Після смерті Ігоря владу в Києві перебрала його вдова — княгиня Ольга. Ця постать є однією з найцікавіших в нашій середньовічній історії. Загадковим є її походження, оповите численними легендами й переказами. «Повість минулих літ» розповідає, що в 903 р. із Пскова молодому князю Ігореві привели дружину Ольгу. За однією церковною легендою, Ольга — дочка простого перевізника, за другою — дочка боярина, інші джерела повідомляють про князівське походження із Пскова , є відомості, що підтверджують її болгарське походження. В останні роки виникла ще одна гіпотеза: про норманське королівське походження Ольги. Існує також гіпотеза, що княгиня Ольга — дочка князя Олега, бо ім’я Ольга, Олег у скандинавських мовах означає «мудрий», «віщий», «святий». Ольгу всім відомий Нестор-Літописець порівнював з яскравою зорею, що передує сходу Сонця. Саме її православна церква канонізувала як Рівноапостольну, прилучивши до лику Святих. Цій уславленій в піснях жінці після стількох воєн вдалось зберігати спокій у країні та зміцнити її міжнародне становище.















