Село — населений пункт неміського типу, жителі якого займаються переважно сільським господарством (обробітком землі, тваринництвом).
Село об’єднувало людей у сільську громаду. За громадою закріплювалися певна територія, податки, обов’язки перед державою. У XIX — на початку XX ст. українське село складалося із сельбища, центру, церкви, господарських та громадських споруд, освітніх закладів.
Основним типом традиційного сільського житла в Україні була хата. У різних регіонах були свої особливості в будівництві та оздобленні хат. Переважно це затишні, білені зовні й усередині, будівлі під солом’яним чи очеретяним дахом.
