У статті розглянуто проблему сенсорного перевантаження учнів у сучасному освітньому середовищі та його можливий вплив на поведінку, увагу й навчальну активність дітей. Особливу увагу приділено поведінковим проявам, які педагог може помітити під час уроку: потребі в русі, маніпуляціях із предметами, жуванні, труднощам із тривалим сидінням та концентрацією.
Автор акцентує увагу на важливій позиції: учитель не діагностує сенсорні порушення, а спостерігає за дитиною та може створювати умови, які сприяють її комфортному навчанню.
У статті запропоновано практичні способи зменшення сенсорного та інформаційного навантаження: чергування видів діяльності, помірне використання цифрових технологій, робота з підручником, створення схем і малюнків, практична діяльність, моделювання та STEM-проєкти.
Матеріал буде корисним педагогам, класним керівникам, асистентам учителя та всім фахівцям, які прагнуть зробити освітнє середовище більш комфортним і доступним для різних учнів.
