• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Виховна робота
  • Стаття та презентація "Формування в учнів початкових класів національно-патріотичної свідомості засобами уроку та в позакласній діяльності"

Стаття та презентація "Формування в учнів початкових класів національно-патріотичної свідомості засобами уроку та в позакласній діяльності"

Опис документу:
Чільне місце в роботі початкової школи посідає патріотичне виховання, яке починається з любові до рідної домівки, рідної школи, міста, рідної мови та гордості за свій рідний край, свою державу. У статті та презентації розкривається питання наскільки важливо і як сьогодні відтворити в українському суспільстві почуття істинного патріотизму як духовно-моральної та соціальної цінності.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Оберіть документ з архіву для перегляду:
Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
Формування в учнів початкових класів національно-патріотичної свідомості засобами уроку та в позакласній діяльності Підготувала вчитель початкових ...
Слайд № 1

Формування в учнів початкових класів національно-патріотичної свідомості засобами уроку та в позакласній діяльності Підготувала вчитель початкових класів Скадовської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 Василенко О.М. Кожний учитель повинен домогтися,щоб учень якнайкраще знав близьке, дороге йому: батьківщину і все, що її стосується, так само, як уміє читати, писати, лічити К.Д.Ушинський

зміна соціальної позиції Роки навчання у початкових класах є цілим періодом морального, інтелектуального, емоційного, фізичного розвитку, який буде...
Слайд № 2

зміна соціальної позиції Роки навчання у початкових класах є цілим періодом морального, інтелектуального, емоційного, фізичного розвитку, який буде реальною справою лише за умови, що дитина живе багатим життям сьогодні, а не тільки готується до оволодіння знаннями завтра Особливість розвитку молодшого школяра

школа першого ступеня – фундамент особистісні якості, знання, вміння і навички забезпечують основу навчання і виховання підлітків визначають особли...
Слайд № 3

школа першого ступеня – фундамент особистісні якості, знання, вміння і навички забезпечують основу навчання і виховання підлітків визначають особливості практичної, громадської та професійної діяльності дорослої людини Піддатливість школярів, їхня довірливість, схильність до наслідування, великий авторитет, який у них має вчитель, створюють сприятливі умови для формування високоморальної особистості

Процес формування національно-патріотичної свідомості – це система навчально-виховної роботи на уроці та в позаурочній діяльності, спрямована на фо...
Слайд № 4

Процес формування національно-патріотичної свідомості – це система навчально-виховної роботи на уроці та в позаурочній діяльності, спрямована на формування свідомого громадянина з почуттям любові до народу та Батьківщини.

Освітня галузь "Мови і літератури" Соціокультурна лінія Тематичні групи слів, щоназивають державу, її столицю, державнусимволіку, реалії життя наро...
Слайд № 5

Освітня галузь "Мови і літератури" Соціокультурна лінія Тематичні групи слів, щоназивають державу, її столицю, державнусимволіку, реалії життя народу знати і вміти записувати назвудержави та її столиці;знати державні символи України; розуміти і пояснювати значення слів — назв предметів побуту, народних звичаїв; використовувати тематичні групи слів народознавчого змісту в мовленні Фольклорні творивеликої і малої форми знати казки, пісні, прислів’я, приказки, загадки, лічилки; уміти доречно використовувати їх в усному і писемному мовленні для його увиразнення Особливостінаціонального мовленнєвого етикету.Правила мовленнєвої поведінки під час спілкування знатиформули національного мовленнєвого етикетуі використовувати їх під час спілкування; дотримуватися правил етикету під час  спілкування з представниками різних вікових груп і статусів

Освітня галузь “Технології” Декоративно-ужиткове мистецтво Традиційні художні ремесла в Україні. Виготовлення атрибутів народних свят мати уявлення...
Слайд № 6

Освітня галузь “Технології” Декоративно-ужиткове мистецтво Традиційні художні ремесла в Україні. Виготовлення атрибутів народних свят мати уявлення про художньо-трудовітрадиції та ремесла на території України; виготовляти найпростішіатрибути народних свят: писанки, карнавальні маски, ялинкові прикраси, обереги Виготовлення народної іграшки (ляльки) виготовляти народну іграшку(ляльку) конструювати композиції за власним задумом і образною уявою

Освітня галузь “Природознавство” Україна на планеті Земля   мати уявлення пророзташуванняприродних зон натериторіїУкраїни,особливості їх природних ...
Слайд № 7

Освітня галузь “Природознавство” Україна на планеті Земля   мати уявлення пророзташуванняприродних зон натериторіїУкраїни,особливості їх природних умов, рослинного і тваринного світу; знати розташування України на глобусі, карті світу, півкуль і Європи; розрізняти за умовними знаками основні форми земної поверхні,моря, найбільші річки та озераУкраїни;розпізнаватинайхарактернішірослини і тваринисвоєї природної зони Рідний край мати уявлення про особливості погоди своєї місцевості; знати розташуваннярідного краю на карті України; розпізнавати форми земної поверхні на місцевості Охорона і збереження природи мати уявлення процінність природи для життя людей, залежність життя людей від стану навколишнього середовища, про охорону об’єктів неживої і живої природи;знати про значення Червоної книги і заповідних територійдля охорони природи; виконувати правила поведінки у природі; брати участь у природоохоронній діяльності;дотримуватися народних традицій у ставленні людинидо природи

Рідна природа
Слайд № 8

Рідна природа

Мета предмета - особистісний розвиток учня, формування його соціальної і життєвої компетентностей на основі поетапного засвоєння соціального досвід...
Слайд № 9

Мета предмета - особистісний розвиток учня, формування його соціальної і життєвої компетентностей на основі поетапного засвоєння соціального досвіду, який охоплює загальнолюдські, загальнокультурні і національні цінності, соціальні норми, громадянську активність, толерантне ставлення до відмінностей культур, традицій, різних точок зору. «Я — сім’я — школа — рідний край — Україна — світ»

краєзнавство
Слайд № 10

краєзнавство

Мета краєзнавчої тематики Введення дитини у чарівний світ культурно-історичних надбань народу, рідного краю і на цій основі виховання високоморальн...
Слайд № 11

Мета краєзнавчої тематики Введення дитини у чарівний світ культурно-історичних надбань народу, рідного краю і на цій основі виховання високоморального, національно-свідомого підростаючого покоління – патріотів, спадкоємців і продовжувачів національних традицій.

пункт первый презентации пункт второй презентации пункт третий презентации пункт четвертый презентации пункт пятый презентации
Слайд № 12

пункт первый презентации пункт второй презентации пункт третий презентации пункт четвертый презентации пункт пятый презентации

Справжня любов до Батьківщини повинна поєднуватися із знаннями мови, мистецтва, кращих традицій і звичаїв народу. К.Д. Ушинський
Слайд № 13

Справжня любов до Батьківщини повинна поєднуватися із знаннями мови, мистецтва, кращих традицій і звичаїв народу. К.Д. Ушинський

- уміння та навички підтримки й збереження міжособистісної злагоди; - адекватна оцінка власних вчинків та вчинків інших; - моральні якості (чуйніст...
Слайд № 14

- уміння та навички підтримки й збереження міжособистісної злагоди; - адекватна оцінка власних вчинків та вчинків інших; - моральні якості (чуйність, чесність, правдивість, справедливість, гідність, толерантність, милосердя, взаємодопомога, співпереживання, щедрість, повага до особистості) Формування основ національно-патріотичної свідомості

Слайд № 15

Громадянська основа
Слайд № 16

Громадянська основа

Система педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів створення умов для емоційного переживання учнями ціннос...
Слайд № 17

Система педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів створення умов для емоційного переживання учнями цінностей національної культури як особистісних; педагогічне забезпечення процесу осмислення знань про українську культуру; формування у молодших школярів мотивів самоформування умінь та якостей свідомого українця-патріота; безпосередня організація усвідомлення учнями початкових класів розбіжностей в оцінках сформованості національного образу "Я" і в його самооцінці; стимулювання процесів проектування й реалізації "Я - концепції" самоформування цінностей національної культури

Якщо буде світло в душі, буде краса в людини. Якщо є краса в людини, буде гармонія в домі. Якщо є гармонія в домі, буде порядок у нації. Якщо є пор...
Слайд № 18

Якщо буде світло в душі, буде краса в людини. Якщо є краса в людини, буде гармонія в домі. Якщо є гармонія в домі, буде порядок у нації. Якщо є порядок у нації, буде мир у світі.

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Формування в учнів початкових класів

національно-патріотичної свідомості засобами уроку

та в позакласній діяльності

Кожний учитель повинен домогтися,

щоб учень якнайкраще знав близьке, дороге йому:

батьківщину і все, що її стосується,

так само, як уміє читати, писати, лічити

К.Д.Ушинський

Сьогодні важливо відтворити в українському суспільстві почуття істинного патріотизму як духовно-моральної та соціальної цінності, сформувати у молоді громадянсько активні, соціально значущі якості, які вона зможе проявити в усіх видах діяльності, і, перш за все, пов’язаних із захистом інтересів своєї родини, рідного краю, народу та Батьківщини, реалізації особистого потенціалу на благо української держави. У різні часи та епохи, в усіх цивілізованих державах сімя, школа, суспільство ставили перед собою завдання – виховати громадянина, патріота своєї країни.

Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління, воно формується на прикладах історії становлення Української державності, українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту. К. Д. Ушинський вважав, що патріотизм є не тільки важливим завданням виховання, а й могутнім педагогічним засобом : «Як немає людини без самолюбства, так немає людини без любові до Батьківщини, і ця любов дає вихованню вірний ключ до серця людини…».

Дім починається з фундаменту, а школа – з її початкової ланки, яка приймає дитину такою, як вона є, і допомагає їй ставати розвиненою, освіченою людиною. Чільне місце в роботі початкової школи посідає патріотичне виховання, яке починається з любові до рідної домівки, рідної школи, міста, рідної мови та гордості за свій рідний край, свою державу. Вчителі початкової школи намагаються виховувати своїх учнів так, щоб вони пишалися своєю школою. Видатний український педагог Г. Ващенко звернув увагу на те, що високий темп розвитку учнів початкових класів вимагає якнайширшого залучення їх до активної навчальної і громадської діяльності. А тому початкова школа мусить використовувати кожний момент своєї роботи не тільки для того, щоб дати учням знання, а й для того, щоб виховувати з них всебічно розвинутих людей і справжніх громадян своєї Батьківщини. За словами В. Сухомлинського, роки навчання у початкових класах є цілим періодом морального, інтелектуального, емоційного, фізичного розвитку, який буде реальною справою лише за умови, що дитина живе багатим життям сьогодні, а не тільки готується до оволодіння знаннями завтра.

У молодшому шкільному віці суттєво змінюється становище дитини, відбуваються кардинальні зміни всього її життя і стосунків, провідною діяльністю стає навчання, змінюється режим праці й відпочинку, з’являються нові обов’язки. У вихованні молодших школярів великої уваги потребує формування патріотичних рис їхнього характеру: навичок поведінки, витривалості, чуйності, доброти і милосердя, вміння долати труднощі, вироблення цілеспрямованості, організованості, стійкої уваги.

У цьому ж руслі не менш важливе значення має вироблення духовно-моральних та вольових рис: патріотизму, відповідальності, національної свідомості, наполегливості, сумлінного ставлення до навчання, дисциплінованості, чесності, людської гідності, скромності, взаємної пошани й терпимості, осудливого ставлення до егоїзму, неробства.

Правильно організоване національно-патріотичне виховання формує повноцінну особистість, індивідуальність, яка цінує свою громадянську, національну й особисту гідність, совість і честь.

Так, школа першого ступеня, виконуючи роль фундаменту, на якому будується вся система громадянського виховання школярів, формує в учнів основи національно-патріотичної свідомості. Все, що закладається їм у цей період навчання і виховання, визначає в подальшому успіх процесу формування особистості, її світогляду і загального розвитку. Набуті в школі першого ступеня особистісні якості, а також знання, вміння і навички не лише забезпечують основу навчання і виховання підлітків, а й значною мірою визначають особливості практичної, громадської та професійної діяльності дорослої людини.

У роботі з дітьми молодшого шкільного віку потрібно звертати увагу на вікові особливості. Ці діти не мають сталих інтересів, власну ініціативу проявляють слабо, їхня увага нестійка. Вони потребують постійної допомоги та порад учителя. Мислення в дітей цього віку конкретно-образне, для них ще не властиві узагальнення та абстрагування. Їх захоплює все яскраве, цікаве, тому що вони мислять відчуттями, звуками, барвами. Знання та вміння, накопичені дитиною в цьому віці, пізніше стають основою для формування стійких моральних звичок і переконань, високих життєвих ідеалів. Науковець І.Підласий зазначає, що піддатливість школярів, «їхня довірливість, схильність до наслідування, великий авторитет, який у них має вчитель, створюють сприятливі умови для формування високоморальної особистості».

Важливе значення в процесі формування національно-патріотичної свідомості надається таким закономірностям:

  • єдність навчання, виховання і розвитку дитини в навчально-виховному процесі;

  • єдність роботи педагогічного й учнівського колективів у школі;

  • прагнення вчителя бути взірцем для школярів;

  • поступове включення учнів у навчально-виховний процес, який сприяє їхній роботі над собою.

Аналізуючи зміст початкової загальної освіти та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (Навчальні програми для 1-4х класів), виявляємо величезний розвивальний потенціал в аспекті педагогічного стимулювання розвитку національної свідомості учнів.

Наприклад, освітня галузь «Мови і літератури». Реалізація змісту соціокультурної лінії передбачає загальнокультурний розвиток молодших школярів і їхню підготовку до життєдіяльності в українському соціумі. Здійснюється шляхом використання у процесі навчання української мови народознавчого матеріалу; текстів, у яких розкриваються сторінки історичного минулого України; інформації про відомих українців минулого і сьогодення; підготовки і залучення дітей до проведення народних та релігійних свят, обрядів. У процесі опрацювання малих фольклорних форм пропонується школярам записувати усталені вислови, прислів’я, приказки, співанки, які вживають у своєму мовленні мешканці рідного краю. Для формування культури поведінки в сім’ї доцільно ознайомлювати учнів з українськими традиціями в родинних стосунках. Виховання поваги і любові до рідної мови, пробудження почуття захоплення її красою, ліричністю, милозвучністю, виразністю, а головне отримання знань за допомогою мови — це є міцний і надійний гарант національного виховання. На уроках української мови, позакласного читання, розвитку зв’язного мовлення через мовний матеріал, народний фольклор, поезію формує вчитель національну свідомість школярів.

Освітня галузь “Технології”. У процесі трудового навчання вчитель має розкрити перед учнями естетичні властивості праці, вчити в трудовій діяльності створювати красу, виховувати погляди на працю і красу. Виготовлення писанки надає уявлення про художньо-трудові традиції та ремесла на території України, про свята та їх найпростішу атрибутику. Виконання державної символіки у виді аплікації з паперу, тим самим закріплюється знання національних символів держави. Національне виховання починає здійснюватися з першого класу на основі таких тем, як:1 кл – «Писанкарство як мистецтво художнього розпису», 2 кл - «Художня вишивка в українському побуті», 3 кл - «Святкові костюми міфологічних персонажів», «Художні техніки декоративно-ужиткового мистецтва», «Виготовлення витинанки», 4 кл - «Елементи дизайну костюму», «Витинанка, як вид декоративно-ужиткового мистецтва».

Тобто у кожній з цих тем є джерело національної свідомості. Перш ніж виготовляти, вчитель дає короткі історичні відомості про той, чи інший вид прикладної праці. Кожна з цих тем дає певні поняття про українські традиції, про побут, звичаї, культуру та стиль. Молодші школярі залюбки долучаються до творчості. Внаслідок поетапного включення дітей до використання та відтворення форм народного мистецтва напрямок формування патріотизму як якості особистості відчувався від елементарних проявів національної свідомості до самостійного творчого пошуку в галузі народного мистецтва.

Освітня галузь «Природознавство». У програмі предмета «Природознавство» визначено такі змістові лінії: «Об’єкти природи»; «Взаємозв’язки у природі»; «Земля — планета Сонячної системи»; «Україна на планеті Земля»; «Рідний край»; «Охорона і збереження природи»; «Методи пізнання природи». На уроках природознавства діти ознайомлюються з різноманітністю природи, господарською діяльністю населення, охороною і збереженням природи рідного краю, з системою цінностей у ставленні до природи, до людей, до самого себе; вони беруть участь у природоохоронній діяльності; дотримуються народних традицій у ставленні людини до природи, що є підґрунтям національно-патріотичної свідомості. Система виховання домагається глибокого усвідомлення учнями того, що відображена в свідомості українців рідна природа є "корінням" основою національної духовності, культури.

Освітня галузь “Суспільствознавство”. Особистісний розвиток учня, формування його соціальної і життєвої компетентностей на основі поетапного засвоєння соціального досвіду, який охоплює загальнолюдські, загальнокультурні і національні цінності, соціальні норми, громадянську активність, толерантне ставлення до відмінностей культур, традицій, різних точок зору – це мета навчального предмета «Я у світі», який реалізує галузь «Суспільствознавство» Державного стандарту початкової загальної освіти і спрямовується на соціалізацію особистості молодшого школяра, його патріотичне і громадянське виховання. Предмет «Я у світі» за навчальним планом реалізується в 3–4 класах і охоплює такі теми: «Людина»; «Людина серед людей»; «Людина в суспільстві»; «Люди- на у світі», що сприяє поетапному усвідомленню учнями єдності компонентів «Я — сім’я — школа — рідний край — Україна — світ»; розкриває взаємодію людей у сім’ї, колективі, суспільстві; передбачає активне спілкування дітей із природним і соціальним оточенням, набуття досвіду особистісного ставлення до системи цінностей демократичного суспільства.

У процесі навчання у молодших школярів формуються уявлення про цілісність світу, природне і соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства; засвоюються емпіричні та узагальнені уявлення і поняття, які відображають основні властивості й закономірності реального світу, розширюють і впорядковують соціальний та пізнавальний досвід.

У дидактико-методичній систематизації навчального матеріалу важливе значення надається зв’язку його з життям, оскільки обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу життєвих вражень — цієї головної чуттєвої опори набутих знань. Одним із засобів реалізації мети є Вітчизнознавсто, яке починається з краєзнавства: історичного, етнографічного, географічного, фольклорного, літературного.

Так, ми із своїми учнями беремо активну участь у багатогранній краєзнавчій роботі. (Екскурсії, походи, відвідування музеїв, виставок, зустрічі з видатними відомими людьми, які стають зразком для вироблення в учнів власних життєвих стратегій).Діти прилучаються до героїки минулих епох, трудових подвигів, справ і мистецьких традицій дідів і прадідів. Комплексна, всебічна краєзнавча робота дає змогу вивчати і цілісно сприймати національний колорит рідного краю: оригінальний спосіб життя українців, їхній стиль поведінки, самобутній спосіб мислення, мистецтво. Краєзнавча діяльність створює умови для глибокого засвоєння учнями регіональних особливостей національного життя. Завдяки цьому молодші школярі глибоко усвідомлюють себе частиною народу, в них виховується любов до нашого рідного міста, краю.

Мета краєзнавчої тематики курсу "Я у світі" - введення дитини у чарівний світ культурно-історичних надбань народу, рідного краю і на цій основі виховання високоморального, національно-свідомого підростаючого покоління-патріотів, спадкоємців і продовжувачів національних традицій.

Слайд 6 Протягом віків діти виховувались в національному середовищі, зміст якого відображає культурно-історичний досвід рідного народу. Знайомство з українською національною символікою має велике значення. З цією метою проводяться бесіди "Ми — українці", "Я — син своєї землі"»; години спілкування «Моя країна - Україна», «Мій милий Скадовськ»; позакласні заходи "Національні символи України", "Що для мене Україна?", "Наші обереги", "Український рушник у народознавчих звичаях і традиціях", "Червона калина", "Свято врожаю"

К.Д. Ушинський у своїх статтях, книгах визначає, що справжня любов до Батьківщини повинна поєднуватися із знаннями мови, мистецтва, кращих традицій і звичаїв народу. Завдяки етнічним символам (берегиня, обереги пам'яті, калина, верба тощо) в свідомості кожної дитини виникають образи рідного краю, батьківської хати, родинного вогнища.

Формування основ національно-патріотичної свідомості:

- уміння та навички підтримки та збереження міжособистісної злагоди, запобігання та мирного розв'язування конфліктів;

- здатності враховувати думку інших людей, адекватно оцінювати власні вчинки та вчинки інших;

- сформованість моральних якостей (чуйності, чесності, правдивості, справедливості, гідності, толерантності, милосердя, взаємодопомоги, товариськості, співпереживання, щедрості, поваги до особистості)

При цьому важлива взаємодія виховних впливів родини і школи. Тому у своїй роботі ми намагаємось постійно підтримувати тісний зв'язок з батьками, залучаємо їх до шкільного життя дітей. Творча співпраця батьків, дітей і вчителя позитивно впливає на формування класного колективу, виховання в учнів людяності, поваги до старших, доброзичливого відношення до товаришів.

Таким чином, формування та розвиток національно-патріотичної свідомості у сучасному навчально-виховному процесі школи І ступеня має надзвичайно важливе значення. Повноцінне формування особистості молодшого школяра не може позитивно реалізовуватися без громадянської основи. Сьогодні, як ніколи важливо спрямовувати дітей на вибір національних ідеалів та ціннісних орієнтацій у їхньому житті. Ефективність виховання патріотизму, як і багатьох інших особистісних характеристик, значною мірою визначається реалізацією у діяльнісного підходу, відповідно до якого в структурі особистості виникають і закріплюються передусім ті новоутворення, у "конструювання" яких дитина вкладає свої почуття, власну працю, енергію, конкретну дію, проявляючи цілеспрямовану активність.

До чого ми прагнемо? Щоб дітям хотілося до школи не просто йти, а бігти. Щоб у тут проходили не тільки уроки, а й кипіло цікаве і веселе шкільне життя, дзвеніло щастя і сонцем світилася радість. Хай тут частіше проходить цікава і захоплююча робота, хай частіше діти в школі пізнають благородну радість, мужність і гідність вчинків, освічених громадянськими думками і переконаннями. Патріотизм і гідність, активність і мудрість самого вчителя, його любов, доброта, вимогливість до себе і до дітей сприятимуть вихованню в учнів найкращих людських якостей.

Визначені структурні компоненти системи педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів:

створення умов для емоційного переживання учнями цінностей національної культури як особистісних;

педагогічне забезпечення процесу осмислення знань про українську культуру;

формування у молодших школярів мотивів самоформування умінь та якостей свідомого українця-патріота;

безпосередня організація усвідомлення учнями початкових класів розбіжностей в оцінках сформованості національного образу "Я" і в його самооцінці;

стимулювання процесів проектування й реалізації "Я - концепції" самоформування цінностей національної культури.

Таким чином, патріотичні почуття в дітей молодшого шкільного віку не виникають самі, вони є результатом цілеспрямованого виховного впливу на дитину ідеології, політики, мистецтва, суспільного устрою, виховної роботи сім’ї, школи та позашкільних закладів.

  • по-перше, позаурочна робота має спиратись на знання дітей, які вони здобули на уроках, розширювали та поглиблювали їх ; саме на ґрунті таких знань формуються стійкі патріотичні переконання, відповідна поведінка, а потім дії;

  • по-друге, заходи громадянсько-патріотичного змісту повинні логічно продовжувати урок, мати певну систему, враховуючи принципи послідовності, наступності, зв’язку з життям, а також вікові та індивідуальні особливості школярів, їхні інтереси;

по-третє, методи, форми позаурочної діяльності з патріотичного виховання мають бути цікавими, емоційними, доступними для дітей молодшого шкільного віку, щоб учні мали змогу виявити творчість, ініціативу, самостійність, відчували від участі насолоду, радість та задоволення

Якщо буде світло в душі,

буде краса в людини,

Якщо є краса в людини,

буде гармонія в домі,

Якщо є гармонія в домі,

буде порядок у нації,

Якщо є порядок у нації,

буде мир у світі.

7

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Організація ефективної діяльності практичного психолога в закладі освіти»
Мельничук Вікторія Олексіївна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.