Формування творчих здібностей молодших школярів в процесі фізичного виховання.
Постановка проблеми. У сучасних умовах розвитку системи освіти України розкриваються значні перспективи для формування творчої особистості. Фізичне виховання є невід’ємною складовою освіти. Його роль у становленні творчої особистості визначена нормативними документами, де зазначається, що фізична культура є важливим засобом задоволення творчих запитів кожної людини, забезпечення тривалої творчої активності та сприяє найповнішому розкриттю потенційних творчих можливостей людини [2] .
Літературний огляд. Основна сутнісна характеристика творчості визначена у роботах О.М. Леонтьєва, О.Я. Пономарьова, С.Л. Рубінштейна, Б.М. Теплова та ін.
У психолого-педагогічній літературі вказується, що творчість як складна інтеграційна діяльність має свою структуру, що містить:
- процеси творчої діяльності (постановка задачі; формулювання задуму; реалізація задуму;
- продукт творчої діяльності;
- середовище та умови в яких відбувається творчість (фізичне оточення, колектив, стимулятори та об’єкти у творчій діяльності тощо);
- особистість творця (що характеризується здібностями, темпераментом, характером, віком тощо) [6, С. 4-5]
Мета статті. Визначення засобів, методів та методичних прийомів розвитку творчих здібностей молодших школярів та їх успішного використання в процесі фізичного виховання. Обгрунтування ефективності використання засобів і методів формування творчих здібностей учнів на уроках фізичної культури.
Результати. Багато прогресивних діячів науки (І.М. Сєчєнов, І.П. Павлов та ін.) стверджували, що фізичне і психічне в людині тісно поєднані, тому відповідна організація рухової діяльності може стати фактором формування особистості вцілому.
Навіть найпростіші рухи дають поштовх дитячій фантазії, розвивають творчість. Творчість допомагає розкрити внутрішній світ дитини, особливості сприймання, уявлень, інтересів, здібностей [1].
Творчість - це індивідуальний процес, направлений на вирішення поставленої задачі, вирішення новим, незвичайним способом. У творчості виявляється те, що раніше було невідоме, актуалізуються власні творчі здібності, що розкриваються у кожної людини по-різному. При формуванні творчої активності школяр стає активним суб'єктом самоосвіти і самовиховання. Здатність особистості до саморозвитку створює можливість відноситися до себе самокритично (JI.C. Виготський, М.Г. Гарунов, В.І. Загвязінський, А.Н. Леонтьев та ін.). Необхідність формування творчої активності учнів усвідомлена давно, але існують причини, які заважають розвитку пізнавальних здібностей школярів. Головна причина недолік знань про методи і форми розвитку і формування творчості учнів. Вирішення цієї проблеми дозволяє підвищити ефективність всього навчально-виховного процесу в школі, а цілеспрямована робота з розвитку творчості сприяє придбанню знань, умінь і навичок в руховій сфері, підвищує рівень розвитку фізичної культури особи, формує навички і досвід самостійної роботи (В.В. Давидов, С.Д. Неверковіч, В.А. Сухомлинський,).
Творчість в моторній сфері людини доцільно розвивати в тих видах діяльності, якими вона безпосередньо займається, оскільки шкільна програма передбачає опанування різних сторін рухових вправ учнями, то і формування творчих здібностей повинне відбуватися в конкретних видах рухової активності дітей (П.Я. Гальперін, І.П. Калошина і ін.).
При формуванні творчих здібностей перед учнями необхідно ставити такі завдання, які спонукають їх до пошуків нових, власних доріг їх рішення (В.Н. Дружінін, І.А. Колесникова, Дж.И. Ніренберг).
В навчально-виховному процесі школи при формуванні творчих здібностей учнів необхідно не лише відтворювати на практиці отримані знання, але і уміти нестандартно реалізовувати їх в руховій діяльності[3].
Рухова творчість розкриває дитині моторні характеристики власного тіла, формує швидкість і легкість орієнтування в нескінченному просторі рухових образів, вчить ставитися до руху, як до предмету ігрового експериментування. Засобом її розвитку можуть виступати рухові завдання, за допомогою яких діти входять в уявну ситуацію; за допомогою руху тіла вони вчаться виражати свої емоції і стани, шукати якісь композиції, створювати нові сюжетні лінії, форми рухів.
Характерною особливістю рухової творчості молодших школярів є її імпровізаційність. Наслідування-це модель-поштовх для творчих проявів дитини. Саме так діти втілюють образи в русі використовуючи елементи танцю, імітаційні, гімнастичні рухи, виступають в ролі персонажів гри, розкриваючи їх характерні риси, звички, ігровий образ. Разом з тим вона може здійснюватися і в процесі різних форм пошукової діяльності спрямованої на отримання нових відомостей про предмети і явища навколишнього світу. Прикладами такої діяльності можуть бути рухові ігрові завдання з проблемно-творчим змістом:
- вирішення рухових парадоксів (діти знаходять спосіб виконання дії в ситуації нереальної для виконання, наприклад: придумують, як пройти по піднятій мотузочці тощо);
- вигадування нових способів застосування фізкультурних посібників (розгойдування на м’ячах, як на гойдалках тощо);
- придумування назв рухам, які виконуються;
- вгадування виразної ходи;
- повторення дій зображених на картинці, а потім їх «оживлення»;
- загадки, відповіді на які передаються за допомогою рухів та поз;
- ігрові подорожі ( діти входять в образ морських, лісових тварин тощо;
- рухливі ігри спрямовані на розвиток творчої активності[4, с.12-13].
Для того, щоб учень активно брав участь в шкільному житті, творчо підходив до вирішення поставлених завдань необхідно долати сталі стереотипи у навчанніі і вихованні, розширювати арсенал засобів, методів і прийомів, активізуючі мотивацію учбової діяльності учнів. А це пред'являє високі вимоги до професійної діяльності вчителів школи [3]. Саме тому Важливу роль у формуванні творчих здібностей молодших школярів у процесі фізичного виховання відіграє творча діяльність вчителя. Дати імпульс розвитку творчих здібностей учнів, підготувати до творчої діяльності може лише творчий педагог, наділений яскраво вираженими креативними можливостями.
Для розвитку творчих здібностей школярів в процесі фізичного виховання вчитель має володіти яскраво вираженими психомоторними здібностями та високим рівнем працездатності. Адже навчити дітей управляти своїм тілом в просторі і часі, виконувати нові та власні рухові дії раціонально, гармонійно, економічно, граціозно та естетично може лише той вчитель, який сам є зразком виконання такої рухової діяльності.
Високий рівень енергопотенціалу педагога забезпечує функціонування на високому рівні психомоторних здібностей, прояв ініціативи та активності у здійсненні власної творчої діяльності, стимулювання в учнів спонукання до продукування нових ідей в процесі фізичного виховання [5].
Висновки: Отже аналіз наукової літератури дозволяє виділити наступні рекомендації, щодо підвищення ефективністі формування творчих здібностей молодших школярів:
1. В уроки фізичної культури слід включати спеціально розроблені завдання і вправи, які сприяють формуванню в учнів моторної і розумової творчості.
2. Підвищенню рухового потенціалу школярів сприяє часта зміна загальнорозвиваючих вправ, використання в них різного інвентаря, а також використання музичного супроводу, підібраного з урахуванням віку та інтересів школярів.
3. На уроках фізичної культури слід виділяти час для вільної рухової імпровізації, складання комплексів фізичних вправ під музику і без неї.
4. Для стимулювання рухової активності дітей і розвитку у них творчості рекомендується проводити конкурси-змагання на створення найоригінальнішого елементу, в'язки елементів з використанням інвентаря і без нього.
5. У уроки фізичної культури доцільно включати вправи під музичний супровід, що сприяє підвищенню рухової активності учнів, розвиває відчуття ритму і позитивно впливає на емоційну сферу особистості.
6. Для формування тактичного мислення школярів на уроках фізичної культури, при освоєнні спортивних ігор, корисно пропонувати учням самостійно вирішувати завдання-ситуації, штучно створені вчителем, прогнозувати подальший розвиток подальших тактичних моментів.
7. При вирішенні поставлених вчителем завдань-ситуацій формувати у школярів пошук декількох правильних відповідей.
8. На уроках фізичної культури використовувати прийоми навчання школярів розбору і вирішенню тактичних комбінацій в спортивних іграх, сприяючих формуванню розумової творчості.
9. Формування творчості учнів необхідно здійснювати послідовно в цілісній системі навчально-виховного процесу.
Література:
Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском воздасте/ Л.С. Выготский. – М.: Просвещение, 1991. – 93 с.
Збірник державних документів, що регламентують роботу закладів освіти України / Упоряд. Д-р пед. Наук., С.Г. Мельничук. – Кіровоград, 2004 – 185 с.
Иванова Г.К. Формирование творческих способностей школьников на уроках физической культуры: Дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 Майкоп, 1998 146 с.
Низьковська О. Рухливагра розвиває творчість/ О. Низьковська // Дошкільне виховання - 2002. - №2. – С. 12-13.
Сафаян С.І., Гавриш Н., Котик І. Основні чинники формування творчої особистості та розвитку її творчих здібностей у процесі навчання. С.І.Сафаян, Н. Гавриш , І. Котик / nbuv.gov.ua.
Суржанська В. А. Творчі завдання у роботі з дітьми: навч. посібн./ В.А. Суржанська-К.: Науковий світ, 2004. – 34 с.
