Анотація: у статті розглядається використання арттерапії як ефективного інструменту підтримки психоемоційного стану молодших школярів з розладами аутистичного спектру. Арттерапевтичні практики сприяють зниженню рівня стресу та тривожності, полегшують процес соціалізації дітей, розвивають комунікативні та емоційно-вольові компетентності. Особлива увага приділяється інтеграції арттерапевтичних методик у навчальний процес початкової школи, де поєднуються освітні та корекційно-розвивальні завдання. Аналізується роль вчителя у створенні безпечного середовища, яке забезпечує емоційну підтримку, розкриття творчого потенціалу учнів та розвиток життєвих компетентностей. Зазначається, що систематичне використання арттерапії у шкільній практиці підвищує якість навчання дітей з особливими освітніми потребами, допомагає долати бар’єри спілкування та створює умови для гармонійного особистісного розвитку.



