Застосування інтерактивних вправ кооперативного та колективно-групового навчання на уроках «Я досліджую світ»
Проаналізуємо особливості застосування інтерактивних вправ кооперативного та колективно-групового навчання на уроках «Я досліджую світ». Серед вправ кооперативного навчання виокремимо роботу в парах, роботу в групах, спільний проект, пошук інформації.
Враховуючи психологічні особливості учнів молодшого шкільного віку та рівень їхньої готовності до спілкування, учителі-практики вважають, що застосування інтерактивних технологій навчання в початковій школі варто розпочинати з роботи в парах. Саме в процесі роботи в парах учні отримують можливість говорити, що є необхідним для цього вікового періоду. Всупереч тому, що увага дітей молодшого шкільного віку нестійка і тому вони часто відволікаються, під час роботи з партнером кожен з учнів працює активно. Цю технологію можна застосовувати під час ранкової зустрічі та на будь-якому етапі уроку – навіть на етапі перевірки самостійно виконаного завдання, зокрема й домашнього, коли пропонується учням звірити відповіді завдань і в разі розходження, довести правильність своєї відповіді [71].
Вправу «Робота в парах» можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. В організації роботи з учнями можна використати такі рекомендації:
Запропонуйте учням завдання, поставте запитання для невеличкої дискусії чи аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у завданні, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально.
Об'єднайте учнів у пари, визначте, хто з них буде висловлюватись першим, і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Краще відразу визначити час на висловлення кожного в парі і спільне обговорення. Це допомагає звикнути до чіткої організації роботи в парах. Вони мають досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.
По закінченні часу на обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом. За потребою це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.
Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу. Серед них можна назвати такі:
Проаналізувати разом вправу, проблему. Наприклад: випишіть спочатку слова, які характеризують позитивні якості, а потім – негативні. Доповніть переліки своїми словами: заздрість, чесніть, грубість, вірність, злість, байдужість, стриманість (тема «Характеризую людей», 3 клас).
Обговоріть ситуації, у яких реклама впливала на ваше рішення.
Які рекламні хитрощі було застосовано у цих ситуаціях?
Наведіть приклади реклами товару, що не є корисним (тема «Вплив реклами на рішення і поведінку людей», 3 клас).
Обговорити короткий текст, завдання. Розгляньте малюнки й обговоріть, як із часом змінилися потреби людей (тема уроку «Визначаю свої потреби і бажання», 3 клас).
Узяти інтерв'ю і визначити ставлення партнера до заданого читання, відео чи іншої навчальної діяльності.
Щоб ефективно провести вправу «Робота в групі», учителю потрібно пам'ятати: групи повинні бути сформовані з трьох-чотирьох осіб (трьох-п'яти осіб); усі члени групи сидять за одним столом; ролі між членами групи потрібно розподілити швидко:
спікер (ознайомлює членів із завданням, встановлює порядок виконання, пропонує членам групи почергово висловлювати свої думки, заохочує групу до роботи, підбиває підсумки роботи групи);
доповідач (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи);
секундант(стежить за часом та заохочує групу до роботи);
секретар(коротко записує результати роботи, має право брати участь у підбитті підсумків роботи групи або допомагати доповідачеві).
Вправи цієї групи застосовуються під час ранкових зустрічей, на початку уроку замість опитування, одразу після викладу вчителем нового матеріалу, на уроці застосування знань, умінь, навичок, як частина повторювально-узагальнюючого уроку.
Наведемо приклад застосування інтерактивних вправ під час ранкових зустрічей. Так, у першому класі тиждень 6 «Я і моя Батьківщина» (день 1. «Що таке Батьківщина?») розпочинається із ранкової зустрічі, де можна організувати роботу в групах так:
Група 1: розгляньте на столі у себе картинки, ілюстрації, світлини. Які з них нагадують вам про Україну? Які там зображені міста, і чим вони відомі на всю Україну?
Група 2: розгляньте зображення України на карті. Поміркуйте, де б ви мріяли побувати. Які місця хочете відвідати?
Після того, як група 1 розгляне світлини, картинки, а група 2 карту України, ми разом винесемо карту, і повісимо її на дошку.
Учні групи 1, підійдіть до карти і прикріпить обрані вами ті картинки, які відповідають дійсним містам України, і чим вони відомі.
Учні групи 2, підійдіть до карти і прикріпіть прапорці до тих міст, де б ви хотіли побувати.
І у нас повинно вийти чудова карта України з відомими містами і вашими мріями. Я буду вам допомагати, якщо буде потрібно. Поки ви будете працювати, я пропоную вам послухати гарну пісню про Україну, щоб вона вас надихнула на творчу роботу.
Під час вивчення нового матеріалу учням можна запропонувати попрацювати в групах та обговорити, куди або до кого можна звернутися у разі порушення їхніх прав. Користуйтеся словами-підказками (поліція, вчителі, друзі, батьки, служба довіри) ((тема уроку «Вивчаю права дитини», 3 клас).
Під час проведення уроку «Які існують стосунки між людьми?» (3 клас) учнів об’єднано у три групи, які отримують завдання. Через 5 хвилин групи презентують роботу. Завдання для груп:
Група 1: Дібрати якості до ситуацій (група отримує ситуації та назви якостей на аркушах).
Діти знайшли птаха зі зламаним крилом. Віднесли його до ветеринарної лікарні. Птаху вилікували крило і відпустили на волю. (Дбайливість)
На перерві вчителька підкликала до себе одну з учениць і щось тихо проказала їй. Однокласники вирішили не розпитувати подругу. (Делікатність)
Хлопчик забув вивчити заданий вірш. Уранці він підійшов до вчителя, вибачився і попросив дозволу вивчити вірш на наступний урок. (Чесність)
Хлопчик забув удома альбом, пензлик і фарби. Однокласники поділилися з ним. (Доброта)
Надворі зима. Сильний мороз. Діти побачили на вулиці маленьке кошеня. Воно замерзло і жалібно нявчало. Вони забрали його додому. Вдома нагодували і обігріли. Наступного дня знайшли йому господаря. (Милосердя)
Група 2: Про яку якість говориться у прислів’ях:
У кого серце чисте, у того обличчя ясне. (Доброта)
Де дівка не плетена, там і хата не метена. (Лінь)
Чия відвага, того й перемога.(Сміливість)
Свій розум май і людей питай. (Допитливість)
Старанність і труд до мети ведуть. (Працьовитість)
Група 3: Записати чесноти людини.
Вивчаючи тему «Будую дружні стосунки», 3 клас), учитель визначає такі завдання для груп:
Група 1. Підібрати риси характеру, які має справжній друг.
Група 2. Скласти пам’ятку друга.
Група 3. Назвати казки, в яких герої показали себе справжніми друзями.
Група 4. Скласти казку про дружбу [15, с. 104].
Іншим прикладом може бути урок на тему «Характеризую людей» (3 клас). Завдання між групами розподіляються так:
Група 1. Проводить вправу «Мікрофон»:
Добро – це … (здатність поступатися власними інтересами заради блага інших…)
Добро асоціюється із … (життям, доброзичливістю, співчуттям та турботливістю до слабких, хворих)
Добра людина схожа на … (на ясне сонечко, матусю, весняну квітку)
Група 2. Пропонує правила до книги «Добрі поради»:
Поводитися так, щоб іншим було приємно з вами.
Допомагати слабким, хворим, літнім людям, а також тим, хто потрапив у біду.
Забули – попросіть вибачення.
Група 3. Складає асоціативний кущ
любов повага радість
Добро
милосердя допомога турбота
Учні визначають «помічників» і «ворогів» людської риси доброти. «Помічники»: щедрість, допомога, ласка, розуміння. «Вороги»: жадібність, заздрість, злість, байдужість.
Група 4. Складає «Клумбу доброти» за малюнками дітей на тему: «Добро, як я його уявляю» (намалювати доброту, радість, приємне самовідчуття, задоволення тощо).
Суть вправи «Спільний проект» полягає в спільному пошуку групами узгодженого рішення. Завдання, які отримують групи, різного змісту, висвітлюють проблему з різних боків. По завершенні роботи кожна група звітує і записує на дошці певні положення. В результаті з відповідей представників груп складається спільний проект, який рецензує та доповнює група експертів (з сильних учнів). До зошитів учні занотовують кінцевий варіант. Наприклад: складіть поради, як досягти мети (тема «Іду до мети», 3 клас).
Вправа «Пошук інформації» є різновидом роботи в малих групах (зазвичай тієї, що доповнює матеріал попереднього уроку, домашнє завдання), а потім відповіді на запитання. Застосовують вправу для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал. Для груп розробляються запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації. До них можуть належати: роздавальний матеріал; документи; довідкові видання; доступна інформація на комп'ютері; артефакти (пам'ятки матеріальної культури). Учитель має подбати про те, яким чином можна забезпечити учнів цими джерелами на уроці. Учні об'єднуються в групи. Кожна група отримує запитання по темі уроку. Учитель визначає час на пошук та аналіз інформації. Наприкінці уроку заслуховують повідомлення від кожної групи, які потім повторюють і, можливо, розширюють усім класом. Наприклад: дослідіть історію певного винаходу за довідниками та енциклопедіями, презентуйте свій проект перед однокласниками, друзями, батьками (тема «Українські та іноземні винахідники та мандрівники», 3 клас).
Інтерактивні вправи колективно-групового навчання передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу. Зокрема вправа «Мікрофон» є різновидом загальногрупового обговорення, яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію:
Чи цікаво було б жити, якби всі люди на Землі були однакові? (тема «Я дізнаюся про різні країни на планеті Земля», 2 клас).
Який слід повинна залишити людина на Землі? (тема «Я піклуюсь про свою планету?», 2 клас).
Робота організовується так:
Поставте запитання класу.
Запропонуйте класу якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один одному, по-черзі беручи слово.
Надавайте слово тільки тому, хто отримає «мікрофон»
Запропонуйте учням говорити лаконічно й швидко (не більше ніж 0,5-1 хв.). Наприклад. Бачити Людину – це:
знати людину,
розуміти людину,
співчувати людині,
приходити на допомогу у скрутну годину,
розуміти людину серцем,
розуміти людину по очах,
знати, що хоче людина у даний час,
вміти спілкуватись,
вміти слухати людину й поважати її думку [15, с. 106].
Не коментуйте і не оцінюйте подані відповіді.
Вправа «Незакінчені речення» часто поєднується з «Мікрофоном» і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає учневі змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо. Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись в колі ідей або використовуючи уявний мікрофон, учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням висловлюючись закінчувати його. Наприклад: мала батьківщина – це… (тема «Моє рідне міст/село», 2 клас). Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули: мала батьківщина – це край, де я народився тощо. Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад: «На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було...» або «Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що...» або « Це рішення було прийнято тому, що...» тощо. Закінчи речення: «Щоб у нашій державі був добробут і порядок, необхідно…» (тема «Ми – громадяни України», 2 клас).
Інтерактивна вправу «Мозковий штурм» широко використовують для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Ця вправа спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Мета «мозкового штурму» (чи «мозкової атаки») в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу. Після презентації проблеми та чіткого формулювання проблемного питання (його краще записати на дошці) запропонуйте всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова пов'язані з цією проблемою. Потрібно записати усі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань. Варто звернути увагу на такі моменти.
Під час «висування ідей» не пропускайте жодної. Якщо ви будете судити про ідеї й оцінювати їх під час висловлювання, учні зосередять більше уваги на відстоюванні своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові і більш досконалі.
Необхідно заохочувати всіх до висування якомога більшої кількості ідей. Варто підтримувати й фіксувати навіть фантастичні ідеї. (Якщо під час мозкового штурму не вдасться одержати багато ідей, це може пояснюватися тим, що учасники піддають свої ідеї цензурі – двічі подумають, перед тим як висловлять).
Кількість ідей заохочується. В умовах висування великої кількості ідей учасники штурму мають можливість пофантазувати.
Спонукайте всіх учнів розвивати або змінювати ідеї інших. Об'єднання або зміна висунутих раніше ідей часто веде до висунення нових, що перевершують первинні.
У класі можна повісити такий плакат: «Кажіть усе, що спаде на думку. Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших. Можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим. Розширення запропонованої ідеї заохочується».
На закінчення обговоріть й оцініть запропоновані ідеї.
Наприклад: уявіть собі, що ООН доручила вам скласти перелік того, що потрібно усім дітям, щоб бути щасливими і здоровими (тема уроку «Вивчаю права дитини», 3 клас). На дошці діти можуть записати: батьки, друзі, морозиво, школа. Тоді учитель дає наступне завдання учням: розділити потреби і забаганки.
Вправа «Дерево рішень» допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень. Організовують роботу так:
Виберіть проблему, дилему, що не має однозначного рішення. Вона може бути викладена у формі історії, судової справи, ситуації з життя, епізоду літературного твору.
Запропонуйте учням необхідну для розв'язання проблеми інформацію для домашнього читання.
Підготуйте на дошці чи роздайте кожному учневі зразок «дерева рішень».
Сформулюйте проблему для вирішення, визначте суть проблеми і запишіть на дошці, заповнюючи схему.
Дайте необхідну додаткову інформацію щодо проблеми (чи час для її пошуку, перегляду, якщо це було домашнє завдання).
Запитайте в учнів, чи дійсно хочуть розв'язати проблему люди, яких вона стосується? Якщо проблема важлива й актуальна, процес може продовжуватись. Попросіть пояснити, чому сторони прагнуть до розв'язання проблеми.
Шляхи й варіанти вирішення проблеми можна визначити проведенням мозкового штурму. На цьому етапі жоден із варіантів не може бути неправильним. Важливо набрати якомога більше ідей.
Обговоріть кожен із варіантів рішення. Що позитивного чи негативного для кожної зі сторін він містить? Таким чином можна відхилити частину ідей і залишити 3-4.
Поділіть учнів на малі групи і запропонуйте кожній заповнити схему. Група повинна шляхом обговорення прийти до одного варіанта рішення. Якщо єдності немає, можна застосувати голосування.
Кожна група пропонує своє рішення. Проведіть обговорення. Можна провести голосування всього класу для вибору одного з варіантів.
Наведемо приклад застосування вправи «Дерево рішень» під час проведення уроку на тему «Родина міцна ладом» (3 клас).
Учитель формулює проблему: «Для кожного з нас найближчими, найдорожчими людьми є наші рідні. І найбільшим щастям є щаслива родина. Чи відомий нам рецепт щасливої родини? Давайте разом його створимо. Пропоную виконати вправу «Дерево рішень». На дошці – крейдовий малюнок дерева. Воно чекає нашої допомоги. Але оживляти його будемо не листочками, а сердечками – символами любові. Працюємо в парах. На кожній парті ви отримали сердечко. Порадьтеся і запишіть одну пропозицію: що потрібно для щастя родини? (для роботи – 1 хвилина).
Поділіться своїми пропозиціями, і ми приймемо спільне рішення: що потрібно для щастя родини? (пари учнів по черзі виходять до дошки, зачитують свою пропозицію і прикріплюють сердечко до дерева)
Отже, ви вважаєте, що основою щасливого життя кожної сім’ї є довіра, любов, повага, цікаве спілкування, уміння вислухати одне одного, турбота, піклування, допомога один одному. І жодні матеріальні блага не можуть замінити цих цінностей. Адже не кожна заможна сім’я може почуватися щасливою, якщо у ній немає любові і поваги один до одного, а лише до грошей та багатства.
Вправа «Мозаїка» дає змогу працювати разом, вивчати велику кількість матеріалу за короткий час. Для її організації потрібно використовувати такий алгоритм:
1. Доберіть індивідуальний інформаційний матеріал для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали тощо).
2. Об'єднайте учнів у групи (домашні) і видайте їм матеріали із завданням. Наприклад, під час вивчення теми «Вдатні досягнення людства» (3 клас) кожна група отримує матеріал про винаходи людства за такими критеріями:
1 група – корисні винаходи;
2 група – чудернацькі винаходи;
3 група – «смачні» винаходи;
4 група – винаходи, що можуть зашкодити здоров’ю людини;
5 група – винаходи українців.
3. У групі учні обговорюють запропонований матеріал, вивчають. Проте необхідно обрати головуючого, щоб стежив за часом, та особу, яка ставить запитання, щоб переконатись, що кожен розуміє зміст матеріалу.
4. Після завершення роботи домашніх груп запропонувати учням долучитись до інших груп, у яких вони виступатимуть експертами з окремої теми. У кожній новоутвореній групі має бути представник із кожної домашньої групи.
5. Кожна експертна група має вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал загалом, здійснивши його експертну оцінку за визначений час (урок).
6. Після завершення роботи учні повертаються у свої домашні групи. Кожен учень має поділитися інформацією, яку він отримав в експертній групі, із членами домашньої групи. Інформацію варто донести якісно і в повному обсязі за визначений час.
Отже, особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі. З іншого боку, інтерактивні методи навчання є частиною особистісно-зорієнтованого навчання, оскільки сприяють соціалізації особистості, усвідомлення себе як частини колективу, своєї ролі і потенціалу.
