СТУДАКТИВНІ ЗАНЯТТЯ ЯК ВИД ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ НАВЧАННІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ

Опис документу:
Навчально-виховний процес у закладах вищої школи має сприяти тому, щоб майбутні фахівці не лише засвоювали суму знань та набували відповідних практичних умінь, а й розвивали свій творчий потенціал. Якщо йдеться про майбутніх вчителів, то стає зрозумілим, що завдяки творчому підходу до роботи вони зможуть вирішити багато методичних та виховних задач.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Бодик О.П.,

канд. філол. наук, доцент

СТУДАКТИВНІ ЗАНЯТТЯ ЯК ВИД ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ НАВЧАННІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ

Українське суспільство переживає нині серйозні політичні, економічні та соціокультурні суперечності, при цьому воно наполегливо шукає шляхи, напрям, ресурси подальшого цивілізаційного розвитку. Сьогодні стає зрозумілим, що незалежна держава вибудовується сумісною працею мільйонів трудівників, належною суспільною організацією, а також через залучення високого інтелекту, переосмислення досвіду провідних країн світу. Уникнути економічного і соціального колапсу, а отже, зберегти державну незалежність України можна забезпечити тільки завдяки якісній підготовці фахівців. У нашому випадку мова буде йти про якісну підготовку майбутніх вчителів – носіїв знань для майбутніх поколінь, отже про педагогічну освіту.

Освіта має унікальне суспільне значення саме тому, що «через неї» проходять всі, хто хоче жити в суспільстві і суспільним чином. Освіта – єдина сфера цілеспрямованої і системної підготовки людини до життя, на основі відповідних знань, формування світогляду, навичок поведінки та практичної діяльності. Провідні науковці визначили критерії якісної освіти та ефективні засоби реалізації якісного функціонування системи вищої освіти, а саме: якісна вища освіта – це сукупність професійних знань і вмінь, завдяки яким кожний індивід може: 1) максимально реалізувати свій інтелектуально-творчий потенціал, 2) ефективно пристосуватися до швидкоплинних змін на ринку праці, 3) оптимально використовувати накопичений освітній капітал в умовах кардинальних світоглядних змін.

Саме тому потрібно оптимально індивідуалізувати навчальний процес на основі ретельного вивчення здібностей, схильностей та освітніх запитів студентів. Навчально-виховний процес у закладах вищої школи має сприяти тому, щоб майбутні фахівці не лише засвоювали суму знань та набували відповідних практичних умінь, а й розвивали свій творчий потенціал. Якщо йдеться про майбутніх вчителів, то стає зрозумілим, що завдяки творчому підходу до роботи вони зможуть вирішити багато методичних та виховних задач.

Суспільству й державі конче необхідні фахівці з гнучким і оригінальним мисленням, багатою уявою, які здатні застосувати одержані знання та вміння в новій обстановці. Студенти зможуть ефективно пристосовуватись до швидких змін на ринку праці тоді, коли в стінах вищих навчальних закладах вони зможуть отримувати не статичні, а динамічні знання, які протягом життя можна поповнювати і оновлювати. В техніці є таке поняття як «морально застаріла техніка». Відповідно швидко «морально» старіють знання робітників і спеціалістів, які обслуговують цю техніку. Тому знання повинні «модернізуватися» і поповнюватися, причому темпами, які дещо випереджують розвиток техніки.

Найвища педагогічна мудрість професії викладача полягає в тому, щоб кожний студент зрозумів і душею відчув велику істину: знання – це найцінніший скарб, а систематична праця – ключ до нього. Викладачеві педагогічного ВУЗу необхідно фактично виховувати своїх майбутніх колег. Це значить, що викладач є не тільки носієм теоретичних знань з методики, педагогіки, але й є взірцем педагогічної поведінки, педагогічної мови, наполегливості в праці та в науковій діяльності.

Як сфера людської діяльності наука спрямована на вироблення й теоретичну систематизацію об′єктивних знань про дійсність. Розвиток науки безпосередньо залежить від раціонально організованої підготовки студентів до життя і праці. Серед тенденцій розвитку інноваційного педагогічного процесу одне з провідних позицій займають високі педагогічні технології, у відповідності до яких творча діяльність, насичена наукою на повну силу, передбачає розвиток здібностей людини, допомагає розкриттю творчого та духовного потенціалу студентів. Вона спонукає також до активізації процесу самопізнавання та самотворення, культивує здібності студента. Одним з прийомів високих педагогічних технологій є студактивне заняття, де студент навчається здобувати знання і вміло користуватися ними, враховуючи найновіші досягнення науки. На нинішньому етапі розвитку науково-технічного прогресу наука перетворюється на безпосередню продуктивну силу. Принцип науковості виражає професійну діяльність викладача і студента. Це надає нового характеру підготовці спеціаліста до праці, що реалізується на студактивному занятті. Серед переваг студактивного заняття є те, що особистість одночасно є викладачем і студентом. Це, на наш погляд, позитивний досвід для людини, котра збирається присвятити себе педагогічній справі. Такий тип занять забезпечує також свободу дій, де свобода трактується передовсім як відповідальність. Технологія студактивного заняття не допускає байдужості, ідейної порожнечі, лінощів. Використання досягнень сучасної науки і техніки реалізується через технічні засоби навчання, комп′ютерну техніку, оформлення папки чи слайду під назвою «У блокнот вчителю». Високоефективною формою залучення студентів до навчальної праці є студентська мікрогрупа, де студенти навчаються бути доброзичливими, відповідальними. Тут народжується почуття лідерства, колективізму, творчості, активності, культури.

Розвиткові науки притаманний комунікативний характер: на кожному історичному етапі вона узагальнює набуті досягнення, які поповнюють нову систему знання. Життєвий шлях людини часто пов′язаний з її вмінням спілкуватись. Вміння користуватися мовними можливостями – успіх у спілкуванні. Серед проблем функціонального спілкування одна з найскладніших і найтонших – спілкування студента і викладача. Спілкування виявляє духовний і науковий потенціал викладача, його професійну придатність. Комунікація на студактивному занятті, акумулюючи активну працю, робить навчання радісним, ліквідує перевантаження новим типом взаємовідносин викладача зі студентом, поєднує освіту і самоосвіту. Такий тип заняття ґрунтується на поєднанні високої технології навчання і практичної професійної діяльності. Протягом усіх років навчання молода людина готується до життя в трудовому колективі, до роботи за спеціальністю. На таких заняттях забезпечується досвід взаємозв’язків з одногрупниками наближених до стосунків у педагогічному колективі.

Взаємини викладача зі студентом збагачуються спільною метою і ясною мрією – підготовка висококваліфікованого спеціаліста – викладача. Міру засвоєння знань кожним студентом, методи, принципи можна визначити ініціативою та активністю студента. Висока педагогічна технологія пропонує зелену вулицю думкам студента за кожною темою, де згідно з навчальною програмою разом з реальними запитами студента розширюється база спілкування.

Застосування інформаційних систем поліпшує підготовку майбутнього вчителя, допомагає студентам адаптуватись у новому інформаційному суспільстві. Високий професіоналізм, мовна підготовка, знання комп’ютера, реалістичний світогляд і моральні якості людини справедливо розглядаються нині як фундаментальні чинники прогресу.

Література

  1. Андрущенко В., Олексенко В. Високі педагогічні технології // Вища освіта України. – 2007. – № 2. – С. 70 – 76.

  2. Андрущенко В. Інноваційний розвиток освіти в стратегії «Українського прориву»// Вища освіта України. – 2008. – № 2. – С. 10 – 17.

  3. Бондаренко М., Лісна Н., Ріпка В. Впровадження інноваційних технологій навчання задля забезпечення якості освіти та ефективного міжнародного співробітництва // Вища школа. – 2009. - № 5. – С. 58 – 65.

  4. Гончарові О.М. Вдосконалення організаційних форм навчання студентів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій // Нові технології навчання. – 2008. – № 52. – С. 21 – 24.

  5. Євтух М.Б., Волощук І.С. Забезпечення якості вищої освіти – важлива умова інноваційного розвитку держави і суспільства // Педагогіка і психологія. – 2008. - № 1 (58). – С. 70 – 74 .

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Мовленнєва майстерність педагога Нової української школи. Вербальний і невербальний імідж»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн
590 грн