Стаття. Навчальні та інноваційні навички ХХІ століття

Опис документу:
Розвиток критичного мислення — одне з най-важливіших завдань у сучасному світі. Прагнен-ня реалізувати себе, виявити свої можливості — це те провідне начало, що виявляється у всіх фор-мах людського життя — прагнення до розвитку, розширення, вдосконалення, зрілості, тенденція до вираження й прояву всіх здібностей організ-му і «я».

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Навчальні та інноваційні навички ХХІ століття

Розвиток критичного мислення — одне з най-важливіших завдань у сучасному світі. Прагнен-ня реалізувати себе, виявити свої можливості — це те провідне начало, що виявляється у всіх фор-мах людського життя — прагнення до розвитку, розширення, вдосконалення, зрілості, тенденція до вираження й прояву всіх здібностей організ-му і «я». Історія й навіть щоденний досвід дають нам безліч прикладів того, що всяка людина мис-лить по-своєму. Кожна особистість має свої ро-зумові звички, узвичаєні розумові ходи, до яких вона, розмірковуючи, вдається. І це стосується не тільки окремих людей, а й народів, держав, цілих епох. І в кожному колі людей, у кожній епосі можна знайти приклади людей, які мис-лять інакше, ніж інші, уміють подивитися на дій-сність під іншим кутом зору. Нестандартність мислення лежить в основі майже всіх винаходів і наукових відкриттів, вона в усі часи приводила до народження ідей, що рухають людство вперед. Питання творчості, творчої особистості й творчих особливостей розглядають у найрізноманітніших галузях психологічної науки як надзвичайно зна-чущі. Але що таке це нестандартне мислення? Чо-му велика частина людей задовольняється звичай-ними для свого часу й оточення рішеннями, а інші пропонують цілком нові, незвичні ідеї? Важли-вість психологічного вивчення мислення полягає ще й у тому, що розумове освоєння проблемної ситуації здійснюється не тільки свідомим рівнем психіки, але психікою загалом, включно з підсві-домою й несвідомою її підсистемами.

Психологічні дослідження й досвід навчання показують, що практично всі діти володіють твор-чим потенціалом, який ефективно розвивається за умови систематичних занять. Набуті на занят-тях із розвитку критичного мислення здібності, навички та вміння діти ефективно переносять на навчальні предмети в школі, у щоденне життя, досягаючи більших успіхів, ніж їхні менш твор-чо розвинені однолітки. Дослідження психологів також показали, що творче навчання підвищує креативність учнів, вони починають активно бра-ти участь у творчих справах, вони швидше й у різні способи досягають результату, вони детально оцінюють своє рішення й активно вдосконалюють його, і в підсумку їм починає більше подобатися школа. Ставши дорослими, творчо розвинені юна-ки та дівчата швидше знаходять відповідне для реалізації їхнього потенціалу та амбіцій місце ро-боти, легше й повніше адаптуються до умов пра-ці, більш гнучкі, точні й ефективні у вирішенні професійних завдань. Саме такі професійні кадри вкрай затребувані в сучасному суспільному вироб-ництві, коли стандартні, шаблонні способи досяг-нення результату вже практично вичерпали себе. Критичне мислення не може формуватися від часу до часу, воно вимагає цілеспрямованого навчання та розвитку. Інакше воно просто згасає. І так ми, учителі, маємо прагнути розвивати у своїх учнях:

1. Творчість та інноваційність:

  • Здатність до оригінальності та інноваційності в діяльності.

  • Розвиток,упровадження й донесення нових ідей до інших людей.

  • Відкритість і сприяння новим і різноманітним перспективам.

  • Робота над творчими ідеями для здійснення вагомого й корисного внеску в галузь, у яку впроваджують інновація.

2. Критичне мислення та вміння розв’язувати проблеми:

  • З’ясування причинно-наслідкових зв’язків,ґрунтовне доведення і розуміння ідей.

  • Здійснення вибору та ухвалення комплексних рішень.

  • Розуміння взаємозв’язків між системами.

  • Визначення та постановка суттєвих питань для прояснення різних позицій, що дозволяє ухвалювати кращі рішення.

  • Оформлення,аналіз і синтез інформації для розв’язання проблем і відповідей на запитання.

  • Уміле,відповідальне мислення,що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження для окреслення, аналізу й розв’язання проблем.

3. Комунікативні навички та навички співпраці:

  • Ефективне формулювання думок та ідей шляхом їх чіткого й зрозумілого вираження та написання.

  • Демонстрація можливості ефективно співпрацювати з різними групами.

  • Гнучкість та готовність до застосування необхідних компромісів із метою виконання спільного завдання.

  • Узяття на себе відповідальності за результати спільної роботи.

  • Розуміння,усвідомлення ролі ефективного спілкування, створення й використання різних видів спілкування: усного, письмового та за допомогою мультимедійних засобів у різних формах і в різних умовах.

4. Уміння працювати з інформацією, медіа-засобами й комп’ютерами:

Інформаційна грамотність:

• Уміння швидко й ефективно шукати інфор-мацію, критично й компетентно оцінювати інформацію, правильно й творчо використо-вувати відомості для розв’язання проблем.

• Базове розуміння етичних/правових пи-тань, пов’язаних із доступом до і використанням інформації.

Медіа-грамотність:

• Розуміння принципу побудови медіа-пові­ домлень, того, для яких цілей, із застосу-ванням яких інструментів і за яких умов во-ни зроблені, їхніх характеристик.

• З’ясування способів інтерпретації інформа-ції в різні особи, включення або відсутність різних оцінок і думок, усвідомлення за-лежності медіа-повідомлень від ціннісних норм і точок зору і розуміння того, як медіа-засоби можуть впливати на думки й пове-дінку.

• Розуміння підоснови й базових принципів етичних/правових питань, пов’язаних із до-ступом до і з використанням інформації.

IКT-грамотність (грамотність у галузі інформаційно-комунікаційних технологій):

• Правильне використання цифрових технологій, інструментів та/або комунікаційних мереж для доступу, управління, інтеграції, оцінки й створення інформаційних даних для успішного функціонування в суспільстві знань.

• Використання комп’ютерних технологій як інструмента для спілкування, досліджень,

Педагогічна майстерня організації й оцінки інформації, володіння базовим розумінням етичних/правових питань, пов’язаних із доступом та використан-ням інформації.

5. Життєві та кар’єрні навички

Гнучкість і пристосовність:

• Пристосування (адаптація) до різних ролей і рівнів відповідальності.

• Ефективна робота в умовах двозначності (неоднозначності) і зміни пріоритетів. Іні ціатива й самоспрямованість.

• Усвідомлення власного розуміння навчання і своїх потреб у навчанні.

• Вихід за межі наявної майстерності та/або вимог навчальної програми для досліджен-ня й розширення свого власного навчально-го досвіду й досягнення власних цілей на-вчання.

• Прояв ініціативи з покращення навичок для досягнення вищого професійного рівня.

• Визначення навчальних завдань, виділення головних завдань і їх здійснення без зовніш-нього, стороннього нагляду.

• Ефективне використання часу й розподіл робочого навантаження.

• Бажання та здатність навчатися протягом усього життя.

6. Соціальні навички та навички, пов’язані зі співіс-нуванням різних культур:

  • Гідна та продуктивна робота разом з іншими

  • Використання для досягнення цілей сукупного інтелекту груп, коли це необхідно.

  • Визнання культурних відмінностей і викорис-тання різних перспектив для підвищення ін-новації та якості роботи.

7. Продуктивність і вміння з’ясовувати й враховува-ти кількісні показники:

  • Встановлення відповідності високим стандар-там і цілям для якісного й своєчасного вико-нання роботи.

  • Демонстрація старанності й позитивної робо-чої етики (наприклад, пунктуальність і надійність).

8. Лідерство й відповідальність:

  • Використання міжособистісних навичок і на-вичок розв’язання проблем для впливу на ін-ших і ведення їх до мети.

  • Використання сильних сторін інших людейдля досягнення спільної мети.

  • Виявлення чесної й етичної поведінки.

  • Діяльність відповідно до інтересів широкоїгромадськості.

9. Розвиток критичного мислення за реалізації програми Intel «Шлях до успіху»

Чи розвиваєте ви у своїх учнів навички кри-тичного мислення? Навички розв’язання проблем, планування своєї діяльності, перегляду роботи за критеріями та її доопрацювання, уміння ста-вити запитання сутнісного характеру, цікаві й не-стандартні? Перевірте за відповідними ознаками!

За роботи в парах дотримуються алгоритму «плануємо — виконуємо — перевіряємо — обго-ворюємо».Планування учні здійснюють самостійно, а не копіюють приклади.

Етап перевірки проходить неформально. Фі-нальну вправу «Вернісаж» проводять у різних формах. Учні розуміють необхідність цього етапу й мають час на доопрацювання невиконаного.

На етапі обговорення висновки учнів мають узагальнювальний, оцінювальний характер.

Створено умови й атмосферу, що спонукають учнів до постановки питань сутнісного характеру, цікавих, нестандартних (немає похвали, але є за-охочення).

Під час роботи над проектами потрібні:

• план, який учні зробили на весь проект (на всі N занять проекту);

• план, зроблений на поточне (нинішнє) за-няття;

• план домашнього завдання;

• план створення презентації;

• аналіз виконання запланованого на попе­ редньому занятті;

• виявлення проблеми;

• формулювання проблеми.

• варіанти рішень проблеми;

• оцінка того, що реально виконати, й обґрун-тований вибір.

Розуміння ознак того, що проблему розв’язано:

1. У презентації:

  • Сформульовано проблему.

  • Існують різні способи розв’язання.

  • Зроблено вибір реальних шляхів.

  • Наявні висновки з результатів проекту.

2. Під час захисту проектів:

У презентації:

• сформульовано проблему

• є різні шляхи вирішення;

• зроблено вибір реальних шляхів;

• наявні висновки з результатів проекту.

Фасилітатор або учні ставлять запитання:

оцінні(наприклад,що краще,важче,цікавіше);

про труднощі,з якими зіткнулися,і про їх розв’язання малою групою; чого навчилися.

Діти виступають як «доброзичливі критики». Чітко видно, що відбувалося планування. Проблема є посильною для виконання в учнівському колективі.

Критичне мислення не тільки можна, а й потрібно розвивати на кожному ступені школи, середніх і вищих навчальних закладів. Приклади показують успішність застосування різних методик із розвитку критичного мислення щодо навчального процесу. Підвищуються успішність, рівень засвоєння знань, якість навчання, а найголовніше — посилюється мотивація учнів до на-вчання! На мій погляд, це найбільша проблема су-часної школи, яка з успіхом може бути розв’язана. Про те, що проблема розвитку критичного мислен-ня є надзвичайно важливою, також свідчить вели-чезна кількість різного матеріалу: тез, тренінгів, семінарів, методик, а також численних апробацій цих методик у реальному житті, приклади яких можна знайти в Інтернеті.

Література

1. Заир-Бек С. И. Развитие критического мышления на уроке / С. И. Заир-Бек, Муштавинская И. В. — М. : Просвещение, 2004.

2. Липкина А. И. Критичность и самооценка в учебной деятельности / А. И. Липка, Л. А. Рыбак. — М. :Просвещение, 1968.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Організація інклюзивного середовища в закладі освіти»
Мельничук Вікторія Олексіївна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.