З давніх-давен, люди вступали в різні взаємини один з одним, в результаті чого стали з’являтися закони, перетворені зі звичаїв регулювали ці відносини. Будова та розвиток вітчизняного права, як і права взагалі, зумовлені, зрештою, системою суспільних відносин, що складаються на відповідному етапі розвитку суспільства.
Реальним змістом системи права виступають правові норми, що об’єднуються у правові інститути та галузі права. Норма права, правовий інститут та галузь права, таким чином, є основними елементами системи права. Перетворення права на систему шляхом поділу його на галузі, інститути права дозволяє оперативно орієнтуватися у законодавстві.
Система права – це будова права, що дозволяє орієнтуватися у законодавстві, кваліфікувати порушення та вживати відповідні заходи впливу, оскільки головною особливістю кожної галузі це наявність особливого юридичного режиму – методу регулювання.
Метою індивідуального завдання є поглиблення загальнотеоретичних уявлень стосовно сутності системи права і системи законодавства.
Об’єктом дослідження є процеси формування та функціонування системи права.
