У статті досліджується роль судової практики в системі джерел трудового права. Проаналізовано дискусійне питання щодо визнання судового прецеденту джерелом права в умовах романо-германської правової сім'ї. Особлива увагу приділена правовим висновкам Верховного Суду, їх обов'язковості для суб’єктів владних повноважень та судів нижчих інстанцій. Розглянуто конкретні приклади впливу судової практики на вирішення спорів щодо звільнення, оплати праці та поновлення на роботі. Визначено значення рішень Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини для регулювання трудових відносин.



