У публікації досліджується функціональний розлом у сучасній освітній системі. Автор аналізує кризу професійної ідентичності викладача в умовах тотального формалізму та експансії штучного інтелекту. Центральну увагу приділено розмежуванню понять "Вчитель" як вільний носій смислів і "Педагог" як виконавець супровідної, алгоритмізованої функції. Трансформацію освітнього простору розглянуто крізь призму еволюційної перспективи та ментальних викликів майбутнього.


