! В а ж л и в о
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Самоосвіта
  • Узагальнення досвіду роботи з теми "Використання проектних технологій на уроках математики як засіб формування і розвитку пізнавальної компетентності учнів"
Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Узагальнення досвіду роботи з теми "Використання проектних технологій на уроках математики як засіб формування і розвитку пізнавальної компетентності учнів"

Опис документу:
Проект – це задум, план, прообраз певного об’єкта, сукупність документів і розрахунків, необхідних для його створення. Використання проектної технології в навчально – виховному процесі сприятиме підвищенню рівня якості освіти та підготовки молоді до життя й виходу на ринок праці.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Використання проектних технологій на уроках математики як засіб формування і розвитку пізнавальної компетентності учнів

"Усіма можливими способами треба запалювати в дітях палке прагнення до знань і до уміння. Пра­гнення до уміння збуджується... самими навчальни­ми предметами, методом навчання"— так говорив видатний чеський педагог Я. А. Каменський.

Мета державної політики щодо розвитку освіти, як зазначається в Доктрині освіти в Україні у XXI сто­літті, полягає у створенні умов для розвитку особи­стості і творчої самореалізації кожного громадянина України. Пріоритетним напрямом реформування освіти є досягнення якісно нового рівня у вивченні базового навчального предмета - математики. Ма­тематичні знання і вміння розглядаються не як са­моціль, а як засіб розвитку особистості школяра, за­безпечення його особистої грамотності, як здатність розуміти роль математики у світі, в якому він живе, висловлювати обґрунтовані математичні судження і використовувати математичні знання для задово­лення пізнавальних і практичних потреб. Відчути свою спроможність, успішність, комфортність на уроці дає використання сучасних технологій, а са­ме — проектної. Сучасна назва — проект, уже підви­щує інтерес учнів до вивчення математики.

Проект – це задум, план, прообраз певного об’єкта, сукупність документів і розрахунків, необхідних для його створення. (Енциклопедичний словник.)

Використання проектної технології в навчально – виховному процесі сприятиме підвищенню рівня якості освіти та підготовки молоді до життя й виходу на ринок праці.

За результатами досліджень різних міжнародних організацій, учні з пострадянських держав відрізняються від своїх зарубіжних однолітків великим обсягом знань і водночас неспроможністю застосовувати їх у реальному житті. Використання в навчальному процесі методу проектів, дає змогу подолати ці розбіжності, навчити дітей самостійно здобувати нові знання та застосовувати їх на практиці.

Адже теоретичні знання – це база, на основі якої формуються вміння та навички.

"Знання з теми повинні бути "цілісною сукупністю знань, які одне одного підтримують, зміцнюють і збагачують", "Вивчати сукупне ціле, а не щось спотворене, уривчасте або розірване", "Виклад по­винен бути повним, ґрунтовним і точним" — так го­ворив Я. А. Каменський. Досягнути цього дає мож­ливість використання цієї технології навчання.

Альтернативою традиційним методам навчання може бути метод проектів. Цей метод не можна назвати принципово новим, адже істинна iнновацiя в галузi педагогiки - явище надзвичайно рiдкiсне. Як правило, цей розгляд на новому розвитку педагогiчних, соцiальних, культурних досягнень, давно забутих педагогічних iстин, якi використовувались в інших умовах.
Метод проектiв завжди орiєнтова
ний на самостiйну роботу учнiв: iндивiдуальну, групову, парну, яку учнi виконують протягом певного часу. Цей метод органiчно поєднується з ґрунтовим пiдходом до навчання. Якщо говорити про метод проектiв як педагогiчну технологiю, то вона включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методiв, творчих за своєю суттю.

Метод проектів має велике значення для розвитку життєвої, соціальної, інформаційної, предметної компетентностей учня.

Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він виник ще у 20-ті роки минулого століття в США. Його називали також методом проблем, і пов’язувався він з ідеями гуманістичного напрямку у філософії й освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї та його учнем В.Кілпатріком. Дж. Дьюї пропонував будувати навчання на активній основі через діяльність учня відповідно до його особистого інтересу в цьому навчанні.

Ідеї проектного навчання виникли в Росії практично паралельно з розробками американських педагогів під керівництвом російського педагога С.Т. Швацького в 1905 р. Під його керівництвом була організована група співробітників-однодумців, які намагалися активно використовувати проектні методи в практиці викладання.

У Великій Британії, США, Бельгії, Фінляндії, Німеччині та багатьох інших країнах ідеї Дж. Дьюї знайшли широкий відгук і втілення. Раціональне поєднання теоретичних знань та їх практичне використання в проектній технології можна сформулювати тезисом: "Я знаю, навіщо мені потрібно, де і як я зможу використати все те, що я знаю".

Актуальність методу проектів значно зростає при переході сучасної системи освіти від управління процесом освіти за кінцевим результатом, що був спрямований на формування знань, умінь та навичок, до компетентнісного підходу, пов’язаного з вихованням і розвитком компетентнісної особистості, тобто особистості, здатної діяти осмислено, орієнтуючись у мінливому навколишньому світі з виробленими цінностями.

Такий перехід виправданий соціальним замовленням суспільства, що стрімко змінюється і вимагає доволі стрімких змін і від системи освіти.

Сучасна система освіти має бути побудована на наданні учням можливостей міркувати, зіставляти різні точки зору, спираючись на знання фактів, законів, закономірностей, вироблених наукою, власних спостереженнях, досвіді, умінні проектувати і реалізовувати власні навчальні проекти, творчо і нестандартно розв’язувати навчальні проблеми, бути толерантними до іншої точки зору.

За таких умов формування компетенції різних рівнів — ключо­вих, загальнопредметних — засобами змісту освіти є основними за­вданнями кожного педагога.

Сьогодні проектування в освіті розвивається за трьома напрям­ками:

  1. Метод проектів як один із методів інтегрованого навчання школярів, що ґрунтується на їх самостійній, твор­чій, глибоко мотивованій, доцільній, пізнавальній діяльності.

  2. Соціальне проектування з учнями, що почало активно вико­ристовуватися у системі загальної та додаткової освіти, і являє собою особливу діяльність учнів над розв'язанням конкретних соціальних проблем.

  3. Проектування як особлива діяльність педагога, зміст якої — це пошук і створення нових видів педагогічної діяльності, моделей освіти тощо.

Ураховуючи широке розповсюдження на практиці проектної технології навчання, варто окреслити основні поняття, ознаки цієї технології. Слово "проект" запозичене з латині й походить від слова "proectus", яке буквально означає "кинутий уперед". У сучасному розумінні проект – це намір, який буде здійснено в майбутньому.

У науковій літературі існує декілька понять визначень цього слова.

Визначення поняття

Автор

Проект – це будь-яка робота, виконана від "щирого серця", що має певну цільову настанову.

В. Кілпатрик

Проект – це систематична форма організації діяльності у взаємозв’язку її теоретичних і практичних аспектів.

С. Кримський

Проект – це комплекс пошукових, дослідницьких, графічних та інших видів робіт, виконаних із метою практичного або теоретичного розв’язання значущої проблеми.

Є.Полат

Проект передбачає активну й мотивовану участь школяра в процесі його виконання.

Будхел

Проект – це інноваційна форма організації освітнього середовища, в основі якої – комплексний характер діяльності тимчасового колективу спеціалістів в умовах активної взаємодії з навколишнім середовищем.

Проект – це сукупність нових ідей, документів, текстів для створення реального об’єкта, предмета, створення теоретичного і практичного продукту.

Л.Ващенко

Як відомо, дидактичні основи методу проектів розробили американські педагоги Д.Дьюї та його послідовники В. Кілпатрик, Є. Коллінз, Є. Паркхерст.

Найяскравіші методологічні аспекти проектної діяльності простежуються у поглядах Д.Дьюї, який вважав, що:

  • важливо підпорядкувати зміст навчання, розв’язання практичних проблем підготовці та інтересам дитини;

  • здібності дитини закладаються природою, а школа повинна створювати умови для їх розкриття;

  • знання мають слугувати пристосуванню людини до оточення і повинні мати практичне спрямування;

  • головним є не кількісні характеристики знань, набутих учнями в школі, а вміння використовувати їх у певній ситуації;

  • розв’язання проблем вимагає поєднання розумової та фізичної праці, що має розвивальну та суспільну цінність.

Д.Дьюї не вживав термін "проектне навчання". У своїй діяльності він оперував терміном "активні форми навчання". "Застосування в школі різних форм активної роботи сприятиме повному оновленню шкільної атмосфери. Це дасть дитині можливість пристосуватись до життя, а школа стане для неї домівкою, замість то­го, щоб залишатися лише місцем, де дитина продовжувала б вчити сухі уроки, які віддалено стосуються того, що може знадобитись їй на життєвому шляху".

Уперше поняття «метод проектів» застосував В. Кілпатрик.

Типи шкільних проектів за В. Кілпатриком та Є. Коллінзом.

Автор

Типи шкільних проектів

В. Кілпатрик

1. Утілення ідеї.

2. Отримання естетичної насолоди.

3. Подолання інтелектуальної перепони.

4. Набуття нових знань та досвіду.

Є. Коллінз

1. Ігрові проекти.

2. Розповідні проекти.

3. Екскурсійні проекти.

4. Ручні проекти.

Ідеї цих педагогів знайшли широкий відгук і втілення у багатьох
країнах світу.

Ідею проектного навчання в Росії підтримала група педагогів під керівництвом С. Т. Шацького.

Основні завдання проектної технології в школі на сучасному етапі:

  1. Формування навичок самостійної діяльності, застосування знань у нестандартних ситуаціях.

  2. Формування в учнів комунікативних умінь та навичок.

  3. Формування навичок науково-дослідної роботи.

Успішна організація проектування як особливого типу інтелек­туальної діяльності школярів вимагає:

  • наявності освітньої проблеми, достатньо складної та актуальної, щоб задовольнити навчальні запити та життєві потреби учнів;

  • дослідницького характеру пошуку розв'язання проблеми; вису­нення та перевірки гіпотез; обґрунтування висновків;

  • емоційної забарвленості навчального процесу; створення ситу­ації успіху (зацікавленості, подиву, бажання дослідити постав­лене питання);

  • активізації психічної діяльності учнів (мислення, уваги, пам'яті, мовлення, волі);

  • структурування діяльності відповідно до класичних стадій про­ектування, що адаптовані до особливості навчання;

  • моделювання вчителем умов для виявлення учнями навчальної проблеми;

  • самодіяльний характер творчої активності учнів;

  • практичного і теоретичного значення результату та готовності до практичного застосування цього результату;

  • широкого використання на уроках парної та групової форм ор­ганізації навчальної діяльності учнів;

  • гуманізації взаємодії вчителя і учня;

  • міжособистісного спілкування; підтримання стосунків від­вертості, довіри, поваги одне до одного; створення соціально-педагогічних умов для самоствердження кожної дитини в учнів­ському колективі;

  • стимулювання учнів до висунення альтернативних припущень і здогадів;

  • створення учням умов застосування нових знань та уявлень до осмислення широкого кола ситуацій і явищ для оцінювання їх­нього прикладного значення;

  • підбиття підсумків проектної діяльності, мета якої — усвідом­лення учнями своїх успіхів і недоліків.

Метод проектів є інноваційною педагогічною методикою. Він до­зволяє найповніше враховувати індивідуальні особливості кожного учня, тобто реалізувати особистісно - орієнтований підхід у навчанні, заснований на особистісних характеристиках, що передує досвіду, рівню інтелектуального, морального та фізичного розвитку дитини. Метод проектів дозволяє розв'язати проблему мотивації, створити по­зитивну атмосферу навчання, навчити дітей застосовувати свої знан­ня на практиці для розв'язання життєвих і особистісних проблем.

Проекти, що виконуються в межах сучасного навчально-вихов­ного процесу школи, класифікують за декількома озна­ками. Розглянемо їх.

1. За діяльністю, що домінує в проекті:

  • дослідницькі;

  • інформаційні;

  • прикладні (практико-орієнтовані);

  • творчі;

  • ігрові.

У практиці роботи вчителів, ураховуючи специфіку навчання дітей, слід інтегрувати проекти за домінуючою ді­яльністю (дослідницько-інформаційний, інформаційно-прикладний, інформаційно-ігровий тощо).

2. За кількістю навчальних предметів, охоплених проектом:

  • монопредметні (внутрішньопредметні);

  • міжпредметні (де інтегрується зміст декількох навчальних пред­метів);

  • надпредметні.

3. За кількістю учасників проекту поділяють на:

  • індивідуальні;

  • парні;

  • групові;

  • колективні.

4. За тривалістю виконання:

  • короткострокові (мініпроекти, що розраховані на термін від од­ного до декількох уроків протягом тижня);

  • середньострокові (проекти, що розраховані від двох тижнів до двох-трьох місяців);

  • довгострокові (проекти, що розраховані на термін один-два се­местри і більше).

Практика свідчить, що довгострокові проекти використовують­ся досить рідко і потребують спеціальної підготовки учнів, учите­ля та створення проектної матеріальної технічної бази, залучення батьків та громади.

5. За характером контактів:

  • внутрішні (проекти, що проводяться в межах одного класу);

  • однопаралельні та міжпаралельні (проекти, що проводяться в межах паралелі класів);

  • міжшкільні (проекти, що проводяться із залученням учнів різ­них шкіл району, міста);

  • обласні;

  • регіональні;

  • всеукраїнські;

  • міжнародні.

6. За характером партнерських взаємодій:

  • кооперативні;

  • змагальні;

  • конкурсні.

Типи проекту

Мета проекту

Визначення складових частин моделі проекту

Дослідницькі

Дослідження та пре­зентація певного об'єкта — процесу або явища, що сприяє виникненню проблемної ситуації

І.Тема.

2.Мета і завдання.

3.Об'єкт і предмет дослідження.

4.Методи дослідження.

5.Практичне значення.

6.Очікуваний результат.

7.Презентація.

8.Рефлексія.

Інформаційні

Пошук та презента­ція інформації про певний об'єкт чи явище

І.Тема.

2.Мета і завдання.

3.Об'єкт чи явище дослі­дження.

4.Пошук, аналіз, добирання та структурування інфор­мації.

5.Визначення головного та оформлення.

6. Презентація.

7.Рефлексія.

Прикладні

практико-

орієнтовані

Створення кон­кретного продукту, практичних напра-цювань

І.Тема.

2.Мета і завдання.

3.Очікуваний результат.

4.Технологія виконання.

5.Презентація продукту.

6. Рефлексія.

Творчі

Створення продук­тів творчої діяль­ності

І.Тема.

2.Мета і завдання.

3.Очікувані результати та форми представлення.

4.Опис технології діяльності.

5.Презентація.

6.Рефлексія.

Ігрові

Моделювання соці­альних та ділових стосунків в організо­ваній ігровій діяль­ності

І.Тема.

2.Мета і завдання.

3.Розроблення сценарію гри.

4.Процес гри.

5. Рефлексія.

Слід зазначити, що проектна діяльність ор­ганізовується поетапно.

  • На першому етапі проектна діяльність формується на насліду­вально-виконавчому рівні. На цьому етапі активна роль нале­жить учителеві. Його спостережливість, здібності й уміння про­никати у внутрішній світ дитини, відчувати її, знання її інтере­сів та потреб допоможе ввести дітей у проблему, «замовлену» ними.

  • На другому етапі проектна діяльність формується на розвивальному рівні. На цьому етапі учні вже мають досвід співпраці, спіл­кування, співпереживання, узгодженості своїх власних потреб, інтересів та дій з іншими людьми. У них сформовані певні за­гальнонавчальні вміння та навички. Потреба активного спілку­вання з дорослими стає більш-менш значущою. Учні вже вміють не тільки «приймати» проблему від вчителя, але й самостійно її знаходити, уточнювати мету, обирати необхідні засоби для до­сягнення необхідного результату діяльності.

  • Третій етап — творчий етап розвитку проектної діяльності. Ха­рактеризується високим рівнем інтересу у учнів до проектування, що зумовлений пізнавальним та особистим розвитком, сформованістю загальнонавчальних умінь та навичок (організаційних, загальномовленнєвих, загальнопізнавальних та контрольно-оцінних). Роль учителя на цьому етапі полягає у розвитку та підтриманні творчої активності дітей, створенні умов, що до­зволяють їм самостійно визначити тему, мету, завдання, зміст проектної діяльності, обрати засоби роботи над проектом й ор­ганізувати її.

Поетапна організація вчителем проектної діяльності дозволяє успішно формувати особисті якості дитини (уміння працювати у ко­лективі, співпрацювати в режимі діалогу, уміння розв'язувати творчі суперечки, допомагати іншим, навчати своїх товаришів, оцінювати свої та чужі дії) та позитивну мотивацію до навчальної діяльності.

Метод проектів дозволяє:

  • перевірити та закріпити на практиці теоретичні знання;

  • забезпечити продуктивний зв'язок теорії та прак­тики у процесі навчання;

  • набути життєвого досвіду;

  • розвивати вміння аналізувати, систематизувати, узагальнювати вивчений матеріал;

  • здійснювати організовану пошукову, дослідни­цьку діяльність на підставі спільної праці учнів;

  • навчити учнів самостійно працювати з додатко­вою літературою;

  • вчити вміння самостійно працювати над творчи­ми завданнями;

  • підвищувати інтерес учнів до вивчення математики;

  • виховувати повагу, вміння працювати в колек­тиві;

  • формувати власну життєву позицію.

Метод проектів — це система на­вчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтова­на на творчу самореалізацію осо­бистості, розвиток її можливостей у процесі створення нового продук­ту під контролем учителя.

Мій досвід роботи в школі показав, що в розвитку зацікавленості до предме­та не можна покладатися тільки на зміст виучуваного матеріалу, уникаю­чи залучення учня до активної діяль­ності. А пробудити таке прагнен­ня можна, запропонувавши цікаву і важливу проблему (саме метод про­ектів дозволяє перейти від засвоєння готових знань до їх усвідомленого набуття). Новизна підходу полягає в тому, що учням дається можливість самим конструювати зміст спілку­вання, починаючи з першого заняття роботи над проектом.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують у визначений термін.

Цей метод органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Метод проектів завжди припускає розв'язування якоїсь проблеми, яка передбачає з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей.

Моє завдання, як учителя, полягає в тому, щоб будувати свої уроки на основі потреб кожного учня, максимально забезпечити прояв активності, самостійності, розвивати ситуацію успіху, творчості, поважати інтереси кожного. Індивідуальні та групові проекти розвивають здібності учнів: пошукові, творчі.

Моя робота в процесі навчання математики направлена на конкретну ціль – сформувати в учнів знання та уміння з кожної теми шкільного курсу математики. Завдяки використанню методу проетів цієї цілі можна добитися на більш високому рівні. В процесі роботи над проектом учні мають стійку мотивацію до навчальної діяльності, відбувається процес закріплення отриманих навиків роботи над конкретною темою.

Я використовую метод проектів як творчу, індивідуальну чи групову діяльність учнів на протязі одного уроку, чи вивчення кокретної теми. Така робота формує навики самоосвіти учнів та складається із декількох етапів:

  • Підготовчий, який повязаний з формування проблеми, обґрунтування її соціальної і практичної значущості, а також висунення гіпотез щодо її вирішення;

  • Дослідницький етаппланування роботи, визначення методів дослідження, розподіл обов'язків між розробниками проекту;

  • Реалізація проекта;

  • Захист проекта – обговорення проекта та процесу його виконання.

При виборі теми я не нав’язую учням певну тематику майбутньої роботи. Адже вибір теми - це одна із складових першого етапу розробки проету. При цьому учні мають самі визначити назву і підібрати матеріал, який дозволить проілюструвати можливості тієї прикладної програми, на основі якої буде створено проект. Різноманітність тематик проектів, демонструють особисті інтереси та пріоритети учнів. Ось декілька тем проектів з математики, які були розроблені унями: Сім чудес України (цикл уроків), Природні чудеса України (уроки повторення), Мандруємо областями України, Видатні математики, Математична версія казки "Пригоди Буратіно", Піраміди навколо нас, Який чудовий світ симетрії, Логарифми навколо нас.

Слід також зазначити, що учні займалися проектною діяльністю під час підготовки виховних годин. Ними були створені проекти з різноманітною тематикою, а саме: Люди – символи України, Наше минуле, Світ професій, Символи України, Моє рідне місто, Слов’янський курорт, Біль Чорнобиля.

Під час роботи над проектом учні використовують :

  • ресурси Інтернету, за допомогою яких учні також набувають навиків правильно формувати запити для пошуку даних, опрацьовувати отриману інформацію;

  • допоміжна література: статті із журналів та газет, научно-технічна література, лекційні та практичні матеріали уроків.

Обравши тему, визначаємо разом з учнями ідею та разом обговорюємо її. Попе­редньо продумуємо можливі варіанти проблем, які важливо дослідити. Самі ж проблеми висуваються учня­ми з моєї подачі. На даному ета­пі використовую «мозковий штурм» з подальшим колективним обгово­ренням. Після формування групп (якщо це групові проекти), розподілу обов'язків (врахувавши здібності), обговорюємо можливі методи дослідження, пошуку інформації, способи оформлення кінцевих результатів (презентація, захист, творчі роботи і т. ін.).

Під час самостійної роботи розвиваю ініціативу дітей, з повагою ставлюся до будь-якої ідеї, нама­гаюся створити ситуацію успіху. Доцільно призначати консультації, перегля­дати чернетки, давати рекомендації. Процесом підготовки до представлення проекту керую як на уроках, так і в позаурочний час (використовую інтерактивні прийо­ми і форми роботи: метод «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Мозковий штурм», робота в групах, парах тощо).

Увесь опрацьований, оформлений матеріал учні представляють під час захисту проектів. Найефективні­шим для цього є підсумковий урок з теми.

Необхідно відмітити, що на таких уроках учні починають розуміти, де і як вони зможуть застосувати отримані знання. Під час роботи над проектом учень сам аналізує, наскільки вдало він попрацював, і оцінка перестає бути домінуючим фактором порівняно з досягненням мети проекту.

У своїй роботі планую також міні-проекти, розраховані на один урок чи його частину. Дуже сучасною та захоплюючою формою є використання рольових ігор.

Учні привчаються працювати самостій­но, в команді, уміють прогнозу­вати можливі варіанти та способи роботи, відповідально ставитися до виконання завдань, об'єктивно оці­нювати результати діяльності. Го­ловне — змінюється психологічний клімат у класі.

Педагог, у свою чергу, з носія знань перетворюється на організатора пізнавальної, пошукової, творчої діяльності учнів, переорієнтовує роботу на різні види самостійної, збагачує свій потенціал, постійно перебуває у творчому пошуку.

Розглянемо реалізацію даної інтерактивної технології, методу проектів, на уроках математики на прикладах вивчення конкретних тем.

Тема. Дивні многогранники

Навчальний предмет: математика.

Назва проекту: Правильні многогранники.

Ключове питання: «Чи все ми помічаємо навколо нас?»

Тематичні питання:

  1. Чи все можливо розкласти на геометричні тіла?

  2. Чи можливо все описати мовою математики?

  3. Чи створена людина із геометричних тіл?

Мета: домогтися засвоєння учнями означення правильного многогранника та п'яти видів правильних многогранників; сформувати в учнів поняття про елементи правильних многогранників; вдосконалити навич­ки розв'язування задач про правильні многогранники на основі знань про многогранні кути; розвивати творчу активність учнів, створювати умови для вияву ініціативи учнів під час вибору завдань; виховувати в учнів прагнення до самовдосконалення, задоволення пізнавальних потреб.

Наочність: моделі правильних многогранників, слайди про многогран­ники, плакати з розв'язаними задачами.

Змістові питання:

  1. Знання правил побудови об'ємних фігур.

  2. Уміння знаходити елементи та кількісні характеристики правильних многогранників.

  3. Навички роботи з комп'ютером, досвід роботи в Інтернеті та з додатко­вою літературою.

Стислий опис

Клас, готуючись до проекту, об'єднується у п'ять груп, кожна з яких презентує певний многогранник. До кінця проекту всі учні мають усвідо­мити й оволодіти знаннями про п'ять видів правильних многогранників. Тому кожному учню необхідно бути уважним під час відповіді товаришів і заповнити таблицю, що допоможе краще запам'ятати матеріал.

Назва

В

Г

Р

R

г

S

V

В+ Г Р = 2

Тетраедр

4

4

6

4 + 4 6 = 2

Гексаедр

8

6

12

8 + 6-12 = 2

Октаедр

6

8

12

6 + 8 - 12 = 2

Ікосаедр

12

20

30

12 + 20 - 30 = 2

Додекаедр

20

12

30

20+12 - 30 = 2

Навчальні предмети, з якими пов'язаний навчальний проект: хімія, біологія, медицина, астрономія, образотворче мистецтво, історія.

Клас, якого стосується навчальний проект: 11.

Термін, необхідний для реалізації навчального проекту: 4 тижні.

Навчальні цілі та очікувані результати навчання:

Поглибити знання про опуклі многогранники, а саме: дослідження властивостей правильних многогранників; практичне використання кіль­кісних характеристик правильних многогранників; познайомити з істо­ричними відомостями про правильні многогранники.

Залучати учнів до використання дослідницьких методів під час ви­вчення тем шкільної програми.

Учні під час проекту засвоюють навички:

  1. планувати свою діяльність, розподіляти обов'язки та узгоджувати свою діяльність з іншими, співпрацювати в команді;

  2. обговорювати результати роботи груп, оцінювати їх;

  3. аналізувати весь матеріал та структурувати його для подальшої роботи;

  4. порівнювати зміст тез із критеріями, запропонованими вчителем.

Підсумок роботи

Правильні многогранники існували на Землі задовго до появи на ній людини - куби кам'яної солі, тетраедри сурм'янистого сірчанокислого натрію, октаедри хромових квасців, ікосаедри бору і додекаедри радіолярію та мікроскопічних морських організмів. Але тільки геометр по­бачив у них порядок і систему задовго до того, як фізики проникли в таємницю будови речовини. Геометрія з її прозорою логікою, чіткістю побудов відкрила зовсім нове бачення правильних многогранників та їх нове застосування.

Дякую вам, діти! Нам ваша робота сподобалась.

А зараз я хочу дізнатись вашу думку про урок.

  1. Порівняйте свої знання на початку проекту і наприкінці.

  2. Розвитку яких рис характеру сприяв проект (самостійності, спосте­режливості, відповідальності)?

  3. Які пізнавальні процеси були задіяні під час проекту найбільше (мис­лення, пам'ять, увага, уява)?

  4. Якого життєвого досвіду ви набули (володіти собою, захищати свої знання, бути впевненими в собі, поводити себе в незвичних умовах тощо)?

  5. Чи отримали ви задоволення від власної праці? Чи вичерпали ви свої можливості? Чи є бажання повторити сьогоднішні відчуття?

  6. Охарактеризуйте свій емоційний стан протягом проекту (хвилювались, боялись, дивувались, зосереджувались) та наприкінці уроку (задово­лені, виснажені, впевнені, раді, успішні).

Комп'ютерні технології я використовую для під­вищення ефективності навчально-виховного процесу та розвитку учнів. Деякі програмні засоби допомагають розвивати в учнів загальнонавчальні. та спеціальні навички, а також навички мислення високого рівня, значно швидше і ефективніше, ніж за умови використання традиційних засобів.

Так, наприклад, під час вивчення на уроках геометрії у 8 класі теми "Теорема Піфагора" ми почали працювати над проектом «Чи потрібна нам теорема Піфагора?»

Учні, які зацікавились цією роботою, були об'єднані в групи, і кожна група одержала завдання:

Завдання для І групи

  • Розподіліть обов'язки: керівник, оформлювач, дослідники, бібліограф.

  • Дослідіть питання:

  1. Які геометричні знання були відомі в Греції та Єгипті в VI столітті до нашої ери?

  2. Як допомагали ці знання гарпедонаптам?

  • Приготуйте презентацію з цього питання.

Практичне застосування

  • Проаналізуйте і дослідіть за допомогою комп'ютерного експерименту:

  • Чи дійсно квадрат гіпотенузи будь-якого прямокутного трикутника дорівнює сумі квадратів його катетів?

  • Виконайте пошук своїх варіантів «піфагорових трикутників» і складіть таблицю.

Завдання для II групи

  • Розподіліть обов'язки: керівник, оформлювач, дослідники, бібліограф.

  • Систематизуйте:

  1. Поняття «теорема Піфагора».

  2. Знання про історію виникнення теореми Піфагора.

  3. Уявлення про застосування теореми на практиці.

  • Згадайте стародавні часи. Які в той час були відомі знання з геометрії?

  • Визначте ступінь геометричної освіти єгипетських землемірів.

Практичне застосування

  • Дослідіть питання про практичне застосування теореми Піфагора за до­помогою комп'ютерного експерименту.

  • Приготуйте презентацію з питання, що досліджувалося.

Мета цього проекту для учнів — ознайомлення з теоремою Піфагора, її доведеннями, наслідками з цієї теореми та застосуванням набутих знань на практиці.

Учні узагальнюють та систематизують знання про геометричні фігури. Потім вони простежують історію доведення теореми: які геометричні знання були відомі в Греції та Єгипті в VI ст. до н. є., як допомагали ці знання гарпедонаптам?

Досліджують (за допомогою комп'ютерного експерименту), чи завжди можна накреслити прямокутний трикутник за будь-якого розміщення трьох точок, чи завжди в прямокутному трикутнику сума квадратів катетів дорівнює квадрату гіпотенузи, виконують завдання зі складання таблиці «піфагорові трикутники», обирають ситуації з життя, описують їх математично та обчислюють.

Крім цього, учні проводять велику пошукову роботу: знаходять у різних джерелах різноманітні цікаві факти з життя Піфагора, про історію; відкриття і доведення теореми Піфагора, вірші про теорему Піфагора, віршовані та цікаві задачі, складають кросворди.

На завершення учні узагальнюють та систематизують здобуті результа­ти і роблять висновки.

Участь у проектах позитивно впливає на навчально-пізнавальну діяльність учнів, бо надає змогу підтримувати пізнавальний інтерес до тем, що вивчаються, у вигляді різних заохочень - можливості побачити результати своєї роботи, і усвідомлення того, що їх побачать інші.

Вона є самостійною, бо вимагає пошуку та творчого підходу до поставленої мети. Діяльність над проектами передбачає застосування творчо-пошукових методів навчання, що в свою чергу вимагає активності учнів в роботі.

Проаналізувавши рівень виконання проектів, можна зробити висновки про те, яких же результатів досягають учні в ході виконання проектів.

  1. Формуються та відпрацьовуються:

  • навики збору, систематизації та аналізу інформації;

  • навики публічного виступу;

  • вміння подати інформацію в естетичному вигляді;

  • вміння висловлювати свої думки та доводити свої ідеї;

  • вміння працювати в групах;

  • вміння працювати самостійно , робити вибір, приймати рішення.

  1. Розширюються та поглиблюються знання з різних предметних областей.

  2. Підвищується рівень інформаційної культури.

  3. Учні більш досконало вивчають ту компютерну програму, в якій створюється проект.

  4. Учень має можливість здійснити свої творчі задуми.

  5. Стосунки з учителем переходять на рівень співпраці.

  6. Підвищується самооцінка тих учнів, які з тих чи інших причин вважали себе неуспішними.

На мій погляд, математика саме той предмет, де найбільш вдало можна використовувати метод проектів. Навчання учнів перетворюється в захоплюючу діяльність. А після закінчення школи дає можливість їм стати успішною, самодостатньою особистістю, яка постійно буде розвивати свої здібності.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ

СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ УЧНІВ,

ЯКІ ЗАЙМАЛИСЯ ПРОЕКТНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів, що реалізується як в індивідуальній, так і в парній, групо­вій діяльності та завжди передбачає розв'язання проблеми: ви­користання сукупності різноманітних методів, засобів навчання, а також необхідність інтегрування знань, уміння використовувати знання з різних галузей науки, техніки тощо.

Цей досвід активізує міжпредметні зв'язки, пізнавальну актив­ність, уміння узагальнювати, робити висновки, висловлювати свої думки. У учнів збагачується набуття навичок досвіду спілкування у урочний та позаурочний час, що позитивно впливає на протисто­яння девіантній поведінці. Цей досвід свідчить про розвиток соці­ального інтелекту учнів, самовдосконалення учнів та вчителя, про­дуктивність навчання у школі. Технологія проектної ді­яльності є здоров'язберігаючою технологією.

Проектна діяльність учнів сприяє розвитку комунікативної су­місності, психологічної контактності, почуття самоповаги, відкри­тості до нових ідей соціального мислення, здатності розуміти і мо­делювати соціальні явища; навчає розуміти людей; розвиває здат­ність до рефлексії; підвищує пізнавальну та творчу активність.

Для успішного формування всіх компонентів готовності учнів до пошукової діяльності в організації навчально-виховного процесу потрібно:

  1. Формувати в учнів пізнавальні потреби, сприяти розвитку напо­легливості у виконанні самостійних завдань.

  2. Досягати раціонального поєднання репродуктивної та продуктив­ної діяльності учнів, доцільно збільшуючи питому вагу частковопошукових методів, що сприяють активному, перетворюваль­ному характеру засвоєння знань і способів переробки.

  3. Запровадити в зміст навчання спеціальну систему пізнавальних завдань (із різних предметів), що оптимально за­безпечує пізнавальну, розвивальну й виховну функції навчання.

  4. Використовувати ефективні засоби керування пошуковою діяль­ністю школярів через поступове ускладнення і варі­ювання змісту пізнавальних завдань, а також у результаті опе­раційного формування наукових умінь.

  5. Озброювати учнів системою інтелектуальних умінь,
    загальних та спеціальних прийомів навчальної роботи.

Отже, пізнавальна самостійність школяра формується не вна­слідок дії якогось одного ефективного засобу, а є закономірним ре­зультатом досконалої системи навчання і виховання учнів на уроці, спрямованої на всебічний розвиток самостійності думки і само­стійності, як риси характеру дитини.

Згідно з останніми дослідженнями, людина, яка володіє розви­нутим соціальним інтелектом, є залученою до широких соціальних зв'язків, активна і гнучка, уміє вписатися в нові суспільні структури і умови. Соціальний інтелект є відносно новим поняттям у психо­логії, що потребує розвитку і розглядається як багатомірна склад­на структура, до якої належать:

  1. Комунікативно-особистісний потенціал — комплекс властиво­стей, що полегшують або утруднюють спілкування. На його осно­ві формується психологічна контактність і комунікативна суміс­ність — це основний стрижень соціального інтелекту.

  2. Характеристики самосвідомості — почуття самоповаги, сво­боди від комплексів, упередженість, відкритість до нових ідей.

  3. Соціальна перцепція — соціальне мислення, соціальна уява, здатність розуміти і моделювати соціальні явища, розуміти лю­дей та їхні мотиви, допомагати одне одному.

  4. Енергетичні характеристики — психічна і фізична витрива­лість, активність, слабка виснаженість.

Усе зазначене дозволяє характеризувати один соціальний інте­лект як здатність, що виникає на базі комплексу інтелектуальних, особистісних, комунікативних і поведінкових рис, включаючи рі­вень енергетичної забезпеченості процесів саморегуляції; ці риси обумовлюють прогнозування розвитку міжособистісних ситуацій, інтерпретацію інформації і поведінки, готовність до соціальної вза­ємодії та прийняття рішень.

З поняттям «соціальний інтелект» нерозривно пов'язане понят­тя «соціальна компетентність»:

  • соціальна сенситивність (точність соціальних перцепцій);

  • основні навички взаємодії (репертуар умінь, особливо важливих для професіоналів);

  • навички похвали і винагороди, що важливі для всіх соціальних ситуацій;

  • рівновага, спокій як антитеза соціальної тривожності.

Щодо взаємозв'язку соціального інтелекту та соціальної компе­тентності можна стверджувати, що соціальний інтелект є засобом пізнання соціальної дійсності, а соціальна компетентність є про­дуктом цього пізнання.

У такому ракурсі соціальний інтелект дозволяє досягти гармо­нії з собою та навколишнім світом, на основі вироблення в особистісному досвіді вмінь і навичок соціальних дій і контактів. Тому налагодження соціальних контактів на конструктивній, гармоній­ній основі є надзвичайно важливим. Уміння знайти своє місце у сві­ті та вписатися в структуру соціальних зв'язків, що існує, перебу­ває на першому місці; виховувати ці якості у дітей потрібно з молод­шого шкільного віку.

Психологічне дослідження проводила психолог школи О.О. Тарасова за допомогою тесту О. А. Орехової «Кольорова діагностика емоцій дитини». Дослідження стосувало­ся вивчення соціальних зв'язків особистості учнів, які займалися проектною діяльністю. У діагностуванні брали участь 30 учнів. Отримані такі результати:

  • позитивне ставлення до школи мають 25 учнів;

ставлення насредньому рівні склались у 5 учнів;

  • дружні стосунки з однолітками мають 26 учнів;

посередні стосунки з однолітками склались у 4 учнів;

  • почуття взаємодопомоги мають 27 учнів;

середній рівень — 3 учнів;

  • спільні ігри полюбляють 22 учні;

середній рівень — 8 учні;

  • позитивне ставлення до навчання мають 22 учнів;

на середньому рівні — 8 учнів;

  • позитивні стосунки з батьком мають 26 учнів;

негативні — 4 учнів;

  • позитивне ставлення до матері мають 30 учнів;

негативне — 3 учні;

  • позитивне ставлення до своєї поведінки мають 27 учнів;

негативне —3 учнів;

  • активно, сміливо, розкуто поводяться в класі під час відповідей на запитання вчителя 22 дітей.

Отримані результати свідчать про позитивну динаміку в між-особистісній сфері дітей.

Це ще раз підкреслює значущість проблеми проектування, що визначається суттю освітньо-виховної системи. Перед цією систе­мою ставиться завдання: створити умови для розвитку і становлен­ня особистості нової генерації. Незалежно від специфічних особли­востей будь-якого напряму діяльності процес проектування спря­мовується на:

а) формування особливого педагогічного стилю освітньо-виховної
системи;

б) підготовку вихованців до самостійного життя;

в) формування у вихованців критичного мислення;

г) прийняття вихованцями необхідного рішення у нестандартній
ситуації;

д) використання комунікативних технологій у повсякденному
житті;

є) можливість бути конкурентоспроможним на ринку праці тощо.

Паспорт проекту з навчальної роботи

Назва проекту Відсоткові розрахунки. Розв’язування прикладних задач. (5 клас)

Мета проекту Формувати у учнів уміння самостійно визначати тип задач на відсотки і формувати навички обчислення відсотка від числа, числа за його відсотком. Розкрити практичний сенс теми ”Відсотки” в шкільному курсі. Розвивати кмітливість, творчість, ініціативу, активність, інтерес до математики, прагнення до самовдосконалення. Сприяти вихованню позитивного ставлення учнів до навчання. Формувати пізнавальну компетентність.

Класифікація проекту за змістовим аспектом

Природничо-науковий

Характер домінантної діяльності

Пошуковий,

практично орієнтований

Предметно-змістовна направленість

Монопроект

Характер контакту

Серед учнів одного класу

Кількість учасників

Групові

Тривалість

Короткотерміновий

Характер координації

Безпосередній

Форма презентації навчального проекту

Урок – проект

Паспорт проекту з навчальної роботи

Назва проекту Множення раціональних чисел. Урок – космічна подорож. (6 клас)

Мета проекту Поширити властивості множення натуральних та дробових чисел на множення раціональних чисел. Вдосконалити вміння виконувати множення раціональних чисел на основі використання властивостей множення. Ознайомлення учнів зі сторінками життя видатних космонавтів. Розвивати кмітливість, творчість, ініціативу, активність, інтерес до математики, прагнення до самовдосконалення. Сприяти вихованню позитивного ставлення учнів до навчання. Формувати у учнів самоосвітню та пізнавальну компетентності.

Класифікація проекту за змістовим аспектом

Природничо-науковий

Характер домінантної діяльності

Пошуковий,

практично орієнтований

Предметно-змістовна направленість

МІжпредметний

Характер контакту

Серед учнів одного класу

Кількість учасників

Колективний

Тривалість

Короткотерміновий

Характер координації

Безпосередній

Форма презентації навчального проекту

Урок – космічна подорож

Паспорт проекту з навчальної роботи

Назва проекту Розв’язування лінійних рівнянь. Сім чудес світу. (7 клас)

Мета проекту Поглибити, розширити й узагальнити відомості про види лінійних рівнянь та способи їх розв’язування. Домогтися свідомого розуміння змісту поняття "Лінійне рівняння з однією змінною". Ознайомлення учнів з чудесами світу. Розвивати почуття взаємодопомоги, кмітливість, творчість, ініціативу, активність, інтерес до математики. Формувати у учнів самоосвітню та пізнавальну компетентності.

Класифікація проекту за змістовим аспектом

Природничо-науковий

Характер домінантної діяльності

Практично орієнтований

Предметно-змістовна направленість

Міжпредметний

Характер контакту

Серед учнів одного класу

Кількість учасників

Колективний

Тривалість

Короткотерміновий

Характер координації

Безпосередній

Форма презентації навчального проекту

Урок – подорож

Паспорт проекту з навчальної роботи

Назва проекту Теорема Піфагора. (8 клас)

Класифікація проекту за змістовим аспектом

Природничо-науковий

Характер домінантної діяльності

Практично орієнтований

Предметно-змістовна направленість

Монопредметний

Характер контакту

Серед учнів одного класу

Кількість учасників

Колективний

Тривалість

Середньої тривалості

Характер координації

Науково-пошуковий

Форма презентації навчального проекту

Урок з застосуванням

комп’ютерної презентації

Мета проекту Ознайомити учнів з теоремою Піфагора, різними способами її доведення, застосування при розв’язуванні задач. Повторити матеріал про площі чотирикутників, відпрацювати вміння застосовувати теоретичний матеріал для розв’язування задач. Закріпити отримані знання при розв’язуванні задач практичного змісту. Виховувати пізнавальну активність, підвищувати інтерес до вивчення математики. Розвивати мислення, пам'ять, навички аргументованого мовлення.

Паспорт проекту з навчальної роботи

Назва проекту Симетрія навколо нас. (9 клас)

Класифікація проекту за змістовим аспектом

Природничо-науковий

Характер домінантної діяльності

Практично орієнтований

Предметно-змістовна направленість

Надпредметний

Характер контакту

Серед учнів одного класу

Кількість учасників

Груповий, індивідуальний

Тривалість

Середньої тривалості

Характер координації

Науково-пошуковий

Форма презентації

навчального проекту

Урок з застосуванням

комп’ютерної презентації

Мета проекту сформувати поняття симетрії в цілому; показати глибокий зміст даного поняття; показати, що симетрія – один з доданків красоти в математиці, а також симетрія – важлива частина мирової гармонії. Виховувати любов до прекрасного; активність, вміння доводити свою точку зору; формувати відповідальність кожного за кінцеві результати роботи в групі, індивідуальних завданнях. Розвивати здатність до творчості і наукової фантазії. Створення ситуації успіху на уроці.

Паспорт проекту з навчальної роботи

Назва проекту Азбука тригонометрії. Тригонометричні функції. (10 клас)

Класифікація проекту за змістовим аспектом

Природничо-науковий

Характер домінантної діяльності

Практично орієнтований

Предметно-змістовна направленість

Надпредметний

Характер контакту

Серед учнів одного класу

Кількість учасників

Груповий, індивідуальний

Тривалість

Середньої тривалості

Характер координації

Науково-пошуковий

Форма презентації

навчального проекту

Урок з застосуванням

комп’ютерної презентації

Мета проекту Формувати вміння відкривати закономірності, знаходити способи розв’язування тригонометричних рівнянь, нерівностей в результаті узагальнення, встановлювати логічні зв’язки між етапами розв’язування вправ, закріпити формування вмінь розв’язування тригонометричні рівняння та нерівності. Розвивати в учнів уміння аналізувати завдання перед обранням способу його розв’язування. Розвивати пізнавальний інтерес до набуття нових знань, умінь та навичок. Виховувати почуття відповідальності за виконану роботу перед колективом.

Паспорт проекту з навчальної роботи

Назва проекту Піраміди навколо нас. (11 клас)

Мета проекту Познайомити учнів з поняттям піраміди, її елементами, видами пірамід. Розвивати творчу активність учнів, дослідницьку діяльність на основі вміння робити висновки за даними, отриманими в результаті досліджень. Розвивати пізнавальну компетентність учнів, яка сприяє розвитку різносторонньої особистості. Розвивати емоційно-позитивне відношення до вивчення геометрії, геометричну зіркість, просторове уявлення.

Класифікація проекту за змістовим аспектом

Природничо-науковий

Характер домінантної діяльності

Практично орієнтований

Предметно-змістовна направленість

Міжпредметний

Характер контакту

Серед учнів одного класу

Кількість учасників

Груповий

Тривалість

Довготривалий

Характер координації

Науково-пошуковий

Форма презентації

навчального проекту

Урок з застосуванням

комп’ютерної презентації

Паспорт проекту з виховної роботи

Проблема виховної роботи: Створення умов для розвитку ключових компетентностей: соціальної, пізнавальної, життєвої.

Назва проекту: Моя рідна сторона – кращої в світі нема.

Мета проекту: поглибити знання учнів про нашу державу — Україну, продовжити ознайомлення з нацiональними символами, формувати нацiональну свiдомiсть; розвивати пiзнавальну компетентність; сприяти вихованню почуття любовi до рiдного краю.

Класифікація проекту за змістовим аспектом

Історично-географічений,творчий

Характер домінантної діяльності

Інформаційний

Предметно-змістовна направленість

Надпредметний

Характер контакту

Серед учнів одного класу

Кількість учасників

Групові

Тривалість

Середньої тривалості

Характер координації

Безпосередній

Форма презентації навчального проекту

Літературно-музична композиція, комп’ютерна презентація

26

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Правове регулювання освіти осіб з особливими потребами»
Байталюк Ольга Михайлівна
24 години
490 грн
490 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації (лист МОН № 4/2181-19 від 30.09.2019 р.).

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись