Українська козацька держава, відома як Військо Запорозьке, виникла внаслідок визвольних змагань середини XVII століття на чолі з Богданом Хмельницьким. Політична система новоутворення спиралася на традиції воєнної демократії, де ключову роль спочатку відігравали загальні військові ради, які згодом поступлися місцем старшинському управлінню. Адміністративно-територіальний устрій грунтувався на полково-сотенному поділі, що забезпечувало ефективне виконання військових та управлінських завдань. Верхівку влади становив гетьман, чиї повноваження з часом суттєво обмежувалися через іноземні протекторати, передусім російський. Незважаючи на власну судову систему та розвинену соціальну структуру з провідною роллю козацької старшини, автономія поступово згорталася. Остаточна ліквідація гетьманства та державних інституцій імператрицею Катериною II у другій половині XVIII століття призвела до втрати колишніх привілеїв і перетворення козацтва на державні селяни.

























