З давніх-давен жінку називали почесним ім’ям дружина (від слова друг), тому й кажуть: «Три друга: батько, мати та вірна жінка» або ще: «Хто жінку добру має, той горя не знає». Мрії про щастя втілювалися в уявленні про затишок біля домашнього вогнища, — «гарна жінка, гарні діти — тільки жити та радіти».