Анотація: у статті висвітлено управлінські та психолого-педагогічні стратегії діяльності керівника закладу дошкільної освіти в умовах воєнного стану. Розкрито сутність поняття «стратегія стійкості» як системи дій, спрямованих на забезпечення безпеки, емоційної підтримки, психологічного добробуту та безперервності освітнього процесу. Зосереджено увагу на створенні безпечного освітнього середовища, організації комунікації між педагогами, дітьми та батьками, розвитку професійної гнучкості педагогів. Описано інноваційні підходи до управління освітнім процесом у кризових умовах — використання цифрових ресурсів, дистанційних форматів, арттерапевтичних методик, інтеграції ігор і спільних творчих практик. Акцент зроблено на важливості партнерства між закладом освіти, сім’єю та місцевою громадою як запоруки стабільності і стійкості освітнього середовища. Стаття розкриває роль директора як лідера змін, який забезпечує психологічну рівновагу, підтримує педагогів і допомагає дитині зберегти відчуття безпеки, довіри та надії в умовах війни.

