Старший дошкільний вік Тема місяця: Золота осінь.

Опис документу:
Пропонується дидактичний матеріал до тем: Дивоказка Осені, Подарунки Осені на радість дітворі, Овочі, фрукти для роботи з дітьми старшого дошкільного віку за темами: Золота осінь, Осінь-чарівниця,Щедра Осінь. Овочі, фрукти, Осінь – художниця, Осінні явища у природі, Праця двірника у природі. В додатку пропонується: тематичний словник, пояснення значення слів, художня література, дидактичні ігри, рухливі та спортивні ігри, сюжетно-рольові ігри, будівельно-конструктивні ігри.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Старший дошкільний вік

Тема місяця: Золота осінь.

Тема тижня: Осінь-чарівниця.

Щедра Осінь. Овочі, фрукти.

Словник до теми:

Овочі:

Ключові слова: бадилля, відбірний, город, городина, урожай, овочівник, городник, зберігати, консервувати, овочеконсервний, овочі, сортувати

Іменники: бадилля, город, городник, консервація, овочерізка, овочесховище, овочі, пора, сезон, ящик.

Дієслова: гризти, зберігати, збирати, консервувати, складати, сортувати, чистити.

Прикметники: відбірний, городницька (пора), овочевоконсервний, овочепереробна (пора), турботливий (городник).

Прислівники: весело, радісно.

Фрукти:

Ключові слова: баштан, виноградник, корисний, ласувати, пригощатися, різний, смак, соковитий, фрукти, фруктовий, ягоди.

Іменники: агрус, апельсин, баштан, виноград, виноградник, дині, кавуни, лимон, мандарин, персик, помаранч, померанець, порічки, смак, смородина, фрукти, ягідник, ягоди.

Дієслова: збирати, зривати, ласувати, назбирати, працювати, пригощатися.

Прикметники: виноградний, корисний, мандариновий, пахучий, персиковий, різний, смачний, соковитий, фруктовий.

Прислівники: корисно, смачно.

Леся Українка

“Вишеньки”

Поблискують черешеньки

В місті зелененьким,

Черешеньки бавлять очі

Діточкам маленьким:

Дівчаточко й хлоп’яточко

Під деревцем скачуть,

Простягають рученята,

Та мало не плачуть.

Раді б вишню з’їсти,

Та високо лізти,

Ой, раді б зірвати,

Та годі дістати!

Ой вишеньки-черешеньки,

Червонії, спілі,

Чого ж бо ви так високо

Виросли на гіллі!”

Ой, того ми так високо

Виросли на гіллі, -

Якби зросли низесенько,

Чи то ж би доспіли?

Микола Стеценко

“Апельсинка”

Оленка сиділа на перелазі і, тримаючи щось схоже на переспілу маленьку диньку, кидала в калюжу жовто гарячі шкірочки.

  • Що це в тебе? – підбіг Сергійко.

  • Хіба ти не бачиш? – буркнула дівчинка.

  • Мандаринка! Така, як мені татко з міста привозив

Пам’ятаєш? Я й тобі давав...

  • От і не вгадав!

  • А що ж?

  • А-пель-син-ка! – сказала Оленка, і рожева, соковита скибочка сховалась у неї в роті.

Сергійко ковтнув слину.

  • Дай і мені покуштувати, - нарешті попросив хлопчик.

  • Вона гірка і кисла...

  • Та нічого, дай хоч одну скибочку.

  • Кажу тобі вона погана, - відказала Оленка і скочила з перелазу. В цю мить апельсинка вислизнула з Оленчиних рук і покотилася прямо в калюжу. Дівчинка ойкнула, почервоніла і заплакала.

  • Не плач, Оленко, - заспокоював її Сергійко.

  • Вона погана, гірка і кисла.

  • То я збрехала, - хлипаючи, призналась дівчика.

Тарас Шевченко

Садок вишневий коло хати.

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть.

Співають, ідучі, дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сім’я, вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерю подає.

А мати хоче научати,

Та соловейко не дає.

Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх.

Сама заснула біля них.

Затихло все... Тільки дівчата,

Та соловейко не затих.

В. Паронова

Сперечались овочі.

Морква:

Кожний знає, що морквиця

На городі – мов цариця.

Коси довгі, кучеряві,

Та ще й пляттячко яскраве.

Я смачна і вітамінна

І не гірше апельсина.

Той, хто моркву поважає,

До ста років доживає!

Буряк:

Ой, розхвалилася, дивиться!

Ти не схожа на царицю!

Я від тебе красивіший:

Червоніший і товстіший.

Український борщ чудовий

По усіх краях відомий.

У борщі я головний,

Борщ без мене не смачний!

Огірок:

А зелені огірки

Всі вживають залюбки.

Нас шанують недаремно:

Дух наш свіжий і приємний,

На канапці й в салаті

Ми і в будень, і на святі.

Помідор:

Що ж то огірок – вода.

Як немає – не біда.

Помідор – смачний,

кругленький,

Має щічки червоненькі.

До смаку я в кожній страві.

Роблять соки і приправи.

Соус, борщик і салат

Люди з радістю їдять.

Цибуля: На цибулю нарікають,

Що до сліз я допікаю.

Вибачте, та я не винна,

Бо я лікарська рослина.

Соком з медом почастую

І здоров’я подарую.

Часник:

Часничок я білозубий.

Ви мене не бійтесь, люди.

Хоч гіркий я – та корисний.

Всім мене потрібно їсти.

Хто мій зуб з’їдає сміло,

Буде мати зуби білі.

Диня:

Кожний знає: жовта диня

На городі господиня.

Я – солодка, соковита.

Покуштуй – не схочеш пити.

А як їстимеш саму,

Всі хвороби прожену!

Гарбуз:

Не сваріться, любі, годі!

Я найстарший на городі!

Я – великий і бокастий,

Жовтогрудий і смугастий.

Я – чудовий дар осінній

З гарним та смачним насінням.

Хто їсть кашу гарбузову,

Буде сильним і здоровим!

Веснянка «Ой ти, вишньо»

Ой ти, вишньо

Солодкувата,

Чого ти довго

В полі стоїш?

- Я в полі стою

І літечко жду.

Літечко прийде –

Сильно зацвіту,

Сильно зацвіту,

Вишеньку зроджу,

Зроджу вишеньку

Чорнявеньку.

Поливайте мене,

Хоч і раненько.

Купальська пісня «У вишневім садочку»

У вишневім садочку

Скопаю я грядочку,

Та посію квіточок

На Купала на віночок.

Лев Толстой Кісточка

Купила мама сливи та й хотіла пригостити ними діток після обіду. Вони лежали на тарілці. Іванку дуже хотілося з'їсти хоча б одну сливку, і він все нюхав їх. Вони йому дуже подобалися. І ось, коли нікого не було в їдальні, хлопчик не втримався: схопив одну сливку і з'їв.

Мама помітила, що однієї сливи не вистачає. Вона сказала про це батькові.

Під час обіду батько й каже:

  • Діти, чи не з'їв часом хтось із вас одну сливу? Всі відповіли:

  • Ні.

Іванко почервонів, немов рак, і сказав також:

Ні, я не їв.
Тоді батько мовив:

Що з'їв хтось з вас, це недобре, але не в тому лихо. Біда
у тому, що в сливах є кісточки, і якщо хтось не вміє їх їсти та
й ковтне кісточку, то через день помре. Я цього боюся.

Іванко зблід і сказав:

Ні, я кісточку викинув у віконце.
І всі засміялися, а Іванко заплакав.

Скоромовки:

Ранком ніс Роман Маринці

Гарні персики в корзинці.

Сіра хмара, хмара сива

Сипала на сливу зливу.

***

Бабин біб розцвів у дощ –

Буде бабі біб у борщ.

***

Їла Марина малину.

***

Через грядку гріб тхір ямку.

Лічилка:

На городі бараболя,

Кабачки,

Буряки,

Редька, морква, огірки,

Пастернак,

Повний мак.

А ми кошика візьмем

Та повненький наберем.

Хто піде,

Той візьме.

Прислів’я:

«Горох, капуста – хата не пуста».

«Посієш кукурудзу впору – матимеш зерна гору».

«Щоб кукурудзи було доволі, зустрічай сонце в полі».

Прислів’я та приказки про працю:

«Радість на обличчях, бо врожай на полицях»

«Без праці нічого не зробиш»

«Кожному овочеві свій сад»

«Бджілка мала, а й та працює»

«Від дощу земля зеленіє – від праці народ багатіє»

«Для всякого діла потрібні знання»

«Добре в світі тому жити, хто працьовитий»

«Добрий початок – половина діла»

«Землю сонце прикрашає, а людину – праця»

«Кожна пташка своїм носиком живе»

«Руки людини найкращий скарб»

«Силою не хвались – краще трудись»

«Хто не робить, той не їсть»

«Що посієш, те й пожнеш»

«На дерево дивись, як родить, а на людину як робить»

«Краще спробувати, ніж дивитися»

«Праця людину годує».

Загадки:

Привезли до магазину

Соковиті… (мандарини).

Розцвітає квітом пишним

Навесні в садочку… (вишня).

Вранці мавпочка устане,

На сніданок з’їсть... (банани).

Наша Олечка щаслива,

Бо малій купили… (сливи).

Ярослав – дбайливий син –

Приніс мамі… (апельсин).

Я на сонці сонцем сяю,

Родичів багато маю.

Гарбузову господиню

Добре знають. Хто я? (Диня)

По краях гладенький,

Всередині – солоденький. (Кавун)

Сам червоний, а чуб зелений. (Буряк)

Сидить панна в коморі,

А коса її надворі. (Морква)

Моє тіло під землею,

Кучеринки понад нею,

Любить мене кожна юшка,

Називається… (петрушка)

Сидить баба на грядках,

Вся закутана в хустках. (Капуста)

Під землею птиця

Кубло звила

І яєць нанесла. (Картопля)

На долині під листом

Сидить мишка із хвостом. (Огірок)

Без рук, без ніг,

А пнеться на батіг. (квасоля)

Червоний Макар

По полю скакав,

Та у борщ скочив. (Перець)

Сидить Марушка

В семи кожушках.

Хто її роздягає,

Той сльози проливає. (Цибуля0

Що то за голова,

Що тільки зуби й борода? (Часник)

Чупринка зелена,

Голівка червона,

А хвостик біленький. (Редиска)

Не кінь, не віл, а прив’язаний. (Гарбуз)

Дидактичні ігри та вправи:

Дидактична гра «Дари осені»

Мета. Перевірити засвоєння слів, що означають назви овочів, фруктів, ягід, городніх рослин, назви осінніх робіт, вживання узагальнюючих слів: урожай, городина, садівник, овочівник.

Матеріал. Овочі, фрукти, ягоди, столики для влаштування виставки; предметні картинки.

Хід. У вступній бесіді вихователь з’ясовує, що дарує людям осінь, хто збирає урожай, як називають тих людей, хто збирає врожай в саду, в полі, на городі. Поділяє дітей на дві групи: садівники, овочівники. Кожна група повинна знайти в різних кінцях кімнати свій урожай, дари осені. В кінці гри діти перелічують овочі, фрукти, городину, ягоди, називають їх і де виростив.

Дидактична гра «Що де росте»

Вихователь загадує загадки, і після того як діти відгадують їх, малюнки-відгадки виставляються на дошці.

Сидить дівчина в коморі,

А коса її надворі. (Морква)

Сидить баба серед літа

В сто сорочок одіта. (Капустина)

Солодка, червона, духмяна,

Росте низько, до землі близько. (Полуниця)

Кругле, рум’яне

З дерева дістану. (Яблуко)

Червоний колір, кисло-солодкий смак,

Кам’яне серце. У кого це так? (Вишня)

Вихователь: - Як всі наші відгадки можна назвати одним словом? (Плоди)

Вихователь продовжує:

  • Назвіть предмети, які лежать у мене на столі. (Помідор, яблуко, груша, цибуля, часник, аґрус, смородина, полуниця, малина, гарбуз, диня, кавун).

  • Перед вами три кошики. Подумайте, на які групи можна розділити ці предмети. (Діти висловлюють свої думки)

  • На чому ростуть фрукти? Де ростуть овочі?

  • На чому ростуть ягоди?

  • У який кошик нам слід покласти гарбуз, диню і кавун?

  • Чому вони не хочуть потрапити до кошика з овочами. У чому справа? А справа в тому, що і гарбуз, і кавун, і диня – це найбільші в світі ягоди.

Діти розкладають предмети в кошики. Вихователь допомагає в разі потреби, спонукаючи дітей доводити свою думку.

Дидактична гра «Вершки-корінці»

Хід. Кожній дитині видається картка, на якій у клітинах-квадратах зображені такі рослини: помідор, перець, картопля, огірок, морква, редиска, ріпа, буряк, цибуля, часник, петрушка, салат, капуста, горох. Кожній дитині видається по три маленьких квадратики зеленого, жовтого і червоного кольору.

Вихователь пропонує спочатку знайти рослини, в яких ми споживаємо тільки коріння, і покласти зверху на малюнок зелені квадратики. На рослини, в яких ми споживаємо вершки, покласти жовті квадрати.

- А чи є серед цих рослин ті, в яких ми можемо споживати і вершки, і корінці? Знайдіть та назвіть їх. (Цибуля, часник, петрушка).

Дидактична гра «Назви садок»

Хід. Вихователь пропонує дітям відповісти, як називається сад, де ростуть певні дерева (утворити прикметники від названих іменників).

Вишні – вишневий сад.

Яблуні – яблуневий сад.

Персики – персиковий сад.

Груші – грушевий сад.

Черешні – черешневий сад.

Сливи – сливовий сад.

Абрикоси – абрикосовий сад.

Діти виконують завдання.

Дидактична гра «Який плід самий найсмачніший»

Мета. Розвивати у дітей пам’ять, активну мову. Закріпити знання про те, що овочі (морква, картопля, буряк, цибуля, огірок) ростуть на городі. Яблука, груші, абрикос, слива – у саду. Вчити порівнювати їх між собою за смаковими якостями.

Хід. Вихователь дає кожній дитині маленький шматочок того чи іншого фрукта чи овоча (при цьому дитина заплющує очі). Потрібно визначити за смаком фрукт чи овоч та назвати його.

Дидактична гра “Лото”

Мета. Формувати у дітей вміння об’єднувати предмети за місцем вирощування: де що росте; закріпити знання про овочі, фрукти.

Обладнання. Картки з зображенням городу, саду.

Хід. В одній коробці знаходяться великі картки, на яких зображено город, сад, а в другій – маленькі, якими потрібно закрити клітинки великих карток. Діти обговорюють, що зображено на картках і відповідно накривають їх маленькими.

Дидактична гра “Їжачок”

Мета. Розвивати зв’язне мовлення, уяву, логічне мислення. Вправляти дітей в умінні об’єднувати предмети за певними ознаками.

Обладнання. Іграшка-їжачок, ігрове поле, фішки-яблучка.

Хід. Вихователь пропонує дітям допомогти їжачкові зібрати врожай яблук. Для цього потрібно придумати слова на задану тему. За кожну правильну відповідь дитина закриває яблучком один кружечок. Наприклад: “овочеві” слова – помідор, буряк, морква; “фруктові” слова – слива, яблуко, груша; осінні слова – листя, врожай.

Дидактична гра “Назви правильно”

Мета. Розвивати мову дітей, пам’ять, логічне мислення. Виховувати бережне ставлення до природи. Вчити знаходити і добирати відповідні слова.

Обладнання.

Хід. Вихователь читає речення. Діти уважно слухають і знаходять те слово, що не відповідає дійсності.

Наприклад:

  • Садок у нас гарний – фруктовий, зелений, пишний, склянний.

  • Яке слово зайвк? Яким не може бути садок? (скляний).

  • Ростуть в саду яблуні, груші, помідори, огірки, порічки.

  • Яке слово зайве? Що не росте у фруктовому саду? (помідори, огірки).

  • Із садових плодів готують борщ, варення, компот, повидло.

  • Яке слово зайве, чого не можна приготувати з фруктів? (борщ).

Дидактична вправа «Зачарована професія»

Хід. Усі стають у коло. Вихователь за допомогою рухів показує якусь роботу. Усі повторюють за ним, а потім відгадують «зачаровану» професію. Після чого ведучим стає хтось інший.

Дидактична вправа «Чарівні перетворення»

Хід. Вихователь пропонує дітям розійтись по груповій кімнаті. За сигналом вихователя вони мають «перетворитися» на предмети навколишнього світу і речі, які допомагають людині:рослини, побутові речі. Вихователь рахує: один, два, три. На рахунок «три» кожний завмирає в обраній позі. Вихователь торкається кожного, «фігури» оживають, і дитина розповідає, ким (або чим) вона себе уявляє.

Дидактична гра «КОШИК»

Хід. Всі сідають у кімнаті. Вихователь ставить на стіл кошик, коробку, ящик тощо. Це буде "кошик".
Вихователь запитує:

- Знаєте, що можна класти в цей кошик?

- Не знаємо!

- Ну так знайте: в цей кошик можна класти овочі, фрукти, квіти, іграшки, листки певних дерев, прислів'я та приказки, загадки тощо.

Правила гри: в грі можна обирати будь-яку тему, але не можна помилятись і класти до кошика те, що не стосується теми, або затримувати кошик. Той, хто помиляється, дає фант. Так грають, доки не набридне, а потім розігрують фанти.

Рухливі ігри:

Рухлива гра «Хоровод овочів»

Хід. Діти стоять у колі, на голову деяких вихователь одягає шапочки моркви, перцю, огірка, картоплі, цибулі, помідорів. Після цього всі кажуть слова загадки; дитина-«овоч», у якої така шапочка-відгадка, виходить у коло й танцює.

  1. Сидить дівчина в коморі, а коса її на дворі. (Морква)

  2. Червоний Макар по полю скакав, а в борщ плигнув. (Перець)

  3. Стоять коні на припоні, не їдять, а щоденно гладшають. (Огірки)

  4. І печуть мене, і варять, і їдять мене, і хвалять, бо я добра і смачна. (Картопля)

  5. Сидить Марушка в семи кожушках, хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)

  6. Я в городі виростаю, а коли я дозріваю,

варять з мене томат.

В борщ кладуть і так їдять (Помідор)

Рухлива гра «Збирання картоплі»

Мета. Розвивати кмітливість; виховувати почуття колективізму; удосконалювати навички бігу.

Хід. Дітей розділити на 2-3 команди з однаковою кількістю гравців. Команди шикуються в колони за лінією старту. На протилежному боці на відстані 8-10 м перед кожною командою накреслені великі кола, в середині яких лежить по 3 м’ячики - картоплини. За сигналом гравці біжать і збирають по одній «картоплині» в мішечок. Повернувшись бігом, передають торбинки наступним дітям, а самі стають у кінець колони. Перемагає команда, яка швидше за всіх зібрала картоплю.

Вказівки до гри: гравець не може вибігати зі свого місця доти, поки не отримає торбинку.

Рухлива гра «Огірочки, шикуйсь!»

Мета. Розвивати увагу. Виховувати організованість; удосконалювати навички ходьби та бігу

Обладнання. Шапочки-огірочки для дітей, листочок огірка.

Хід. Діти-огірочки шикуються у дві колони проти вихователя (городника). На умовний сигнал (змах листочком) і команду «Кроком руш!» діти ходять колонами один за одним. На команду «Всі розійшлись!» - розбігаються. На команду «Стій!» - всі зупиняються і заплющують очі. Вихователь міняє місце і говорить: - «Огірочки, шикуйсь!». Виграє та команда, яка швидше збереться. Гра повторюється.

Рухлива музична гра “Ой вийтеся, огірочки!”

Мета. Вивчити з дітьми певні танцювальні рухи; розвивати в дітей артистичні здібності, створити веселий настрій.

Хід. Діти стають у два кола. На середину виходять два Жуки. Одне коло починає обертатися в один бік, а друге – в інший. Діти співають:

Ой вийтеся, огірочки,

Та в зелені пуп’яночки.

Приспів: Грай, Жучку, грай –

Тут тобі край!

(Жучки бігають один за одним.)

Ходить Жучок і Жучина

По високій деревині.

Приспів.

(Жучки беруться в боки і поважно ходять та пишаються.)

Дайте, хлопці, околота,

Повезем Жучків в болото.

Приспів.

(Жучки хапаються за голівки, пригинаються і швиденько, метушливо бігають, немов хочуть утекти.)

Сонце світить, мов золото,

Жучки плачуть у болоті.

Приспів.

(Жучки сідають на підлогу, впадають, що плачуть, а обидва дитячих кола весело танцюють навколо них.)

Хороводна гра «Зайчики на городі»

  1. По стежині зелененькій

Бігли зайчики сіренькі.

(Діти стоять рядком за вихователем та імітують біг на місці).

Ось такі тут зайчики,

Зайчики-стрибайчики.

  1. На городі біля тину

Скубуть зайці капустину.

(Стають у коло й імітують скубання капусти).

Ось такі листочки,

Скубу-скубуточки.

(Показують, які великі листочки).

  1. Сіли зайчики тихенько,

Риють моркву солоденьку.

(Присідають і «риють» моркву).

Ось такі в них лапки,

Сірі лапки-шкрябки.

(Показують лапки й гребуть ними землю).

  1. Гризуть зуби безупину

І буряк, і картоплину.

(Імітують, що гризуть овочі).

Ось такі в них зуби,

Зуби-гризолюби.

(Клацають зубами).

  1. Іде дід по городу:

«Хто тут робить мені шкоду?»

(Вихователь обходить зайчиків по колу, голосно промовляючи за Діда).

Утікайте, зайчики,

Зайчики-стрибайчики!

(Зайчики розбігаються, а Дід намагається їх упіймати).

Тема: Осінь – художниця.

Осінні явища у природі. Праця двірника у природі

Молодша група

Словник з теми

Іменники: Дерево, листя. Корінь, стебло, стовбур, листя, квіти. Дуб, тополя, береза, каштан.

Дієслова: Цвісти, квітнути, в’янути. Допомагати, прибирати, не смітити, не ламати, не рвати, жаліти Радіти, сумувати, веселий, сумний, здивований

Прикметники: Вітряна, дощова.Волога, безлиста. Тонкий-товстий, високий-низький, маленький-великий

Назви осіннього одягу, інвентарю для праці

.

Усна народна творчість

Колискові

Гойда, гойда, гойданички

У гніздечку дві пташечки

Просять вітра прилітати,

Пташеняток погойдати.

*****

Ой ходить сон коло вікон,

А дрімота коло плота.

Питається сон дрімоти:

-А де будеш ночувати?

-Де хатонька теплесенька,

Де дитина малесенька,

Там ми будем ночувати,

Дитиноньку колисати.

*****

Заклички

Сонечко, сонечко

Виглянь у віконечко:

Твої дітоньки плачуть

Їстоньки хочуть.

*****

Ой вітре, вітроньку,

Прижени хмароньку,

Полий теплим дощиком,

Встели землю килимком.

*****

Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику

В череп’янім горщику.

Тобі каша, а нам борщ,

Щоб густіший падав дощ.

Іди, іди, дощику.

Твори українських та зарубіжних

авторів

Вірші

Вітер.

Вітер, вітер пустотливий

Залетів до нас у сад,

Оббиває груші, сливи,

Трусить яблуні підряд.

І хустиночку в Марусі

На голівці розв’язав,

Свиснув дівчинці у вусі

І нічого не сказав.

М. Познанська.

Сіла хмара на коня.

Сіла хмара на коня:

Хмара хмару доганя.

Вітер збоку як набіг –

Збив коня відразу ніг.

Випустила хмара віжки

І пішла за обрій пішки.

В. Лучук.

Горобина.

Хто в хустинці червоненькій

Став у лісі між дубів?

Може, дівчинка маленька,

Назбирать прийшла грибів?

Ні, не дівчинка там стала,

Горобина вироста.

Їй хустину гаптувала

Щедра осінь золота.

М. Познанська

Прийшла осінь.

Прийшла осінь люба, мила

Дітям на потіху.

Груші вже позолотила

У годину тиху.

Ще червону фарбу мала

Осінь – мальовнича.

Яблучка помалювала

На обидва личка.

Як на сливи позирала,

Знала, що робити:

Усі сливи завивала

В сині оксамити.

І куди лиш не ходила

У годину тиху,

Весь садочок прикрасила

Дітям на потіху.

М. Підгірянка.


Калинонька.

Ось калина над рікою

Віти стелить по воді.

Хто це щедрою рукою

Їй намистечко надів?

Червонисте, променисте,

Розквітає, як огні.

Дай хоч трішечки намиста,

Калинонько, і мені...

І. Кульська

Дощик.

Крапа дощик – накрапайчик,

Барабанить в барабанчик,

Бубонитьу бубонець,

Щоб усі ішли в танець.

Т. Коломієць

Осінь принесла золотисті стрічки.

Ростуть над ставком дві берези. Стрункі, високі, білокорі. Опустили берези зелені коси. Віє вітер, розчісує їх. Тихо шелестять листям берези. То вони про щось розмовляють.

Однієї ночі стало холодно. На траві заблищали білі кристалики льоду. Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золотисті стрічки. Вплели берези стрічки в зелені коси. Зійшло сонце. Розтопило кристалики льоду. Подивилося сонце на берези й не впізнало їх – у зелених косах золоті стрічки. Сміється сонечко, а берези сумують.

В. Сухомлинський

В. Сухомлинський

Казка „Як берізка листя роздарувала”

Позолотила Осінь Берізку. Заблищала вона, засяяла. Хто не пройде, кожен Берізкою милується.

  • Ой, мені таку ковдру, теплу, як сонечко, - сказав Мураха, дивлячись на жовте листя.

  • Ось, візьми, - відповіла Берізка скинула один листочок. Зрадів Мураха, схопив листочок, до мурашника поволік.

  • До мого б капелюха отаку золоту пірїну, - обізвався гриб Підберезник.

  • Ось тобі золота пір’їнка, - скинула Береза ще один листочок.

Приліпив його Підберезник до оксамитового капелюха, стоїть, не дихає з радощів.

  • І мені б листочка трохи, - попрохав Їжачок.

Гойднула гілочками Берізка, аж кілька листочків впало на травичку. Покачався на них Їжачок, начепив листя на колючки і золотою кулькою додолу покотився.

А тут Ялинка-чепуруха зітхає.

- Ой якби по моїй зеленій сукні розкидати твоє золоте листя, не було б на світі дерева, ошатнішого за мене.

- Візьми, сусідко, візьми, мені ж не жаль, - сказала Берізка і все своє листя на ялинку струсила.

Глянь, а сама ні з чим лишилася, все до останнього листочка роздарувала.

Засумувала тоді Берізка: „Де моя золота краса?”

Тут Вітер підлетів.

  • Не журись. Берізко, прийде весна, подарує тобі нове вбрання, не журись... не жури-и-ись.

Гойдалася Берізка, слухала ласкаві вітрові слова та й заснула. На цілу зиму заснула.

З того часу так і повелося: як тільки подарує Берізка своє золоте листя, то й засне на всю зиму, щоб скоріше весни діждатися.

Ірина Прокопенко

Казка

Півник і двоє мишенят

Українська народна казка

Жило-було двоє мишенят Круть і Верть та півник Голосисте горлечко. Мишенята тільки й знали, що співали та танцювали, крутились та вертілись.

А півник, тільки починало світати, схоплювався, спочатку всіх піснею будив, а потім брався за роботу.

Одного разу замітів півник подвір'я і побачив на землі пшеничний колосок.

Круть, Верть! — покликав півник.— Гляньте, що я знайшов!

Прибігли мишенята та й кажуть:

Його треба обмолотити і з зерна в млині борошна намолотити.

А хто це зробить? — спитав півник.

Тільки не я!—закричав Круть.

Тільки не я! — закричав Верть.

Добре, я сам зроблю,— сказав півник.

Повернувся півник з млина, кличе мишенят:

Сюди Круть, сюди Верть! Я борошно приніс.

Прибігли мишенята, дивляться, вихваляють:

От так півник! От так молодець! Тепер треба тісто замісити та пироги пекти.

Хто буде місити? —спитав півник.

А мишенята знов своє.

Тільки не я! — запищав Круть.

  • Тільки не я! запищав Верть.
    Подумав, подумав півник та й каже:

  • Мабуть, мені доведеться.

Замісив він тісто, наносив дров, затопив піч і спік у печі пироги. Поклав він пироги на стіл, а мишенята тут як тут. І кликати їх не довелося.

Ох, і голодний я! пищить Круть.

Ох, і їсти мені хочеться! пищить Верть.

Та й швидше сіли за стіл.

А півник каже:

Підождіть! Ви спочатку скажіть: хто знайшов колосок?

Ти знайшов!— голосно закричали мишенята.

А хто колосок обмолотив та зерно поніс у млин?

Теж ти, —тихо відповіли Круть і Верть.

А тісто хто місив? Дрова носив? Піч топив? Пироги пік?

Все ти... Все ти, —ледве пропищали мишенята.

А ви що робили?

Нічого сказати мишенятам.

Стали Круть і Верть вилазити з-за столу, а півник їх і не затримує.

Немає за що таких ледарів пирогами пригощати.

Українські народні ігри

Мир –миром.

(Промовляють, щоб помиритися)

Мир – миром,

Пироги з сиром,

Варенички в маслі,

Ми дружечки красні.

Дрібнички

(Двоє гравців беруться за руки, зближують ноги, а все тіло нахиляється назад. Починають хутко крутитись то вліво, то вправо, приспівуючи):

Дрібу, дрібу, дрібушечки,

Наївшися петрушечки,

Наївшися лободи,

Гиля, гиля до води.

Тема: Осінь - художниця . Золота осінь .

Середня група

Словник до теми

дерево, листя, корінь, стебло, стовбур, квіти, дуб, береза,каштан,квітнути, в’янути, вітряна, дощова, вологе, безлисте.

Допомагати, прибирати,не смітити,не ламати,не рвати,не топтати,

жаліти,

доглядати,

берегти.

Радіти, сумувати, веселий, сумний, здивований, дружній, ввічливий, добрий

Тонкий-товстий, високий-низький,маленький-великий,сильний-слабкий.

золота, багряна, безлиста, мокра, різнокольорова

Назви відтінків осені (червоно-жовтий,

жовто-зелений,

медово-золотий,золотавий)

Кружляють, летять, танцюють, осипаються, хазяйнує.

Скоромовки

1. Осінь лісом шелестить

2. Стиглі колоски просили,

щоб скоріше їх скосили.

3. –Калинка-не малинка!

- Так Калинко ,гірка калинка.

4. Шура в лісі побродила,

шишки в шапку натрусила.

5. Щиглі в кущах пищали,

Щоранку сповіщали:

«В кущах вітрище свище

Гуляє морозище».

Заклички

Програмова література:

1. Іди,іди дощику,

Зварю тобі борщику

У новому горщику

Та поставлю на вербі,

Щоб не зїли комарі.

Буде вам,буде нам,

Буде всім комарам.

2.Дощику ,дощику,

Припечи,припечи,

А я буду у куточку

На печі, на печі.

3.Вийди ,вийди сонечко

На попове полечко,

На бабине подвірячко

На маленькі діточки.

Там вони граються .

Тебе дожидаються.

Додаткова література:

1.Дощик,дощик,зупинись.

Чорна хмара розійдись,

Чорна хмара розійдись,

Сонце ясне засвітись

Всю водичку просуши!

2.Ой.вітре.вітроньку,

Прожени хмароньку,

Полий теплим дощиком,

Встели землю килимком.

Загадки

1.Жовте листячко лежить,

Під ногами шелестить,

Сонце вже не припікає,

Коли діти ,це буває?

(Восени)

2.Неведимка ходить в гаї,всі дерева роздягає..

(Осінь)

3. Весною виростають, а осінню опадають

(Листя)

4. Без рук,без ніг,а на гору побіг.

(Вітер)

5. Рукавом махном –дерево зігнув.

(Вітер)

6Літун-шелестун,

Замітайло –хлопотун,

Усе листя полистав,

Усю хвою розчесав.

В усіх димах бруднився,

В усіх річках обмився.

(Вітер)

7. Котилось котильце,

котильце- барильце,

то вище і вище,

то нижче і нижче.

Закидало у віконце

Золоте волоконце.

(Сонце)

8. Сине море хитається,жовтий заєц купається.

(Небо і сонце)

9. Один миє, другий пє ,а третій росте.

(Дощ, земля, трава)

10. Сидить півень на вербі,

Спустив крила до землі.

(Дощ)

11. Серед моря стоїть золота комора.

(Сонце)

12. Він скрізь : у полі і саду ,а в дім не попадає,

І тоді лиш з дому йду, коли він не йде.

(Дощ)

13. Стоїть півень над водою з червоною бородою.

(Калина)

14. У вінку зеленолистім, у червоному намисті,

Видивляється у воду на свою хорошу вроду.

(Калина)

15. Що у світі найбагатше?

(Земля)

Прикмети

  1. На рослинах багато павутиння- на тривалу теплу погоду

  2. Опало листя з верхівок дерев – на ранню зиму

  3. Осінь сумна – весело жить.

  4. Осінь усьому лік веде.

Прислівя

  1. Жовтень ходить по краю та виганяє пташок з раю.

  2. У жовтні гріє ціп ,а не піч.

  3. Плаче жовтень холодними сльозами.

4.Як листя жовтіє, то поле сумніє.

Народні пісеньки

1. Будемо поле орати.

Будемо хліб засівати,

Будемо жито молотити,

Наших діточок годувати.

Борошно намелемо,

Хліба напечено,

Пиріжків з сиром,

Щоб жили у мирі.

2. Дощик,дощик, не шуми

Крап-крап-крап.

Просять , просять малюки

Крап- крап – крап.

Ось коли підем ми спать

Крап- крап – крап,

Можеш знову накрапать

Крап- крап- крап.

Твори українських та зарубіжних авторів

Вірші

Програмова література:

«Жовтень»

Подивись на видноколі

Мов змінилися ліси

Хто це їх у жовтий колір

Так барвисто покрасив?

Ось край річки жовті клени

І берези золоті

Лиш ялиночки зелені

Залишились в самоті

І пишаються дерева

Золотим своїм вбранням

-Це якийсь маляр,напевне,

Догодити хоче нам.

А маляр цей-місяць жовтень-

У відерцях чарівних

Жовту фарбу перебовтав

І розбризкує по них.

Н.Забіла

«Осінь»

Небеса прозорі,

Мов глибінь ріки

Падають,як зорі,

З явора листки

А над полем нитка

Дзонить, як струна.

Зажурилась квітка-

Чує сніг вона.

Д,Павличко

«Золота осінь»

В парках і садочках

На доріжки й трави

Падають листочки

Буро-золотаві.

Де не глянь,навколо

Килим кольористий,

Віти напівголі,

Небо сине чисте.

Метушні немає,

Тиша й прохолода

Осінь золотая

Тихо-ніжно ходить.

К.Перелісна

«Осінні хмари сірі,як слони»

Осінні хмари

Холодом нагусли

Пожовкле листя

Падає в гаю

Летять у вирій

дуже дикі гуси

А я слонам

привіт передаю.

Л.Костенко

«Осінь»

Коли вона загляне в сад-

Наллється соком виноград

І різні яблука ренет

Солодкі стануть наче мед;

Коли огляне баштани-

Надмуться гордо кавуни

І залишаеться в хустках

Товста капуста на грядках

Як помандрує по гаях

З чарівним пензлем у руках-

Все розмалює на путі ,

Берези стануть золоті!

І ми її уклінно просим

-Заходь у гості,щедра осінь!

І.Купальська

Додаткова література:

«Осінь»

Осінь, осінь, осінь!

Золота пора

Медом пахнуть роси

Жовта вже трава

Журавлі курличуть в небі-

Та вітри голосять

Не дзвенять в садочку

Птичі голосочки.

Сняться зоряному полю

Квіти й колосочки.

А.Коваль

«Золота осінь»

Ще недавно в небі синім

Пролітали журавлі

А сьогодні в безгомінні

Ходить осінь по землі

І відкраю і до краю,

Від двора і до двора

Золотого урожаю

Знов до нас прийшла пора.

О.Продський

«Художник»

В зеленім лісі побував

Якийсь художник- і поволі

Дерева перефарбував

У золотисто-жовтий колір

- Ти хто такий?-

Я здивувавсь

Чому тебе не бачив досі?

- То придивися, - хтось озвавсь,-

І ти побачиш ... (осінь) .

І.Січовик

«Осіннє листя»

Настала осінь. Холодом

Повіяло навкруг.

Все більш береться золотом

Зелений ліс і луг

Від вітру коливаються

Пожовклі дерева,

А, листя з них зривається

І пісеньку співа.

- Зриваємось ми зграями

З топольок і беріз,

Злітаємо, кружляємо

І падаємо вниз.

Н.Забіла

«Вчора ще дзвеніли коси»

В гаї на лужку,

Нині ж там стоїть вже осінь

В жовтім кожушку.

Я до неї у долину

Вибіг із воріт

Придивився: це ж калина

В золоті стоїть.

В.Ладижець

«Кленове листя»

Осінь, осінь...Лист жовтіє,

З неба часом дощик сіє

Червонясте, золотисте

Опадає з кленів листя.

Діти ті листки збирають,

У книжки їх закладають.

Наче човники, рікою

Їх пускають за водою.

З них плетуть вінки барвисті-

Червонясті, золотисті.

І.Блажкевич

«Осінь»

Ніби притомилось

сонечко привітне,

У траві пожовклій

молочай не квітне,

Облнтіло літо

листячком із клена ,

Лиш ялинка в лісі

сонячно-зелена.

Журавлі курличуть:

- Летимо у вирій!-

Пропливає осінь

на хмаринці сірій.

Б.Чалий

Казки

Програмова література:

В.Сухомлинський

Зайчик і горобина

Засипало снігом землю. Нема чого їсти зайчикові. Побачив зайчик червоні ягоди на горобині. Бігає навколо дерева, а ягоди - високо. Просить зайчик: "Дай мені, горобине, одно"гроно ягідок". А горобина і каже; "Попроси вітра, він і відірве".

Попросив зайчик вітра. Прилетів вітер, гойдає, трусить горобину. Відірвалося гроно червоних ягід, упало па сніг. їсть зайчик ягоди, дякує вітрові.

Додаткова література:

Осінні сни клена

Ми пішли до лісу подивитись на осіннє вбрання дерев. Зупинились біля високого клена. Посідали. Яка краса відкрилася перед нами! Стоїть клен у яскравому барвистому вбранні, а листочки ж ні затремтять, ні зашепотять.

Дивіться, діти: клен спить. І сниться йому все, що бачив од весни до осені. Ось жовтий листочок — мов золота кульбабка. Весною клен був зачарований її красою. Запам'ятав. А як заснув, то й пр;.гадав весну — листочок його й пожовтів.

А там, бачите, листочок — мов ранкова зоря — рожевий і ласкавий. А цей — як вечірня заграва на вітряний день. На цій гілочці — яскравий і красивий, немов крило вивільги. Мабуть, сиділа колись тут вивільга, а зараз приснилося кленові її крило.

Ми принишкли й милувалися красою. Усі наче боялися потривожити чарівний сон клена.

Валентина Байкова

Сонячне золото

У високому царстві у найвищому дер-жавстві живе Сонце. Воно завжди усміхається. Чому Сонцеві весь час радісно?

Може, у ролотавої бджілки спитати?

  • Бджілко, ти далеко літаєш ти багато знаєш. Скажи, чому Сонце таке радісне?

  • Запитай в жучка, маленького сонечка, воно з тих країв!

  • Сонечко, сонечко, сядь мені на долоню, скажи, чому велике Сонце не буває похмурим?

  • Біжи за мною цією зеленою стежкою.Будуть кликати квіти — не зупиняйся, буде лоскотати травичка — не зважай.

Стежкг кінчилась.

Де ти, сонечко, куди йти далі?

Ти вже прийшов! Подивись навколо.

  • Я в сонячному царстві?

  • Ти у полі. Тут росте сонячне золото —хліб...

  • Він і справді золотий...

  • Золотий ! — промовили колосочки. —Золотий від Сонця! Воно високо живе, але всіх зігріває. Йому від того радісно.

Казка про листочок

Жив собі листочок. І було у нього багато друзів – кленових листочків. Наступила осінь. Всі вони стали жовто-багряні. Вітерець налітав на них, відривав від гілочок і, кружляючи, опускав на землю.

  • Не займай мене, вітре, - просив листочок.

  • Не бійся, я понесу тебе далеко від твого дому. Покажу тобі як навколо гарно, - відповідав вітер.

Листочок затремтів у повітрі, а потім опустився на землю, де було багато таких листочків, як він. "Що ж зі мною буде? -подумав листочок, - я тут нікому не потрібний". "Шурх-шурх-шурх", - почулося раптом. Це прибіг маленький їжачок. Настромив нашого листочка на голки і поніс до своєї хатки. Листочок подумав:

- Як добре, що я комусь ще знадобивсь. Я і мої друзі-листочки будемо зігрівати їжачка, щоб йому було тепло і затишно.

Тільки ялинки і сосни стоять зелені. їх листочки-хвоїнки не бояться холоду. Кожна хвоїнка, немов шубкою, вкрилася восковим нальотом.

Назбираємо на згадку осінній букет із листочків.

Оповідання

В.Сухомлинський

«Осінні сни клена»

Ми пішли до лісу, подивитись на осіннє вбрання дерев. Зупинились біля високого клена. Посідали. Яка краса відкрилася перед нами! Стоїть клен у яскравому барвистому вбранні, а листочки ж ні затремтять, ні зашепотять.

Дивіться, діти: клен спить. І сниться,йому все, що бачив од весни до осені. Ось жовтий листочок мов золота кульбабка. Весною клен був зачарований її красою. Запам'ятав. А як заснув, то й пригадав, весну — листочок його й пожовтів.

А там, бачите, листочок — мов ранкова зоря — рожевий і ласкавий. А цей — як вечірня заграва на вітряний день. На цій гілочці— яскравий і красивий, немов крило вивільги. Мабуть, сиділа колись тут вивільга, а зараз приснилося кленові її крило.

Ми принишкли й милувалися красою. Усі наче боялися потривожити чарівний сон клена.

Дидактична гра Живі кольори

Мета: продовжувати вчити дітей співвідносити власні емоції, почуття із відповідними кольорами та відтінками; виражати свої думки в слові та малюнку; розвивати відчуття, сприймання, увагу, мислення, емоційну сферу дошкільників.

ХІД ГРИ

1. Пригадайте з дітьми, що означають такі слова як радість, щастя, сум, тривога тощо. Запитайте, чи переживали вони подібні почуття, емоційні стани. Попросіть дітей назвати кольори, які асоціюються в них із цими словами.

Після цього роздайте малюкам кольорові картки і попросіть назвати почуття, з якими у них асоціюються різні кольори.

2. Попросіть дітей уявити, що вони відчувають гострий біль, сильне здивування, раптовий переляк та інші емоції. Запропонуйте дітям описати кольори й відтінки тих чи інших станів.

Можна зібрати всі малюнки і, показуючи їх по черзі, запропонувати дітям відгадати, який стан виражається тим чи іншим кольором. Відгадувати можна колективно.

Дидактична гра Пори року

Мета: закріпити поняття «зима», «весна», «літо», «осінь», знання про найрізноманітніші ознаки пір року та види праці людей в різні пори року; про сезонні народні свята. Розвивати вміння орієнтуватися в часі. Розввивати дрібну моторику рук, наочно – образне мислення. Виховувати працьовитість, розсудливість.

Хід гри.

Дитина отримує м’ячик. Починаючи прокочувати ним по доріжці від «осені» до «зими» і далі, промовляючи назву пори року. Педагог може запропонувати дитині згадати місяці певної пори року. Наприклад, прокочуючи м’ячик до осені, дитина промовляє «вересень», «жовтень», «листопад» - місяці осені. Відповідно до інструкції, яку на початку гри проговорює педагог, дитина може називати свята, які святкують у народі в ту чи іншу пору року, а також розповідати, що саме люди роблять восени, взимку в залежності від часу проведення гри. Завдання дають дітям з урахуванням попередньої роботи з природою та навколишнім.

Комплектність: ігрове панно, на якому розташовані чотири аплікації – явища природи різних пір року, атрибути для народних обрядових свят, виготовлених з тканини, по одній кульці на дитину.

Дидактична гра Дощик

Мета: розширити знання дітей про явища природи. Закріпити поняття: хмари, грім, дощ, блискавка, град, гроза, снігопад. Збагатити та активізувати словник дітей словами відповідно до теми «Явища природи». Вчити чітко вимовляти назву природного явища; добирати іменники відповідні дієслова ( дощ йде, грім гримить). Розвивать зв’язне мовлення, навчаючи дітей складати розповіді про явища природи. Розвивати дрібну моторику рук. Виховувати спостережливість, самостійність.

Хід гри.

На початку гри діти отримують м’ячики. Кожна дитина повинна прокотити м’ячик по панно до відповідного явища у природі, яке називає педагог, знизу вверх пальцями лівої руки та вернути м’ячик зверху вниз по панно пальцями правої руки.

Варіанти гри.

  1. Прокочуючи м’ячик, дитина чітко промовляє назву природного явища.

  2. Прокочуючи м’ячик, дитина спочатку разом з педагогом, а потім самостійно промовляє вірш про дане явище.

  3. Панно можна використати для закріплення уміння дітей добирати до іменника назви явища відмінне дієслово. Наприклад, прокочуючи м’ячик до блискавки, промовляє: «Блискавка блищить, випромінює».

  4. Перед грою педагог може запропонувати дітям обрати для себе будь – яке явище, яке розташовано на панно; згадати, що вони знають про це явище і, прокочувати м’ячик, розповісти про нього.

Комплектність: ігрове панно, на яке можна кріпити на ліпкій стрічці неживі об’єкти природи, 5 дерев’яних або гумових м’ячиків.

Дидактична гра Квіти

Мета: закріплювати знання дітей про квіти, їх будову, місце зростання. Збагачувати активний словник дітей назвами квітів. Розвивати зв’язне мовлення дітей шляхом складання описових розповідей про квіти. Розвивати вміння інтонаційно виразно читати вірші. Розвивати координацію рухів пальців рук, вміння здійснювати мовленнєвий супровід дій. Розвивати спостережливість, увагу, пам'ять.

Хід гри

Діти одержують дерев’яні м’ячики, які треба прокотити по доріжкам складної конфігурації у напрямку до квітки, яка знаходиться у кінці доріжки.

Варіанти гри:

  1. Педагог називає квітку, дитина повинна прокотити м’ячик до своєї квітки, чітко промовляючи її назву.

  2. Педагог загадує описову загадку про квітку. Дитина відгадує загадку та відшукує «відповідь» на ігровому панно. Прокочуючи м’яч до квітки, повторює за педагогом описову загадку.

  3. Перед грою педагог може запропонувати дітям обрати квітку, розташовану на панно, та описати її. Спочатку дитина описує свою квітку, а потім, прокочуючи м’яч, чітко промовляє її назву. Відтоді, як дитина запам’ятає загадки, вона може загадувати їх одноліткам (у ході самостійних ігор).

  4. Педагог називає перший звук у назві квітки, дитина, дитина прокочуючи кульку пальцями правої руки, чітко промовляє її назву. Потім педагог пропонує назвати останній звук у назві квітки (наприклад, жоржина), якщо дитина правильно називає звук, то починає прокочувати м’яч від заданої квітки пальцями лівої руки.

  5. Дітям пропонують прокотити м’яч до певної квітки, супроводжуючи рух читанням вірша, якщо дитина має труднощі у відтворенні вірша, дорослий допомагає їй.

Дидактична гра Маленькі дослідники

Мета: вчити дітей порівнювати: виявляти ознаки подібності і відмінності (між предметами та явищами); розвивати зв'язне мовлення, пам'ять.

ХІД ГРИ

Вихователь пропонує дітям перевтілитися на маленьких вчених-дослідників. Розповідає, що дослідники уважно роздивляються, вивчають все навкруги. Вихователь пропонує будь-який предмет в оточенні. Діти мають відповісти на питання: «Що це?». Пропонується кожній дитині очергово виділити в обраному предметі якусь властивість. Ознаку, особливість у порівнянні з іншими предметами. Наприклад, потрібно назвати якийсь предмет і сказати, навіщо він потрібен; які в нього основні ознаки (колір, форма, розмір), який він на дотик, на запах, на смак, із чого зроблений; схожий «на», відрізняється «від» (якихось інших предметів); що станеться, якщо його кинути в воду, у вогонь, з третього поверху, вдарити по ньому, підкинути і т. ін.

Дидактична гра Каруселі

Мета: диференціація звуків Л, Л’, Р у тексті.

Обладнання: обруч на якому прив’язані стрічки за кількістю дітей.

Хід гри

Вихователь стоїть у колі і тримає над головою обруч. Діти, взявши стрічку правою рукою , ідуть під веселу польку по колу, прискорюючи хід і промовляють:

Закрутились каруселі,

Все бігом, бігом, бігом

І поїхали кругом.

Діти біжать. Раптом звучить акцентований музичний акорд (сигнал). Діти перехоплюють стрічку правою рукою і уповільнюючи хід, біжать в інший бік зі словами:

А тепер не поспішайте,

Каруселі зупиняйте.

Раз, два, раз, два,

І скінчилась наша гра.

Діти по черзі називають будь –яку живу істоту, в назві якої є звуки Л чи Р.

Дидактична гра Парасолька

Мета: вчити дітей чітко вимовляти голосні звуки: а, о, и, і, у, е. розвивати фонематичний слух. Розвивати вміння співвідносити букву зі звуком, добирати слова, які починаються на заданий звук. Розвивати пам'ять. Дрібну моторику пальців рук. Виховувати у дітей самостійність та ініціативність.

Хід гри

Діти отримують м’ячики гладенькі та ребристі та картки із буквами, що позначають голосні звуки. Педагог пропонує дитині прокотити м’ячик від куполу парасольку до кінця мотузки, одночасно проспівують звук. Прокочування м’ячика відбуваються повною долонькою, всіма пальцями та кожним пальцем окремо.

Варіанти гри

Завдання ускладнюється: вихователь розміщує одну картку з літерою біля парасольки, а іншу – біля «землі», діти по черзі проспівують відповідний звук один за одним. Також можна запропонувати дітям пригадати слова, які починаються на цей звук, а також раніше вивчені вірші про цей звук.

Комплектність: ігрове панно, з зображенням парасольок трьох кольорів, м’ячики – гладкі та ребристі, картки з буквами, що позначають голосні звуки.

Дидактична гра Як у нашого крильця посадили деревця

Мета: виховувати у дітей любов до природи, пошану до праці, бажання брати в ній участь, передавати образ дерева з тонким стовбуром, гілками, листям.

Матеріал: папір з чверть альбомного листа, кольорові олівці.

Попередня робота. Спостереження за посадкою дерев, участь в цьому дітей. Розгляд ілюстрацій. Малювання на землі.

Хід гри

Вихователь розповідає про те, що восени люди садять дерева і діти допомагають дорослим доглядати за ними, поливати. Потім педагог пропонує кожному подумати і намалювати, яке деревце він хотів би посадити. «Деревце садять тонке, у нього зовсім мало гілок, листя», - говорить вихователь, звертає увагу на характер ліній, контур гілок.

Дидактична гра Змійка

Мета: вчити дітей поступатися місцем, вміти не сваритися, а миритися; формувати навички організаційної поведінки.

Хід гри

Для цієї гри малюють велике коло. Довкола нього сідають гравці. За їхніми спинами ходить ведучий. Він несподівано кидає на середину кола мотузку – змійку. Усі схоплюються, намагаючись якнайшвидше стати на неї. Той, кому не вистачить місця, вибуває з гри. Ведучий, кидаючи змійку до кола, увесь час її скорочує, аж доки на неї зможе стати лише один учасник. Саме він і стає наступним ведучим.

Дидактична гра Помічники

Мета: вчити дітей бути щедрими, заохочувати бажання поділитися.

Хід гри

Прочитати дітям прислів’я «Діли хліб навпіл, хоча й голодний». Діти діляться на групи й отримують від вихователя по яблуку. Кожна група має поділити своє яблуко порівну на всіх членів групи.

Попросіть назвати дітей все, чим вони коли - небудь ділилися зі своїми друзями. Усе, що пригадають діти, записати в зошит (який має назву «Я вмію керувати собою»). Потім роздайте дітям картки з малюнками людей різних професій і попросити їх сказати, чим представники цих професій можуть поділитися з людьми.

Рухлива гра Осінні листочки

Мета: закріпити знання дітей про кольори, величину осіннього листя; учити дітей пересуватися по майданчику, дотримуючись вказівок, які даються в ігровій формі; конкретизувати поняття «листопад».

Матеріал: осіннє листя.

Хід гри

Вихователь говорить: «Малята! Ви всі будете листочками, виберете собі листочок, який сподобається: хто жовтий, хто червоний, хто великий, хто маленький». Кожна дитина показує й називає, який листок вона вибрала кольором і величиною.

Вихователь розповідає: «Листя легеньке, воно повільно летить у повітрі. {Діти бігають і змахують руками.)

Листя падає вряд! Листопад! Листопад!

Кружляють гарні жовті листочки. (Дії виконують діти з жовтими листочками.)

Кружляють гарні червоні листочки. (Дії виконують діти із червоними листочками.)

Покружляли й сіли всі на землю. (Діти присідають.) Сіли! Сіли й завмерли. (Діти не ворушаться.)

Прилетів легкий вітерець, подув». (Дме дорослий, за ним діти.) Вихователь продовжує: «Здійнялося листя, розлетілося в різні боки. (Діти розбігаються по майданчику.) Закружляли, закружляли, закружляли!

Листопад! Листопад! Всі листочки летять.

Затих вітерець, і знову повільно опускаються на землю то жовте, то червоне листя».

Педагог читає вірш В. Світович «Листопад». За бажанням дітей гра повторюється 2—3 рази.

Рухлива гра Підняти листочки вгору

Завдання гри. Ходьба одне за одним, врозтіч. Виховання уваги, пам'яті, уміння швидко розпізнавати кольори та орієнтування в просторі.

Хід гри

Посередині кімнати або майданчика поставлені стільчики в коло, спинками всередину, а в колі на табуреті — вазон. Діти з прапорцями певного кольору (голубого, зеленого) в руках одне за одним ідуть по кімнаті. Під музику або слова вихователя:

Весело, радісно дошкільнята йдуть,

Осінні листочки у руках несуть.

Раз, два, раз, два

(останні слова повторити б—7 раз)

Ось так, ось так

Осінні листочки у руках несуть

діти піднімають листочки названого кольору (жовтого, червоного, зеленого), підходять до стільчиків і стають проти них. На умовний сигнал (слово вихователя «поклали» або на визначену музику) діти кладуть листочки на стільчики, ходять по кімнаті, бігають урозтіч, а на слова вихователя: «Листочки підняти вгору» поспішають до стільчиків, беруть листочки обома руками або поперемінно правою й лівою рукою і піднімають їх угору. Вихователь відзначає дітей, які першими підняли прапорці вгору. Гра повторюється з того моменту, коли діти покладуть прапорці на стільчики.

Правила гри. Не ходити, не бігати близько від стільчиків.

Вказівки до гри. Вихователь разом з дітьми прикрашає майданчик: ставить у коло стільчики по числу дітей, а в центрі кола — красивий, гіллястий вазон. Замість листочків можна покласти квіти, каштани, жолуді, змінюючи відповідно до цього і текст. Гру можна ускладнити: розставити по чотири стільчики і на кожному стільчику покласти по дві квітки, наприклад, червону — праворуч, синю — ліворуч або покласти каштан (праворуч) і жолудь (ліворуч) залежно від сезону. Завдання дати таке. Червону квітку або каштан піднімати правою рукою, а синю квітку або жолудь — лівою. Якщо буде сигнал «Підняти квіти догори!», треба підняти разом правою рукою червону квітку, а лівою рукою—синю і т. д.

Бігати по кімнаті різними темпами залежно від музики, пісні або ударів у бубон.

Рухлива гра Знайди собі пару!

Завдання гри. Ходьба, біг урозтіч, ходьба парами. Виховання уваги, пам'яті, почуття колективізму, уміння свої рухи підпорядкувати рухам своєї пари та інших дітей.

Хід гри

Діти стають у пари, хто з ким хоче. На умовний сигнал вихователя (удари в бубон) діти розходяться або розбігаються по всій площі. На другий сигнал — два удари в бубон або слова «Знайди собі пару!» діти стають в пари і йдуть по кімнаті під удари в бубон. Потім на умовний сигнал діти знову розбігаються і на слова «Знайди свою пару!» знову поспішають стати в пари з тим, з ким стояли раніше. Тому, хто довго шукає пару, діти кажуть: «Галю, Галю (називають ім'я дитини), поспішай, швидше пару вибирай!» Гра повторюється.

Правила гри. Ставати в пари і розбігатися тільки на умовний сигнал вихователя. Ходити парами на певній відстані, не набігати на переднього.

Вказівки до гри. Вихователь стежить, щоб діти заповнювали весь простір кімнати, обходили одне одного, не штовхались, щоб довго не бігали після сигналу і швидко ставали в пари.

Другий варіант.

Хід гри. Дві однакові групи дітей строяться в колони на протилежних кінцях майданчика за накресленими лініями, під пісню вихователя.

На слова:

В наших лавах лад хороший,

Де іще живуть дружніш!

діти, йдучи, беруться за руки, утворюють коло і зупиняються.

На слова:

Гей, забийте в барабани,

Грайте, сурми, веселіш!

діти присідають, б'ють в барабани, потім випростовують-ся підносять руки до рота, удаючи, що сурмлять.

На слова:

Вище голову тримайте!

В ногу, в ногу враз усі!

Чітким кроком вирушайте

На дорогу, по росі!

діти перестроюються з пари. При повторенні куплета діти знову ходять колоною, розходяться по всьому майданчику, бігають урозтіч.

На слова вихователя «Знайди собі пару!» діти поспішають стати в пари.

Правила гри. Тільки на умовний сигнал шукати собі пару.

Вказівки до гри. Якщо кому-небудь з дітей не вистачає пари, то вихователь стає з ним.

Рухлива гра Не замочи ніг (Хто далі стрибає)

Завдання гри. Стрибки. Виховання рівноваги, кмітливості, сміливоісті.

Хід гри

Вздовж кімнати або майданчика покладено два шнури на відстані 20—40 см один від одного або вирізані калюжі з паперу.Це — «струмок» або «калюжа». Визначені вихователем діти (3—4) підходять до струмка. На слова вихователя «Переходьте «калюжі» або «струмок» діти перестрибують. Решта дітей сидить на стільчиках і спостерігає. Хто оступився і «промочив ноги», іде на своє місце, «сушиться». Після того як усі діти перестрибнуть через струмок, гра кінчається. Виграє той, хто ні разу не попав ногою в струмок.

Правила гри. Перестрибувати через струмок за сигналом вихователя.

Вказівки до гри. Вихователь показує, як правильно перестрибувати. Він стає перед струмком, ноги тримає напівзігнуті, руки опущені донизу, трохи відводить їх назад. Перестрибуючи, руки виносять вперед, долоні тримає одна проти одної, спускається навшпиньки, утримуючи тулуб у рівновазі.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Основи комунікативної компетентності молодшого школяра. Практичні матеріали»
Мельничук Вікторія Олексіївна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.