Урок присвячений вивченню словосполучень із прийменниками в (у), при, за, із-за. На початку вчитель налаштовує учнів на роботу, пояснює, що навіть маленькі слова, як-от прийменники, відіграють важливу роль у точності та зрозумілості мовлення. Для актуалізації знань учні пригадують, що таке прийменник і для чого він потрібен. Обговорюються приклади речень, де зміна прийменника змінює зміст: «Я підійшов дверей» і «Я підійшов до дверей». Такий прийом дозволяє учням усвідомити функцію прийменника.
Після цього вчитель оголошує тему уроку та його мету: навчитися правильно вживати прийменники в/у, при, за, із-за, добирати словосполучення, розуміти їх значення та будувати власні речення й короткі тексти. Учні поступово знайомляться з кожним прийменником:
в/у позначає місце, час, напрямок або обставину, причому вибір форми залежить від милозвучності;
при вказує на умови, обставини, наявність або близькість;
за може означати місце позаду, час, причину, участь у дії або обмін;
із-за позначає місце або причину і завжди пишеться через дефіс.
Після пояснення правил і прикладів учні виконують практичні завдання: добирають правильний прийменник до словосполучень, визначають його значення, складають речення, виправляють помилки. Наступним кроком є творча робота: учні створюють короткі тексти (3–5 речень), у яких обов’язково використовують усі чотири прийменники. Така практика дозволяє закріпити знання й перевірити розуміння значення та функцій кожного прийменника.
На завершення уроку проводиться підсумкове обговорення: учні повторюють значення прийменників, порівнюють за і із-за, висловлюють власні враження про роботу на уроці. Домашнє завдання передбачає складання речень або короткого тексту з використанням усіх прийменників, що сприяє подальшому закріпленню матеріалу.
Урок спрямований на формування грамотності, точності мовлення та розвитку мовного чуття, а також виховання охайності та уважності під час письма й усного мовлення.
