Сучасний учень навчається в умовах значної кількості інформації, швидких змін, високого темпу життя та постійної комунікації. Шкільне середовище також передбачає ситуації, які можуть викликати напруження: контрольні роботи, публічні відповіді, оцінювання, труднощі у виконанні завдань, непорозуміння з однокласниками, необхідність працювати в групі, виступати перед аудиторією або приймати рішення.
У таких умовах важливо, щоб дитина мала не лише достатній рівень предметних знань, а й уміння керувати власним емоційним станом. Учень, який може розпізнати, що він хвилюється, зрозуміти причину цього хвилювання та використати прийнятний спосіб самозаспокоєння, отримує значно більше можливостей для успішного навчання.
Саморегуляція не означає придушення емоцій. Навпаки, йдеться про здатність усвідомлювати свій емоційний стан, приймати його та обирати адекватну реакцію. Дитина може сердитися, хвилюватися, сумувати або розчаровуватися, але важливо навчити її виражати ці переживання без шкоди для себе та інших.
Емоційна грамотність тісно пов'язана з мовленням. Щоб пояснити власний стан, необхідно мати відповідні слова й мовні конструкції. Саме тому урок англійської мови створює природні можливості для розвитку емоційної грамотності. Вивчаючи лексику на позначення емоцій, учні водночас навчаються говорити про себе, свої потреби, переживання та способи подолання складних ситуацій.
