ПЕДИКУЛЬОЗ, ПАТОГЕНЕЗ, СУЧАСНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПАРАЗИТАРНОЇ ХВОРОБИ.
Паразитарне захворювання педикульоз рідко зараз турбує мешканців усього світу спалахами епідемій або раптовим сплеском активності. Багато людей вважають, що цю хворобу можна віднести до розряду недуг минулих століть, і що в 21 столітті турбуватися про зараження вошами абсолютно не варто. Насправді ж педикульоз є одним із тих захворювань, які досить швидко поширюються серед населення, тому недооцінка небезпеки даної хвороби тягне за собою ослаблення пильності людей, що часто й стає причиною зараження педикульозом. Воші — їх три вида головні, платтяні та лобкові, це дрібні паразитарні організми з кровососним типом харчування, до якого пристосовані три пари лап з гачками на кінцях для зручнішого закріплення на волосяних стрижнях, а також ротовий апарат колючо-смокчучого типу, що дозволяє комахам проколювати зовнішній шкірний покрив, щоб безперешкодно дістатися до кров’яного русла. Під час харчування на господареві воші вводять у прокушену ранку невелику дозу секрету їхніх слинних залоз, що і викликає такі характерні симптоми педикульозу, як постійний свербіж шкірного покриву та розчоси з виникненням червоних або синіх плям. Воші є повністю паразитарними організмами, що означає використання ресурсів господаря і для харчування, і для проживання, і для розмноження, у разі втрати постійного господаря життєвий цикл комах скорочується з 34-41 доби до 1-2 доби. Розмножуються вони шляхом відкладання яєць, які лікарі називають гнидами, біля коріння волосяних стрижнів. У вошей виникли за роки боротьби з ними пристосуваня і це \ є клейкі залози, що продукують специфічний секрет, яким самка прикріплює гниди до волосся ізараз яйця вошей закріплені настільки міцно, що впоратися з відділенням гнид від волосяних стрижнів не під силу
