На уроці української мови важливо не лише навчити учня правильно писати слова, визначати частини мови чи розставляти розділові знаки. Не менш значущим є вміння скористатися цими знаннями в реальному спілкуванні: пояснити свою позицію, поставити запитання, переконливо відповісти, підтримати розмову, висловити незгоду без образ і непорозумінь. Саме в таких ситуаціях виявляється справжній рівень мовленнєвої компетентності школяра.
Особливої уваги цей напрям потребує в 7–9 класах. Підлітки вже мають певний життєвий досвід, активно формують власні погляди, прагнуть самостійності та визнання серед однолітків. Вони охоче обговорюють теми, які їх хвилюють, але не завжди можуть послідовно сформулювати думку, дібрати переконливі аргументи або уважно вислухати іншу позицію. Іноді учень знає відповідь, проте соромиться висловитися перед класом; інший активно долучається до розмови, але його висловлювання потребує логічного впорядкування. Отже, завдання вчителя полягає не тільки в розширенні словникового запасу, а й у створенні умов, за яких кожен школяр матиме можливість практикуватися в різних видах мовленнєвої діяльності.
