• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Педагогіка
  • «Творчо-пошукова та науково-дослідницька діяльність учня як одна з умов формування його особистості та професійної компетентності (коло ідей)» (розробка педради)

«Творчо-пошукова та науково-дослідницька діяльність учня як одна з умов формування його особистості та професійної компетентності (коло ідей)» (розробка педради)

Опис документу:
У розробці педагогічної ради на тему «Творчо-пошукова та науково-дослідницька діяльність учня як одна з умов формування його особистості та професійної компетентності (коло ідей)» дається виступ заступники директора з теми, пропонуються питання для обговорення, а також рішення.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Трачук В.М., заступник директора з Н(М)Р

Виступ на засіданні педагогічної ради

Творчо-пошукова та науково-дослідницька діяльність учня як одна з умов формування його особистості та професійної компетентності (коло ідей)

У часи швидких змін соціально-економічних умов змінюється і мета освітньої сфери. Цілі і завдання сучасної освіти декларуються в головних державних документах.

Згідно з Законом України про освіту, концептуальними засадами НУШ, основним із завдань декларується створення цілісної системи роботи з обдарованою молоддю, забезпечення умов для її розвитку, соціалізації та подальшого професійного зростання. Розвиток системи освіти у напрямку підтримки наукової та інноваційної діяльності ґрунтується на вивченні потреб і забезпеченні розвитку обдарованих дітей, розробленні індивідуальних методик організації їх навчання, проектуванні особистісно розвивального середовища.

Виходячи із сучасних потреб сьогодні головне завдання школи – не вчити, а навчати вчитися, підготувати учня до неперервного навчання. Тому мають змінитися функції учня і функції учителя. Перший повинен буде разом із засвоєнням відповідних знань розвивати в собі здатність, навички, уміння самостійно їх шукати, тобто оволодівати науковим методом пізнання. Другий же відповідно – допомогти першому навчитися вчитись.

Отож відповідати високим вимогам сьогодні може лише людина, яка оволоділа навичками наукового мислення. Враховуючи те, що пріоритетні способи мислення формуються в ранньому підлітковому віці, стає зрозумілим, що навички науково-дослідницької діяльності необхідно формувати ще в загальноосвітньому закладі освіти.

Особливого значення організація наукової роботи набуває в ліцеях академічного та наукового спрямувань, у які незабаром реорганізується частино ЗОШ ІІІ ступенів, оскільки саме вони посідають провідне місце у формуванні інтелектуального потенціалу України - майбутньої еліти. Провідний напрямок їх діяльності - пошук, навчання й виховання здібних і обдарованих дітей, здатних діяти самостійно і приймати рішення у динамічних, нестандартних ситуаціях. Все це вимагає глибокого наукового осмислення філософії змісту шкіл нової формації, специфіки освітнього процесу, постійного підвищення професійної майстерності педагогічних кадрів.

Актуальність вирішення даних проблем в умовах модернізації освітньої сфери, необхідність підвищення якості організації науково-дослідницької роботи в ліцеї й удосконалення управління цим процесом з боку керівників та педагогів обумовили вибір теми педагогічної ради.

Мета нашої роботи сьогодні:

  1. Практично дослідити проблеми організації науково-дослідницької роботи старшокласників у Кременецькому ліцеї імені У. Самичук та розробити на діагностичній основі комплексно-цільову програму щодо вдосконалення цього процесу;

  2. Здійснити моніторинг з проблеми «Вплив науково-пошукової роботи ліцеїстів на вибір їхньої професійної діяльності»;

  3. Встановити рівень готовності вчителів до розвитку творчої особистості школяра, організації науково-дослідницької діяльності з учнями;

  4. Визначити напрямки для планування роботи методичного кабінету ліцею, методичних комісій, творчих груп з метою надання психолого-педагогічної та методичної допомоги вчителям по організації творчо-пошукової та науково-дослідницької діяльності із старшокласниками;

  5. З’ясувати, як впливають умови ліцею на творчо-пошукову та науково-дослідницьку діяльність учня;

  6. Встановити потреби обдарованих учнів, які займаються науково-пошуковою діяльністю та розробити заходи, що допоможуть реалізуватися цим учням та досягти значно вищих результатів (складання індивідуальних та групових освітніх траєкторій, ведення у чнівського портфоліо, психолого-педагогічний супровід обдарованої особистості);

  7. Вивчити досвід учителів ліцею з організації дослідницької роботи учнів, ознайомитися з кращими науко-дослідними проектами учнів.

  8. Розробити методичні рекомендації щодо формування професійної компетентності учня засобами науково-пошукової роботи.

Нині педагогічна наука пропонує нам величезну кількість технологій, програм, методів, спрямованих на навчання учнів. Відповіді ж на запитання, яким має бути сьогодні вчитель, які види та форми роботи з учнями щодо формування їхньої професійної компетентності засобами науково-пошукової роботи є найдоцільнішими, яким має бути імідж нашого навчального закладу у цьому напрямку роботи, ми з вами повинні дати після роботи в групах по створенню «Кола ідей».

Терміни «наука», «наукова робота» вже протягом багатьох років супроводжують педагогічну діяльність у системі загальної середньої освіти. Але на різних етапах розвитку сучасної школи змістовне наповнення цих термінів щоразу змінювалося. За часів радянської школи за допомогою слова «наука», з одного боку, підкреслювали ідею про неперервність освіти, з іншого, - визначали тенденцію підвищення методичного рівня викладання, маючи на увазі, перш за все, педагогічну науку як теоретичне підґрунтя навчального процесу. Разом із цим, завдяки існуванню програм поглибленого вивчення окремих шкільних предметів, спеціалізованих класів і шкіл, підготовки учнів до участі в олімпіадах, наукова та дослідницька робота учнів у її сучасному розумінні існувала та розвивалася як одна зі складових навчального процесу. З появою у 80-90-ті роки мережі шкіл для обдарованих дітей (ліцеїв, гімназій, навчально-виховних комплексів) склався і викарбувався сучасний погляд на організацію такої роботи. У багатьох школах з’явилася посадова одиниця заступник директора, в обов’язки якої входять питання науково-дослідницької роботи як учителів, так і учнів, що, безумовно, не є одне й те же саме.

Таким чином, сучасний заклад освіти нової формації взяв на себе раніше не притаманні йому функції: допомогти учневі не тільки у здобутті базових знань для подальшого навчання, але й у його становленні як майбутнього науковця і дослідника. Наукова робота старшокласників у закладах такого типу стала розглядатися як окремий напрямок навчальної та позанавчальної діяльності.

Науково орієнтована діяльність старшокласників сприяє ранньому виявленню й розвиткові професійних схильностей дітей і підлітків, формуванню лідерських якостей, умінню працювати в команді, умінню аргументовано доводити свою точку зору, залученню до наукової праці. Така діяльність розкриває також творчий та інтелектуальний потенціал особистості під час її розвитку, надає ранній успішний досвід творчої інтелектуальної праці. Адже дослідження свідчать, що вчитися мислити у вищому навчальному закладі, не навчившись цьому в школі, практично неможливо.

У ліцеї ця робота здійснюється як під час проведення навчальних занять, так і в позаурочній діяльності.

Як складова навчального процесу реалізується на заняттях через повідомлення, доповіді, реферати, учнівські проекти тощо. Паралельно процесу навчання ця робота здійснюється через конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт Малої академії наук різного рівня, інші конкурси, турніри, участь у конференціях та олімпіадах.

Як допомогти учневі у здобутті базових знань для подальшого навчання через науково-дослідницьку роботу; який рівень готовності вчителів до розвитку творчої особистості, організації науково-дослідницької діяльності з учнями; які напрямки обрати для планування подальшої роботи методичних структур ліцею по організації творчо-пошукової та науково-дослідницької діяльності із старшокласниками; який досвід учителів ліцею з цього питання вивчити та поширити, обговоримо у «Колі ідей» і розглянемо проблеми в цілому і підіб’ємо підсумки роботи.

Завдання групам (5 хв. на підготовку)

1. Учителі природничо-математичних дисциплін: Шляхи формування в учнів інтересу до науково-дослідницької роботи.

2. Учителі філологічних та естетичних дисциплін: Які інноваційні методи організації освітнього процесу забезпечують навички творчо-пошукової та науково-дослідницької роботи.

3. Учителі суспільних дисциплін: Напрямки діяльності, у яких може реалізуватися учень-дослідник.

4. Психологічна служба, бібліотекар: Якості, необхідні учителю для організації науково-дослідницької роботи з учнями.

Як зазначили учителі, які працювали у першій групі, на уроках хімії, біології, математики, фізики, інформатики формування в учнів інтересу до науково-дослідницької роботи здійснюється через експеримент, лабораторні дослідження, виконання практичних робіт, розв’язання проблемних завдань та ситуацій тощо.

Учителі-філологи назвали цікаві інноваційні форми і методи організації навчально-виховного процесу, які практикують у своїй роботі для вироблення навичок творчо-пошукової та науково-дослідницької роботи в учнів, зокрема, ділові та рольові ігри, дискусії, ситуативне моделювання, технології колективно-групового навчання, судові і громадські слухання. Великі напрацювання з використання проектних технологій є у …………..

Організація навчання як дослідження має особистісно орієнтований характер, оскільки схильність учнів до дослідницької діяльності значною мірою індивідуальна і виявляється у своєрідному розвитку їхніх пізнавальних інтересів, аналітичних здібностей, змісту і обсягу знань, спостережливості, пам’яті, уваги, гнучкості мислення, багатства уявлень, працьовитості, волі, спроможності до зосередженої і відповідальної праці.

Отже, дослідницька діяльність учнів може бути успішно організована тільки за умови готовності вчителя до організації такої форми роботи з учнями. Діяльність вчителя полягає в організації діяльності учнів, створенні умов для проведення дослідження, керуванні, допомозі, контролі.

Важливим напрямком розвитку творчо-пошукової та науково-дослідницької роботи у ліцеї є позакласна діяльність, коли учні беруть участь у колективних дослідженнях, олімпіадах, змаганнях, семінарах, конференціях, конкурсах, у роботі МАН, зокрема в щорічних конкурсах-захистах - у філії, обласному, рідше у всеукраїнському. Це вже індивідуальна наукова діяльність, яку треба вважати найвищою для школярів. Вона регламентується спеціальними вимогами.

Однією з найефективніших форм науково-дослідної діяльності є Мала академія наук (МАН), яка сприяє розвитку дослідницьких здібностей учнів, формуванню навичок ведення наукового дослідження, аналізу отриманих результатів, їх оформлення, розвиває вміння презентувати власні здобутки, формуючи навики конкурентоспроможності, вміння відстоювати власні погляди. У межах МАН старшокласники проходять перші етапи становлення як науковці. Мала академія наук України є  творчим об’єднанням учнівської молоді, яка забезпечує її інтелектуальний розвиток, підготовку до активної діяльності в галузі науки та сприяє самовизначенню у майбутній професії. Більшість ліцеїстів є членами Кременецької філії обласного відділення МАН України, яка функціонує на базі нашого навчального закладу.

Наші учні досягли значних успіхів і в інших конкурсах різни рівнів, на які подавали творчо-пошукові роботи:

  • Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді ім. Тараса Шевченка;

  • Всеукраїнському конкурсі учнівської творчої молоді під гаслом «Об’єднаймося, брати мої» у номінаціях «Історія і державотворення», «Література»;

  • обласному етапі Всеукраїнського дитячого літературного конкурсу на протипожежну та техногенну тематику, організованому Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області;

  • обласній краєзнавчій конференції учнівської молоді «Роде наш красний, роде наш прекрасний» в секції «Історичне краєзнавство».

Учителі ліцею упродовж останніх років залучали ліцеїстів до конференцій, які проводилися на рівні закладу, міста, області, у рамках творчої співпраці з навчальними закладами-партнерами:

  • учнівсько-студентської конференції в рамках реалізації науково-дослідницького проекту «Соціально значущі проекти молоді», організованій Національним університетом «Острозька академія»у студентсько-учнівській краєзнавчій

  • обласної учнівської науково-практичної конференції «Історія Тернопілля у вимірі її визначних діячів та подій», організованій обласним відділенням МАН України;

  • ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу дослідницьких робіт для учнів 6-8 класів;

  • конференції «Перша світова війна – погляд крізь століття», організованої Кременецьким краєзнавчим музеєм, кафедрою суспільних дисциплін Кременецької ОГПА ім. Тараса Шевченка та Кременецьким ліцеєм імені У.Самчука (08.12)

  • Молодіжної науково-практичної конференції «Спадщина Кременецьких гір», яку проводить Національний природний парк «Кременецькі гори» ;

  • щорічних студентсько-учнівських літературних читань, присвячених дню народження У.Самчука в музеї письменника у С. Тилявка Шумського р-ну (20.02.2015 р.);

  • Молодіжних конференцій, присвячених визначним постатям краю та історичним і мистецьким подіям, які організовують Краєзнавчий музей, Літературний музей Юліуша Словацького, міською бібліотекою імені Ю.Словацького;

  • у міжшкільних учнівських наукових конференціях на базі ліцею, присвячених У.Самчуку;

  • у ліцейних конференціях «Тернопільщина у творах майстрів слова і пензля», «Науковці Кременеччини» та інших..

Сьогодні нереально дати знання дитині на весь вік, навчити її на все життя, забезпечивши при цьому її активну, професійну та життєву позицію. І тут учитель повинен бути не тільки керівником, а й консультантом, помічником у підготовці та проведенні дослідження. «Гарний учитель може навчити інших навіть того, чого сам не вміє» ( Т.Котарбінський, польський філософ). Учитель, щоб навчити учнів навичкам науково-дослідницької роботи, сам повинен це робити. Наші педагоги постійно працюють над підвищенням свого професійного рівня, беруть участь у конференціях, семінарах, публікують власні дослідження у різних виданнях, це:

ліцейні інформаційно-методичні збірники;

збірники анших рівнів;

освітні сайти «На Урок», «Всеосвіта», «Острів» інші.

Науково-дослідницька діяльність старшокласників як одна із форм пізнавально-творчої діяльності, забезпечує формування інтелектуальної активності, яка є складовою професійної компетентності майбутнього фахівця. Моніторинг участі ліцеїстів у наукових заходах, конкурсах показав, що наші випускники реалізують набуті у ліцеї навички науково-дослідницької діяльності у вузах та професійній діяльності. Колишні члени МАН стали науковцями у галузях, якими цікавилися під час навчання у ліцеї (Галішевський В.А. – історія, Фальфушинська Г.І. – біологія, Хохрякова І., Голота І., Бондючна Ю. – українська філологія, Савіцька О. – психологія і багато інших).

Обов’язковою формою роботи, що вимагає від наших учнів знань і вмінь науково-дослідницької роботи є курсові роботи. Поки що ця робота у ліцеї дещо проблемна. Не всі ліцеїсти до виконання курсових проектів ставляться відповідально. Тому нам, учителям, необхідно змінити підходи до організації цієї роботи з учнями.

Ліцей, як і інші заклади, перебуває у стані модернізації освітнього процесу і вбачає свою місію у вихованні особистості, здатної інтегруватись у світовий освітній простір, достойно представляти Україну за її межами, бути готовою до вирішення складних економічних, соціальних і політичних питань.

Досягає цього передусім, залучаючи учнів до науково-дослідницької і творчо-пошукової роботи, тим самим, як уже зазначалося, забезпечує різнобічний розвиток індивідуальності учня на основі виявлення його задатків (здібностей), формування інтересів і потреб, формування інтелектуальної мобільності; життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях; становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентності на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, оволодіння засобами практичної і пізнавальної діяльності, іноземними мовами, виховання розуміння ролі праці як умови життєвого й професійного самоутвердження.

Навчально-дослідницька діяльність учня – суб’єктивне відкриття нових знань на основі індивідуальної актуалізації попередньо засвоєних знань і вмінь, уведення їх до особистісно-пізнавального простору.

Тож можна стверджувати, що науково-дослідницька діяльність старшокласників як одна із форм пізнавально-творчої діяльності, забезпечує формування інтелектуальної активності, яка є складовою професійної компетентності майбутнього фахівця.

До рішення педради:

.Учителям

    1. Залучати учнів до науково-дослідницької діяльності як компоненту саморозвитку та самоосвіти.

    2. Спрямувати зусилля усіх учителів на практичну реалізацію інноваційних педагогічних технологій як одного із засобів формування самоосвітньої компетентності учнів через залучення їх до творчо-пошукової та науково-дослідницької роботи.

    3. Посилити індивідуальну роботу з учнями, які потребують допомоги в організації самостійної роботи.

    4. Систематично працювати над підвищенням рівня викладання предметів, вдосконалювати свою професійну майстерність, проваджувати освітні інновації, сучасні інформаційні технології з метою розвитку в учнів ключових компетентностей;

    5. Посилити роботу з обдарованими дітьми, залучати їх до участі в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах та проектах, що створюють умови для самопізнання й самореалізації гімназистів;

  1. Психологічній службі:

Забезпечити психологічний супровід розвитку та саморозвитку особистості школяра.

  1. Методичній раді, керівникам науково-методичних об’єднань:

    1. Відредагувати Положення про захист курсових проектів.

    2. Створити банк науково-дослідницьких робіт (до 30.04.).

    3. Поширити досвід роботи учителів з організації власної науково-дослідницької роботи та роботи з учнями (упрдовж ІІ семестру).

    4. Затвердити на засіданнях методичних комісій і погодити на НМР теми курсових проектів (до 25.02 р.).

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

  1. Коваленко Л. Визначення сутності та змісту учнівської науково-дослідницької діяльності. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: irbis-nbuv.gov.ua } cgi-bin} opac } search.

  2. http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/45850/

  3. http://eprints.zu.edu.ua/12509/1/3.pdf

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
3
міс.
0
5
дн.
0
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!