Анотація: у статті розкрито особливості формування первинних математичних уявлень у дітей молодшої групи крізь призму когнітивних механізмів раннього розвитку. Обґрунтовано значення сенсомоторної активності, ігрових дій та емоційного досвіду як провідних чинників становлення математичного мислення дошкільників. Висвітлено педагогічні підходи до організації освітнього процесу, у якому математичні уявлення про кількість, форму та величину формуються в умовах активної предметно-ігрової діяльності, руху та емоційного залучення дитини. Акцентовано увагу на ролі вихователя як фасилітатора пізнавальної діяльності, який створює умови для самостійних математичних відкриттів дітей у повсякденних ігрових ситуаціях. Зроблено висновок, що інтеграція сенсорного, рухового й емоційного компонентів у процесі математичного розвитку забезпечує цілісне формування пізнавальних процесів та позитивне ставлення дітей до пізнання.

