Стаття розглядає можливості штучного інтелекту (ШІ) для підтримки дітей з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня у спеціальних школах та інклюзивних класах. Акцент зроблено на адаптивному освітньому процесі, спрощенні матеріалів, автоматизації індивідуальних програм розвитку (ІПР) та зменшенні когнітивного навантаження. Аналізується український контекст 2025–2026 років: рекомендації МОН, платформа «Мрія» та перспективи національної мовної моделі. Показано, що ШІ може допомогти дітям краще засвоювати матеріал через повторення, візуалізацію та індивідуальний темп, але лише за умови поєднання з педагогічною підтримкою та дотримання етики.

