури поведінки, володіє різними способами культурної поведінки. Охоче вступає в спілкування. Уміє сам висунути ідеї, план дій, організувати партнерів. Правильно розуміє емоційний стан людей, активно виражає готовність допомогти. Націлений на самостійність. Виявляє активну цікавість до світу, до свого майбутнього положення школяра.

Отже, вивчення і впровадження педагогічних ідей та літературної спадщини В.О.Сухомлинського в практику роботи є цінним для педагогів, які прагнуть виховати дітей справжніми людьми, здатними творити добро і красу на рідній землі.

Це можливо за умов створення розвивально – просторового середовища групових приміщень дошкільного закладу відповідно до напрямку роботи, професійної підготовки вихователів дошкільного закладу, а головне – любові до дітей. Коли є любов, то є інтуїція, є розуміння, є бажання щось зробити. Потрібно, щоб дорослий вів дитину за руку, відчував порухи її душі. Тільки за умов високого професійного рівня вихователів, достатньої обізнаності їх в педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського може здійснюватись освітньо-виховний процес в дошкільному закладі. А це, в свою чергу, потребує спланованої роботи методичної та психологічної служби дошкільного закладу з педагогами, дітьми та батьківським загалом.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.