Стаття. Формування інформаційної компетенції вчителів й учнів як одного із пріоритетних напрямів компетентнісно-орієнтованого підходу в освіті

Формування інформаційної компетенції вчителів й учнів як одного із пріоритетних напрямів компетентнісно-орієнтованого підходу в освіті

Карпова Лариса

Вчитель фізики ЗОШ №3 м. Запоріжжя

Незважаючи на те, що в педагогічній науці поняття «компетенції», «компетентності» ще не усталені й немає їх однозначного визначення, вони вже міцно посіли своє місце.

Більшість учених сходяться на тому, що традиційна школа дає знання фактичного матеріалу, а не способів застосування знань на практиці, тоді як компетентнісно-орієнто-ваний підхід до освіти дозволяє вирішити цю проблему.

Під «компетентністю» розуміється готовність суб’єкта ефективно співорганізовувати внутрішні й зовнішні ре-сурси для досягнення поставленої мети. В основу форму-вання компетентної особистості покладено такий резуль-тат освіти, що виражається в оволодінні учнем певним набором (меню) способів діяльності.

Учень, опановуючи будь-який спосіб діяльності, набуває досвіду інтеграції різних результатів освіти (знань, умінь, навичок, цінностей і т. ін.) і постановки мети. Так відбу-вається усвідомлення процесу управління своєю діяльністю — «компетенції». У концепції компетентнісно-орієн-тованої освіти учні повинні вміти зіставляти розрізнені фрагменти, співвідносити загальний зміст із його конк-ретизацією, цілеспрямовано шукати відсутню інформа-цію; однак наші учні не володіють навичками цілісного, творчого аналізу, цілепокладання, постановки гіпотез.

Інформаційна компетентність (готовність до використан-ня інформаційних ресурсів) заснована на інформаційних компетенціях, тож так само, як інші, включає освоєння досвіду діяльності на основі емоційно-ціннісної орієн-тації особистості.

Нові принципи компетентнісно-орієнтованої освіти, індивідуального підходу вимагають нових методів нав-чання. Провідне місце серед таких методів, виявлених

• арсеналі світової й вітчизняної педагогічної практики, належить сьогодні методу проектів, що лежить в основі концепції компетентнісно-орієнтованої освіти.

Прийнято п’ять ключових компетентностей: готовність до розв’язання проблем, технологічна компетентність, готовність до самоосвіти, готовність до соціальної взає-модії, комунікативна компетентність.

Сьогодні існує багато різних думок щодо питання кла-сифікації й виділення найважливіших компетенцій. Ін-формаційна компетентність, незалежно від авторів і спо-собів класифікації, завжди висувається як одна з найбільш важливих. В основу методу проектів покладена ідея про спрямованість навчально-пізнавальної діяльності шко-лярів на результат, що виходить при розв’язанні тієї або іншої практично або теоретично значущої проблеми. Зовнішній результат можна побачити, осмислити, за-стосувати в реальній практичній діяльності. Внутрішній результат — досвід діяльності — стає безцінним надбан-ням учня, поєднуючи в собі знання й уміння, компетен-ції й цінності.

Організація методу проектів з використанням мульти-медійних технологій дозволяє передати учням не тільки суму знань, але й навчити їх одержувати ці знання само-стійно за допомогою мережі Інтернет. Учні в процесі ро-боти здобувають комунікативні вміння й навички стави-ти мету, досліджувати, порівнювати, робити висновки, узагальнювати. Вони вчаться інтегрувати знання з різних галузей для дослідження порушених ними проблем в обраних тематичних проектах.

Для роботи з мультимедійними проектами учні повинні:

• знати й володіти дослідницькими методами (аналіз літератури, пошук джерел інформації, збір й оброб-ка даних, пояснення отриманих результатів, висуван-ня нових проблем і гіпотез);

• володіти комп’ютером.

Слід враховувати, що проекти можуть бути різними.

Можна виділити такі типи проектів:

• дослідницькі;

• літературно-творчі;

• інформаційні;

• практичні.

За кількістю учасників проекти можуть бути:

• індивідуальні;

• парні;

• групові.

За тривалістю використання проекти можуть бути:

• короткотривалими (1–2 уроки);

• середньотривалими (від тижня до місяця);

• довгостроковими (від місяця до кількох місяців).

Такий новий вид діяльності мої учні прийняли з ентузіаз-мом. Я пропоную своїм учням наприкінці кожної теми розробити й захистити свій проект. Це може бути пре-зентація або комп’ютерна газета, веб-сайт.

Протягом першого семестру учні 9–11-х класів створили кілька презентацій: «Закони Ньютона», «Застосування законів Ньютона» — 9 кл.; «Основи МКТ», «Газові зако-ни», «Основи термодинаміки» — 10 кл.; «Електромагніт-на індукція», «Електромагнітні коливання», «Електро-магнітні хвилі» — 11 кл.

Було проведено два відкритих уроки, на які запросили вчителів школи

Захист презентацій — це кульмінація проектної роботи. Учні представляють свою роботу у вигляді діалогу. Вони називають тему, поставлену мету, потім розповідають про саму роботу. Якщо учні проводили спостереження, дослі-ди, то вони представляють таблиці або діаграми. Під час презентації учні можуть ставити питання своїм одноклас-никам, цікавитися їхньою думкою. Наприкінці презента-ції вони роблять висновки, представляють команду (якщо групова робота), указують на джерела інформації.

Після того як учні представили свою презентацію, од-нокласники висловлюють власну думку з приводу того, що їм сподобалося (текст, рисунки, відео, музика).

Учням класу видаються картки, де вони, використовую-чи критерії оцінювання, проставляють бали від 1 до 12. Потім бали підсумовуються й діляться на 8 — виходить середній бал за презентацію.

Також можна запропонувати учням самим оцінити свій проект, заповнивши таку картку:

Чого ти навчився, працюючи над проектом?

Яка частина проекту найцікавіша?

Хто був найбільш активним?

Хто був найбільш пасивним?

Які труднощі довелося подолати?

Однак при створенні проектів з використанням муль-тимедійних технологій учитель повинен дотримувати-ся певних кроків:

1. Вибір теми.

2. Вибір типу проекту.

3. Розподіл обов’язків у групі.

4. Структура проекту.

5. Захист проекту.

6. Оцінювання проекту.

Вибір теми. Учням можна запропонувати вже готові теми, тоді вони вибирають ту, яка їх більше зацікавила. Мож-на запропонувати учням також придумати собі будь-яку тему за матеріалом вивченого розділу, глави, курсу.

Вибір типу проекту. Це може бути мультимедійна пре-зентація, комп’ютерна газета, веб-сайт і т. ін. Необхід-но також визначити строки виконання проектної робо-ти й кількість учасників.

Розподіл обов’язків у групі. Необхідно стежити за тим, щоб обов’язки були розподілені між всіма членами групи. Кож-ний повинен відповідати за свій фронт роботи. Лідер групи перевіряє виконання завдань і створює дизайн проекту.

Структура проекту. Коли весь матеріал зібраний, необхід-но приступити до створення презентації. Для цього учні повинні чітко представляти структуру проекту.

• 1 слайд — назва презентації (тема, підтема), школа, клас2 слайд — мета (наприклад, знайти інформацію з теми..., дізнатися про..., зрівняти..., з’ясувати..., проаналізу-вати..., і т. ін.)

• 3 слайд — план

• 4–9 слайди — основна частина презентації (текст, таблиці, картинки, схеми, діаграми й т. ін.)

• 10 слайд — висновки

• 11 слайд — об’єднання членів групи, розподіл обов’язків

• 12 слайд — джерела інформації (не менше трьох)

Потім відбувається захист проекту та його оцінювання.

«Для вирішення завдання щодо розвитку творчих здібнос-тей школярів під час навчання фізики необхідно насампе-ред знати особливості творчого процесу в розвитку цієї на-уки та її технічного застосування». (В. Г. Разумовський)

Таким чином, за допомогою комп’ютера можна формува-ти не тільки інформаційну компетентність учнів на уро-ках фізики, але й компетентність продуктивної творчої діяльності учнів.

Мій досвід використання комп’ютера на уроках фізики показав, що комп’ютер допомагає підготувати завдання для відповідного рівня навчальних здібностей, темпу на­ вчання й стилю кожного учня. Комп’ютер відкриває нові шляхи в розвитку мислення, надаючи чудові можливості для активного навчання. За допомогою комп’ютера про-ведення уроків, вправ, контрольних і лабораторних робіт стає цікавим, а величезний потік інформації — легко-доступним. Використання комп’ютера на уроках фізи-ки також допомагає реалізувати принцип особистої за-цікавленості учня в засвоєнні матеріалу й багато інших принципів розвиваючого навчання.

Зі свого боку, я можу додати на користь технологій лише один аргумент: мені здається, що вони дозволяють за-довольнити одну з найбільш важливих потреб дитини — відчуття корисності своєї діяльності. Нові інформаційні технології дозволяють дитині самовиразитися якомога повніше. При цьому плоди її творчості можуть виявити-ся доступними й затребуваними. І це теж дуже важливо. До речі, факт затребуваності викликає в учнів підвище-не почуття відповідальності за виконувану роботу: адже її можуть побачити однокласники, учителі й оцінити.

Сьогодні важко прогнозувати розвиток навчального про-цесу й високих технологій. Безперечно одне: ми повинні активно використати нові інструменти в нашій роботі.

Література

1. Андреев А. Л. Компетентностная парадигма в образовании: опыт философско-методологического анализа // Педаго-гика.— 2005.— № 4.

2. Современные подходы к компетентностно-ориентированно-му образованию: Материалы семинара / Под ред. А. В. Ве-ликановой.— М.: Профи, 2001.

3. Чуракова О. В. Ключевые компетенции как результат общего образования. Метод проектов в образовательном процессе. Ди-дактические материалы для обучения педагогов / Серия «Ком-петентностно-ориентированныйый подход к образованию: об-разовательные технологии.— Вып. 1.— М.: Профи, 2002.