🇺🇦⚖️ Опис презентації: «Україна у вирі "Довгого XIX століття"»
Слайд 1. Титульний слайд:
Назва: Україна у вирі «Довгого XIX століття».
Підзаголовок: Події, явища та процеси європейської і світової історії крізь українську призму.
Маркування: Створено до курсу «Всесвітня історія. 9 клас» (за концепцією О. Пометун).
Слайд 2. 5 мегатрендів, що змінили світ (і Україну):
Епоха революцій $\rightarrow$ Ресурс та арена битв.
Промисловий переворот $\rightarrow$ Вугілля, сталь і цукор.
«Весна народів» $\rightarrow$ Національне відродження.
Зіткнення імперій $\rightarrow$ Розділені кордонами.
Культурний злам $\rightarrow$ Культура всупереч заборонам.
Слайд 3. Феномен I: Перебудова Європи:
Французька революція та Наполеон: крах старих кордонів, поширення ідей Свободи, Рівності, Братерства.
Російська імперія: мілітаризація суспільства, перетворення територій на тилові бази та арени бойових дій.
Українські землі: формування козацьких і земських ополчень; надії на відновлення автономії, які імперія жорстоко зрадила після перемоги.
Слайд 4. Ігрове завдання 1: Опишіть подію:
Умова: у 1812 році ви — нащадок українських козаків, мобілізований до імперського ополчення.
Завдання: написати короткого листа родині про причини участі у війні та надії на майбутнє після перемоги.
Слайд 5. Феномен II: Епоха заліза та пари:
Майстерня світу: парові двигуни, масове фабричне виробництво, урбанізація (перехід від ручної праці до машин).
Індустріальне серце (Україна): Україна стає промисловим гігантом — Донбас (вугільна імперія), Кривбас (залізна руда для всієї Європи), Правобережжя (цукрові заводоуправління Терещенків і Харитоненків, де цукор — «біле золото» XIX ст.).
Слайд 6. Ігрове завдання 2: Знайди історичну помилку:
Умова: на ілюстрації вулиці промислового міста Півдня України кінця XIX століття художник припустився 5 грубих анахронізмів.
Завдання: знайти ці деталі та обґрунтувати їхню невідповідність епосі.
Слайд 7. Феномен III: Народження модерних націй:
Європа («Весна народів»): 1) Романтизм (збирання фольклору) $\rightarrow$ 2) Політичні рухи (Карбонарії в Італії) $\rightarrow$ 3) Вимоги незалежності та конституцій (1848–1849 рр.).
Україна (Національне відродження): 1) Культурний етап («Руська трійця», Котляревський, фольклористика) $\rightarrow$ 2) Політичне об'єднання (Кирило-Мефодіївське братство) $\rightarrow$ 3) Формування політичної нації (ідеї рівноправності слов'янських народів без царів).
Слайд 8. Ігрове завдання 3: Створіть символіку:
Умова: ви — учасник таємного політичного товариства в Україні у 1840-х роках (наприклад, Кирило-Мефодіївського братства).
Завдання: створити ескіз герба або емблеми організації, поєднавши європейський романтизм, ідеї свободи та українську ідентичність.
Слайд 9. Феномен IV: Імперії та геополітика:
Австрійська імперія («Клаптикова» монархія Габсбургів — Галичина, Буковина, Закарпаття): конституційні реформи, перший досвід парламентаризму (Державна рада — Рейхсрат), легальні українські партії, преса, кафедри в університетах («Український П'ємонт»).
Російська імперія (Самодержавство Романових — Наддніпрянщина): жорсткий абсолютизм, відсутність політичних прав до 1905 року, діяльність інтелігенції в межах таємних «Громад», Валуєвський циркуляр (1863) та Емський указ (1876) — тотальна заборона української мови.
Синтез: одна нація — дві абсолютно різні політичні реальності.
Слайд 10. Ігрове завдання 4: Інтерв'ю з минулим:
Завдання: сформулювати по 3 гострих запитання українському депутату в австрійському парламенті (Рейхсраті) у Відні та учаснику таємної української Громади в Києві.
Слайд 11. Феномен V: Наука, Мистецтво та Повсякдення:
Глобальний прорив: реалізм у мистецтві, нові науки (мікробіологія, радіоактивність), електрифікація міст.
Зміна суспільства: залізниці єднають регіони; поява трамваїв, водогонів, телеграфу в Києві, Одесі, Львові; зростання робітничого класу.
Культура як зброя: попри імперські заборони, література і театр стають рупором нації (Т. Шевченко, І. Франко, театр корифеїв).
Слайд 12. Ігрове завдання 5: Створіть виставку:
Умова: ви — куратор Всесвітньої виставки в Парижі 1899 року.
Завдання: обрати 3 артефакти (книги, винаходи, предмети побуту, картини чи символи) для українського павільйону, щоб довести європейцям, що українці — окрема, модерна європейська нація.
Слайд 13. Матриця синтезу: Україна у світовому контексті:
Політика: світовий тренд — перехід до конституцій та націй-держав; українська реальність — боротьба за права в умовах бездержавності (розділена між абсолютизмом та конституційною монархією).
Економіка: світовий тренд — індустріалізація, урбанізація, капіталізм; українська реальність — потужна ресурсна та промислова база (вугілля, сталь, цукор), будівництво залізниць.
Суспільство: світовий тренд — зникнення станів, формування класів; українська реальність — звільнення селян, швидка урбанізація, поява української підприємницької еліти.
Культура: світовий тренд — реалізм, масова освіта, наукові відкриття; українська реальність — формування модерної літературної мови, розвиток науки, національний театр.
Слайд 14. XIX століття як історична кузня:
Підсумковий висновок: «Довге XIX століття» було для України часом неймовірного тиску: тиск геополітичних розламів, лещата імперських заборон та жар промислової революції спрацювали як кузня. Саме в цьому вогні розплавилися залишки старого феодального суспільства, і викувалася модерна українська політична нація, яка увійшла у XX століття готовою до боротьби за власну державу.
Слайд 15. Домашнє завдання:
Завдання: написати есе (або створити детальну ментальну карту) на тему: «Якби Україна була незалежною державою під час Промислового перевороту XIX століття, як би змінилася її історія та роль у світі?».
Критерії успіху (12-бальна система): оренда на реальні історичні факти та світові тенденції (4 бали); логічність причинно-наслідкових зв'язків (4 бали); оригінальність мислення та оформлення роботи (4 бали).
