Сторітелінг є перспективним засобом організації творчої діяльності молодших школярів, оскільки поєднує емоційну зацікавленість із пізнавальними завданнями. Його використання сприяє формуванню самостійності, розвитку уяви, гнучкості мислення, уміння знаходити нестандартні рішення та висловлювати власну позицію.
Найбільшу педагогічну цінність мають завдання з відкритим фіналом, проблемними ситуаціями, творчими обмеженнями, зміною ролей і самостійним створенням сюжетів. Вони дають змогу кожній дитині проявити ініціативу, обрати власний спосіб виконання роботи й побачити цінність особистого внеску.
Результативність сторітелінгу залежить від майстерності вчителя, продуманого зв'язку сюжету з навчальною метою, психологічно комфортної атмосфери та врахування індивідуальних можливостей учнів. Важливо підтримувати дитячу допитливість, не обмежувати творчість єдиним зразком і надавати школярам достатньо простору для самостійних рішень.
Таким чином, історія на уроці може стати значно більшим, ніж цікавим способом подання матеріалу. Вона перетворюється на середовище, у якому молодший школяр навчається мислити, творити, діяти без постійних підказок і довіряти власним ідеям.





