Анотація: у статті розглядаються теоретико-методичні засади формува-ння ціннісного ставлення до власного здоров’я у дітей старшого дошкільного віку в контексті реалізації завдань дошкільної освіти. Підкреслюється значення раннього дитинства як чутливого періоду для становлення основ здоров’язбережувальної компетентності. Визна-чаються ефективні педагогічні умови, прийоми та методи, що сприяють усвідомленому ставленню дитини до власного фізичного, психічного та соціального благополуччя. Обґрунтовується доцільність інтеграції елементів валеології в щоденну освітню діяльність ЗДО, організацію рухливих ігор, оздоровчих вправ, ситуацій морального вибору, бесід, казкотерапії та рефлексивних методик. Акцентується роль вихователя як посередника у формуванні відповідального ставлення до здоров’я через приклад, емоційну підтримку та організацію здоров’язбережувального середовища. Зроблено висновок про необхідність цілісного, системного підходу до виховання культури здоров’я як важливої складової життєвої компетентності майбутнього школяра.



