Виховна година "Афганістан - біль в моїй душі" Ти – вічний біль, Афганістан, Ти – наш неспокій. І не злічить глибоких ран В борні жорстокій. І не злічить сліз матерів, дружин, дітей – Не всі вернулися сини із тих ночей…
Виховна година "Афганістан - біль в моїй душі" Ти – вічний біль, Афганістан, Ти – наш неспокій. І не злічить глибоких ран В борні жорстокій. І не злічить сліз матерів, дружин, дітей – Не всі вернулися сини із тих ночей…
В Україну з Афганістану не повернулося 72 військовополонених та зниклих безвісти. Слава Богу, “чорний тюльпан” не привіз їхніх домовин. Тож надія не помирає. Держава, не питаючи дозволу в матерів, відправляла синів на війну. І не тільки синів у матерів забрала війна, а й батьків у дітей. Діти чекали батьків, бо мами їм обіцяли, що вони повернуться. А поки не було тата діти розмовляли з портретами…