Цей урок присвячений «мозку» будь-якої сучасної вбудованої системи — платі мікроконтролера. На відміну від звичайного комп'ютера, мікроконтролер спроєктований для виконання однієї конкретної задачі (наприклад, керування роботом або автоматичного поливу квітів) і споживає мінімум енергії.
🧱 Склад плати мікроконтролера
Хоча існують різні платформи (Arduino, ESP32, STM32, Raspberry Pi Pico), більшість із них мають схожу архітектуру:
Сам мікроконтролер (Чип): Це «серце» плати, яке об'єднує в одному корпусі процесор (CPU), пам’ять та периферійні пристрої.
Порти введення-виведення (GPIO): Металеві штирі (піни), до яких підключаються сенсори, світлодіоди, мотори та дисплеї.
USB-інтерфейс: Служить для завантаження коду з комп'ютера на плату та живлення пристрою.
Стабілізатор напруги: Перетворює вхідну напругу (наприклад, 9V від батарейки) на безпечні для чипа 5V або 3.3V.
Кварцовий резонатор: «Годинник» системи, що задає тактову частоту роботи процесора.
⚙️ Можливості мікроконтролерних плат
Завдяки своїй універсальності, ці плати здатні на наступне:
Зчитування аналогових сигналів: Наприклад, визначення рівня напруги з датчика вологості ґрунту.
Генерація ШІМ-сигналів (PWM): Це дозволяє плавно змінювати яскравість світлодіода або швидкість обертання двигуна.
Цифрові інтерфейси зв’язку: Плати можуть "спілкуватися" між собою або з модулями через протоколи I2C, SPI та UART.
Бездротові технології: Сучасні контролери (як-от ESP32) мають вбудовані модулі Wi-Fi та Bluetooth, що робить їх ідеальними для проєктів Інтернету речей.
