Матеріал розглядає комунікативну компетентність як здатність вступати в комунікацію, бути зрозумілим, невимушено спілкуватися. Комунікативна компетентність передбачає комплексне застосування мовних і немовних засобів, уміння змінювати глибину і коло спілкування, а також вміння інтерпретувати невербальні прояви інших людей; формується в умовах безпосередньої взаємодії і є результатом досвіду спілкування між людьми. Аналізуються компоненти комунікативної компетентності.