• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Психологія
  • Урок 24. З КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ» .Тема: Спілкування в групі. Як привернути до себе увагу та як правильно використовувати лідерські повноваження у груповій взаємодії
До ЗНО з ФІЗИКИ залишилося:
0
5
міс.
1
6
дн.
0
2
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок 24. З КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ» .Тема: Спілкування в групі. Як привернути до себе увагу та як правильно використовувати лідерські повноваження у груповій взаємодії

Опис документу:
Мета: створення умов для звернення учасників до свого досвіду спілкування, підвищення рівня соціально-комунікативної активності, розвиток навичок ефективного спілкування; ознайомлення учнів з основними поняттями теми.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Урок 24

З КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ»

11 КЛАС

Тема: Спілкування в групі. Як привернути до себе увагу та як правильно

використовувати лідерські повноваження у груповій взаємодії (тренінгове заняття).

Мета: створення умов для звернення учасників до свого досвіду спілкування, підвищення

рівня соціально-комунікативної активності, розвиток навичок ефективного

спілкування; ознайомлення учнів з основними поняттями теми.

Поняття для засвоєння: мала група, колектив, психологічний клімат групи, групові норми, референтна група, статус індивіда в групі, соціометрія.

Обладнання:зошити, ручки, крейда, дошка, картки для роботи в групах, пам’ятки.

Хід уроку

Епіграф до уроку:

Я — особистість, ти — особистість.

Я — важлива людина і ти - важлива людина.

Я хочу, щоб мене вислухали і ти заслуховуєш на те, щоб бути вислуханим.

Мартін Бубер

I. Організаційний момент.

Вправа „Зустріч”

Мета: стимуляція учнів до відвертості у стосунках, розвиток навичок комунікативної взаємодії.

Учасники утворюють два кола (зовнішнє і внутрішнє) і стають обличчям один до одного. Їх завдання: привітатися з людиною, яка стоїть навпроти, після того, як тренер прочитає умову. Після кожної умови учасники роблять крок вправо.

Умови:

-   ви були найкращими друзями і не бачилися рік;

-   людина навпроти вас дуже налякана, підбадьорте її;

-   ця людина зробила для вас щось непросте і приємне, ви щойно про це дізналися;

-   ця людина врятувала іншу людину. Що ви їй скажете?

Питання для обговорення:

1. Які відчуття були у вас під час висловлювань?

2. Як було одержувати вітання?

3. Від чого залежали ваші відчуття?

ІІІ. Актуалізація теми і мети уроку

  • Яку тему ми з вами вивчаємо?

  • Які функції виконує спілкування?

ІV.Повідомлення теми і мети уроку

V. Робота за темою уроку.

- Людина живе, розвивається і діє у групі. Під її впливом відбувається становлення особистості – складається її спрямованість, формуються суспільна активність, воля, створюються умови для саморегуляції та розвитку здібностей.

Практична робота

Вправа «Карусель»

Інструкція: Психолог пропонує учасникам об’єднатися у чотири групи і кожна група отримує картку з інформацією. Учні вивчають протягом 5-8 хвилин, потім за годинниковою стрілкою рухаються від однієї групи до іншої поки не опиняться у своїй. При цьому розповідають, з якою саме інформацією знайомилися саме вони, та слухають інформацію у відповідь.

Перша група отримує картку з інформацією про « малу групу».

1. Мала група: відносно стійке об'єднання людей, у якому здійснюється безпосередній контакт індивідів, пов’язаних між собою спільними цілями, завданнями. Чисельність такої групи – від 2 до 30 – 40 осіб. Людина може одночасно входити до складу кількох малих груп. Приклади малих груп: сім'я, студентська група, виробнича бригада, спортивна команда. Об'єднання кількох малих груп утворює велику групу. У психології малі групи часто поділяють на первинні та вторинні. Первинна група – об'єднання людей, пов'язаних між собою родинними узами, дружбою чи спільними інтересами. Головними ознаками первинної групи є контакт віч-на-віч, постійне спілкування і мала чисельність (від 2 до 5 – 7 осіб). Вторинна група – де об’єднання декількох первинних груп. Класичним прикладом первинної групи є сім'я, а вторинної – громада, яка об’єднує декілька сімей.

Друга група отримує картку з інформацією про «колектив».

2.Колектив – група, в якій міжособистісні стосунки опосередковуються суспільно цінним і особистісно-значущим змістом спільної діяльності. Він є найвищим рівнем розвитку групи, бо в ньому, крім характерної для попередніх трьох видів груп ознаки (особистісна значущість діяльності), з'являється нова – суспільна цінність діяльності. Колектив є ідеальною з погляду суспільства спільнотою. Тому будь-яке суспільство прагне відтворити себе в колективах, які боролися б за втілення його ідеалів і цінностей. Видатний український педагог Антон Макаренко (1888 – 1939) пропонував поділяти групи на первинні та вторинні колективи. Первинний колектив, на його думку, не просто група індивідів, які взаємодіють між собою, а цілеспрямований союз особистостей. Особи, які належать до первинного колективу, мають постійні ділові та дружні стосунки (клас, виробнича бригада тощо). Вторинний колектив група, що складається з декількох первинних колективів (підприємство, школа тощо).

Третя група отримує картку з інформацією про класифікацію груп.

3. Групи класифікуються за певними ознаками.

За принципом формування:

Умовні (номінальні) групи – об’єднання людей за певною умовною ознакою (стать, вік, професія, освіта, етнічна, політична чи релігійна належність), в яких реальні особистості, що їх віднесли до умовної групи, не мають між собою реальних відносин та зв’язків і навіть можуть не знати один одного.

Реальні групи – реально існуюче в певному просторі і часі об’єднання людей, яке характеризується тим, що її члени поєднані між собою реальними відносинами та зв’язками.

За величиною:

Малі групи – від 2 до 30 – 45 осіб у групі.

Великі – більше 30 – 45 осіб у групі.

В залежності від умов формування:

Природні групи – створюються самі по собі, виходячи з потреб суспільства або включених в дані групи людей.

Лабораторні групи – створюються експериментатором з метою проведення певного наукового дослідження.

В залежності від форми організації:

Формальні групи – об’єднання людей на підставі загальної діяльності, в рамках офіційно визнаних організацій. Цілі, структура та діяльність формальних груп мають нормативно визначений характер.

Неформальні групи – створюються та існують поза рамками офіційно визнаних організацій. Цілі, структура та діяльність неформальних груп визначаються на основі особистих інтересів її учасників.

Серед різних видів груп окремо виділяють референтну (еталонну) групу. Референтна (еталонна) група – це реально існуюча або уявна група, погляди, норми та цінності якої є взірцем для особистості. Під її впливом вона формує свої життєві ідеали, вивіряє власні дії та вчинки.

Четверта група отримує картку з інформацією про рівні розвитку груп.

4. Рівні розвитку груп.

Групи поділяються залежно від рівня розвитку:

Дифузні – неорганізовані або випадково організовані групи (глядачі, екскурсія, натовп тощо).

Асоціація – група, в якій відсутня об’єднуюча їх спільна діяльність, організація та управління і в якій взаємовідносини опосередковуються особисто значимими цілями спілкування (асоціація колекціонерів марок, приятелі тощо).

Кооперація – група з реально діючою організаційною структурою, міжособистісні стосунки в якій носять діловий, формальний характер, підпорядкований досягненню необхідних результатів у певному виді діяльності.

Корпорація – група, об’єднана на основі внутрішніх, корпоративних, егоїстичних інтересів і намагається їх реалізувати “за будь-яку ціну”, в тому числі і за рахунок інших груп. Діяльність корпорації може носити асоціальний, а інколи антисоціальний зміст (група бізнесменів, банкірів, мафія).

Колектив - соціальна група вищого рівня розвитку, з певною організаційною структурою, що поєднана цілями спільної суспільно-корисної діяльності і має складну динаміку формальних та неформальних стосунків.

Інформаційне повідомлення

Сутність кожної людини відкривається тільки в зв’язках з іншими людьми і реалізується у формах колективної взаємодії, у процесах спілкування. Через взаємини людина усвідомлює свою суспільну цінність. Психологічний клімат - це та неофіційна атмосфера, яка складається в будь-якому колективі. При здоровому психологічному кліматі люди охоче спілкуються один з одним, схильні до взаєморозуміння. В таких умовах створюється доброзичлива емоційна обстановка, яка здатна ефективно вирішувати службові завдання. Можна говорити також про моральний клімат колективу. Моральний клімат визначається тим, які цінності в колективі є домінуючими: товариськість, принциповість, взаємодопомога, висока свідомість або, навпаки, користолюбство, заздрість, кругова порука.

Групові норми: це існуюча в групі система вимог, яка визначає поведінку її членів. У групових нормах фіксуються основні моменти діяльності: мета, засоби, предмет, процес і продукт праці, взаємні права й обов'язки, зразки поведінки та межі можливих відхилень, зміст санкцій. Санкції можуть бути організованими, тобто оформленими в законах, постановах, статутах організації, а також дифузними – безпосередні емоційні висловлювання, схвалення або несхвалення щодо дій працівника.

Вправа «Спілкування в різних позиціях»

Мета: дати зрозуміти, що для спілкування важлива відсутність бар'єрів між співрозмовниками. Учасникам дається 5 хв. для розмови на тему „Які особистісні риси важливі для спілкування”.

- Зараз давайте повернемося один до одного спиною й розпочнемо бесіду. Учасники кілька хвилин спілкуються, сидячи спиною один до одного, по 1,5 хв—один сидячи, другий стоячи й навпаки; потім так само, але обличчям один до одного, 1,5 хв—сидячи обличчям один до одного.

Обговорення:

- В якому положенні спілкуватися було найкомфортніше? Чому?

Кожному учню роздається пам'ятка «Для успішного спілкування потрібно», «Вміння говорити» та «Вміння слухати» (Додаток 5)

Практична робота

Вправа « Мозковий штурм»

На дошці записуються всі висловлювання учнів з питання « Хто такий лідер? Яка різниця між лідером та керівником? Які існують стилі керівництва?»

Записане обговорюється та найголовніше виділяється.

Приблизно це має виглядати так:

Лідер

Керівник

Лідер (від англ. leader – провідний, керівник) – особистість, що користується визнанням та авторитетом групи і за якою група визнає право приймати рішення про дії у важливих ситуаціях, бути організатором діяльності групи і регулювати відносини у групі.

На відміну від лідера, який переважно здійснює регуляцію міжособистісних стосунків у групі, керівник здійснює регуляцію офіційних стосунків.

Лідери розрізняються за стилем керівництва:

а) Авторитарний (синонім директивний, вольовий) – стиль базується на жорсткому способі управління, недопущенні ініціативи.

Позитивні аспекти стилю – дисципліна, швидке реагування в екстремальних ситуаціях, негативні – низька ініціатива, можливе погіршення психологічного клімату в колективі.

б) Демократичний – базується на колегіальності прийняття рішень, врахуванні думок і, за можливістю, побажань підлеглих, передачі частини повноважень підлеглим. Це стиль заохочення, ініціативи.

Позитивні аспекти стилю – гарний психологічний клімат, спроможність підлеглих до прийняття самостійних рішень, негативні – може призвести до низької дисципліни, невисока мобільність у прийнятті рішень в екстремальних умовах.

в) Ліберальний (номінальний) – керують підлеглі, “вказівки не даються”, “своя людина”. Для цього стилю характерне недостатнє втручання керівника в ті справи, які відбуваються в колективі.

г) Лідер, у якому співіснують якості різних типів керівника.

Саме керівник, який має навички застосування кожного з трьох стилів керівництва в конкретній ситуації в певній групі може вважатися найбільш професійним як керівник чи лідер.

Диференціація лідерів можлива і за іншими ознаками: лідер-ерудит, емоційний лідер, позитивний і негативний лідери.

Інформаційне повідомлення

Статус індивіда в групі відображає визнання чи невизнання особи, повагу чи неповагу, симпатію чи антипатію до неї у групі, колективі, суспільстві. Статус (лат. status — стан, становище) – становище індивіда в системі міжособистісних відносин у групі, суспільстві, його права, обов’язки і привілеї. У різних групах одна людина може мати різний статус. Оскільки індивід перебуває у взаємозв'язках різного рівня, виокремлюють економічний, правовий, професійний, політичний, особистісний та інші статуси особистості. Більш узагальненими є психологічний і соціальний статуси. Розрізняють також заданий і досягнутий, формальний і неформальний, суб’єктивний і об’єктивний статуси.

Ефективним інструментом оперативного вивчення міжособистісних відносин є запропонований американським психологом і мікросоціологом Дж. Морено метод соціометрії.

Процедура соціометричного дослідження полягає в тому, що кожному члену групи пропонується відповісти на запитання "З ким би ти хотів...?" Воно може стосуватися будь-якої сфери людських взаємовідносин. Критерії вибору можуть бути сильними і зорієнтованими на істотні психологічні якості особистості - її моральні принципи, силу характеру, вольові та інтелектуальні здібності, наприклад:"З ким би ти пішов у розвідку?"

"До кого б ти звернувся по допомогу для розв'язання конфліктної ситуації?" тощо.

Критерії можуть бути слабкими, коли це стосується обрання партнера для розваг, відпочинку або для забезпечення психологічного комфорту. Такими можуть бути запитання: "З ким би ти хотів проводити своє дозвілля?", "З ким би ти хотів сидіти за однією партою?". При цьому надається можливість виявити міру бажаності партнера, якого обирають, пропонується послідовний потрійний вибір за принципом: "дуже бажаний", "бажаний", "менш бажаний".

Отримані результати - вибори - занотовуються до соціометричної матриці й аналізуються шляхом підрахунку кількості виборів щодо кожного члена групи.

Інформація може бути математично опрацьована і виражена графіком-соціограмою. Популярність членів групи, їх статус має такий характер вираження: "зірки" - ті, кого обирають найчастіше, поступаються їм "бажані", що мають по три-чотири вибори.

Менш популярних називають "мало бажані" - один-два вибори, поза полем вибору залишаються "ізольовані", з якими ніхто не бажає співпрацювати. Представники останньої підгрупи становлять контингент підвищеного соціально-психологічного ризику й потребують особливої до себе уваги та розуміння.

Проте результати соціометрії не є вичерпно інформативними і не завжди розкривають справжні мотиви, якими керуються члени групи, обираючи одних партнерів та ігноруючи інших.

Практична робота

1. Тест «Лідер і лідерство» (Додаток 6)

2. Діагностика лідерських якостей

Намалювати фігуру людини із трикутників, квадратів і кругів.

Лідерські здібності, комунікативність, генератори ідей,
організатори.

Емоційні, комунікатори, емпатія.

Гарні професіонали, педантичні виконавці.


Чим більше трикутників, тим більше лідерських здібностей.

ІІІ. Підсумок уроку

- Що нового ви дізналися на сьогоднішньому занятті?

І на останок прошу прослухати притчу.

Притча про цвяхи

Жив собі хлопчик із жахливим характером. Якось батько дав йому мішок цвяхів і звелів по одному забивати їх у паркан щоразу, коли хлопчик втрачає терпець і з кимось свариться. У перший день він забив 37 цвяхів. Згодом навчився контролювати себе, і кількість цвяхів щодня зменшувалася. Хлопчик зрозумів, що легше опановувати свої емоції, ніж забивати цвяхи.

Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до батька і сказав про це.Тоді батько звелів синові витягати з паркана по одному цвяху в ті дні, коли він не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться.

Минав час, і згодом син зміг похвалитися батькові, що у паркані не залишилося жодного цвяха. Батько відповів: „Ти добре поводишся, але подивися, скільки дірок залишилося... Паркан уже ніколи не буде таким, як колись”.

Висновок: Якщо ви з кимось сваритеся й говорите щось неприємне, то залишаєте після себе такі ж рани, як ці дірки від цвяхів. І рани залишаються, незважаючи на те, скільки разів ви потім вибачитеся. Словесні рани заподіюють такий же біль, як і фізичні.

Не залишайте на своєму шляху таких дірок! Не забивайте цвяхів ворожнечі, нерозуміння, жорстокості в душі людей! Будьте толерантними!

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Професійний розвиток педагогічних працівників. Як навчати дорослих ефективно? »
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.