В 1883 році завдяки дослідженням Теодора Кохера було доведено неприпустимість повного виддалення щитоподібної залози. В 1884 році Герман Кюммель став одним з перших, хто виддалів запалений червоподібний відросток сліпої кишки. В 1898 році Фрідрих в експериментах довів, що гнійна інфекція яка проникла в рану протягом перших шесті годин зберігає місцевий характер і якщо рану піддати первинній хірургичної обробці, то вона може бути зашита і заживе первинним натяком.