Актуальність теми:
Живий організм можна розглядати як складну сукупність дисперсних систем. Низькомолекулярні електроліти та неелектроліти знаходяться у біологічних рідинах у вигляді істинних розчинів; білки, ліпіди, нуклеїнові кислоти, полісахариди утворюють колоїдно-дисперсні системи; клітини, форменні елементи крові, бакте-рії утворюють грубодисперсні системи. Зміна фізико-хімічного стану дисперсних систем в організмі може призвести до патології. Зсідання крові, перенесення ліпідів та водонерозчинних сполук, утворення холестеринових бляшок у судинах – ці та інші життєво важливі процеси базуються на властивостях дисперсних систем. Дослідження дисперсних систем сприяло впровадженню у медичну практику таких сучасних інструментальних методів діагностики та лікування як електрофорез, компенсаційний та вівідіаліз, апарат «штучна нирка».
Навчальні цілі заняття
Здобувач освіти повинен знати:
класифікацію дисперсних систем за агрегатним станом та розміром частинок дисперсної фази;
основні методи одержання колоїдних розчинів;
міцелярну теорію будови гідрофобних золей;
молекулярно-кінетичні, електричні та оптичні властивості колоїдних розчинів;
основні види очищення колоїдних розчинів.
Здобувач освіти повинен вміти:
проводити порівняльний аналіз дисперсних систем за їх фізико-хімічними властивостями;
складати формулу міцели гідрофобного колоїдного розчину .
