Захищаючи прабатьківську землю, козаки виробили, винайшли незвичну військову організацію, систему керування нею. Козацькі засоби ведення битв на морі і на суші, наступальний характер дій збагатили скарбницю світового військового мистецтва. Проте внесок козацтва в історію України й людства не лише в цьому. Адже з часом, коли головним засобом розвязання будь-яких міждержавних суперечок була війна, багато народів могли похвалитися звитягою та бойовою майстерністю своїх лицарів. Козаки ж унікальні тим, що, виконуючи нелегкі обов`язки захисників батьківщини, лишалися невтомними трудівниками. Вони відновлювали сплюндровані землі, зводили храми й міста, пекли хліб і творили пісню. Поступово просуваючись на південь, козаки мирним шляхом, без завоювання чужих територій розширювали життєвий простір нашого народу. За Дніпровими порогами козаки створили християнську козацьку республіку – одну з перших республік у тогочасній Європі. Сподіваємось, історія козацької доби навчить і нас самовідданої любові до рідної землі – тієї магнетичної любові, про яку так образно висловився Михайло Лосицький: «Природжено якусь жагу і любов до вітчизни своєї почувати кожному чоловікові; всякого вона до себе притягає, неначе магніт-камінь залізо».






