Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця
Формування інформаційної компетенції вчителів й учнів як одного із пріоритетних напрямів компетентнісно-орієнтованого підходу в освіті
Карпова Лариса
Вчитель фізики ЗОШ №3 м. Запоріжжя
Незважаючи на те, що в педагогічній науці поняття «компетенції», «компетентності» ще не усталені й немає їх однозначного визначення, вони вже міцно посіли своє місце.
Більшість учених сходяться на тому, що традиційна школа дає знання фактичного матеріалу, а не способів застосування знань на практиці, тоді як компетентнісно-орієнто-ваний підхід до освіти дозволяє вирішити цю проблему.
Під «компетентністю» розуміється готовність суб’єкта ефективно співорганізовувати внутрішні й зовнішні ре-сурси для досягнення поставленої мети. В основу форму-вання компетентної особистості покладено такий резуль-тат освіти, що виражається в оволодінні учнем певним набором (меню) способів діяльності.
Учень, опановуючи будь-який спосіб діяльності, набуває досвіду інтеграції різних результатів освіти (знань, умінь, навичок, цінностей і т. ін.) і постановки мети. Так відбу-вається усвідомлення процесу управління своєю діяльністю — «компетенції». У концепції компетентнісно-орієн-тованої освіти учні повинні вміти зіставляти розрізнені фрагменти, співвідносити загальний зміст із його конк-ретизацією, цілеспрямовано шукати відсутню інформа-цію; однак наші учні не володіють навичками цілісного, творчого аналізу, цілепокладання, постановки гіпотез.
Інформаційна компетентність (готовність до використан-ня інформаційних ресурсів) заснована на інформаційних компетенціях, тож так само, як інші, включає освоєння досвіду діяльності на основі емоційно-ціннісної орієн-тації особистості.
Нові принципи компетентнісно-орієнтованої освіти, індивідуального підходу вимагають нових методів нав-чання. Провідне місце серед таких методів, виявлених
арсеналі світової й вітчизняної педагогічної практики, належить сьогодні методу проектів, що лежить в основі концепції компетентнісно-орієнтованої освіти.
Прийнято п’ять ключових компетентностей: готовність до розв’язання проблем, технологічна компетентність, готовність до самоосвіти, готовність до соціальної взає-модії, комунікативна компетентність.
Сьогодні існує багато різних думок щодо питання кла-сифікації й виділення найважливіших компетенцій. Ін-формаційна компетентність, незалежно від авторів і спо-собів класифікації, завжди висувається як одна з найбільш важливих. В основу методу проектів покладена ідея про спрямованість навчально-пізнавальної діяльності шко-лярів на результат, що виходить при розв’язанні тієї або іншої практично або теоретично значущої проблеми. Зовнішній результат можна побачити, осмислити, за-стосувати в реальній практичній діяльності. Внутрішній результат — досвід діяльності — стає безцінним надбан-ням учня, поєднуючи в собі знання й уміння, компетен-ції й цінності.
Організація методу проектів з використанням мульти-медійних технологій дозволяє передати учням не тільки суму знань, але й навчити їх одержувати ці знання само-стійно за допомогою мережі Інтернет. Учні в процесі ро-боти здобувають комунікативні вміння й навички стави-ти мету, досліджувати, порівнювати, робити висновки, узагальнювати. Вони вчаться інтегрувати знання з різних галузей для дослідження порушених ними проблем в обраних тематичних проектах.
Для роботи з мультимедійними проектами учні повинні:
знати й володіти дослідницькими методами (аналіз літератури, пошук джерел інформації, збір й оброб-ка даних, пояснення отриманих результатів, висуван-ня нових проблем і гіпотез);
володіти комп’ютером.
Слід враховувати, що проекти можуть бути різними.
Можна виділити такі типи проектів:
дослідницькі;
літературно-творчі;
інформаційні;
практичні.
За кількістю учасників проекти можуть бути:
• індивідуальні;
• парні;
• групові.
За тривалістю використання проекти можуть бути:
короткотривалими (1–2 уроки);
середньотривалими (від тижня до місяця);
довгостроковими (від місяця до кількох місяців).
Такий новий вид діяльності мої учні прийняли з ентузіаз-мом. Я пропоную своїм учням наприкінці кожної теми розробити й захистити свій проект. Це може бути пре-зентація або комп’ютерна газета, веб-сайт.
Протягом першого семестру учні 9–11-х класів створили кілька презентацій: «Закони Ньютона», «Застосування законів Ньютона» — 9 кл.; «Основи МКТ», «Газові зако-ни», «Основи термодинаміки» — 10 кл.; «Електромагніт-на індукція», «Електромагнітні коливання», «Електро-магнітні хвилі» — 11 кл.
Було проведено два відкритих уроки, на які запросили вчителів школи
Захист презентацій — це кульмінація проектної роботи. Учні представляють свою роботу у вигляді діалогу. Вони називають тему, поставлену мету, потім розповідають про саму роботу. Якщо учні проводили спостереження, дослі-ди, то вони представляють таблиці або діаграми. Під час презентації учні можуть ставити питання своїм одноклас-никам, цікавитися їхньою думкою. Наприкінці презента-ції вони роблять висновки, представляють команду (якщо групова робота), указують на джерела інформації.
Після того як учні представили свою презентацію, од-нокласники висловлюють власну думку з приводу того, що їм сподобалося (текст, рисунки, відео, музика).
Учням класу видаються картки, де вони, використовую-чи критерії оцінювання, проставляють бали від 1 до 12. Потім бали підсумовуються й діляться на 8 — виходить середній бал за презентацію.
Також можна запропонувати учням самим оцінити свій проект, заповнивши таку картку:
Чого ти навчився, працюючи над проектом?
Яка частина проекту найцікавіша?
Хто був найбільш активним?
Хто був найбільш пасивним?
Які труднощі довелося подолати?
Однак при створенні проектів з використанням муль-тимедійних технологій учитель повинен дотримувати-ся певних кроків:
Вибір теми.
Вибір типу проекту.
Розподіл обов’язків у групі.
Структура проекту.
Захист проекту.
Оцінювання проекту.
Вибір теми. Учням можна запропонувати вже готові теми, тоді вони вибирають ту, яка їх більше зацікавила. Мож-на запропонувати учням також придумати собі будь-яку тему за матеріалом вивченого розділу, глави, курсу.
Вибір типу проекту. Це може бути мультимедійна пре-зентація, комп’ютерна газета, веб-сайт і т. ін. Необхід-но також визначити строки виконання проектної робо-ти й кількість учасників.
Розподіл обов’язків у групі. Необхідно стежити за тим, щоб обов’язки були розподілені між всіма членами групи. Кож-ний повинен відповідати за свій фронт роботи. Лідер групи перевіряє виконання завдань і створює дизайн проекту.
Структура проекту. Коли весь матеріал зібраний, необхід-но приступити до створення презентації. Для цього учні повинні чітко представляти структуру проекту.
1 слайд — назва презентації (тема, підтема), школа, клас2 слайд — мета (наприклад, знайти інформацію з теми..., дізнатися про..., зрівняти..., з’ясувати..., проаналізу-вати..., і т. ін.)
3 слайд — план
4–9 слайди — основна частина презентації (текст, таблиці, картинки, схеми, діаграми й т. ін.)
10 слайд — висновки
11 слайд — об’єднання членів групи, розподіл обов’язків
12 слайд — джерела інформації (не менше трьох)
Потім відбувається захист проекту та його оцінювання.
«Для вирішення завдання щодо розвитку творчих здібнос-тей школярів під час навчання фізики необхідно насампе-ред знати особливості творчого процесу в розвитку цієї на-уки та її технічного застосування». (В. Г. Разумовський)
Таким чином, за допомогою комп’ютера можна формува-ти не тільки інформаційну компетентність учнів на уро-ках фізики, але й компетентність продуктивної творчої діяльності учнів.
Мій досвід використання комп’ютера на уроках фізики показав, що комп’ютер допомагає підготувати завдання для відповідного рівня навчальних здібностей, темпу на вчання й стилю кожного учня. Комп’ютер відкриває нові шляхи в розвитку мислення, надаючи чудові можливості для активного навчання. За допомогою комп’ютера про-ведення уроків, вправ, контрольних і лабораторних робіт стає цікавим, а величезний потік інформації — легко-доступним. Використання комп’ютера на уроках фізи-ки також допомагає реалізувати принцип особистої за-цікавленості учня в засвоєнні матеріалу й багато інших принципів розвиваючого навчання.
Зі свого боку, я можу додати на користь технологій лише один аргумент: мені здається, що вони дозволяють за-довольнити одну з найбільш важливих потреб дитини — відчуття корисності своєї діяльності. Нові інформаційні технології дозволяють дитині самовиразитися якомога повніше. При цьому плоди її творчості можуть виявити-ся доступними й затребуваними. І це теж дуже важливо. До речі, факт затребуваності викликає в учнів підвище-не почуття відповідальності за виконувану роботу: адже її можуть побачити однокласники, учителі й оцінити.
Сьогодні важко прогнозувати розвиток навчального про-цесу й високих технологій. Безперечно одне: ми повинні активно використати нові інструменти в нашій роботі.
Література
Андреев А. Л. Компетентностная парадигма в образовании: опыт философско-методологического анализа // Педаго-гика.— 2005.— № 4.
Современные подходы к компетентностно-ориентированно-му образованию: Материалы семинара / Под ред. А. В. Ве-ликановой.— М.: Профи, 2001.
Чуракова О. В. Ключевые компетенции как результат общего образования. Метод проектов в образовательном процессе. Ди-дактические материалы для обучения педагогов / Серия «Ком-петентностно-ориентированныйый подход к образованию: об-разовательные технологии.— Вып. 1.— М.: Профи, 2002.
Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»