Широко використовується в даний час класифікація видів психічного дизонтогенезу, що запропонована В. Лебедінським, яка узагальнює уявлення вітчизняних і зарубіжних учених (Л. Виготський, Г. Сухарєва, В. Ковальов, Л. Каннер) про основні напрями порушень психічного розвитку людини, що якісно відрізняються один від одного:
ретардація (затриманий розвиток) – запізнювання або припинення всіх сторін психічного розвитку або переважно окремих компонентів;
дисфункція дозрівання – пов'язана з морфофункціональною віковою незрілістю центральної нервової системи і взаємодією незрілих структур і функцій головного мозку з несприятливими чинниками зовнішнього середовища;
пошкоджений розвиток – ізольоване пошкодження будь-якої системи аналізатора або структур головного мозку;
асинхронія (спотворений розвиток) – диспропорційний психічний розвиток при вираженому випередженні темпу і термінів розвитку одних функцій та запізнюванні або вираженому відставанні інших.
