🌾📜 Опис презентації: «Столипінська аграрна реформа та суспільні виклики. Наддніпрянщина (1907–1914)»
Слайд 1. Титульний слайд:
Назва: Столипінська аграрна реформа та суспільні виклики. Наддніпрянщина (1907–1914).
Підзаголовок: Від поділу землі до політичного пробудження напередодні Великої війни.
Слайд 2. Економічна модернізація та Політична реакція:
Економічна модернізація: стрімкий промисловий розвиток, формування ринкових відносин на селі.
Політична реакція: наступ царизму на демократичні свободи (після поразки революції 1905 р.), жорстка цензура та русифікація.
Парадокс епохи: економіка вимагала свободи, імперія закручувала гайки.
Слайд 3. Механізм Столипінської реформи: Руйнування общини:
Мета: політична стабільність через дозвіл селянам виходити з общини (спільна земля, кругова порука, бунтівний потенціал) та закріплювати землю у приватну власність.
Наслідок: поява заможного селянства (успішні фермери — опора самодержавства) та пролетаріату (бідні, що йшли як дешева робоча сила на заводи).
Слайд 4. Візуальний словник землеміра: Як ділили землю:
Община / Чересполосиця: традиційна община з роздробленою, неефективною землею.
Відруб: зведена в один масив ділянка землі, що залишалася в межах села.
Хутір: окреме поселення з власною землею поза межами села (повна незалежність).
Слайд 5. Переселенська політика: У пошуках «Вільних земель»:
Масштаби: понад 1 мільйон українців виїхали за Урал (1906–1914) у напрямку Сірого та Зеленого Клинів.
Реальність: стимулом були безкоштовна земля та скасування боргів, проте на практиці на селян чекали суворі умови, відсутність інфраструктури та повернення частини людей додому жебраками.
Слайд 6. Інтерактивне завдання: Виклик землеміра:
Практичне завдання для обговорення в класі: вибір форми землекористування (Відруб, Хутір чи Переселення) для трьох різних селян (Остапа, Гриця та Івана) залежно від їхнього майнового стану та життєвих планів.
Слайд 7. Національне пробудження: Товариство українських поступовців (ТУП) (1908):
Статус: нелегальна, але поміркована міжпартійна організація, що стала головним координаційним центром українського руху в умовах імперського тиску.
Мета: парламентаризм, автономія України, конституційний лад.
Методи: культурно-просвітницька робота, видання преси («Рада»), лекції, кооперативи.
Слайд 8. Архітектори нації: Лідери ТУП:
Михайло Грушевський: ідеолог та історик, наукове обґрунтування права українців на власну державу та автономію.
Євген Чикаленко: меценат і видавець, фінансування єдиної щоденної української газети «Рада» (відома фраза: «Любити Україну треба не лише до глибини душі, а й до глибини кишені»).
Сергій Єфремов: публіцист і літературознавець, головний редактор, який формував громадську думку та захищав українську мову.
Слайд 9. Інтерактивне завдання: Розшифруй маніфест:
Завдання на співвідношення політичних цитат (вимоги ТУП, російських монархістів та радикальних соціалістів) із відповідними політичними фракціями.
Слайд 10. Імперська реакція: Наступ російського шовінізму:
Чорносотці: радикальні монархічні, антисемітські й антиукраїнські організації («Союз русского народа»), що використовували терор, погроми та пропаганду.
Атака на культуру: закриття «Просвіт», заборона української мови в школах, скасування концертів, переслідування преси (Циркуляр Столипіна 1910 р.).
Слайд 11. «Справа Бейліса» (1911–1913): Анатомія показового суду:
Подія: у Києві вбито хлопчика Андрія Ющинського.
Дії влади: влада і чорносотці бездоказово звинуватили єврея Менделя Бейліса у «ритуальному вбивстві» задля провокації погромів, розколу суспільства та придушення опозиції.
Фальшивість: слідство було сфабриковане, а реальні вбивці (кримінальна банда) ігнорувалися поліцією.
Слайд 12. Вирок суспільства: Процес, що об'єднав демократів:
Державний апарат проти суспільства: проти сфабрикованих доказів та тиску міністерства юстиції виступили масові протести на захист Бейліса, які очолили М. Грушевський, С. Єфремов, В. Короленко, А. Шептицький та міжнародна спільнота.
Вердикт (1913 р.): суд присяжних (прості селяни та міщани) виправдав Менделя Бейліса, що стало ніщивною поразкою царизму.
Слайд 13. Інтерактивне завдання: Фактчекер у залі суду:
Вправа на розрізнення історичних фактів та пропаганди чорносотців щодо процесу Бейліса.
Слайд 14. Синтез: Імперія на межі вибуху (1914 рік):
Підсумковий аналіз економічних реформ, діяльності ТУП та наслідків «Справи Бейліса».
Головний висновок: у 1914 році Російська імперія вступила у Першу світову війну не як стабільна держава, а як порохова діжка, готова вибухнути зсередини.
Слайд 15. Офіційна директива: Домашнє завдання:
Опрацювати § 32 підручника («Історія України, 9 клас»).
Проаналізувати візуальні матеріали та карти у параграфі.
Підготувати коротке усне повідомлення на вибір: Тема А: Доля українських переселенців на Зеленому Клині або Тема Б: Роль газети «Рада» у формуванні української нації.
