Ці матеріали детально розглядають фізіологічні та соціальні причини позіхання, спростовуючи застарілі міфи про нестачу кисню. Головною науковою теорією виступає терморегуляція мозку, згідно з якою цей рефлекс допомагає охолодити череп шляхом посилення кровотоку та вдихання прохолодного повітря. Заразне позіхання трактується як механізм соціальної синхронізації та емпатії, притаманний людям, левам, приматам та іншим тваринам. Водночас науковці попереджають, що надмірна частота цього явища може бути симптомом серйозних станів, таких як інсульт, розсіяний склероз або депресія. Дослідження також демонструють, що позіхання з’являється ще під час внутрішньоутробного розвитку плода та з віком стає менш «заразним». Таким чином, позіхання постає складним процесом, що поєднує біологічну потребу в підтриманні пильності з інструментом зміцнення групових зв’язків.