Безпосереднє спостереження – це цілеспрямований і організований процес, спрямований на пізнання, уточнення і закріплення знань про природу. Вихователі повинні вчити дітей вдивлятись у довкілля, бачити, і помічати ознаки, властивості, виокремлювати в них суттєве, відзначати зміни, що відбуваються у природі, встановлювати причини, доходити узагальнень, висновків.
Безпосереднє спостереження – це цілеспрямований і організований процес, спрямований на пізнання, уточнення і закріплення знань про природу. Вихователі повинні вчити дітей вдивлятись у довкілля, бачити, і помічати ознаки, властивості, виокремлювати в них суттєве, відзначати зміни, що відбуваються у природі, встановлювати причини, доходити узагальнень, висновків.
Безпосереднє спостереження – це цілеспрямований і організований процес, спрямований на пізнання, уточнення і закріплення знань про природу. Вихователі повинні вчити дітей вдивлятись у довкілля, бачити, і помічати ознаки, властивості, виокремлювати в них суттєве, відзначати зміни, що відбуваються у природі, встановлювати причини, доходити узагальнень, висновків.
У процесі спостереження, в залежності від того за чим спостерігаємо можуть брати участь різні аналізатори дитини: зоровий, слуховий (гримить грім, накрапує дощик, співають птахи), кінестетичний (якщо можна доторкнутись до об’єкту і відчути який він на дотик), смаковий, нюховий. Це допомагає пізнати об’єкт з різних боків і краще його запам'ятати
У процесі спостереження, в залежності від того за чим спостерігаємо можуть брати участь різні аналізатори дитини: зоровий, слуховий (гримить грім, накрапує дощик, співають птахи), кінестетичний (якщо можна доторкнутись до об’єкту і відчути який він на дотик), смаковий, нюховий. Це допомагає пізнати об’єкт з різних боків і краще його запам'ятати
Спостереження за об’єктами природи сприяють розвитку мови дітей. К.Д.Ушинський зазначав, що основа розуміння суто людської мови полягає в правильному логічному мисленні, а правильна логіка мислення виникає з правильних і точних спостережень.
У процесі спостережень розвиваються аналізатори: зір, дотик, слух, нюх, засвоюються сенсорні еталони.
Отже, навчально-виховне значення спостереження:
· формування елементів наукових знань про закономірності в природі;
· розвиток мови і мислення (К.Д.Ушинський);
· удосконалення діяльності аналізаторів;
· розвиток пізнавальних інтересів;
· формування ціннісних орієнтацій, пізнання правил природокористування,
· розвиток естетичного сприймання природи (С.Ф. Русова);
· формування любові до рідного краю;
· фізичний розвиток дітей.
Спостереження в природі, що проводяться з дітьми дошкільного віку класифікуються залежно від:
· тривалості:
· дидактичної мети;
· способу організації.
Класифікація в залежності тривалості спостережень:
· епізодичні, або короткочасні;
· тривалі спостереження за розвитком, змінами об’єктів.
Епізодичні, або короткочасні спостереження – це, як провило, спостереження за тими об’єктами, явищами природи, які тривають недовго (веселка, злива тощо), або ж ті, до яких діти не можуть повертатися часто (розглядання їжачка, черепахи, яких на короткий час приносять у дитячий садок).
· частіше в дошкільному закладі мають місце тривалі спостереження, у яких простежуються наприклад, основні фази розвитку рослини в період цвітіння: утворення пуп’янків, їх розкриття, утворення плодів тощо.
Класифікація в залежності від дидактичної мети:
· первинні;
· повторні;
· заключні;
· порівняльні.
Первинні спостереження мають на меті створити перше уявлення про найбільш характерні властивості об’єкта, дати дітям цілісне враження. Наприклад, первиннеспостереження за рослиною мати-й-мачухи проводиться у сонячну погоду, коли її квітки відкриті. Вихователь звертає увагу на форму, колір квітки, розповідає про цілющі якості рослини та ін..
Повторні спостереження проводять для закріплення, розширення і уточнення знань про предмети і явища природи. Повторне спостереження за квіткою мати-й-мачухи проводять у похмуру погоду, коли квітки закриті, пониклі, наче сумують за сонцем, пояснюють дітям, що ця рослина – живий барометр, по ній можна визначити погоду. Наступне повторне спостереження доцільно провести після відцвітання квітки, варто показати дітям насіння мати-й-мачухи, порівняти його з насінням кульбаби, відмітити подібність у розповсюдженні, треба привернути увагу до листків, яких не було під час цвітіння рослини, дати змогу доторкнутися до верхньої і нижньої сторони листка, пригадати, чим корисна рослина, як до неї треба ставитися та ін.
Заключні спостереження мають на меті дати повне уявлення про зміни, які відбулися у природі за відповідний проміжок часу. Такі спостереження найчастіше проводяться під час екскурсії, на них констатуються зміни, що вже настали і характерні для певної пори року. Наприклад восени – похолодання, різний колір листя, зменшення кількості комах, птахів. Отже, мета заключних спостережень – дати відносно завершені знання про явища, які відбуваються в природі за певний період.
У порівняльних спостереженнях прийом порівняння провідний і допомагає активізувати розумову діяльність дітей, спрямувати її на виділення суттєвих ознак, підведення до узагальнень, класифікації об’єктів природи. Такі спостереження найчастіше проводяться із старшими дошкільниками.
Класифікація в залежності від способу організації:
· колективні та індивідуальні;
· планові і позапланові.
Спостереження можуть бути колективними, (об’єднувати всю групу, проводитися підгрупами) і індивідуальними. Індивідуальні спостереження важливі як і для вирівнювання знань дітей, які відстають у засвоєнні програми через різні причини, і для задоволення зростаючих потреб у оволодінні новими знаннями інтелектуально обдарованих дітей.
Спостереження можуть бути плановими і за ініціативою дітей, тобто позапланові. Позапланові спостереження характерні для тих дитячих колективів, де систематично і ґрунтовно проводяться планові спостереження і у дітей сформований високий рівень пізнавальних інтересів. Часом позапланові спостереження зумовлюються природними об’єктами та явищами, наприклад метеорологічними явищами.
Методика керівництва спостереженнями
Структура спостереження
Процес спостереження умовно поділяють на чотири етапи, кожний з яких служить досягненню загальної мети спостереження.
І етап – підготовчий. Мета – викликати у дітей інтерес до об’єкта спостереження. Для цього використовується коротка бесіда, у якій з’ясовується, що діти вже знають про об’єкт спостереження, що дізнаються нового. Інколи для підготовки до сприймання об’єкта доцільно показати ілюстрацію або подивитися діафільм. Така робота з дітьми проводиться за день-два до початку спостереження.
II етап – початок спостереження. На цьому етапі важливо підтримати у дітей інтерес до об’єкта спостереження, зосередити їх увагу. З цією метою у групах молодшого дошкільного віку використовують сюрпризність появи об’єкта, несподіваність. Наприклад, у гості до дітей завітав Буратіно, він приніс велике яйце. Раптом з нього почувся писк. Вихователь знімає верхню частину шкаралупи, і діти бачать маленьке курчатко. На цьому етапі вихователь ставить перед дітьми мету спостереження: «Зараз ми розглянемо його, і ви дізнаєтеся багато цікавого». У групах старшого дошкільного віку найчастіше використовують загадку, яка вимагає певного розумового напруження і сприяє утриманню уваги дітей.
III етап – основний, най триваліший за часом. На початку спостереження слід надати дітям час для мовчазного сприймання, щоб сформувався цілісний образ. Слово вихователя в цей момент може бути націлене на естетичний вигляд об’єкта:
Красується звабливий, чарівний
Калини кетяг, диво пурпурове,
Мого народу символ чарівний.
Прислів’я
У лузі калина з квіточками, неначе мати з діточками.
«Подивіться, який він гарненький». Подальший розгляд об’єкта включає аналіз його особливостей та пристосування до навколишнього середовища, спільні ознаки з іншими об’єктами, взаємозв’язки з ними, з людиною тощо. У результаті проведення цього етапу у дітей повинні сформуватися точні уявлення про об’єкти природи.
IV етап – заключний. Мета – підведення підсумків, закріплення тих нових знань, яких набули діти в процесі спостереження. У ході цього етапу важливо оцінити пізнавальну активність дітей.
Під час спостереження за явищами неживої природи доцільно скористатися такою схемою:
· Оцінка краси, своєрідності явища природи.
· Визначення доступних розумінню дітей причин явища.
· Значення цього явища в житті природи, діяльності людини.
Під час спостереження за явищами живої природи (рослин) доцільно дотримуватися такої схеми:
· Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови рослини.
· Вимоги рослини до умов життя.
· Значення рослини для природи і життя людини.
· Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей.
Спостереження за тваринами можна проводити за такою схемою:
· Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови тварини залежно від способу життя.
· Спосіб життя тварини (де живе, чим живиться, як захищається, які сезонні зміни).
· Значення тварини в природі і житті людини.
· Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей.
