Театралізований урок "Гумор і сатира в нашому житті"

Опис документу:
Гумор і сатира в нашому житті Театралізований урок Мета. Познайомити учнів з іменами та творчістю українських гумористів; формувати навички худож¬нього читання гуморесок, анекдотів; виховувати по¬чуття гумору, любов до праці, розуміння потреби вчитися і засудження ледарів, хвальків, пустунів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Гумор і сатира в нашому житті

Театралізований урок

Мета. Познайомити учнів з іменами та творчістю українських гумористів; формувати навички художнього читання гуморесок, анекдотів; виховувати почуття гумору, любов до праці, розуміння потреби вчитися і засудження ледарів, хвальків, пустунів.

Обладнання. Портрет Остапа Вишні, його твори, збірки «Веселий ярмарок», книги                     П. Глазового, Є. Дударя, збірка «Слово до слова — весела розмова», підшивка гумористичної сторінки «Голий у тирню» із газети «Новини Закарпаття».

Епіграф.                                           Висміяти — значить вилікувати.         

                                                                                                       М. Горький

                                      Хід уроку

І. Оголошення теми та мети уроку.

Вчитель. Сьогодні у нас урок позакласного читання. Ми познайомимось з іменами українських гумористів, їх творами, звернемо увагу на ситуації, які є настільки комічними, що викликають у нас сміх. Сміх може бути гострим і викривальним, — це сміх сатири. А може бути добрим і співчутливим, а не злим чи глузливим. Саме такий сміх зустрінемо у гумористичних творах.

Сміх має велику силу! А яку саме, ви скажете в кінці уроку, прослухавши підготовлені вами гумористичні твори. Підказкою послужить вам епіграф уроку: «Висміяти — значить вилікувати». (М. Горький)

А ще вашим завданням буде виразно прочитати гуморески, щоб їх суть була зрозуміла слухачам. Адже вам приходилось бачити і слухати артистів на сцені, що виконують гумористичні твори. Ви сьогодні теж артисти, тому що готували міні-спектакль із життя учнів на уроці, перерві і вдома за прочитаними самостійно творами. Отож, розпочинаємо виставу.

Дія І. Урок української мови

(Дзвінок на урок. Учні займають свої місця. Роль учителя виконує теж учень).

1.  — Віталію, йди до дошки.

Постояв Віталій, постояв біля столу та й каже:

—   Я не виконав домашнє завдання.

—   Чому?

—   У нас нещастя!

—   Захворіла мама.

—  Захворіла? Коли? — здивувалася вчителька.— Я ж її вчора в кінотеатрі бачила.

—   Ех не те сказав, треба було про бабусю сказати, вона ж рідко в кіно ходить.

2.      — Діти,, перекладіть з української мови російською слова морква, квасоля, цибуля за зразком: «картопля — картофель».

—           Картопля — картофель, морква — моркофель, квасоля — квасофель, цибуля — цибуфель.

3.   — Що ставиться в кінці питального речення?

—   Знак питання.

—   Добре, сідай.

—   А окличного?

—   Знак оклику.

—   Добре, сідай.

—   Розповідного?

—   Знак розповіді..,

—          Неправильно. Придумай розповідне, питальне й окличне речення.

—   Учитель захворів.— Це правда? — Ура!

4.   — Олесю, провідміняй дієслово ходити.

—   Я йду, ти йдеш...

—   Швидше, Олесю!

—   Я біжу, ти біжиш.

5.          — Дітки, придумайте до слова трава однокоре- неве слово.

—   Сіно.

6.   — Учні, хто скаже, що таке пряма мова?

—   Це коли говориш правдиво і відверто.

—   А що таке кур'єр?

—   Кур'єр — це той, що курями торгує.

7.   — Учні, а ви вже писали листи?

—   Так.

—            Ну-то послухайте, якого листа написав Петя Коржик, який ходить до третього класу:

Петя Коржик, той, що ходить До третього класу, Листа в село накарлякав Дядькові Панасу:

«Добрий день вам, дядьку й тітко! Я ходжу до школи

І чув, що ви на тім тижні свиню закололи. Ми вас просимо у гості, Татко, я і мати, І всі разом на вокзалі Будем зустрічати.

Я вас перший на пероні між людьми побачу: Держіть в руках банку смальцю І ногу свинячу.

—   І ви так пишете?

—   Ні!

—   Молодці.

8.          — Як на твою думку, Васильку, «штани» — слово в однині чи в множині?

—          Я так думаю, що верхня частина в них — однина, а нижня -— множина.


 9.            — Олеже! Я задала твір про молоко на З сторінки, а ти написав лише півсторінки. Чому?

—   А я писав про згущене молоко.

10.          — Діти, трапилась дивна історія. З оповідання втекли слова! Їх треба обов'язково повернути на місце. А слова ось які: клякса, морква, щеня, молоток, яєчня, кішка, Наталя, каша, мама. Гарненько подумайте, як розставити їх по місцях.

—         А що тут думати? — закричав Сергійко і підняв руку.

—   У мене готово.

—   Прочитай, що в тебе вийшло.

—          Славко з'їв велику апетитну кляксу. Мишко посадив у зошиті моркву. Тато прибивав поличку щеням! Молоток вищав і махав хвостом. Потім прийшла з роботи яєчня й стала готувати обід. Кішка шипіла на сковороді. В каструлі булькала Наталя. Каша кашляла, і її поклали в ліжко. Мама форкала й вигинала спину.

(Всі діти засміялися й закричали:

—   Не так! Не так!

—   А як? Ану, подумайте вдома! А зараз перерва.

Урок закінчено.

(Дзвенить дзвінок. Діти ведуть себе, як на перерві, розмовляють).

Дія II. Перерва

1.  Марійка:

—          Павлику, а чому це ти, коли терликаєш на своїй скрипці, обов'язково відчиняєш вікно?

—          А це для того, щоб чули наші сусіди. Усі вони збігаються і просять мою маму не примушувати мене більше грати.

2.  — Тарасе, чому ти так часто лупцюєш Марійку?

—   Це щоб ніхто не здогадався, що я її люблю.

3.   Вася:

—   Мій брат Боря розумніший за твого брата.

В цьому році він вже вчиться у сьомому класі.

—          Подумаєш,— каже Петя.— Мій брат Коля у сьомому вже три роки вчиться!

4.          — Женя, ти кого більше любиш — брата чи сестру?

—   Сестру.

—   Чому? Вона ж усі книги порвала?!

—          За це її й люблю. Колись забув біля неї щоденник — на клапті порвала.

5.  — А мій тато багатший від твого!

—   А мій розумніший!

—   А мій твоєму гроші позичив!

—   А мій твоєму не віддасть!

6.           — У нас є кольоровий телевізор,— хвалиться Андрійко.

Петрик:

—   У нас — автомобіль «Жигулі».

Маринка:

—          А у нас тепер усе є. Тато привіз із відрядження радикуліт, а мама сказала: «Нам цього тільки й не вистачало!» 7. У клас вбігає учень:

—          У шкільній роздягальні погасло світло.— Як тепер ти пізнаєш своє пальто?

—   По ґудзиках.

—   По ґудзиках?! Цікаво, а які ж вони в тебе?

—   У мене їх жодного немає.

(Лунає дзвінок. Розпочинається урок)

Дія III. Урок

1.  Вчитель-учень:

—   Ваш учитель біології захворів.

—   Ура!

—          Але урок проведу я. Ми поговоримо на різні теми, і, заодно, проведу виховну годину.

—   Отже, скажіть, чому птахи відлітають у теплі краї'?

—           Бо як підуть пішки, витратять на дорогу дуже багато часу.

2.          — Скажіть, чим відрізняються свійські тварини від диких?

—           Дикі тварини ніколи не відд,ають добровільно молоко та яйця. л

3.   — Діти, які види транспорту ви знаєте?

Ігор:

—             Автомобільний, залізничний, морський і... пішохідний.

4.          —- Як ти гадаєш, Максиме, що важливіше: сонце чи місяць?

—   Місяць.

—   Чому?

—           Тому що місяць світить уночі, коли темно, а сонце — вдень, коли й так видно.

5.          — Дітки, ложку золоту я покладу в кислоту. Поясніть, якщо хто знає, чи розчиниться вона?

Всі гукнули хором:

—   Ні-і-і!

—   А чому?

—   Бо інакше ложку ту ви б не клали в кислоту!

6.             — Олегу, іди до дошки. То що таке одноклітинні?

—   Одноклітинні... Одноклітинні... Це... Це...

—  Амеба... Амеба... Туфелька...,— шепочуть з класу.

—   А, згадав! Одноклітинні на небі в туфельках.

—   Скільки тобі поставити?                              *

—   Чотири.

—   Ну, сідай, «Амеба в туфельках».

7.   — Давайте, учні, поговоримо про бюджет сім'ї.

Хто розповість? Ну, розповідай, Іванку.

—          Тато заробляє в місяць 120 грн. а мама — 8. На харчові продукти йде 100 грн. На одяг, взуття теж 100 грн., а на ощадну книжку — 200 грн.

—   Сідай, Іване, не знаєш арифметики.

—   Це ви не знаєте мого тата й маму!

8.          — Васильку, якщо й дам тобі три груші, то як тй їх розділиш на п'ятьох дітей?         ;

—   Зварю компот.

9.          — Михайлику, якщо на столі сидять чотири мухи і я одну вб'ю, то скільки зостанеться?

—   Одна,— та, що вбита.

10.  Учителька:

—          Лесю у твого брата п'ять яблук, а ти в нього два забереш. — Який буде результат?

—  ,Він мене відлупцює.

11.  — Де вперше одержав перемогу Суворов?

—   На 104-тій сторінці підручника.

12.          — Учні! Юрій Долгоруков заснував Москву 850 років тому.

—   Ну і пам'ять у Вас!

13.           — Діти, назвіть три речі, без яких людина не може жити.

—   Сніданок, обід, вечеря.

14.  — Діти, чим нам допомагають птахи!

—   Птахи нам допомагають дзьобати комах.

15.  — Як буде у множині «дитина»?

—   Близнята.

16.  — Іванку, які ти знаєш теплі, лагідні слова?

—   Шуба, рукавички, чай...

17.  Вчитель:

—          Добре, а тепер проведемо виховну годину. Поговоримо про все. Іване, якби ти знайшов 5 гривень,Що б ти зробив з грошима? Залишив би собі?

—   Ні, вчителько.

—   Молодець! А що б ти з ними зробив?

—   Купив би собі цукерки.

18.          — Юрку, ти знову сьогодні запізнився на перший урок?

—          Так, я заспав, бо нікому було мене розбудити,— мама й тато на роботі.

—   А хіба у вас немає будильника?

—   Є, але він завжди дзвонить тоді, коли я сплю.

19.             — Як треба зберігати підручник, щоб він завжди був новим і чистим?

—   Краще його зовсім не носити до школи.

20.            — Андрію, ти знову двійку з математики схопив?

—          Так це ж ви посадили мене до Валі, а який з неї математик?!

21.           — Васильку, а чому ти несеш щоденник на підпис дідусеві, а не татові?

—   Дідусь воював — він уже нічого не боїться.

22.       — Сергійку, чому це твоя мати не була на атьківських зборах?

- Я їй не сказав.

—   Чому?

—           Бо кожного разу, коли вона побуває на них, у неї голова болить, тому я її пожалів.

23.  — Учні, підійміть руку ті, хто допомагає батькам.

Руслано, а ти чому не допомагаєш?

—           Коли я хочу вранці ліжко застелити, татко каже: «Відпочивай, доню, бабуся все тобі зробить, все одно тільки сидить у хаті».

24.  — У кого вдома є корова?

—   У мене.

—   То розкажи, як вона виглядає?

—           А вона тепер ніяк не виглядає. Татко на зиму всі дірки забили дошками.

25.  Учень:

—   Я завтра до школи не прийду.

—   Чому?

Бо я захворію.

—  А що у тебе болить?

—   Бабуся завтра має приїхати.

26.             — Дітки, наведіть найпоширеніший вираз, який ви чуєте вдома.

—   А щоб ти смоли напився! Де дів гроші?

—   А щоб ти крізь землю провалився!

—   А щоб ти згорів разом з нею! Вчитель.

—   Дуже добрі слова ви чуєте вдома.

27.   (Лунає дзвінок). Вчитель:

—          Урок закінчився. До побачення! А ти, Васильку, зачекай мене, я йду до твоїх батьків.

(Учні діляться на три сім'ї. Перша сім'я: батько, мати, син, дідусь, тітка).

Дія III. Вдома

1.           Доброго дня. Я — вчителька вашого сина. Він погано вчиться.

—           А в якому він класі? — питає стурбований татусь.

2.  Батько.

—          Васильку, ану дай сюди свій щоденник. Чому ти тільки двійки та трійки приносиш?

-— Тату, треба з найменшого починати.

3.  Сценка «Буйні предки» Вдарив батько спересердя Хлопчика малого.

Той поплакав, переплакав Та й питає в нього:

—   Тебе, тату, бив твій тато?

—   Бив, та ще й немало.

—   Ну, а тата твого били?

—   Теж перепадало.

І сказало хлопченятко, Заломивши ручки:

—   Тепер ясно, звідки в тебе Хуліганські штучки.

4.  Сценка «Коріння і насіння»

—   А ти, тату, в школі вчився?

—   Вчився, так, Васильку.

—   А то правда, що ти, тату, Був одержав двійку?

—   Було таке, траплялося... Хлопчик засміявся:

—   Тоді мама правду каже, Що я в тебе вдався.

5.   Приходить тітка в гості до Василька:

—   Васильку, це тобі,— і подає йому цукерки..                                                                                                                                                               Мама:

—            Васильку, а що треба говорити, коли пригощають?

—   Дайте ще.

6.  Тітка:.

—              Васильку, а який твій найулюбленіший предмет?

—   Телевізор!

  7.     Василько:

—   Дідусю, допоможи мені задачу розв'язати!

—   А ти вже над нею думав?

—   Так.

—   І що ж ти придумав?

—   Що краще спитати в тебе.

8.   Мати:

—   Васильку, де ти взяв цей м'яч?

—   У Сергія.

—   А він про це знає?

—   Авжеж! Хіба не чути, як він плаче на вулиці?

10.  Приходить сусід.

—            Сусіде, ви вже зробили внукові домашнє завдання з математики?

—   Зробив.

—   Дайте списати.

(Інша сім'я: мама, бабуся, донька).

1.  Мати — доньці:

—   Чому ти так пізно повернулася додому?

—  Я була в Марійки — допомагала їй робити уроки.

—   Та вона ж відмінниця!

—   Я допомагала Марійці робити мої уроки.

2.   Донька:

—            Мамо, ти пам'ятаєш вазу, яка переходить у нашій родині з покоління в покоління.

—   Так, ну і що?

—   Так от, моє покоління її щойно розбило.

3.  — Голова болить, аж тріщить,— жаліється бабуся.

—  А чому не чути тріску? — запитує цікава онучка.

4.   Не вірю я приказкам!

—   Чому?

—          Приказка каже, що мовчання — золото, Я мовчала на уроці, а вчитель мені двійку поставив.

5.   — Мамо, наш учитель нічого не знає.

—   Чому ти так вважаєш?

—   Бо він весь час запитує нас.

6.   Дочка серйозно філософствувала:

—   Чи знаєте, мамо, про що я найбільше мрію?

—   Звідки мені знати?

—          Дуже хочу, щоб у нас було три корови — біла, чорна і жовта.

—   Нащо нам аж три корови ? Одну нічим годувати.

—           Три — ліпше. Біла б давала для татка й бабки молоко, чорна б тебе забезпечувала кавою, а жовта мене — лимонним соком. Ой, дуже люблю сік! (Дівчинка жадібно облизує губи).

(Інша сім'я: батько, мати, бабуся, діти).

1.   Бабуся каже онукові:

—            Полічи, скільки тобі років. За кожен рік дам тобі по цукерці.

—   Краще я порахую твої роки,— пропонує той.

2.   — Мамо, мене побили.

—   Але за віщо?

—   Бо я дав тому хлопцеві списати в мене задачі.

—   Ти даєш списати, так тебе ще й б'ють?

—          Так,— зітхнув Іван.— Я всі задачі розв'язав неправильно.        ^

3.            — Ти вже вивчив уроки? — питає бабуся Сергійка.

—          Якщо йти до магазину, то ще ні, а якщо у кіно, то вже!

4.          — Чому ти так часто почав одержувати двійки з математики? — проглинувши Славкові зошити, дивується мама.       і ,.

—  Та мене від Вітька Гурова до Мишка пересадили.

А який з нього математик! — відповідає Славко.

5.  Тато обійняв за спину:

—   Вивчив щось чи ні?

Множення таблицю, синку,

Розкажи мені!

Та не думай хитрувати! —

Тато нахилився.—

Дай-но! Буду слідкувати, чи не помилився.

6.          — Михайлику, що тобі подарувати на день народження?

—   Ключ від буфета, де ти ховаєш цукерки.   

7.  Сценка «Де беруться діти»

— Де взялися ми? — онуки спитали в бабусі.

А бабуся пояснила в старовиннім дусі:

—   Тебе знайшли у капусті,

Тебе — в бараболі,

Тебе знайшли під вербою,

Тебе — на тополі.

Тебе знайшов біля ісіуні

На соломі татко...

І тут обізвалося якесь онучатко:

—   От сімейка, так сімейка!

Хоч тікай із дому.

Хоч би ж одне появилось

На світ по-людському!

Підсумки уроку.

Слово вчителя. Закінчилася ваша вистава. Назвіть імена авторів прочитаних вами творів.

Учні зачитують: Павло Глазовий, Олег Чорногуз, Грицько Бойко, А. Дімаров, народні анекдоти.

—  Яка ж роль гумору,і сатири в житті людей?

Дійсно, гумор і сатира потрібні для того, щоб    вилікуватися від усього хибного, поганого, некрасивого. Сміх потрібний, щоб ми весело прощалися зі своїми недоліками, щоб веселіше жили.

Думаю, що сьогоднішній урок викликав у вас щиру посмішку, зацікавлення до гумористичних творів.

А коли у висміяних персонажах чи їхніх вичитках побачите нібито себе, свою поведінку, то смійтеся разом з друзями і лікуйтеся від недоліків.

Виставлення оцінок.

Домашнє завдання. Самостійно скласти гумореску або записати курйозний випадок, який трапився з вами у школі, вдома.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Цифрові практики Нової української школи: створення освітнього відеопроєкту»
Ілляхова Марина Володимирівна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.