Стаття. Навчальні та інноваційні навички ХХІ століття

Педагогіка

30.10.2018

646

0

5

Опис документу:
Розвиток критичного мислення — одне з най-важливіших завдань у сучасному світі. Прагнен-ня реалізувати себе, виявити свої можливості — це те провідне начало, що виявляється у всіх фор-мах людського життя — прагнення до розвитку, розширення, вдосконалення, зрілості, тенденція до вираження й прояву всіх здібностей організ-му і «я».
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Навчальні та інноваційні навички ХХІ століття

Розвиток критичного мислення — одне з най-важливіших завдань у сучасному світі. Прагнен-ня реалізувати себе, виявити свої можливості — це те провідне начало, що виявляється у всіх фор-мах людського життя — прагнення до розвитку, розширення, вдосконалення, зрілості, тенденція до вираження й прояву всіх здібностей організ-му і «я». Історія й навіть щоденний досвід дають нам безліч прикладів того, що всяка людина мис-лить по-своєму. Кожна особистість має свої ро-зумові звички, узвичаєні розумові ходи, до яких вона, розмірковуючи, вдається. І це стосується не тільки окремих людей, а й народів, держав, цілих епох. І в кожному колі людей, у кожній епосі можна знайти приклади людей, які мис-лять інакше, ніж інші, уміють подивитися на дій-сність під іншим кутом зору. Нестандартність мислення лежить в основі майже всіх винаходів і наукових відкриттів, вона в усі часи приводила до народження ідей, що рухають людство вперед. Питання творчості, творчої особистості й творчих особливостей розглядають у найрізноманітніших галузях психологічної науки як надзвичайно зна-чущі. Але що таке це нестандартне мислення? Чо-му велика частина людей задовольняється звичай-ними для свого часу й оточення рішеннями, а інші пропонують цілком нові, незвичні ідеї? Важли-вість психологічного вивчення мислення полягає ще й у тому, що розумове освоєння проблемної ситуації здійснюється не тільки свідомим рівнем психіки, але психікою загалом, включно з підсві-домою й несвідомою її підсистемами.

Психологічні дослідження й досвід навчання показують, що практично всі діти володіють твор-чим потенціалом, який ефективно розвивається за умови систематичних занять. Набуті на занят-тях із розвитку критичного мислення здібності, навички та вміння діти ефективно переносять на навчальні предмети в школі, у щоденне життя, досягаючи більших успіхів, ніж їхні менш твор-чо розвинені однолітки. Дослідження психологів також показали, що творче навчання підвищує креативність учнів, вони починають активно бра-ти участь у творчих справах, вони швидше й у різні способи досягають результату, вони детально оцінюють своє рішення й активно вдосконалюють його, і в підсумку їм починає більше подобатися школа. Ставши дорослими, творчо розвинені юна-ки та дівчата швидше знаходять відповідне для реалізації їхнього потенціалу та амбіцій місце ро-боти, легше й повніше адаптуються до умов пра-ці, більш гнучкі, точні й ефективні у вирішенні професійних завдань. Саме такі професійні кадри вкрай затребувані в сучасному суспільному вироб-ництві, коли стандартні, шаблонні способи досяг-нення результату вже практично вичерпали себе. Критичне мислення не може формуватися від часу до часу, воно вимагає цілеспрямованого навчання та розвитку. Інакше воно просто згасає. І так ми, учителі, маємо прагнути розвивати у своїх учнях:

1. Творчість та інноваційність:

  • Здатність до оригінальності та інноваційності в діяльності.

  • Розвиток,упровадження й донесення нових ідей до інших людей.

  • Відкритість і сприяння новим і різноманітним перспективам.

  • Робота над творчими ідеями для здійснення вагомого й корисного внеску в галузь, у яку впроваджують інновація.

2. Критичне мислення та вміння розв’язувати проблеми:

  • З’ясування причинно-наслідкових зв’язків,ґрунтовне доведення і розуміння ідей.

  • Здійснення вибору та ухвалення комплексних рішень.

  • Розуміння взаємозв’язків між системами.

  • Визначення та постановка суттєвих питань для прояснення різних позицій, що дозволяє ухвалювати кращі рішення.

  • Оформлення,аналіз і синтез інформації для розв’язання проблем і відповідей на запитання.

  • Уміле,відповідальне мислення,що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження для окреслення, аналізу й розв’язання проблем.

3. Комунікативні навички та навички співпраці:

  • Ефективне формулювання думок та ідей шляхом їх чіткого й зрозумілого вираження та написання.

  • Демонстрація можливості ефективно співпрацювати з різними групами.

  • Гнучкість та готовність до застосування необхідних компромісів із метою виконання спільного завдання.

  • Узяття на себе відповідальності за результати спільної роботи.

  • Розуміння,усвідомлення ролі ефективного спілкування, створення й використання різних видів спілкування: усного, письмового та за допомогою мультимедійних засобів у різних формах і в різних умовах.

4. Уміння працювати з інформацією, медіа-засобами й комп’ютерами:

Інформаційна грамотність:

• Уміння швидко й ефективно шукати інфор-мацію, критично й компетентно оцінювати інформацію, правильно й творчо використо-вувати відомості для розв’язання проблем.

• Базове розуміння етичних/правових пи-тань, пов’язаних із доступом до і використанням інформації.

Медіа-грамотність:

• Розуміння принципу побудови медіа-пові­ домлень, того, для яких цілей, із застосу-ванням яких інструментів і за яких умов во-ни зроблені, їхніх характеристик.

• З’ясування способів інтерпретації інформа-ції в різні особи, включення або відсутність різних оцінок і думок, усвідомлення за-лежності медіа-повідомлень від ціннісних норм і точок зору і розуміння того, як медіа-засоби можуть впливати на думки й пове-дінку.

• Розуміння підоснови й базових принципів етичних/правових питань, пов’язаних із до-ступом до і з використанням інформації.

IКT-грамотність (грамотність у галузі інформаційно-комунікаційних технологій):

• Правильне використання цифрових технологій, інструментів та/або комунікаційних мереж для доступу, управління, інтеграції, оцінки й створення інформаційних даних для успішного функціонування в суспільстві знань.

• Використання комп’ютерних технологій як інструмента для спілкування, досліджень,

Педагогічна майстерня організації й оцінки інформації, володіння базовим розумінням етичних/правових питань, пов’язаних із доступом та використан-ням інформації.

5. Життєві та кар’єрні навички

Гнучкість і пристосовність:

• Пристосування (адаптація) до різних ролей і рівнів відповідальності.

• Ефективна робота в умовах двозначності (неоднозначності) і зміни пріоритетів. Іні ціатива й самоспрямованість.

• Усвідомлення власного розуміння навчання і своїх потреб у навчанні.

• Вихід за межі наявної майстерності та/або вимог навчальної програми для досліджен-ня й розширення свого власного навчально-го досвіду й досягнення власних цілей на-вчання.

• Прояв ініціативи з покращення навичок для досягнення вищого професійного рівня.

• Визначення навчальних завдань, виділення головних завдань і їх здійснення без зовніш-нього, стороннього нагляду.

• Ефективне використання часу й розподіл робочого навантаження.

• Бажання та здатність навчатися протягом усього життя.

6. Соціальні навички та навички, пов’язані зі співіс-нуванням різних культур:

  • Гідна та продуктивна робота разом з іншими

  • Використання для досягнення цілей сукупного інтелекту груп, коли це необхідно.

  • Визнання культурних відмінностей і викорис-тання різних перспектив для підвищення ін-новації та якості роботи.

7. Продуктивність і вміння з’ясовувати й враховува-ти кількісні показники:

  • Встановлення відповідності високим стандар-там і цілям для якісного й своєчасного вико-нання роботи.

  • Демонстрація старанності й позитивної робо-чої етики (наприклад, пунктуальність і надійність).

8. Лідерство й відповідальність:

  • Використання міжособистісних навичок і на-вичок розв’язання проблем для впливу на ін-ших і ведення їх до мети.

  • Використання сильних сторін інших людейдля досягнення спільної мети.

  • Виявлення чесної й етичної поведінки.

  • Діяльність відповідно до інтересів широкоїгромадськості.

9. Розвиток критичного мислення за реалізації програми Intel «Шлях до успіху»

Чи розвиваєте ви у своїх учнів навички кри-тичного мислення? Навички розв’язання проблем, планування своєї діяльності, перегляду роботи за критеріями та її доопрацювання, уміння ста-вити запитання сутнісного характеру, цікаві й не-стандартні? Перевірте за відповідними ознаками!

За роботи в парах дотримуються алгоритму «плануємо — виконуємо — перевіряємо — обго-ворюємо».Планування учні здійснюють самостійно, а не копіюють приклади.

Етап перевірки проходить неформально. Фі-нальну вправу «Вернісаж» проводять у різних формах. Учні розуміють необхідність цього етапу й мають час на доопрацювання невиконаного.

На етапі обговорення висновки учнів мають узагальнювальний, оцінювальний характер.

Створено умови й атмосферу, що спонукають учнів до постановки питань сутнісного характеру, цікавих, нестандартних (немає похвали, але є за-охочення).

Під час роботи над проектами потрібні:

• план, який учні зробили на весь проект (на всі N занять проекту);

• план, зроблений на поточне (нинішнє) за-няття;

• план домашнього завдання;

• план створення презентації;

• аналіз виконання запланованого на попе­ редньому занятті;

• виявлення проблеми;

• формулювання проблеми.

• варіанти рішень проблеми;

• оцінка того, що реально виконати, й обґрун-тований вибір.

Розуміння ознак того, що проблему розв’язано:

1. У презентації:

  • Сформульовано проблему.

  • Існують різні способи розв’язання.

  • Зроблено вибір реальних шляхів.

  • Наявні висновки з результатів проекту.

2. Під час захисту проектів:

У презентації:

• сформульовано проблему

• є різні шляхи вирішення;

• зроблено вибір реальних шляхів;

• наявні висновки з результатів проекту.

Фасилітатор або учні ставлять запитання:

оцінні(наприклад,що краще,важче,цікавіше);

про труднощі,з якими зіткнулися,і про їх розв’язання малою групою; чого навчилися.

Діти виступають як «доброзичливі критики». Чітко видно, що відбувалося планування. Проблема є посильною для виконання в учнівському колективі.

Критичне мислення не тільки можна, а й потрібно розвивати на кожному ступені школи, середніх і вищих навчальних закладів. Приклади показують успішність застосування різних методик із розвитку критичного мислення щодо навчального процесу. Підвищуються успішність, рівень засвоєння знань, якість навчання, а найголовніше — посилюється мотивація учнів до на-вчання! На мій погляд, це найбільша проблема су-часної школи, яка з успіхом може бути розв’язана. Про те, що проблема розвитку критичного мислен-ня є надзвичайно важливою, також свідчить вели-чезна кількість різного матеріалу: тез, тренінгів, семінарів, методик, а також численних апробацій цих методик у реальному житті, приклади яких можна знайти в Інтернеті.

Література

1. Заир-Бек С. И. Развитие критического мышления на уроке / С. И. Заир-Бек, Муштавинская И. В. — М. : Просвещение, 2004.

2. Липкина А. И. Критичность и самооценка в учебной деятельности / А. И. Липка, Л. А. Рыбак. — М. :Просвещение, 1968.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Педагогіка

30.10.2018

646

0

5