Стаття з педагогіки "Інтонаційна виразність"

Опис документу:
За нашими спостереженнями в класі у дітей з особливими потребами, страждає найбільше мовленнєвий розвиток і пов'язана з нею комунікативна функція мови. У цих дітей порушено вміння спілкуватися один з одним, вміння граматично правильно вибудувати фразу, відповідь на запитання. Підмічено також , що для таких дітей характерна несформованість процесів інтонаційної виразності мовлення.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Інтонаційна виразність

За нашими спостереженнями в класі у дітей з особливими потребами, страждає найбільше мовленнєвий розвиток і пов'язана з нею комунікативна функція мови. У цих дітей порушено вміння спілкуватися один з одним, вміння граматично правильно вибудувати фразу, відповідь на запитання. Підмічено також , що для таких дітей характерна несформованість процесів інтонаційної виразності мовлення. У дітей даної категорії порушені процеси диференціації різних видів інтонації, їх імітація, а також самостійне відтворення. Найбільш складною для диференціації та відтворення виявилася оклику інтонація, найлегше у дітей з особливими потребами проходив процес розрізнення та використання в мові оповідної інтонації. У дітей відзначається недорозвинення емоційної виразності, що надає певний вплив на здатність дітей висловити свої емоції через інтонаційне оформлення власної мови.

Інтонація - це складний комплекс фонетичних засобів, що виражають смислове ставлення до висловлюваному та емоційні відтінки мови. Інтонація є засобом емоційно-вольового ставлення мовця до змісту промови, зверненої до слухачів. Інтонаційна виразність мови включає наступні компоненти:

- Мелодика - рух голосу по висоті, тобто ковзання його від основного тону вгору і вниз; завдяки наявності в мові голосних звуків надає їй співучість, ніжність, гнучкість;

- Темп - швидкість мовного висловлювання: прискорення або уповільнення мови залежно від змісту висловлювання (є одним з компонентів мовної інтонації на відміну від загального темпу мови);

- Пауза - тимчасова зупинка в мові. Логічні паузи додають закінченість окремим думкам; психологічні - використовуються в якості засобу емоційного впливу на слухачів;

- Сила голосу - зміна гучності звучання мови залежно від змісту висловлювання;

- Логічний наголос - виділення голосом окремих слів;

- Фразовий наголос - виділення голосом групи слів;

- Ритм - рівномірне чергування ударних і ненаголошених складів, різних за тривалістю і силі вимови;

- Тембр - емоційно-експресивна забарвлення мови; з його допомогою можна виражати радість, досаду, печаль і т. д.

Таким чином, інтонаційна виразність мови забезпечується умінням змінювати голос (підвищувати і знижувати його тон, посилювати і знижувати гучність), прискорювати і сповільнювати темп мови, використовувати паузи, виділяти голосом окреме слово або групу слів, надавати голосу емоційно-експресивне забарвлення. За допомогою інтонації мовець відображає своє ставлення до висловлюваної думки, передає свої почуття, переживання, доводить своє висловлювання до повної завершеності.

Правильне використання інтонаційних засобів виразності залежить від сформованості мовного слуху, розвитку слухового уваги, мовного дихання, від уміння правильно користуватися голосовим і артикуляційним апаратом. Тому завдання виховання інтонаційної виразності мовлення полягає в тому, щоб вчити дітей змінювати голос по висоті і силі в залежності від змісту висловлювання, користуватися паузами, логічним наголосом, змінювати темп і тембр мови; точно, усвідомлено висловлювати як свої, так і авторські думки, почуття і настрою.

Дитина повинна вміти правильно використовувати інтонаційні засоби виразності, щоб передати у своїй промові різні почуття і переживання.

Було помічено, що діти з особливими потребами допускають помилки, при сприйнятті і відтворенні інтонацій, своїх помилок не помічають. Не вдаються завдання на зміну інтонацій (радості, смутку) на матеріалі однієї і тієї ж фрази. У ряді випадків недоступні завдання при обстеженні логічного наголосу. Діти не можуть акцентовано вимовляти певне слово в реченні. А це їм необхідно для подальшого навчання в школі, для спілкування з однолітками і дорослими.

Наше завдання полягало в тому, щоб навчити дітей правильній інтонації, модуляції голосу, темпу, ритму мови і т.д. Нам необхідно було підібрати такий мовний матеріал, який міг би враховувати особливості розвитку цих дітей, труднощі в заучуванні фраз і їх подальшого відтворення і включав би в себе розмову чи діалог між кількома особами. Таким мовним матеріалом могли служити невеликі прозові твори (3-4 речення), які б включали в себе всі види інтонацій: окличну, розповідну і питальну. Але твори, написані прозою, дуже складні для сприйняття дітьми з особливими потребами .

Велику роль у розвитку інтонаційної виразності мовлення грають віршовані твори, які легкі для сприйняття і відтворення дітьми із затримкою психічного розвитку. Сприймаючи поетичні образи, діти отримують естетичну насолоду.

Вірші діють на дитину силою й чарівністю ритму, мелодики; дітей привертає до себе світ звуків.

Ми підбирали такі твори, які б містили в собі мелодику і ритм, а також вчили дитини з різною інтонацією звертатися до співрозмовника, вчили його розуміти гумор, укладений у творі і передавати емоційний стан співрозмовника. І цими творами виявилися віршовані жарти-діалоги. Ми вирішили спробувати використати їх у своїй роботі з дітьми з особливими потребами . Почали з одного твору. Нам було цікаво подивитися на реакцію дітей, на те, як вони сприймуть нове для них твір.

Розробили конспект, підібрали наочний матеріал. Спочатку дітям було дуже важко сприймати новий, незнайомий для них матеріал. А ще важче виявилося вміння відповідати на запитання, взаємодіяти з співрозмовником. Також трудністю були порушення звуковимови, низький за обсягом активний і пасивний словник, нерозуміння сенсу окремих слів, аграматизми.

Заучування такого віршованого діалогу у дітей з особливими потребами спочатку йшло дуже важко. Їм складно було звертатися до нас як до рівноправних партнерів в діалозі. Деякі діти відмовлялися від таких занять. Нам доводилося залучати до допомоги в закріпленні пройденого матеріалу батьків. Через деякий час, діти стали запитувати, чи будемо ми вчити такі «смішні вірші» і коли буде знову заняття.

Перед тим як познайомити дітей з новим віршем, ми повторювали з ними попереднє, використовуючи наочний матеріал або фразу з вірша.

В якості наочного матеріалу можуть служити гумові іграшки (зайчик, вовк, жаба і т.д.), площинні фігури персонажів вірша для фланелеграфа або ковроліну, шапочки-маски.

Ми зробили для себе деякі висновки: як за час проведення корекційно-розвиваючих занять протягом навчального року покращилися у дітей з особливими потребами всі психічні процеси, стан мови, як збагатився і розширився їх активний і пасивний словник, покращилися навички комунікації, як діти навчилися використовувати інтонацію при питанні або відповіді.

Останнім часом до школи частіше стали потрапляти діти з діагнозом «Аутизм». Вони страждають порушенням психоемоційного розвитку. Особливо утруднено у цих дітей спілкування з батьками, однолітками, педагогами групи. Ці віршовані діалоги допомагають їм налагодити невеликий контакт з педагогом або дітьми в групі.

Таким чином, формування інтонаційної виразності мовлення є одним з провідних напрямків корекційної роботи з розвитку мовленнєвих функцій у дітей з особливими потребами . Широка поширеність, відсутність спонтанної компенсації порушень мовних функцій зумовили необхідність розробки спеціальної методики розвитку інтонаційної виразності мовлення дітей.

При визначенні послідовності і змісту корекційної роботи нами були враховані дані про становлення інтонаційної виразності мовлення в онтогенезі. Становлення інтонаційної системи - складний процес. Його особливість виявляється насамперед у тому, що малюк спочатку сприймає інтонацію оточуючих, а потім реалізує її у власній експресивної мови. Виявляється певна послідовність появи різних комунікативних типів висловлювання на експресивної мови дітей. Спочатку формується інтонаційне оформлення оповідних, потім питальних і надалі - окличних висловлень.

Найважливіші джерела розвитку виразності дитячого мовлення - це твори художньої літератури та усної народної творчості, в тому числі і малі фольклорні форми (прислів'я, приказки, загадки, потішки, лічилки, фразеологізми).

Розвиток образності є суттєвим моментом мовного розвитку в усьому його обсязі. Так, лексична сторона мови служить складовою частиною образності, тому що аналіз семантики сприяє розвитку вміння вживати точне за змістом і виразне слово або сполучення у відповідності з контекстом висловлювання.

Не менш значущий граматичний аспект образності, оскільки використовуючи різноманітні стилістичні засоби (порядок слів, побудова різних типів речень), дитина оформляє свій вислів граматично правильно і одночасно виразно. Фонетична сторона пов'язана зі звуковим оформленням тексту (інтонаційна виразність, оптимально обраний темп, дикція), що багато в чому обумовлює характер емоційного впливу на слухачів.

Розвиток усіх сторін мовлення, взятої в аспекті її образності, виступає фундаментальною умовою розвитку самостійного словесної творчості, яке може проявлятися у дитини в творі казок, оповідань, віршів, потешек, загадок.

До засобів інтонаційної виразності належать мелодійність (пониження чи підвищення голосу під час вимови: ніжність, співучість, м'якість, грубість), темп (прискорення чи уповільнення передавання думки в потрібному місці), ритм (рівномірне чергування наголошених і ненаголошених складів), тембр мови, фразовий і логічний наголоси (паузи між мовними відрізками, підвищення або пониження голосу залежно від змісту вислову). З перших днів навчання дітей з особливими потребами української мови вчитель повинен звертати увагу й на засвоєння дітьми засобів інтонаційної виразності мовлення. З цією метою застосовують прийоми імітації, зіставлення, порівняння слів і фраз з вимовою у російському й українському мовленні.

Так, показуючи різні види театрів, вчитель учить дітей передавати образ дієвих осіб з допомогою міміки, жестів, постави; голосом передавати настрій, стан певного героя художнього твору. Для цього дітям пропонують прочитати вірш з інтонаціями подиву або радості, весело або сумно; поставити запитання від імені хитрої лисички. злого вовка, Добродія або веселого Пустунця; виконати пісеньку від імені доброго або злого героя; промовити слова Івасика-Телесика, використовуючи різну інтонацію. Можна використовувати різні творчі завдання, які б сприяли пошуку дітьми індивідуальних засобів виразності в передаванні образів, персонажів, інтонації. Наприклад, підійти до свого товариша і попросити в нього іграшку так, щоб усі могли зрозуміти за інтонацією, як саме він просить (лагідно, сердито, ввічливо, грубо, з образою і т. ін.).
Розвитку виразності мовлення дітей сприяють запитання вчителя при читанні й аналізі художніх творів. Вони спрямовують увагу дітей на виразні засоби мовлення, спонукають до інсценування. Наприклад: Який голос у дівчинки? З яким почуттям вона сказала ці слова? Поясніть, що зараз переживає дівчинка? (Казка «Мудра дівчинка»). Яким би ви голосом передали слова мачухи? Як правильно розпочати розповідь: швидко чи повільно? Який вірш - веселий чи сумний, чому? Що б ви хотіли змінити в цьому оповіданні (казці)? Пригадайте, при читанні якого місця в оповіданні ви найбільше хвилювалися, переживали? і т. ін.

Дітям з особливими потребами важко дається виконання вправ на вираження почуттів у мовленні: здивування, радість, урочистість, ніжність, гнів, жалібність, переляк тощо. Основними прийомами для вправляння дітей у виконанні цих завдань є ігрові прийоми. Наприклад, вчитель читає вірш М. Познанської «Корова», а діти невеличкими групками повторюють рядки вірша з різною інтонацією: перша - із запитальною, друга - з розповідною та окличною інтонаціями.
З метою навчання дітей з особливими потребами виразного мовлення використовують спеціальні вправи, в яких діти повинні промовити слово з різним емоційним навантаженням.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Інтернет-ресурси для опитування і тестування»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
490 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.