У VI ст. у східних слов’ян виникають гради (городища). З часом населення окремих градів зростає (туди переїжджають ремісники, купці) і вони в переростають у міста.
За повідомленням літописця у IX — першій половині X ст. на Русі існувало 16 міст. У них діяли школи, книгописні майстерні, бібліотеки, писалися ікони, виготовлялися твори прикладного мистецтва.
У Середньовіччі міста були осередками влади, ремесла, торгівлі та культури. Нині переважна більшість міст є центрами районів, областей, де зосереджені державні органи влади, промислові підприємства, великі торговельні та культурні заклади.
У XVII-XVIII на українських землях зростає кількість міст, особливо на Лівобережжі та Півдні України. Найпомітніші зміни в українських містах відбулися наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Міста значно розбудовуються, розширюються їх межі. З’являються нові квартали з багатоповерховою житловою та громадською забудовою, зокрема будуються нові театри, бібліотеки, лікарні.
