Тема « Конструктор продуктивного уроку. Урок за порадами Конфуція.»

Опис документу:
Навчання без творчості – це мука. Без пошуку, без фантазії, творчих знахідок спільна праця вчителя і учня – важкий тягар. І лише той педагог, який постійно перебуває у творчому натхненні, здатний захопити творчістю школярів, запалити у своїх вихованців яскравий вогник в очах і впевнено повести їх нескінченними стежинами чудової Країни Знань.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема « Конструктор продуктивного

уроку. Урок за порадами

Конфуція.»

Поради Конфуція ( 2500 років тому )

  • Поєднувати нові ідеї зі старими перевіреними концепціями.

  • Вчитися тільки через діяльність.

  • Використовувати навколишній світ як клас для навчальних занять.

  • Використовувати в навчанні та викладанні музику та поезію.

  • Поєднувати фізичну працю з розумовою діяльністю.

  • Навчатися того, як треба вчитися, не обмежуючись тільки навчальними фактами.

  • Пристосовуватися до індивідуальних потреб учнів із різними стилями навчання.

  • Формувати моральні цінності та ввічливість.

  • Створювати всім рівні можливості.

Навчання без творчості – це мука. Без пошуку, без фантазії, творчих знахідок спільна праця вчителя і учня – важкий тягар. І лише той педагог, який постійно перебуває у творчому натхненні, здатний захопити творчістю школярів, запалити у своїх вихованців яскравий вогник в очах і впевнено повести їх нескінченними стежинами чудової Країни Знань.

Нові соціальні запити, зміни у всіх сферах нашого життя вимагають від сучасної освіти пошуку таких шляхів і засобів, які допоможуть забезпечити повноцінний розвиток здібностей, потреб та інтересів учнів у всіх сферах їхньої діяльності.

Двадцять перше століття дає виклик усьому, що нас оточує. Стрімко міняється техніка і технології, і щоб устигнути за запаморочливими новинками, щоб не відчувати себе викинутим за борт сучасного життя, треба постійно вчитися. « Навчання » стає категорією, яка супроводжує людину протягом усього її життя.

Актуальним є навчання і виховання особистості, що базується на засадах індивідуалізації, створення умов для саморозвитку і самонавчання, осмисленого визначення своїх можливостей і життєвих цілей.

Питання, як зберегти і розвинути можливості кожного молодшого школяра, навчити всьому, що знаєш сам завжди є предметом уваги багатьох педагогічних працівників.

То ж що значить навчати по-справжньому? Напевно, немає однозначної відповіді на це питання. Спочатку ми, вчителі, одержуємо практично рівний « стартовий капітал », коли вчимося в університетах або інститутах. Але потім хтось витрать те, що дали, а хтось усе життя прирощуватиме і поповнюватиме свій

« педагогічний капітал ».

У світовій педагогічній практиці існує безліч рецептів справжнього навчання. Але всі вони так чи інакше стосуються одних постулатів, які добре знайомі в тому або іншому вигляді.

Відомий американський педагог Гордон Драйден із цього приводу сказав: « Ідея – це нова комбінація старих елементів. Немає нових елементів, є тільки нові комбінації ». Новизна – в інтеграції добре знайомих елементів педагогічних методик і прийомів, що в цілому формують цікавий, ефективний підхід до навчання і виховання особистості.

Можна визначити шість кроків до продуктивного навчання. Справжній учитель розуміє, що величезне значення мають умови, в яких навчаються діти. А тому він намагається організувати класну кімнату так, щоб полегшити дітям навчання. Щораз більше вчителів використовує музику на початку уроку для створення відповідного настрою.

Шість кроків до продуктивного навчання

  1. Оптимальні умови

    • Організація довкілля.

    • Позитивний настрій учителя й учня.

    • Загострення, фіксація, зосередження уваги.

    • Мета і результат: навіщо воно мені знадобиться?

    • Уявлення власних завдань.

    • Сприймання помилок як зворотна реакція.

    • Підготовка плакатів як периферійних стимулів.

  1. Правильне подання.

  • Змалювання узагальненої картини, зокрема, завдяки дослідженням конкретних ситуацій.

  • Використання всіх навчальних стилів.

  • Малювання асоціативної схеми, її уявлення.

  • « Активні » й « пасивні » музичні концерти.

3.Зважене обмірковування.

  • Творче мислення.

  • Критичне мислення – концептуальне, аналітичне, рефлективне.

  • Творче розвязання проблеми.

  • Техніки стійкого запамятовування для цілковитого збереження інформації.

  • Аналіз власного стилю мислення.

4..Активізація збереженої інформації.

  • Використання знань на практиці.

  • Ігри, замальовки, дискусії тощо для різних стилів навчання осіб із різним типом компетентності.

5. Застосування.

  • Використання шкільних знань поза школою.

  • Практика.

  • Учні в ролі вчителів.

  • Поєднання нового з уже відомим.

  1. Повторення, оцінювання, святкування.

    • Усвідомлення того, що знає людина.

    • Самооцінка, оцінка ровесників та викладачів.

    • Безупинне повторення.

На початку уроку варто заохочувати учнів, щоб вони самі окреслювали власні цілі.

Ще один відомий американський педагог Джаннетт Вос рекомендує проводити гру « Станція ДЧЦМЗ »- щоб зосередитися на запитанні « Для Чого Це Мені Знадобиться? »

Ця гра дає можливість учасникам розказати один одному і вчителеві, що вони сподіваються одержати від цього уроку ( теми ).

Зосередитися учням на своїй меті допоможе простий список питань:

    • Мета…

    • Засоби та умови ( Які засоби є в розпорядженні? Як я можу їх використати? Що мені ще знадобиться? )

    • Зобовязання ( чи прагну я докласти всіх зусиль для досягнення мети? )

    • Дії ( перший крок…, другий крок…, третій крок… )

    • Можливі перешкоди ( їх передбачення ).

    • Спостереження та контроль ( як себе проконтролювати? )

    • Підтримка ( чи потрібна? )

    • Перевірка ( чи потрібно щось змінити, щоб досягти мети? )

    • Самооцінка ( наскільки мені вдалося досягти мети? )

Все це дуже схоже на мотивацію – головні сили, що рухають дидактичний процес. Вони посідають перше місце серед факторів, що визначають його продуктивність. Компонентами мотиваційної сфери навчання є його мотиви, цілі, емоції, а також вміння навчатися.

Мотивацію навчальної діяльності можна здійснювати шляхом бесіди, створенням проблемної ситуації на уроці.

Декілька методичних прийомів, які впливають на формування мотивації:

Дивуй. Найбуденніші й повсюдні явища, події, предмети можуть стати дивними, якщо на них подивитися з іншої точки зору. Здивування – початкова фаза розвитку пізнавального інтересу.

Фантастична добавка. У цьому прийомі вчитель доповнює реальну ситуацію елементами фантастики. Наприклад, перенести навчальну ситуацію на фантастичну планету, написати ( прочитати підготовлену вдома ) фантастичну розповідь тощо.

Відстрочена загадка. На початку уроку вчитель дає загадку ( або маловідомий і дивний факт ), відгадку на яку можна дізнатися на уроці під час роботи над новим матеріалом.

Кросворди. Можна запропонувати такі варіанти роботи з кросвордом:

    • Розгадати кросворд, заповнивши порожні клітинки.

    • Сформулювати питання до слів у заповненому кросворді.

    • Заповнюючи кросворд, визначити, яке ключове слово виділено, і пояснити його значення.

    • Створити кросворд самостійно, використовуючи раніше вивчений матеріал.

Читаємо! Використання художньої літератури. Уривки з художніх творів можна використовувати на різних етапах року і з різною метою: для ілюстрації, для постановки питань на закріплення вивченого матеріалу.

Асоціації на дошці. Можна зробити у вигляді квітки. Учитель малює на дошці квітку, у серединці записує основне поняття. Після цього він просить учнів назвати прояви й характеристики даного поняття й записує їх на пелюстках.

Картинна галерея. Учитель вивішує на дошці декілька картин або фотографій, які містять ознаки основного поняття чи явища. Обєднавши учнів у групи, він пропонує через деякий час спробувати назвати ознаки поняття, що зображені на картинах.

Мозкова атака. Цей прийом полягає у колективній творчій роботі з розвязання певної складної проблеми. Всіх учнів обєднує спільна робота над пошуком істини.

Контрольні питання для учнів на етапі мотивації

  • Що вивчатиметься?

  • Чому саме цей матеріал необхідно вивчати?

  • У чому полягає важливість цього матеріалу для вас особисто?

  • Який результат ви повинні отримати в кінці роботи?

Початок уроку – це, перш за все, перевірка домашнього завдання і налаштування на отримання нових знань.

Давайте перевіряти домашнє завдання дуже відповідально, але в несерйозній формі. Всі діти люблять грати, особливо молодшого шкільного віку. Тож наведемо декілька ігрових прийомів:

Інтелектуальна розминка. Це два – три не дуже складні питання для розмірковування; основна мета такої розминки – налаштування дитини на роботу.

« Вірю – не вірю ». Цей прийом можна використовувати на будь – якому етапі уроку. Кожне питання починається словами: « Чи вірите ви, що…» Учні повинні погодитися з цим твердженням чи ні.

« Так – ні ». Це універсальна гра, яка дуже подобається дітям і залучає їх до активної участі в уроці.

« Взнай мене ». На уроці читання можна запропонувати учням виступити від імені того чи іншого героя прочитаного твору, не називаючи його. Діти повинні впізнати даного героя.

« Знайди помилку ». Учитель у своєму повідомленні припускається помилок, які слід знайти, або лунають тексти, в яких явно спотворена інформація або заплутані визначення, маршрути, послідовність подій, героям приписують чужі думки і вчинки, даються невірні тлумачення процесів.

Учитель просить учнів відшукати і виправити всі помилки. Можна вказати кількість помилок. Бажано припускатися також малопомітних помилок, виправлення яких буде свідчити про глибоке знання предмету ( теми )і розвиває критичне мислення учнів.

Повторити раніше вивчене, постаратися знайти цікаві підходи до мотивації нової теми – усе це дуже важливо. Але все – таки основна причина того, чому ми регулярно приходимо в школу – це дати нові знання, навчити чого – небудь, і краще, якщо це розумне, добре, вічне.

Таке поняття, як « структура уроку » передбачає логічну послідовність усіх етапів уроку, їх змістовний і функціональний зв’язок. Як показує практика, більшу частину навчального процесу займають уроки, в яких обовязково присутній етап вивчення нового матеріалу.

Чи можна примусити коня пити? Як не тільки привести учня в клас, а й заохотити його до активної роботи? Як навчити нового, не змушуючи «пити насильно»? Необхідно будувати навчально – виховний процес так, щоб у ньому багато часу займало не пасивне сприйняття навчальної інформації, а активна самостійна, у тому числі науково – пошукова діяльність учнів.

Засвоюємо:

10% того, що читаємо,

20% того, що чуємо,

30% того, що бачимо,

50% того, що бачимо і чуємо,

70% того, що говоримо,

90% того, що говоримо і робимо.

Від уроків, де в центрі уваги знаходиться вчитель, слід переходити до уроків, де учні самі доходять висновків з допомогою вчителя.

Під час викладання нового матеріалу доцільно через кожні декілька хвилин задавати учням цікаві короткі задачі й завдання на розуміння учнями виучуваного матеріалу, а також на пояснення ходу міркувань чи обчислень.

І ще декілька родзинок до уроку.

« На смак і колір ». Цей методичний прийом буде доречний на уроках мови. Вчитель по ходу пояснення нового матеріалу надає учням широкий вибір завдань.

    • Виконати вправу з підручника.

    • Скласти декілька речень на певне правило.

    • Переписати абзац тощо.

« Сліпий капітан ».Учні кожного ряду вибирають собі капітанів, зав’язують очі, і ті, керуючись підказками тільки свого ряду, виконують завдання. Наприклад, витягають квиток із завданням для всього ряду.

Шукають предмет ( таблицю, підручник, муляж ).

На дотик відгадують предмет і розповідають про нього все, що знають.

« Акторська майстерність ». Даний методичний прийом доречно використовувати на уроках читання. Учням пропонується продекламувати вірш або частину, яка найбільш сподобалась. Проводяться конкурси на кращого читця або виконавця певної ролі під час інсценізації фрагменту казки чи оповідання.

Для збереження здобутих знань, умінь і навичок протягом тривалого часу та з метою профілактики їх забування важливу роль на уроці відіграє етап закріплення.

Неодмінною умовою успішного закріплення вивченого матеріалу є організація творчо – розвивального середовища, що забезпечує максимально – позитивні, сприятливі умови для формування творчої особистості, яка володіє високим рівнем знань.

Деякі методи і прийоми для забезпечення активності учнів під час закріплення.

« Заохочення ». Дає змогу дитині переживати почуття задоволення своєю діяльністю, надає впевненості в своїх силах і можливостях.

« Створення ситуації успіху ». Це підтримка успіхів учнів, особливо слабких: похваліть дитину за конкретну діяльність, будьте щедрими на теплі та вдячні слова.

« Виконання творчих вправ і завдань ». Передбачає перенесення засвоєних знань, умінь і навичок у нові, нестандартні умови. Під час виконання таких вправ учні оволодівають складними вміннями, які вимагають гнучкості мислення, творчого підходу, пошуку раціональних прийомів досягнення мети.

« Створення проблемних ситуацій ». У процесі вирішення яких учень переживає інтелектуальні труднощі, а спосіб їх подолання має шукати і може знайти тільки завдяки власній пізнавальній активності й самостійності.

« Застосування дидактичних ігор ». Особливість таких ігор полягає в тому, що, крім ігрової для дитини, є чітко визначена дидактична мета для вчителя.

Для забезпечення активності учнів у процесі закріплення матеріалу доречно застосувати ще й такі методи і прийоми:

  • Надання учневі можливості проявити себе.

  • Створення ситуацій взаємодопомоги.

  • Використання роздаткового матеріалу.

  • Застосування технічних засобів навчання, компютерних технологій.

  • Створення індивідуальних пізнавальних утруднень.

  • Залучення учнів до самооцінки своєї діяльності та її корекції, прогнозування особистих майбутніх результатів.

  • Створення умов для вибору способів діяльності на уроці та в ході виконання домашніх завдань.

Під час закріплення навчального матеріалу важливо також подбати про забезпечення диференційованого підходу до організації навчальної діяльності учнів. Це дає змогу ефективно реалізовувати мету цієї роботи, цілеспрямовано впливати на засвоєння знань та їх удосконалення, успішно забезпечувати творчий розвиток кожного учня, враховуючи його інтелектуальні, емоційно – вольові особливості, фізичний та психічний стан.

Підбиваючи підсумок, можна сказати, що в уроці немає дрібниць. Тут усе головне. Продуманий у деталях навчальний процес повинен бути спрямований на реалізацію поставленої мети уроку, на те, щоб отримати високий результат за найменшої затрати сил і часу, щоб урок підняв учнів на вищий щабель у їхньому розумовому зростанні, сприяв прищепленню дітям інтересу до навчання, формуванню уміння працювати творчо.

Конструюємо урок

(методичні рекомендації)

Російська (українська) мова

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Каліграфічна хвилинка.

  2. Складання слова.

  3. Бесіда.

  4. Мовна розминка. Робота над скоромовкою.

  5. Робота над словниковими словами.

  6. Гра.

  7. Різні види диктантів

  8. Робота з деформованим текстом.

  9. Перевірка домашнього завдання.

  10. Розгадування ребуса.

  11. Робота над загадками.

  12. Робота в парах.

  13. Звуковий аналіз слів.

  14. Підбір слів.

  15. Слово вчителя.

  16. Складання речень.

  17. Письмо з памяті.

ІY. Повідомлення теми і мети уроку (бажано, щоб учні могли зробити це самостійно).

Y. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу / Осмислення й застосування вивченого матеріалу.

1. Визначення значення слова.

2. Читання вірша.

3. Гра.

4. Списування із завданням репродуктивного характеру.

5. Робота з підручником.

6. Диктант.

7. Робота з таблицею.

8. Робота над загадкою.

9. Порівняльний аналіз.

10. Складання слів зі складів.

Фізкультхвилинка.

YІ. Узагальнення й закріплення, систематизація знань.

  1. Робота зі словами та їх схемами.

  2. Вибіркове списування.

  3. Робота в парах із картками.

  4. Робота над віршем.

  5. Робота з підручником.

  6. Читання оповідання.

  7. Перевірочна робота на картках.

  8. Списування з творчим завданням.

  9. Лексична робота.

  10. Самостійна робота.

  11. Робота зі словником.

YІІ. Підбиття підсумків навчальної діяльності.

  1. Бесіда.

  2. Проблемне питання (якщо учні відповіли на нього, то урок пройшов на « відмінно »).

YІІІ. Повідомлення домашнього завдання.

Російське (українське) читання

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Розяснення вчителем практичного значення теми, що буде вивчатися.

  2. Створення емоційного тла уроку.

  3. Робота в парах.

  4. Бесіда.

  5. Чистомовка.

  6. Скоромовка.

  7. Гра.

  8. Робота над загадками.

  9. Самостійне читання.

  10. Робота за таблицею Шульте.

  11. Створення проблемної ситуації.

ІY. Перевірка домашнього завдання.

  1. Виразне читання віршів.

  2. Робота над прислівями.

  3. Фронтальне опитування.

  4. Індивідуальне усне опитування.

  5. Читання підготовлених удома повідомлень.

  6. Підбиття підсумків перевірки домашнього завдання.

  7. Вибіркове читання.

  8. Виразне читання напамять.

  9. Бесіда про прочитані книги.

  10. Гра.

  11. Конкурс.

  12. Читання учнями улюбленої дитячої книги.

  13. Робота над розвитком оптимального читання.

  14. Бесіда.

  15. Робота з наочним матеріалом.

Y. Повідомлення теми і завдань уроку.

YІ. Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу / Осмислення і творче застосування набутих знань.

  1. Установка на увагу.

  2. Робота з підручником.

  3. Бесіда.

  4. Використання художньої літератури, співзвучної з досліджуваною темою.

  5. Вибіркове читання.

  6. Оповідання вчителя з елементами бесіди.

  7. Лексична бесіда. Словникова робота.

  8. Читання уривка.

  9. Самостійне читання.

  10. Заслуховування повідомлення, підготовленого учнем.

  11. Ознайомлення з картиною.

  12. Читання учнями підготовленого повідомлення.

  13. Робота над загадкою.

  14. Підготовка до виразного читання.

  15. Перевірка виразного читання твору учнями.

  16. Розповідь вчителя.

  17. Робота з ілюстрацією.

  18. Виразне читання.

  19. Комбіноване читання.

  20. Ознайомлення з порадами.

  21. Робота над текстом статті.

  22. Читання пошепки.

  23. Колективна творча робота.

  24. Коментоване читання.

  25. Повідомлення вчителя.

  26. Слухання й складання діалогу.

  27. Складання учнями оповідання.

  28. Виконання учнями пісні, частівок.

  29. Робота з картками.

  30. Аудіювання.

Фізкультхвилинка.

YІІ. Узагальнення й систематизація знань.

YІІІ. Перевірка, корекція та оцінювання знань і умінь учнів.

  1. Бесіда.

  2. Читання « ланцюжком ».

  3. Монологічні висловлювання.

  4. Робота з малюнком.

  5. Робота з динамічними наочними посібниками

(блискавка).

  1. Робота над прислівями.

  2. Виразне читання.

  3. Конкурсне читання.

  4. Робота над загадкою.

  5. Творче завдання.

  6. Вибіркове читання.

  7. Розповідь учителя про письменника.

  8. Читання за ролями.

  9. Словесне малювання.

  10. Інсценування.

ІХ. Підбиття підсумків навчальної діяльності.

  1. Бесіда.

  2. Аудіювання.

  3. Тестування.

  4. Щоденні вимірювання техніки читання.

  5. Оцінювання учнів.

Х. Повідомлення домашнього завдання.

Математика

Характерною особливістю уроку математики є те, що робота над задачею, числовим виразом, рівнянням, геометричним матеріалом проводиться на всіх етапах уроку, але зміст такої роботи залежить від мети і типу уроку.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІY. Повідомлення теми уроку.

Y. Контроль, корекція й закріплення знань учнів.

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Усне опитування.

3. Бесіда.

4. Гра.

5. Індивідуальна робота.

6. Фронтальне опитування.

7. Додаткове завдання.

8. Завдання з логічним навантаженням.

9. Математичний диктант.

10. Заповнення блок – схем.

11. Тестування.

12. Робота над задачею.

13. Розвязування завдань – віршів.

14. Робота з різними одиницями вимірювання.

15. Тест – контроль.

16. Математичний ланцюжок.

17. Змагання.

18. Графічний диктант.

19. Тренінг (приклад: заповнення таблиці за адресою).

YІ. Сприйняття й осмислення нового матеріалу / Застосування учнями здобутих знань і дій у стандартних умовах / Творче перенесення знань, умінь і навичок у нові умови.

  1. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

  2. Повідомлення вчителя.

  3. Пояснення нового матеріалу.

  4. Первинне закріплення.

  5. Робота з підручником.

  6. Виконання завдань з коментуванням.

  7. Установка на увагу.

  8. Завдання на увагу.

  9. Самостійне вивчення теми уроку.

  10. Читання правила і його практичне застосування.

  11. Створення проблемної ситуації.

  12. Складання таблиці, схеми.

  13. Складання числових виразів.

  14. Робота над задачею.

  15. Практична робота.

  16. Читання й знаходження значень числових виразів.

  17. Знаходження значення виразу різними способами.

  18. Розвязування прикладів ланцюжком.

  19. Розвязування кругових прикладів.

  20. Порівняння чисел і числових виразів.

  21. Усна лічба.

  22. Геометричний матеріал.

  23. Завдання на кмітливість.

Фізкультхвилинка.

YІІ. Закріплення й узагальнення знань учнів.

  1. Аналіз і розвязування задачі.

  2. Складання задачі за коротким записом.

  3. Розбір різних способів короткого запису умови задачі.

  4. Порівняння задач.

  5. Складання буквеного виразу.

  6. Логічна задача.

  7. Розвязування завдань на розмірковування.

  8. Складання й розвязування завдання.

  9. Самостійна робота.

  10. Творча робота.

  11. Робота в групах.

  12. Робота в парах.

  13. Колективно – групова робота.

YІІІ. Підбиття підсумків навчальної діяльності.

ІХ. Повідомлення домашнього завдання.

Основи здоровя

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Бесіда.

  2. Гра.

  3. Перевірка вивченого матеріалу.

  4. Тестування.

  5. Аудіювання.

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

ІY. Первинне сприйняття й осмислення матеріалу.

  1. Робота в парах.

  2. Робота в групах.

  3. Слово вчителя з елементами бесіди.

  4. Робота з підручником.

  5. Гра.

  6. Практична робота.

  7. Слово вчителя.

  8. Бесіда.

  9. Колективна робота.

  10. Складання памяток.

  11. Читання казки.

  12. Читання віршів.

  13. Розучування віршів.

  14. Складання правил.

  15. Читання уривка.

  16. Робота над приказками.

  17. Творче завдання.

  18. Інсценівка й аналіз ситуацій.

  19. Робота над прислівями.

  20. Прослуховування аудіозапису.

  21. Ігрові ситуації.

  22. Робота над загадкою.

  23. Створення й розвязуання проблемних ситуацій.

  24. Розучування гри.

  25. Аналіз ілюстрацій, малюнків.

Фізкультхвилинка.

Y.Узагальнення й систематизація знань.

1. Робота в зошиті.

2. Робота з підручником.

3. Робота із прислівями.

4. Розгадування кросворда.

5. Тестування.

6. Самостійна робота.

YІ. Підбиття підсумків навчальної діяльності.

Бесіда.

Я у світі

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Установка на увагу.

  2. Бесіда.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

  1. Перевірка домашнього завдання.

  2. Бесіда.

  3. Вступне слово учителя.

  4. Фронтальне опитування.

  5. Слухання й обговорення оповідань, повідомлень, творів.

  6. Оповідання вчителя.

  7. Робота із прислівями.

  8. Дидактична гра.

  9. Організація виставки книг.

  10. Виконання вправ.

  11. Сюжетно – рольова гра.

  12. Створення класної виставки.

  13. Робота над лексичним значенням слова.

  14. Обговорення й виконання завдання.

  15. Обговорення малюнків.

  16. Коментар до домашнього завдання.

  17. Слухання й обговорення притчі.

ІY. Повідомлення теми й завдань уроку.

Y. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

1. Робота з підручником.

2. Бесіда.

3. Розгадування ребуса.

4. Повідомлення вчителя.

5. Робота над статтею.

6. Творча робота в групах.

7. Обговорення уривка.

8. Творче завдання.

9. Робота із прислівями.

10. Оповідання вчителя з елементами бесіди.

11. Тренінг.

12. Аналіз ситуацій.

13. Складання правил.

14. Інсценізація.

YІ. Закріплення й осмислення знань.

  1. Дидактична гра.

  2. Робота із зошитом.

  3. Бесіда.

  4. Рольова гра.

  5. Практична робота.

  6. Вправи.

  7. Читання й обговорення оповідання.

  8. Самостійна робота з підручником.

  9. Тестування.

  10. Розбір ситуацій.

  11. Складання правил.

  12. Створення емоційного тла уроку.

  13. Конкурси.

  14. Озвучування малюнків, складання невеликих діалогів.

  15. Словесне малювання.

  16. Розучування ігор.

  17. Робота в парах.

  18. Робота в групах.

YІІ. Узагальнення й систематизація знань.

  1. Робота з підручником.

  2. Робота в зошитах.

  3. Творча робота.

  4. Підготовка до виконання творчого домашнього завдання.

  5. Створення картотеки.

  6. Вікторина.

YІІІ. Підбиття підсумків навчальної діяльності.

  1. Обговорення висловлювань.

  2. Бесіда.

ІХ. Домашнє завдання.

Творчо – пошукове завдання.

Природознавство

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

  1. Фронтальне опитування.

  2. Перевірка письмового домашнього завдання.

  3. Індивідуальне опитування.

  4. Екологічна гра.

  5. Перегляд плакатів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Створення проблемної ситуації.

  2. Бесіда.

  3. Проблемне питання.

  4. Установка на увагу.

  5. Розгадування загадок, їх обговорення.

  6. Створення проблемної ситуації на основі наявного в учнів досвіду.

  7. Самоспостереження.

ІY. Повідомлення теми й мети уроку.

Y. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

YІ. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

  1. Бесіда з елементами оповідання й демонстрацією різного ілюстративного матеріалу.

  2. Робота зі складання схеми біля дошки.

  3. Оповідання вчителя.

  4. Бесіда.

  5. Оповідання вчителя з елементами бесіди й використанням різної наочності.

  6. Робота з текстами підручника.

  7. Демонстрація дослідів.

  8. Фронтальна практична робота.

  9. Практична робота з малюнком підручника за текстовою інструкцією.

  10. Евристична бесіда з метою розвязання проблемної ситуації.

  11. Демонстрація дослідів учителем за допомогою учнів – дослідників.

  12. Фронтальна практична робота пошукового характеру.

  13. Бесіда з метою усвідомлення прочитаного тексту.

YІІ. Закріплення й осмислення знань.

  1. Дидактична гра.

  2. Робота із заповнення схеми біля дошки.

  3. Бесіда з метою остаточного розвязання проблемного питання.

  4. Розвязування завдань морального змісту.

  5. Самостійна робота в зошитах.

  6. Робота з підручником.

  7. Демонстрація діафільму.

YІІІ. Узагальнення й систематизація знань.

  1. Робота в зошитах.

  2. Робота зі схемою на дошці.

  3. Фронтальна бесіда узагальнюючого характеру.

  4. Робота біля дошки.

  5. Робота із прислівями і прикметами.

ІХ. Підбиття підсумків навчальної діяльності.

Х. Домашнє завдання.

Забезпечення, осучаснення дидактичної бази, як вагомого чинника отримання результатів навчання (памятка)

Дидактична база – це сукупність дидактичного матеріалу, який використовується вчителем у навчально – виховному процесі.

Вона упорядковується за допомогою ряду картотек

Рівень якості та ефективності використання картотек суттєво впливає на результативність всіх напрямків роботи.

Без звертання до картотек неможлива правильна та ефективна організація роботи вчителя, внутрішньосистемне використання сукупного дидактичного фонду.

Картотеки бувають : загальні, тематичні, спеціальні, краєзнавчі, систематичні, картотеки персоналій.

  • загальна (картотека журнальних і газетних статей);

  • тематична (багатотемні картотеки типу: «На допомогу…», «Вибери собі майбутнє», «Що нам читати», «Сучасний урок», «Художня література»);

  • спеціальна (картотека ілюстративних матеріалів, заголовків творів художньої літератури, алфавітні назви творів);

  • краєзнавча (література про край (район, місто, село), тематичні краєзнавчі;

  • систематична (систематична картотека статей);

  • картотека персоналій (життя відомих людей).

Планове методичне оновлення дидактичної бази проводиться систематично, не рідше одного разу на три роки та по мірі необхідності.

Санітарні вимоги

Дозволяється використовувати підручники та навчально – дидактичні посібники для учнів 1 – 12 класів, які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України та дозвіл Міністерства охорони здоров’я України.

Кількість уроків із застосуванням ТЗН протягом тижня не повинна бути більшою трьох – чотирьох – для учнів початкової школи.

Тривалість безперервного застосування на уроках

різних технічних засобів навчання:

Класи

Тривалість перегляду ( хв.)

кінофільми

телепередачі

1 - 2

15 - 20

15

3 - 4

15 - 20

20

« Державні санітарні правила і норми

ДСанПіН 5.5.2. 008 – 01

Офіційне видання. Київ – 2001 »

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Інтегрований курс «Мистецтво»: теоретико-прикладний аспект»
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
590 грн