«Не серед нас, та разом з нами. В серцях, у пам'яті, в думках»
Учень: А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав..
І з кров’ю перемішана сльоза....
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог, побачивши загін —
Спереду - сотник ,молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій ,
І вчитель літній--сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто - блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
